Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 2,0 млрд грн плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже 2,0 млрд грн плати за землю. У порівнянні з січнем – квітнем 2023 року надходження збільшились на понад 87,7 млн грн, або на 4,6 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону висловила подяку платникам за відповідальність і своєчасно сплачені кошти до бюджетів та звернула увагу, що юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують особи з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних осіб з інвалідністю або дітей з інвалідністю, які перевозять осіб з інвалідністю (дітей з інвалідністю) з ураженням опорно-рухового апарату (п. 286.7 ст. 286 ПКУ).

Туристичний збір: понад 2,8 млн грн отримали від фізичних осіб місцеві бюджети Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2,8 млн грн туристичного збору, що порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 1,1 млн грн, або на 62,1 відс. більше.

Нагадуємо, що базою справляння туристичного збору (далі – Збір) є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).

Ставка Збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ).

ПКУ не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.

У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Яким чином платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, підлягають взяттю на державний облік у залежності від видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.052002 № 177, далі – Інструкція).

Суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Якщо за результатом інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік, такі суб’єкти господарювання готують документи згідно з розділом 3 Інструкції та подають їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) (п. 4.1 розділу 4 «Порядок узяття об’єктів на державний облік» Інструкції).

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля (п. 6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655).

За відсутності можливості проведення інструментальних вимірювань суб’єкти господарювання можуть розраховувати обсяги викидів, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому зазначена кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за умови максимальної роботи обладнання.

Таким чином, платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

При цьому правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міндовкілля (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1п. 298.1 ст. 298 ПКУ));

2) припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 та п.п. 298.8.6 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Нерухоме майно знаходиться у користуванні на праві довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно: що з оподаткуванням?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

У зв’язку з внесенням змін до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) в частині визначення майнових відносин (цивільних відносин), пов’язаних із довірчою власністю як способом забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, виникають питання щодо оподаткування нерухомого майна, яке знаходиться у користуванні на праві довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно.

Згідно із частинами другою та третьою статті 597¹ ЦКУ право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань (далі – довірча власність) є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього, а також викупу його для суспільних потреб у порядку, встановленому законом.

З моменту встановлення довірчої власності право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється.

Відповідно до частини другої статті 316 ЦКУ право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору, є особливим видом права власності.

Частиною п’ятою статті 597³ ЦКУ регламентовано, що довірча власність на нерухоме майно виникає з моменту її реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами) визначено, що державній реєстрації прав підлягають:

- право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання на майбутній об’єкт нерухомості;

- речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:

- право користування (сервітут);

- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

- право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

- право господарського відання;

- право оперативного управління;

- право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (крім права оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а також права оренди, яке виникло при передачі земельних ділянок в оренду постійним користувачем, емфітевтом у випадках, визначених підпунктом 8 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України);

- право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

- право довірчої власності на отриманий в управління об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;

- інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Власники земельних ділянок є платниками земельного податку, підставою для його нарахування є, зокрема, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (підпункт 269.1.1.1 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269, підпункт «б» пункту 286.1 статті 286 Кодексу).

Враховуючи зазначене, суб’єкти, за якими у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язання на нерухоме майно, у т. ч. за кредитним договором, є платниками земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

РРО/ПРРО: особливості продажу певних видів товару ФОПами - платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку, зобов’язані вести облік товарів за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033), якщо вони провадять діяльність з реалізації:

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарських засобів;
• виробів медичного призначення;
• ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Способи врегулювання платником податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Одним із способів врегулювання податкового боргу можуть бути:

1. Погашення (сплата) податкового боргу.

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом. Так, платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та платежів у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. У разі звернення до зазначеного меню станом на момент звернення відображається зведена інформація по кожному виду платежу, зокрема податковий борг.

Перерахувати кошти до бюджету в рахунок погашення податкового боргу можливо через надавача платіжних послуг на підставі платіжної інструкції.

2. Оскарження зобов’язання або суми податкового боргу.

За наявності підстав вважати, що сума грошового (податкового) зобов’язання або податкового боргу, платник має можливість оскаржити її безпосередньо до податкового органу.

Якщо суму не буде скасовано в результаті оскарження, то така сума підлягає погашенню (сплаті) або її можна оскаржити у судовому порядку.

3.Зміна строку сплати зобов’язання на більш пізній строк.

За наявності загрози виникнення або накопичення податкового боргу існує можливість змінити встановлений податковим законодавством строк сплати зобов’язання на більш пізній строк шляхом розстрочення та/або відстрочення.

Для цього необхідно:

- звернутись до податкового органу з заявою, підтвердити своє фінансове становище та можливість повернення таких коштів. Податковий орган за достатності підстав може прийняти рішення про розстрочення/відстрочення;

- укласти договір з контролюючим органом та сплачувати чергові частки податкових зобов’язань згідно з графіком (за користування розстроченням/відстроченням сплачуються проценти).

4. Санація та реструктуризація.

Погашення податкового боргу чи його частини можливо здійснити у межах судових процедур санації боржника (юридичної особи) чи реструктуризації боргів боржника (фізичної особи) відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Заходами, які містять план санації боржника чи реструктуризації боргів боржника можуть бути: відстрочення, розстрочення або прощення (списання) податкового боргу чи його частини.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області