ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-06-07 11:13 33 Подобається

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку 2024 року поповнились на понад 8,7 млрд грн ПДФО

Платники впродовж січня – травня 2024 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,7 млрд гривень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Податок на доходи фізичних осіб є однією з основних статей податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Його частка у місцевих бюджетах регіону у січні – травні поточного року склала понад 53,3 відсотки та має позитивну динаміку», – зазначила Наталя Федаш та акцентувала, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження ПДФО зросли майже на 1,4 млрд грн, або на 18,4 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону дякує усім платникам, які виконують свій податковий обов’язок та у цих складних умовах сплачують податки до бюджетів усіх рівнів і забезпечують життєдіяльність не тільки регіону, а і усієї країни.

Чи включається резидентом Дія Сіті до додатку Дія винагорода за послуги з розроблення програмного забезпечення фізичній особі – нерезиденту за гіг-контрактом з виплатою у валюті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що винагорода за послуги з розроблення програмного забезпечення фізичній особі – нерезиденту за гіг-контрактом з виплатою у валюті резидентом Дія Сіті включається до додатку Дія, якщо придбане програмне забезпечення є нематеріальним активом, вкладеним в об’єкти інвестицій за кордоном, та за нього кошти сплачені нерезиденту.

Вартість такого вкладення в об’єкти інвестицій відображається у рядку 22.3.5 Додатку ДІЯ та, відповідно враховуватися у рядках 22, 22.3 та 23 цього додатку.

Більше щодо звітності в режимі Дія Сіті – в Інформаційному листі ДПС № 1/2024 – за посиланням – https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html.

Обчислення мінімального податкового зобов’язання

Нормами п.п. 38¹.1.1 п. 38¹.1 ст. 38¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГОд x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

К – коефіцієнт, який становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, то відповідно до п.п. 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ МПЗ обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки в гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п.38¹.1.3 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ).

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ ПКУ).

Право на податкову знижку працівника: підприємство здійснювало перерахування сум коштів із одержуваного доходу на навчання дитини; у платіжній інструкції як «Платник» зазначено підприємство, у «Призначенні платежу» – прізвище працівника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У даному випадку, для підтвердження понесених витрат на навчання, платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних інструкцій, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 41 глави ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 із змінами реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється платником так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Операції, що виконує касир підприємства (матеріально-відповідальна особа) після виплати заробітної плати

Відповідно до п. 31 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями, касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:

1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;

2) скласти реєстр депонованих сум;

3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Терміни, на які укладається договір розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника,

- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),

- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарні місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для розстрочення податкового боргу – 2 календарні місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

Критерії, за яких суб’єкти господарювання звільняються від оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 68.4 п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 01 січня 2037 року, звільняються від оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів суб’єкти господарювання, визначені відповідно до норм п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, якщо платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у будь-якому податковому (звітному) періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то такий платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів зобов’язаний, починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів у загальному порядку за ставками, встановленими відповідно до ст. 256 ПКУ.

Пунктом 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2037 року, для платників податків, які відповідають одночасно таким критеріям:

- утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2022 року;

- місцем податкової адреси та місцем здійснення діяльності яких є виключно такі населені пункти: м. Нововолинськ Волинської області, м. Вугледар Донецької області, м. Торецьк Донецької області, м. Мирноград Донецької області, м. Лисичанськ Луганської області, м. Привілля Луганської області, м. Червоноград Львівської області, м. Українськ Донецької області, селище Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області, м. Селидове Донецької області, м. Родинське Донецької області, м. Привілля Луганської області, м. Новодружеськ Луганської області, село Межиріччя Червоноградського району Львівської області, село Сілець Червоноградського району Львівської області, село Глухів Червоноградського району Львівської області, м. Гірник Донецької області, м. Золоте Луганської області, м. Гірське Луганської області, м. Новогродівка Донецької області, м. Покровськ Донецької області;

- основним видом діяльності яких є діяльність у переробній промисловості (група 10, клас 11.06, 11.07 група 11, група 13 - 18, група 20 - 27, клас 29.3 група 29, клас 30.1 - 30.4, 30.92, 30.99 група 30, група 31 - 33 секції C КВЕД ДК 009-2010);

- не мають відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств, представництв та філій;

- питома вага доходу, отриманого суб’єктом господарювання від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу протягом звітного періоду становить понад 90 відсотків;

- сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 млн. гривень;

- середньооблікова кількість працівників протягом звітного періоду становить не менше 10 осіб;

- виробничі потужності розташовані виключно на території населених пунктів, зазначених у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Дія п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 01 січня 2022 року шляхом реорганізації (поділу, виділення), податковою адресою яких є інші, ніж зазначені у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, населені пункти, або здійснюють свою діяльність з виробництва товарів у інших населених пунктах.

Якщо платники податку, які застосовують норми п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 68 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то такі платники податків зобов’язані починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податки у загальному порядку.

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

За період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – п. 69 ПКУ)).

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами та доповненнями) (далі – Перелік територій).

Таким чином, платники плати за землю можуть не подавати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за типом «звітна» або «нова звітна» за земельні ділянки, які станом на 01 січня податкового (звітного) періоду та на дату подання податкової декларації з плати за землю розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

У разі одночасного включення територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією, на яких розташовані земельні ділянки, та які включені до Переліку територій, то податкові зобов’язання з плати за землю не нараховуються та не сплачуються за податковий (звітний) 2022 рік – з 01.03.2022 до 31.12.2022, а за 2023 – 2024 роки – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату, що настала раніше початку активних бойових дій або тимчасової окупації.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області