ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-07-08 11:53 31 Подобається

Своєчасна сплата військового збору – зміцнення обороноздатності нашої країни

Протягом півріччя 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,1 млрд грн військового збору. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2023 року майже на 25,0 млн грн, темп росту склав 102,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби регіону зазначила, що сьогодні стабільна робота бізнесу забезпечує міцний фундамент для наповнення бюджетів, а своєчасно сплачений військовий збір – це вагома підтримка обороноздатності нашої країни.

Наталя Федаш висловила щиру вдячність платникам за підтримку економіки і Збройних Сил України та зауважила, що податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до комунікацій з представниками бізнесу у різних форматах задля оперативного вирішення актуальних питань, які виникають у суб’єктів господарювання під час проведення діяльності.

Не зупиняємось, продовжуємо працювати і сумлінно сплачувати податки!

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 7,6 млн гривень

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 7,6 млн грн частини чистого прибутку, що порівняно з січнем – червнем 2023 року на 249,0 тис. грн більше, темп росту – 103,4 відсотки

Звертаємо увагу, коди бюджетної класифікації, на які зараховуються дивіденди на державну частку та частини чистого прибутку (доходу), що сплачуються господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність, а також авансових внесків з податку на прибуток підприємств визначаються відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11, із змінами. При цьому сплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна власність здійснюється за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Щодо реєстрації громадських організацій платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) стосовно реєстрації громадських організацій (ГО) платником ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги (у вигляді продовольчих товарів) постраждалим територіальним громадам для безкоштовної передачі її набувачам благодійної допомоги (громадянам), повідомляє.

Згідно із Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», із змінами (далі – Закон № 5073) бенефіціар – набувач благодійної допомоги (зокрема, територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).

У ст. 6 Закону № 5073 передбачено можливість безоплатної передачі благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.

Від імені та у інтересах територіальної громади правочини вчиняють уповноважені ними органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) (частина перша ст. 169, 172, 173, 327 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, якщо діяльність ОМС здійснюється у сферах, зазначених у ст. 3 Закону № 5073, з дотриманням всіх обов’язкових умов, передбачених спеціальним законодавством, то ОМС можуть отримувати благодійну (у тому числі – гуманітарну) допомогу для передачі набувачам благодійної допомоги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).

Для цілей реєстрації платником ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг включаються операції, що оподатковуються за будь-якою ставкою ПДВ (20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 Кодексу (п.п. 69.12 п.69 підр. 10 розд. XX Кодексу).

З огляду на викладене, утворена і зареєстрована відповідно до законодавства ГО не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу перевищують 1 млн гривень.

Згідно із п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Процедура участі платника у розгляді матеріалів скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в режимі відеоконференції?

Відповідно до п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги) платник податку, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень.

Пунктом 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані, зокрема, про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.

Платнику податку не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги надсилається повідомлення щодо участі платника податку в режимі відеоконференції у розгляді матеріалів скарги (далі – повідомлення) із зазначенням дати, часу розгляду матеріалів скарги та відповідного посилання для підключення до відеоконференції (додаток 8) з використанням електронного кабінету технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Під час підключення до режиму відеоконференції платник податку зазначає в імені користувача виключно податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта платника податку (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), найменування платника податку – юридичної особи, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця.

У разі коли платник податку (його представник), якому надіслано повідомлення, не забезпечив підключення до режиму відеоконференції у визначені в повідомленні дату та час або такого платника податку неможливо ідентифікувати відповідно до способу ідентифікації, визначеного абзацом третім п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги, скарга такого платника податків підлягає розгляду без його участі (п. 10 прим. 1 Порядку розгляду скарги).

При цьому у повідомленні зазначається дата і час, коли платник має бути готовим для підключення до відеоконференції та посилання за яким вона відбудеться.

Щодо сплати ФОПом ПДВ у разі продажу товарів/послуг через закордонні маркетплейси

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника, або отримувача відповідних послуг, або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у підпункті 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать послуги з:

- надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах;

- надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам (у тому числі фізичним особам – підприємцям, яких не зареєстровано як платників ПДВ) на митній території України встановлено статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Зокрема, особою для цілей оподаткування ПДВ є особа – нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг (підпункт «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 208¹.1 статті 208¹ розділу V ПКУ встановлюються правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю (ФОП), яку не зареєстровано як платника ПДВ, особою – нерезидентом, яка визначена підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ і яку зареєстровано як платника податку відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ розділу V ПКУ.

Таким чином, якщо послуги, які надаються ФОПу закордонним «маркетплейсом» відповідно до умов договору та норм ПКУ класифікуються як електронні послуги, то місце постачання таких послуг визначається на митній території України, а тому такі послуги є об’єктом оподаткування ПДВ, а нарахування та сплата ПДВ за такою операцією здійснюється в залежності від статусу ФОПа (зареєстрований чи не зареєстрований платником ПДВ)

Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано платником ПДВ, то нарахування та сплата ПДВ за такою операцією має здійснюватися особою – нерезидентом відповідно до статті 208¹ розділу V ПКУ, тобто іноземним «маркетплейсом» (якщо такий «маркетплейс» зареєстрований платником ПДВ в Україні).

Якщо постачання електронних послуг через мережу Інтернет нерезидентом здійснюється фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ виникає у фізичної особи – підприємця – платника ПДВ відповідно до статті 208 розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

Отже, ФОП – платник ПДВ – отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такі послуги (суми комісії, яку отримав закордонний маркетплейс за продаж товарів/послуг та послуг з реклами).

Довідково зазначаємо, що перевірити інформацію стосовно реєстрації платником ПДВ – нерезидента можна на вебпорталі ДПС за посиланням Електронний кабінет→Реєстри→Дані реєстру платників ПДВ при умові ідентифікації за допомогою електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Згідно з п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку на доходи фізичних осіб підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області