Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2024-04-24 11:57 26 Подобається

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку [email protected].

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

Листування з контролюючими органами через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов’язковим у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Для здійснення листування з контролюючими органами через Електронний кабінет необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою:

· J1391602 – для юридичних осіб,

· F1391602 – для фізичних осіб.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 393 Податкового кодексу України) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою:

· J1391702 – для юридичних осіб,

· F1391702 – для фізичних осіб.

Датою завершення листування через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу такої заяви.

Праця неповнолітніх: що необхідно знати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє.

Кодекс законів про працю України (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років.

Водночас існує декілька винятків. З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.

Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад, на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

До уваги ФОПів – платнків єдиного податку першої – третьої груп!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:

- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;

- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;

- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.

Пунктом 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема, визначено, що ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (далі – Заява).

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України від 16 січня 2002 року № 435-IV (далі – ЦКУ), строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята ст. 254 ЦКУ).

Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп перевищили обсяг доходу, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та при цьому граничний строк подання Заяви (20 число місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу) припадає на вихідний та/або святковий день, то останнім днем подання такої Заяви вважається перший робочий день, наступний за вихідним та/або святковим днем.

У яких випадках реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розділом ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (із змінами) (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130 у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку або відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником ПДВ у порядку, визначеному ПКУ, та за загальними правилами, встановленими Положенням № 1130. Реєстрація таких осіб здійснюється не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень ст. 293 розд. XIV ПКУ, якими встановлюються ставки єдиного податку для платників третьої групи, що передбачають сплату ПДВ та не передбачають сплати цього податку.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ у таких випадках подається з урахуванням таких особливостей, зокрема:

а) особа, яка не зареєстрована платником ПДВ та не застосовує спрощеної системи оподаткування, у разі бажання перейти на спрощену систему оподаткування із застосуванням ставки єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, в обов’язковому порядку подає реєстраційну заяву та повинна одночасно відповідати вимогам:

- встановленим для третьої групи платників єдиного податку (крім платника єдиного податку, який відповідає абзацу четвертому п. 293.3 ст. 293 розд. XIV ПКУ);

- визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість (п.п. 3 п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130);

б) платник єдиного податку першої – другої груп може самостійно добровільно прийняти рішення про перехід на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату ПДВ, якщо така особа одночасно відповідає вимогам:

встановленим для третьої групи платників єдиного податку;

визначеним п. 181.1 ст. 181 або п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ.

Реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату єдиного податку зі ставкою, що передбачає сплату ПДВ (п.п. 5 п. 3.6 розд. ІІІ Положення № 1130).

Отже, реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого особа бажає перейти на сплату єдиного податку із ставкою, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платника єдиного податку.

Оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінінансів України наказом від 18.03.2024 № 133 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2024 за № 477/41822) (далі – Наказ № 133) затверджено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок).

Порядок приведено у відповідність, зокрема до Закону України від 01 грудня 2022 року № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».

Наказ № 133 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2024 № 33 і він набере чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

За користування надрами платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 15,8 млн грн рентної плати

У першому кварталі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за користування надрами надійшло понад 15,8 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року на понад 14,2 млн грн, темп росту надходжень склав 977,7 відсотків.

Нагадуємо, що ДПС України підготувала відеоролик щодо складання розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини до Податкової декларації з рентної плати. У відеоролику розглянуто конкретні ситуації та наведені практичні поради, які будуть корисні при складанні звітності, а також розміщено контрольні питання для самоперевірки.

З відеороликом можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/anonsi/33823.html

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств повідомила, що 05 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – Наказ № 111).

Наказом № 111 внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон).

Для цілей оподаткування прибутку банків Законом внесено зміни, зокрема, до розділів III «Податок на прибуток підприємств» та XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення:

а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:

- оподаткування прибутку банку;

- оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;

- застосування положень щодо виплати дивідендів банками;

б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:

«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.11 статті 136 розділу III Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.».

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.

До запровадження оновленої форми Декларації рекомендуємо банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.1і статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу XX Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).

Загальний фонд держбюджету протягом першого кварталу поточного року отримав від платників Дніпропетровщини понад 9,5 млрд гривень

Упродовж січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Днпропетровщини надійшло понад 9,5 млрд гривень. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, платники області забезпечили позитивну динаміку надходжень і порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 2,5 млрд грн, або на 37 відсотків.

«Незважаючи на непрості умови, констатую, що рівень податкової культури наразі значно підвищився. Статистика по нашому регіону оптимістична, зберігається тенденція щодо збільшеня надходжень до бюджетів. Дякуємо нашим платникам за роботу та за своєчасно сплачені податки і збори! Разом продовжуємо працювати на економіку нашої країни, адже сильний регіон – це фундамент фінансової безпеки держави!» - зазначила Наталя Федаш.

На порядку денному – незаконний обіг підакцизних товарів

Стан запобігання, припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним виготовленням та збутом підакцизних товарів – тематика засідання міжвідомчої робочої групи, яке пройшло сьогодні в Дніпропетровській обласній прокуратурі.

В заході прийняли участь податківці Дніпропетровщини.

Обговорювали питання стану запобігання, припинення кримінальних правопорушень, організації їх досудового розслідування тощо.

«Особлива увага податкової служби області приділяється вжиттю заходів щодо виявлення схем, якими користуються суб’єкти господарювання з метою отримання прибутків шляхом ухилення від оподаткування», - зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Суд підтримав позицію податківців щодо спростування реальності господарської операції

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 23 квітня 2024 о 15:42

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо спростування реальності господарської операції позивача з придбання за договором поставки нафтопродуктів.

Судовими інстанціями з`ясовано, що позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду не надано відомостей щодо наявності у нього конкретних місць зберігання придбаного пального. Крім того, позивачем під час перевірки та під час судового розгляду не надано будь-яких документів (сертифікати якості, результати лабораторних досліджень тощо), які б підтверджували, що платником придбавався саме бензин автомобільний марки A-92, який відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 2710124194.

Не надано платником і документів щодо оприбуткування палива за березень 2019 року, наявності спеціальних резервуарів як у позивача, так і у його контрагента.

Більш того, перевіркою встановлено, що контрагент позивача не є виробником бензину А-92 (код згідно з УКТЗЕД 2710124194) та не здійснював придбання зазначеного товару.

Не надано позивачем і пояснень, яким чином він використовував придбане паливо у своїй господарській діяльності.

Також при наданні оцінки товарно-транспортним накладним судами встановлено невідповідність даних щодо перевізників, вказаних у товарно-транспортних накладних, даним податкової звітності позивача.

Крім того, судові інстанції встановили, що фактично оплата за товар, нібито отриманий позивачем, позивачем не проводилась.

Судом касаційної інстанції зауважено, що посилання платника на обставину реєстрації у встановленому порядку податкових накладних на придбаний товар (паливо) не може бути беззаперечним свідченням реальності господарських операцій з огляду на встановлені судовими інстанціями інші обставини, які свідчать про фіктивність господарських взаємовідносин платника з контрагентом.

Суди обґрунтовано зауважили, що господарські операції з придбання палива та інших нафтопродуктів відрізняються від господарських операцій з придбання звичайних товарів та потребують наявності, зокрема, спеціальних резервуарів, особливий облік оприбуткування та списання, сертифікатів якості або лабораторних досліджень тощо.

З урахуванням специфіки товару (нафтопродукти), що був предметом укладеного в охоплений перевіркою період позивачем договору поставки, платником не надано також доказів, що підтверджують виконання відправником транспортування небезпечних вантажів, як не надано також й інформації про погодження маршрутів руху перевезення небезпечних вантажів, наявності відповідних свідоцтв та дозволів, а також не підтверджено наявність у позивача сертифікатів на цистерни транспортних засобів, якими здійснювались перевезення.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також відсутність у матеріалах справи документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку не підтверджено реальності операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу товариства.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 12.04.2024 у справі № 160/4846/20 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишено без змін.

Робота з незаконним обігом підакцизних товарів триває

У приміщенні Криворізької районної військової адміністрації під головуванням першого заступника голови райдержадміністрації - начальника районної військової адміністрації Віталія Шпака відбулось засідання робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом підакцизних товарів на території Криворізького району.

Працівники податкової служби області спільно з представниками контролюючих та правоохоронних органів міста обговорили методи та напрями протидії незаконному обігу підакцизних товарів.

«Спільна діяльність державних органів щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів направлена на сумлінне дотримання бізнесом податкового законодавства, зокрема, що регулює обіг алкогольних та тютюнових виробів», - акцентував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Чи може юридична особа – платник єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування при наданні фінансової допомоги?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Зокрема, поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення». Тому, платник податку, який має код 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи зазначене, надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Водночас, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг.

Хто сплачує МПЗ у разі, якщо у звітному році орендар – ФОП, який користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди, з середини року передав її у суборенду іншій ФОП – суборендарю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що у разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.

Згідно з абзацом першим п. 177.14 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь».

Пунктом 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 встановлено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Тобто, якщо договір суборенди укладений і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то фізична особа – підприємець – орендар cплачує МПЗ за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в суборенду, а суборендар – починаючи з місяця, в якому він набув право суборенди на таку земельну ділянку.

Якщо договір суборенди не зареєстрований, то орендар – фізична особа – підприємець cплачує МПЗ на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє.

Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254 к/96–ВР із змінами та доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (податок), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується акцизний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку:

14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14020100 – спирт;

14020200 – лікеро-горілчана продукція;

14020300 – виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий;

14020400 – пиво;

14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14020800 – транспортні засоби;

14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14021300 – електрична енергія;

14021900 – пальне;

14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;

14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

14022300 – виноробна продукція, для виробництва якої використовується спирт етиловий;

14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

14030100 – спирт;

14030200 – лікеро-горілчана продукція;

14030300 – виноробна продукція;

14030400 – пиво;

14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

14030800 – транспортні засоби;

14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;

14031400 - електрична енергія;

14031900 – пальне;

14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;

14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України;

14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).

У 2023 році сплата акцизного податку з сигарил виробниками та імпортерами здійснюється за кодами класифікації доходів бюджету: «14020601» – сигарили, «14030601» – сигарили, відповідно.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб, які планують обрати четверту групу платників єдиного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)звертає увагу, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з п.п. 298.8.2 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.

Склад доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначено у п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац перший п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Чи можна подавати звіт про КІК без річної декларації про майновий стан і доходи, якщо така декларація не обов’язкова до подання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено вимоги щодо складання і подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39 прим.2.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Форма Пподатковї декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (з урахуванням змін та доповнень, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2023 № 467). Відповідно до пункту 2 розділу II «Порядок оформлення декларації» Інструкції додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній формою декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії».

Додаток КІК заповнюється окремо за кожною контрольованою іноземною компанією. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії, розраховуються відповідно до положень статті 39-2 розділу I Кодексу і пунктів 170.13, 170.131 статті 170 розділу IV Кодексу (пункт 9 розділу IV «Порядок заповнення додатків до декларації» Інструкції). Рядок 10.14 Декларації і рядки додатку КІК є обов’язковими для заповнення, містять числове поле або літери, тому за відсутності об’єкта оподаткування або податку у кожному з них зазначається нуль. Тож звіт про КІК необхідно подавати разом із податковою декларацією, навіть за відсутності зобов’язань за декларацією.

Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії в Інформаційном улисті ДПС № 3/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/775003.htm

Акцизний податок з ввезених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 50,4 млн гривень

У січні – березні 2024 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету з ввезених товарів надійшло понад 50,4 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 43,2 млн грн, темп росту склав 698,0 відсотків.

Нагадуємо, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» впроваджено новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів.

Так, зокрема для ввезення на митну територію України алкогольних напоїв виробником в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Понад 7,9 млрд грн єдиного внеску спрямували платники Дніпропетровщини до державних цільових фондів

Протягом першого кварталу 2024 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетрвщини надійшло понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетрвській області Наталя Федаш, у порівнянні з першим кварталом минулого року надходження збільшились майже на 856,0 млн грн, або на 12,1 відсотків.

Керівниця податкової служби Дніпропетрвщини звернула увагу, що у разі перебування працівників у трудових відносинах з роботодавцем, вартість подарунків, безоплатно переданих таким працівникам роботодавцем (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування єдиного внеску.

Висловлюємо вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків!

Шановні платники податків! Звертаємо Вашу увагу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 23 квітня 2024 о 09:01

Державна податкова служба України повідомляє, що в Електронному кабінеті з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.

До уваги платників податків, які здійснюють розрахункові операції

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 22 квітня 2024 о 18:04

Державна податкова служба України на постійній основі здійснює контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вимог законодавства щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО.

Так, за результатами аналізу наявної податкової інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО та програмних РРО, встановлено низку суб’єктів господарювання, які здійснювали незаконну діяльність, а саме: здійснювали продаж товарів, у т.ч. підакцизних, через мережу магазинів харчових продуктів на території міста Києва та Київської області без застосування РРО та з наданням покупцям нефіскальних чеків.

Встановлено, що така діяльність СГ є системною, призводить до заниження бази оподаткування платників податків, акумулювання значних сум необлікованої готівки та втрат бюджету.

При порівнянні сум готівкових виторгів за вересень 2023 року відносно лютого 2024 року по зазначеній мережі спостерігалося суттєве їх зменшення (у 5 разів).

Так, фахівцями територіальних підрозділів податкового аудиту у м. Києві та Київській області за ініціативи ДПС організовано та одночасно проведено 15 фактичних перевірок магазинів зазначеної мережі.

Перед початком перевірок працівниками ДПС здійснено понад 50 закупівель товару та зафіксовано 28 фактів видачі нефіскальних чеків, у т.ч. 6 при продажу тютюнових виробів.

У ході фактичних перевірок задокументовано наявність у продажу необлікованих підакцизних товарів на суму понад 2,2 млн грн, з яких майже 1 млн грн – тютюнові вироби.

За результатами проведених фактичних перевірок СГ мережі нараховано понад 2,3 млн грн штрафних санкцій.

ДПС наголошує, що під час війни для країни важлива кожна додатково сплачена в бюджет гривня, а також вдячна сумлінним споживачам за своєчасну реакцію на можливі порушення, що вчиняються несумлінними платниками податків при проведенні ними розрахункових операцій.

Звертаємо увагу покупців, що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», який розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check . Цей сервіс дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та сприяє припиненню незаконної діяльності окремих торгівців.

Виїзна нарада на Харківщині: виконання завдань та безпека працівників у регіоні

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 22 квітня 2024 о 17:31

У межах робочого візиту до Харкова в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко провела нараду з керівним складом ГУ ДПС у Харківській області та Північного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків.

Учасники наради говорили про організацію роботи регіональної податкової служби в умовах воєнного стану, забезпечення безпеки працівників та організації безперебійної роботи з надання платникам податків кваліфікованої допомоги та послуг.

Очільниця ДПС, зокрема, наголосила, що на сьогодні важливим завданням є збереження підприємницького потенціалу Харківщини, створення в регіоні умов для роботи бізнесу та налагодження ефективної комунікації між органами влади, бізнес-спільнотою та громадськістю.

Обговорили також питання боротьби з «тіньовим» сектором економіки та протидії нелегальному бізнесу, проведення роботи з інформаційної підтримки платників податків тощо.

Також відбулася робоча зустріч Тетяни Кірієнко з начальником Харківської обласної військової адміністрації Олегом Синєгубовим. Під час зустрічі обговорювалися питання взаємодії органів влади, здійснення підтримки бізнесу та пошуку можливих резервів для наповнення місцевих бюджетів.

Засідання тимчасової робочої групи Громадської ради: питання ліцензування та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів

Проведено перше засідання тимчасової робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з питань удосконалення порядку ліцензування та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів (далі – Тимчасова робоча група) за участі керівництва податкової служби області. Відбувся обмін думками стосовно удосконалення чинного законодавства у частині ліцензування, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Визначено коло питань, які потребують законодавчого врегулювання для подальшого напрацювання законодавчих ініціатив для їх вирішення.

Робота задля досягнення ефективного результату триває!

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 22 квітня 2024 о 15:56

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Робота з погашення податкового боргу» розміщено матеріал «Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в умовах дії закону України «Про санкції»».

Підрозділ «Перегляд рішень територіальних органів ДПС у встановленому законодавством порядку» доповнено матеріалом «Аналіз причин, що слугували підставами для задоволення/залишення без задоволення скарг платників податків».

У підрозділі «Податок на доходи фізичних осіб» розміщено відео на тему: «Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків».

У підрозділі «Е-кабінет» – презентацію «Cтан розрахунків з бюджетом».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 290 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Оподаткування операцій з об'єктами рухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 22 квітня 2024 о 14:06

⊗Відеогалерея⇓

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10981.html

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку: результати роботи податківців Дніпропетровщини

Податковою службою Дніпропетровщини у березні 2024 року забезпечено надходження акцизного податку до Державного бюджету України у сумі 31,9 млн грн, або понад 113,3 відс. від доведеного показника, в тому числі акцизного податку із вироблених в Україні товарів у сумі 25,6 млн грн та акцизного податку з ввезених в Україну товарів у сумі 6,3 млн гривень.

Також, протягом березня п. р. податківцями Дніпропетровщини:

- проведено 118 фактичних перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі понад 1,0 млн гривень.

- анульовано 72 ліцензії на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 55 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 17 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

За результатами спільних заходів, які проводяться разом з працівниками ГУНП у Дніпропетровській області, вилучено із незаконного обігу понад 4000 пачок контрафактних тютюнових виробів на загальну суму понад 240,0 тис. гривень.

«Основним індикатором ефективної боротьби з нелегальним обігом тютюнових виробів є збільшення за даними РРО/ПРРО обсягу виручки від реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», - зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов. Так, у березні поточного року у порівнянні із лютим зазначений показник збільшився на 171,4 млн грн та склав 766,1 млн гривень. Збільшення виторгів відбулося майже по всім територіальним громадам Дніпропетровщини.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує про необхідність дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства при здійсненні діяльності з роздрібного продажу підакцизної групи товарів.

Ставка ПДФО, за якою оподатковується заробітна плата працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667).

Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством (ст. 4 Закону № 1667).

Згідно з п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Трудові відносини з працівниками та гіг-спеціалістами резидента Дія Сіті регулюються розділом V Закону № 1667, ст. 16 якого передбачено, що при наймі працівника резидент Дія Сіті може укладати з ним контракт як особливу форму трудового договору, спрямовану на забезпечення умов для ініціативності та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок, підвищення взаємної відповідальності сторін.

Статтею 5 Закону № 1667 визначено вимоги до резидента Дія Сіті, пунктами 2 та 3 частини 1 якої встановлено, що:

- розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1 200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

- середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Тобто, пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 5 Закону № 1667 не передбачено поділу резидента Дія Сіті працівників на штатних та за сумісництвом.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1. якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Крім того, відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.3 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ положення п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.

У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини 1 ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.

При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті (п.п. 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Враховуючи викладене, заробітна плата працівника, який працює у резидента Дія Сіті за сумісництвом на підставі трудового контракту, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5 відс. за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Щодо сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку у період дії воєнного стану в Україні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Розміщення реквізитів рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу.

Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників, на офіційному субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на поточну дату конкретного платника податків.

Об’єкт та база оподаткування платою за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII «Податок на майно» ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктами оподаткування платою за землю є:

- об’єкти оподаткування земельним податком (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ):

- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Базою оподаткування платою за землю є:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ);

- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ (четвертий абзац п. 271.1 ст. 271).

Пунктом 289.1 ст. 289 розд. XIІ ПКУ встановлено, що для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 розд. XIІ ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І – індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Закон № 3603: зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності 16.03.2024 Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон № 3603) повідомила наступне.

Законом № 3603 внесено зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме за помилкову сплату платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок.

Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

На виконання п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним із доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Кодексу).

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено статтями 124 та 1251 Кодексу, порядок нарахування пені – ст. 129 Кодексу.

Звертаємо увагу, що Законом № 3603 внесено зміни до п. 112.8 ст. 112 Кодексу, зокрема доповнено новим п.п. 112.8.81, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Також Законом № 3603 врегульовано питання ненарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).

Внесені Законом № 3603 зміни передбачають викладення у новій редакції п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Положення нової редакції п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.

Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема у частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та ненарахування/анулювання пені відповідно до ст. 129 Кодексу потрібним є дотримання визначених обставин.

Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, а саме:

- подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) протягом 1 095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Отже, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, положень п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, такі платники звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та пені, передбаченої ст. 129 Кодексу.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) лише Законом № 2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Окрім цього, частиною 2 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування. Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ, які задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Пунктом 2001.2 ст. 2001 Кодексу встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки у СЕА ПДВ. Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу. Згідно з п. 2001.6 ст. 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Кодексу. Оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків, відкритих у СЕА ПДВ, то у частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу не застосовуються.

Проте у частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи згідно з податковим повідомленням-рішенням, норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу застосовуються.

Крім того, при поверненні помилково та/або надміру зарахованих до бюджету сум акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 Кодексу, сплачених платниками акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, слід враховувати вимоги п. 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» із змінами.

Незадекларована праця наносить шкоду державі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу.

Неформальна економіка і незадекларована праця у мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.

Наразі, у тяжкий для країни і кожного з нас час, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – березня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 103 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість запитів збільшилась на 53 одиниці.

За результатами опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 101 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запити не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 2 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

  • Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
  • Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
  • Інформація із системи обліку публічної інформації;
  • Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримуються у актуальному стані.

Від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих скарбниць Дніпропетровського регіону надійшло майже 8,6 млн гривень

Як повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя у першому кварталі поточного року суб’єкти господарювання – юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів регіону майже 8,6 млн гривень збору за місця для паркування транспортних засобів.

Федаш Наталя зазначила, що позитивна динаміка надходжень цього збору складає 849,9 тис. гривень, або 11,0 відсотків, до минулорічного рівня та нагадала, що збір за місця для паркування транспортних засобів у повному обсязі зараховується до місцевих скарбниць Дніпропетровщини.

Подяка усім суб’єктам господарювання, які добросовісно сплачують податкові платежі та підтримують місцеві громади.

До закінчення Деклараційної кампанії 2024 залишилось 9 календарних днів

Шановні платники!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що 30 квітня 2024 року – граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік наступними категоріями платників податку на доходи фізичних осіб:

- громадянами;

- фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тому не зволікайте!

Декларуйте своєчасно отримані у минулому році доходи!

Сільгосптоваровиробниками – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано майже 126,4 млн гривень

Упродовж січня – березня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону від сільськогосподарських товаровиробників (сільгосптоваробники) – платників єдиного податку надійшло майже 126,4 млн гривень.

За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі у порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата єдиного податку збільшилась на 27,0 млн гривень, або 27,2 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах (п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України):

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Дякуємо усім платникам, хто сумлінно сплачує податки!

Податківцями Дніпропетровщини проведено фактичну перевірку: до бюджету додатково надійшло 318 тис. гривень

Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку магазину, в якому здійснює господарську діяльність ФОП.

За результатами перевірки встановлено факти невидачі споживачам при проведенні розрахункових операцій розрахункових документів встановленої форми, чим порушено п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

За вчинені порушення до суб’єкта господарювання застосовані штрафні санкції у сумі 318 тис. грн, які сплачені до бюджету у повному обсязі.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання адміністрування акцизного податку»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання адміністрування акцизного податку та ліцензування підакцизних товарів».

На запитання платників податків відповіла заступник начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інна БУЛАВА.

Добрий день.

Чи нараховуються штрафні санкції при поданні уточнюючої Декларації з акцизного податку, якою платник збільшує податкові зобов’язання за попередні звітні періоди 2024 року?

Відповідь. Вітаємо!

Законом України від 30 червня 2023 року №3219 внесені зміни до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо самостійного виправлення платником податків помилок у податковій звітності, що призвели до заниження податкового зобов’язання.

З 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені. Відповідно не підлягають заповненню графи 5, 6 та 7 Додатку 8 до Декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» щодо нарахування штрафів 3%, 5% та пені відповідно. Зазначене застосується до податкової звітності, яка подається з 01.08.2023 і до припинення або скасування воєнного стану.

Добрий день.

Чи є платником акцизного податку платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Відповідь. Вітаємо!

Відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є, зокрема:

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Пунктом 297.1 ст. 297 ПКУ перелічені податки, від обов’язку нарахування та сплати яких звільняються платники єдиного податку. В зазначеному переліку відсутній «акцизний податок».

Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.

При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Добрий день.

Чи оподатковуються акцизним податком операції з роздрібної реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, та що в такому випадку є базою оподаткування?

Відповідь. Вітаємо!

Стаття 14 ПКУ надає визначення понять.

Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, «алкогольні напої» – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, коктейлі, виготовлені з використанням алкогольних напоїв, якщо вміст спирту етилового в таких коктейлях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць, підпадають під визначення алкогольних напоїв.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Тобто, продаж коктейлів з вмістом спирту етилового в них понад 0,5 відс. безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, є операціями з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Ставка акцизного податку з обсягів реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольних напоїв відповідно до п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ становить 5 відсотків.

При цьому базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Добрий день.

Чи повинен СГ, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального, реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне?

Відповідь. Вітаємо!

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

-до акцизного складу;

-до акцизного складу пересувного;

-для власного споживання чи промислової переробки;

-будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

-у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

-при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак, якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Добрий день.

Які операції не вважаються реалізацією пального на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану?

Відповідь. Вітаємо!

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Подяками голови міста Дніпра відзначено податківців Дніпропетровщини

За сумлінну віддану працю на благо територіальної громади міста Дніпра, високий професіоналізм і компетентність, вагомий особистий внесок у ефективне виконання поставлених завдань щодо наповнення місцевого бюджету працівники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області отримали Подяки міського голови Бориса Філатова.

Серед відзначених – представники управлінь організації роботи, оподаткування фізичних осіб та оподаткування юридичних осіб.

Бажаємо нашим колегам нових досягнень та успіхів в роботі!

Все буде Україна!

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС у січні – березні отримали понад 201 тис. користувачів

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 19 квітня 2024 о 14:45

Протягом січня – березня 2024 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались понад 201 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 502,6 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 122,3 тис. фізичних осіб протягом січня – березня 2024 року отримали 250,4 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду майже 78,8 тис. юридичних осіб отримали майже 252,2 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 40,4 тис. платників, з яких 17,1 тис. – юридичних та майже 23,3 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перевипуск на 1 рік 280,8 тис. сертифікатів для 114,4 тис. платників, з яких 40,1 тис. – юридичні особи, 74,3 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 113 тис. сертифікатів, у тому числі майже 11,3 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 13,8 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або їх відсутність: що з екологічним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ. Тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування – платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 177 Податкового кодексу України для фізичної особи – підприємця (ФОП), зареєстрованого як платник податку на додану вартість (ПДВ), не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, у Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Уточнення показників податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: порядок заповнення рядка 2

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями.

Рядок 2 «податковий період» заголовної частини Декларації передбачає заповнення рядків 2.1 та 2.2.

Так, у полі «звітний» рядка 2.1 зазначається рік, на який подається Декларація.

Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації поле «починаючи з» рядка 2.1 заповнюється у разі подання Декларації за новопридбані об’єкти нерухомого майна (починаючи з (число/місяць)).

У рядку 2.2 вказується податковий період, що уточнюється («з урахуванням уточнень з» (число/місяць)). Періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Декларації, що уточнюється, або у зв’язку із зміною об’єкта оподаткування (примітка 4 інформації до Декларації).

У разі подання «уточнюючої» Декларації заповнюється рядок 2.2 рядка 2 Декларації, а рядок 2.1 рядка 2 Декларації не заповнюється.

Якщо уточнюються показники раніше поданої Декларації у складі «звітної» або «звітної нової» Декларацій – заповнюються рядки 2.1 та 2.2 рядка 2 Декларації.

Порядок оподаткування одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі за договором довгострокового страхування життя, яка дожила до закінчення строку договору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя;

Згідно з п.п. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 розд. IV ПКУ податковим агентом платника податку – отримувача виплати, довічної пенсії чи викупної суми є страховик – резидент, який нараховує страхову виплату чи викупну суму за договором недержавного пенсійного забезпечення або довгострокового страхування життя.

Відповідно до п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) з 60 відс. суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Враховуючи вищевикладене, уся сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, однак оподатковується лише 60 відс. від такої суми.

Закон України № 3603: деякі зміни до Податкового кодексу України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон України № 3603) запроваджені нововведення, направлені на вдосконалення взаємодії платників податків з контролюючими органами через засоби дистанційної комунікації, а також уточнення окремих положень податкового законодавства.

Закон України № 3603 набрав чинності з 16.03.2024, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня та 1 серпня 2024 року.

Законом України № 3603 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ ), якими передбачено, зокрема:

► з 16.03.2024:

- врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення. Прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим;

- збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;

- скасування відповідальності за помилкову сплату платником грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);

- нерозповсюдження положень ПКУ щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання (СГ) державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі СГ;

- доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервісти), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

- надання права платнику під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

- врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

► з 01.04.2024:

- доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;

► з 16.06.2024:

- надання можливості платникам взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами);

► з 01.07.2024:

- скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;

► з 01.08.2024:

- врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

Сервіс «Пульс», державна установа «Урядовий контактний центр», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»: результати опрацювання інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє.

Протягом січня – березня 2024 року до спеціалізованої автоматизованої системи – сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 107 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у поточному році збільшилась на 24 одиниці.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 45 звернень (42,1 %);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 28 звернень (26,2 %);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 4 звернення (3,7 %);

- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1,9 %).

Протягом першого кварталу 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 35 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».

Тематика таких письмових звернень:

- надання податкових консультацій з оподаткування спадщини та з інших питань –11 (31,4 %);

- контрольно-перевірочна робота – 8 (22,9 %);

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 4 (11,4 %);

- податкова заборгованість – 2 (5,7 %);

- інші питання – 10 (28,6 %).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» впродовж січня – березня 2024 року надійшло 3 звернення з наступних питань:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 2 (66,7 %);

- отримання довідки про доходи – 1 (33,3 %).

У першому кварталі минулого року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 26 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 11 звернень.

Фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 97,6 млн грн

У січні – березні поточного року фізичні особи – платники плати за землю забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області у розмірі понад 97,6 млн гривень.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталя та констатувала, що цьогорічні надходження у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на понад 7,4 млн грн, або на 8,3 відсотків.

Очільниця ГУ ДПС нагадала, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

«Плата за землю – один із бюджетоформуючих місцевих податків у структурі загальних надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини», – акцентувала Федаш Наталя.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та своєчасно спрямовані до бюджетів кошти!

Отримання відомостей про доходи у смартфоні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу платників.

Отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.

Безкоштовний мобільний застосунок, впроваджений Державною податковою службою України (ДПС), у розділі «Послуги» надає можливість отримати відомості про суми виплачених доходів.

Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказати необхідний період* та отримати результат за 5 хвилин.

Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Цінуйте свій час та приєднуйтесь!

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Презентаційний матеріал «Мобільний застосунок «Моя податкова». Відомості про суми виплачених доходів» розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням

https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/743998.html.

Дніпропетровщина: надходження податку на прибуток до місцевих бюджетів зросли на понад 74,8 млн гривень

Впродовж першого кварталу 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники спрямували понад 222,4 млн грн податку на прибуток підприємств.

За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталі, минулорічний рівень надходжень з податку на прибуток до місцевих скарбниць перевищено на понад 74,8 млн грн, або на 50,7 відсотків.

Федаш Наталя висловила вдячність платникам за сумлінну сплату податків у цей нелегкий для нашої країни час. Подяка кожному платнику, який здійснює свій внесок в економічну безпеку регіону та нашої держави, в зміцнення обороноздатності нашої країни.

Дія.Бізнес: на зв’язку Криворіжжя

Дія.Бізнес: на зв’язку Криворіжжя

Податкова служба Дніпропетровщини співпрацює з Центром підтримки підприємців Дія.Бізнес у Кривому Розі із самого початку його роботи.

На базі цієї локації проводяться цікаві та корисні для бізнесу і громадськості заходи. Сьогоднішній вебінар за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова не став виключенням.

Обговорювали важливе та актуальне – особливості застосування РРО та програмних РРО, проведення фактичних перевірок.

Сумлінність полягає у законодавчій обізнаності платників.

Комунікуємо далі!

Роз’яснювальна робота завжди на часі

Комунікація податкової служби області та громадськості не збавляє обертів. За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) представників благодійної організації податківцями проведено семінар на тему «Право на отримання податкової знижки».

Заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій привітав учасників заходу та акцентував увагу на тому, що податкова служба області завжди готова приєднатися до інформаційної підтримки платників.

Учасники заходу активно спілкувалися. Мета таких заходів, щоб кожен платник отримав чіткі відповіді на свої питання.

Маєте питання до податкової Дніпропетровщини? Хочете оперативно отримати на них відповіді? Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС ([email protected]).

Тетяна Кірієнко та Геннадій Чижиков обговорили питання співпраці ДПС та Торгово-промислової палати

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 18 квітня 2024 о 16:32

Про посилення співпраці, комунікацію та забезпечення конкурентних умов ведення бізнесу говорили сьогодні під час робочої зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

«Державна податкова служба України завжди відкрита до діалогу з бізнесом. Ми систематично проводимо зустрічі з представниками бізнес-асоціацій, розʼяснюючи новації податкового законодавства, оперативно реагуємо на проблемні питання. Податкова та бізнес сьогодні партнери, адже завдяки нашій злагодженій співпраці ми здатні забезпечити стабільність економічного розвитку та можливість фінансування всіх необхідних програм», – зазначила Тетяна Кірієнко.

За її словами, на сьогодні в ДПС активно працюють над продовженням цифровізації послуг для платників. Крім того, за підтримки партнерів податкова служба реалізує низку проєктів, спрямованих на удосконалення процесів адміністрування.

Учасники зустрічі домовилися про подальше співробітництво щодо консультативної підтримки бізнесу з питань податкової сфери.

Суд підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності збільшення грошового зобовʼязання з ПДВ

Пресслужба Державної податкової служби України, опубліковано 18 квітня 2024 о 16:15

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Суд касаційної інстанції вказує на те, що судом першої інстанції було надано оцінку первинним документам, наявним в матеріалах справи, і за результатами їх сукупної оцінки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що останні не розкривають зміст господарських операцій, не містять інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій, місця проведення робіт, їх обсяг, виконавця, а також інформацію щодо використання паливно-мастильних матеріалів та транспортування товарно-матеріальних цінностей, послідовно враховуючи обставини, встановлені у вироках Сихівського районного суду м. Львова від 17.06.2015 у справі №464/3740/15-к та Залізничного районного суду м. Львова від 24.09.2015 у справі №162/6935/15-к.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, встановлені вироками суду стосовно посадових осіб контрагентів позивача, та власне директора позивача (ОСОБА_4) оцінені судами в сукупності з наданими первинними документами, спростовують доводи касаційної скарги в частині того, що періоди і господарські операції є відмінними аніж ті, оцінка яким надана в вироках.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Отже, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, подання уточнюючого розрахунку після винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення не може сприйматися судом як належне виправлення помилки у розумінні положень статті 50 ПК України, а відтак і слугувати підставою позову в обґрунтуванні правомірності позиції платника податків.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 15.03.2024 №813/1956/16 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №813/1956/16 залишено без змін.

Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулася пресконференція за участі начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб та розгляду звернень управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Бабкіної щодо особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами.

Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи України. Місцеві податки і збори є одним з головних економічних інструментів державного регулювання та важливим джерелом доходів місцевих бюджетів.

До місцевих податків належать такі податки - податок на майно та єдиний податок.

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю.

Тема нашої пресконференції присвячена одному з місцевих податків – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по платниках податку - юридичних особах.

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, яка підтверджується документами про право власності.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не більше 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, місцеві ради в межах повноважень, обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі виникнення новоствореного об’єкта нерухомості податкова декларація платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Одночасно слід зазначити, що підпунктом 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України, визначені об’єкти нерухомості, які не підлягають оподаткуванню.

Нагадаю, це об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та на ринках, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Також, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

Одним із актуальних питань на сьогодні є оподаткування таких об’єктів нерухомості, як - будівлі промисловості.

Будівлі промисловості – це будівлі віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010 ( B - «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів», С - «Переробна промисловість», D - «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E - «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами», F -«Будівництво»), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Тобто, будівлі промисловості, лише за певних умов, не є об’єктами оподаткування.

Суб’єкт господарювання основна діяльність якого класифікується у секціях B – F та здає приміщення в оренду визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.

Якщо будівля промисловості використовується суб’єктом господарювання, основна діяльність якого не класифікується у секціях B – F Національного класифікатора України, то вона оподатковується на загальних підставах.

Також необхідно звернути увагу суб’єктів господарювання, які є власниками житлової нерухомості, ще на одне питання.

за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів. (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ)

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується платниками до місцевого бюджету територіальної громади на якій розташовані об’єкти нерухомості.

Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що платники зобов'язані їх сплачувати відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про запровадження платежу після набрання чинності цим рішенням. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється.

Комунікаційна податкова платформа: про перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп

У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи-підприємця проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.

Під час заходу фізичній особі-підприємцю надані роз’яснення щодо подачі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування через засоби електронного зв'язку та який порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Зокрема увагу акцентували на перевагах «Електронного кабінету», що залишається одним з найпопулярніших сервісів ДПС України.

Продовжуємо працювати разом на спільний результат!

Засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради: на порядку денному питання оподаткування та робота антикорупційного сервісу ДПС

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.

Обговорювались питання оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду, способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи та робота сервісу «Пульс» Державної податкової служби України.

Працюємо далі.

Про сплату юридичною особою транспортного податку, якщо протягом звітного року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

Юридична особа внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи може вона обрати третю групу спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.

Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ);

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови виключення її з Реєстру.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

● не може бути меншою за розмір земельного податку (288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ):

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

● не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

● може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

● для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

● для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Слід зазначити, що абзацами першим, другим, шостим – восьмим пункту 11 підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:

- встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX ПКУ.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Стосовно переривання терміну, встановленого ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Яким чином повернути переплату з ПДФО, що виникає за наслідками проведення роботодавцем (податковим агентом) річного перерахунку сум доходу фізичної особи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Розгляд звернень громадян фахівцями податкової служби Дніпропетровської області

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Протягом січня – березня 2024 року до ГУ ДПС надійшло 213 звернень громадян, з яких усі 213 – це заяви.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 96 звернень (45,1 %);

- контрольно-перевірочна робота – 53 звернення (24,9 %);

- податок на майно – 16 звернень (7,5 %)

- аграрна політика та земельні відносини – 11 звернень (5,2 %);

- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 5 звернень (2,3 %);

- інші питання – 32 звернення (15,0 %).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 117 одиниць (січень – березень 2023 року – 96 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /У січні – березні 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особисті прийоми громадян.

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів у першому кварталі п. р. спрямовано майже 10,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Впродовж трьох місяців 2024 року забезпечено надходження збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у сумі майже 10,2 млн гривень.

За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року позитивна динаміка складає понад 1,1 млн грн, або 12,4 відсотки.

Очільниця ГУ ДПС нагадала, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п.п. 2681.1.1 п. 2681.1 ст. 2681 Податкового кодексу України).

Дякуємо кожному, хто працює, сплачує податки та робить свій внесок у нашу Перемогу!

З початку року фізичні особи – «єдинники» поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,2 млрд гривень

Протягом січня – березня 2024 року фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону понад 1,2 млрд грн єдиного податку. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя та акцентувала, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на понад 475,2 млн грн, або на 64,4 відсотки.

Федаш Наталя зазначила, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих скарбниць і є одним з основних джерел наповнення бюджетів територіальних громад.

В. о. начальника податкової служби регіону подякувала суб’єктам господарювання – платникам єдиного податку, які в такий нелегкий для країни час продовжують здійснювати діяльність, сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.

Комунікації з регіонами Дніпропетровщини: місто Вільногірськ

17 квітня відбувся робочий візит керівництва податкової служби Дніпропетровщини до Вільногірської міської територіальної громади Кам’янського району.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш зустрілась з Вільногірським міським головою Володимиром Василенком.

Основні акценти – на важливих джерелах наповнення місцевих бюджетів: погашення податкового боргу, у т. ч. сума якого не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 грн); земельний податок та орендна плата за земельні ділянки; акцизний податок; легалізація трудових відносин; застосування РРО/програмних РРО, зокрема нульовий виторг через касову техніку по господарських об’єктах.

Окреслили плани та першочергові завдання на найближчий час.

Працюємо разом на ефективний результат!

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама