ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-03-13 15:15 152 Подобається

Про реєстраційний номер облікової картки платника податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та пунктом 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Положенням.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначено розділом XIII Положення.

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці № 1ДР.

ДПС присвоює Обліковій картці № 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред'являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-комунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС.

Детальніше щодо:▪ документа, який засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків; ▪ внесення до паспорта громадянина України у формі книжечки даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків; ▪ внесення до паспорта громадянина України у формі картки інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; ▪ присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків під час надання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко»; ▪ використання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-kartki/scho-taku-eestratsiyniy-nom/

Актуальні питання під час семінару для платників податків

Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.

Представників бізнесу проінформували, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Також зупинились на категоріях громадян у яких виникає обов’язок у подані декларацій про майновий стан і доходи та у яких виникає право на податкову знижку.

Розглядалися питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «Призначення платежу», роботи антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Учасникам заходу нагадали, що на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected]. на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Під час зустрічі з представниками бізнесу про головне

Днями відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Свірської з платниками податків.

Розглянули питання щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Присутнім нагадали, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Обговорювали питання легалізації заробітної плати, застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) / програмних РРО, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.

Звернули увагу, що на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.

Наприкінці зустрічі учасники отримали друковану продукцію щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Громадяни, які відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік (далі – декларація), мають задекларувати свої минулорічні доходи до 01 травня 2024 року.

Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 включно.

Декларацію можна подати в один з таких способів:

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Для підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

З нормативно-правовою базою та прикладами заповнення податкових декларацій можна ознайомитися на вебпорталі ДПС у банері «Деклараційна кампанія 2024».

Про відповідальність передбачену за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Про контрольну стрічку ПРРО та вимоги щодо її створення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 1.2 розділу I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Разом з тим, п. 2.4 розділу II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:

- створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;

- під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Платникам податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), якими передбачено з 01.08.2023, зокрема, встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування.

З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до ПКУ запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Положення нової редакції п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.

Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Окрема увага приділена авансовим оплатам.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Звертаємо увагу, що норми п. 4 прим. 1 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ з 01.08.2023.

Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Приклади:

1.1 Підприємство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, відвантажило покупцю товари на суму 200 000 грн. та отримало часткову оплату за них у розмірі 40 відс. або 80000 гривень. Решту частини оплати вартості товарів (120000 грн.) було отримано вже після повернення на сплату податку на прибуток підприємств. Собівартість (витрати на придбання) товарів складає 130000 гривень. Як правильно відобразити цю операцію в податковому обліку з податку на прибуток підприємств?

Підприємство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств, у якому відбулось отримання решти частини оплати вартості товарів, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої частини або на 120 000 грн. та одночасно зменшує фінансовий результат на частину собівартості (витрат на придбання) таких товарів, яка визначена пропорційно частині їх оплати (60 відс.), тобто на 78 000 грн. (130 000 × 60 відсотків).

1.2 Товариство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, отримало від покупця попередню оплату за товари у розмірі 30 000 грн. або 30 відс. від їх договірної вартості (100000 грн.) та сплатило з цього доходу єдиний податок. Собівартість (витрати на виготовлення) таких товарів складає 60 000 гривень. Які податкові наслідки при переході на сплату податку на прибуток, якщо відвантаження цих товарів відбулося після повернення на сплату податку на прибуток підприємств?

Товариство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств на який припадає відвантаження товарів покупцю, зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму авансу 30 000 гривень. Одночасно, фінансовий результат до оподаткування цього періоду підлягає збільшенню на суму 18 000 грн. (60 000 × 30 відс.) тобто на частину (30 відс.) собівартості (витрат на виготовлення) таких товарів, що врахована в такому періоді у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку (пропорційно сумі авансу у загальній договірній вартості товарів).

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».