ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-02-13 16:04 51 Подобається

Про декларування доходів громадянами під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алли Булави відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році».

Під час заходу громадяни отримали відповіді на питання щодо основних випадків подання декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), граничних строків подання Декларації, строків сплати податкових зобов’язань, визначених у декларації тощо.

Про актуальне під час семінару для платників податків

Проведено семінар для платників податків в якому взяла участь начальник Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян.

Платникам повідомили, що з початку року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Зупинились на способах подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), розглянули випадки за яких виникає обов’язок задекларувати свої доходи та випадки за яких подання декларації вважається виконаним і декларація не подається.

Проінформували учасників заходу щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок відповідно до норм Закону України від 09.11.2023 №3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Обговорювали питання легалізації трудових відносин, застосування РРО/ПРРО, особливості заповнення реквізитів платіжної інструкції «Призначення платежу», «Код платника» та «Код фактичного платника».

Представникам бізнесу нагадали, що для дієвої взаємодії з представниками податкової служби області на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

Учасникам заходу розповсюджена власна друкована продукція з питань декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Платникам податків Соборного району м. Дніпра протягом січня 2024 року надано понад 1 300 адміністративних послуг

Протягом січня поточного року платники податків Соборного району м. Дніпра отримали 1 309 адміністративних послуг.

Серед найбільш запитуваних адміністративних послуг є:

- надання витягу з реєстру платників єдиного податку – 401;

- видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки)даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – 375;

- внесення змін до відомостей, що містяться у реєстрі платників єдиного податку - 157;

реєстрація платника єдиного податку – 154.

«Крім того, платники звертались за отриманням адміністративних послуг таких, як реєстрація реєстраторів розрахункових операцій – 50, реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 49, , видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору – 44 тощо», - повідомила начальник Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Булава.

Про способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи під час брифінгу

Днями відбувся брифінг для представників засобів масової інформації за участі заступника начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко.

Під час заходу посадовець зазначила, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)):

особисто або уповноваженою особою;

поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання(п. 49.5 ст. 49 Кодексу);

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Зазаначила, що в електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України (далі - ДПС) в особистому електронному кабінеті платника податків.

Звернула увагу, що для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

«Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку», - наголосила Вікторія Чабаненко.

Відбулася зустріч з представниками бізнесу

Днями відбулася зустріч начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян з платниками податків.

Під час заходу розглянуті питання щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок відповідно до норм Закону України від 09.11.2023 №3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Присутнім нагадали, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році та окреслили категорії громадян у яких виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи та право на податкову знижку.

Обговорювались питання легалізації заробітної плати, застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) / програмних РРО, правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податкових зобов’язань.

Платникам нагадали, що на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській (далі – ГУ ДПС) створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.

Наприкінці зустрічі учасники отримали друковану продукцію щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році.

Про особливості подання до контролюючого органу декларації акцизного податку суб’єктом господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на особливості подання декларації акцизного податку суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів (алкогольні напої) в декількох пунктах продажу (в т.ч. розташованих в населених пунктах, підпорядкованих різним органам самоврядування), що обслуговуються в одному або декількох контролюючих органах.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.

Якщо у суб’єкта господарювання пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.

Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 25.12.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.10.2023 № 571 «Про внесення зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.11.2023 за № 1940/40996 (далі – наказ № 571).

Цим наказом внесено зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Положення), у частині приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 «Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко».

Зміни внесено до абзацу першого пункту 1 розділу XIV Положення, замінивши слова та цифри «комплексної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691» словами та цифрами «комплексної електронної публічної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853».

Порядок оприбуткування готівкових коштів, у разі якщо режим роботи каси підприємства не співпадає з режимом роботи господарської одиниці, що проводить розрахунки із застосуванням РРО

Відповідно до п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), готівка, що надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України (п. 12 розд. ІІ Положення № 148).

Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Платникам податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що 15 грудня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.10.2023 № 572 «Про затвердження Змін до додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.11.2023 за № 1938/40994 (далі – наказ № 572).

Наказом № 572 затверджено зміни до додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) пов’язані, з реалізацією положень Закону України від 30 червня 2023 року № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон).

Законом внесені зміни, зокрема, щодо викладення в новій редакції пункту 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які стосуються визначення різниць для:

- збільшення фінансового результату до оподаткування на:

- суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі;

- суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- зменшення фінансового результату до оподаткування на:

- суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування;

- суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їхньої попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком.

Положення нової редакції пункту 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо визначення фінансового результату до оподаткування застосовуються починаючи з 01.08.2023.

У зв’язку із зазначеними змінами, додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації приведено у відповідність до Кодексу.

Одночасно звертаємо увагу, що пунктом 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено особливості переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до переходу на спрощену систему оподаткування.

Так, згідно із підпунктом 9¹.1 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31.07.2023 використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 01.08.2023 автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Відповідно до підпункту 9¹.3 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 підрозділу та підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та з 01.08.2023 повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

- платники складають та подають Декларацію наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну;

- для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік:

- не перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється річний звітний період;

- перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період;

- обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 Кодексу обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку;

- для цілей розрахунку амортизації відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу платники податку враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку та під час сплати єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 Кодексу (у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку);

- для цілей застосування у 2023 році пункту 140.2 статті 140 Кодексу:

- не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку відсотки за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;

- не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку;

- сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та, відповідно, власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 Кодексу;

- для цілей застосування у 2023 році підпунктів 140.5.4 та 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 Кодексу не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку;

- для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку за періоди перебування на сплаті єдиного податку;

- для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за періоди перебування на сплаті єдиного податку.

Враховуючи, що визначені пунктом 4¹ підрозділу 4 та пунктом 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу особливості оподаткування податком на прибуток підприємств застосовуються платниками податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку та з 01.08.2023 повернулися на сплату податку на прибуток підприємств, таким платникам податку необхідно визначати податкові зобов’язання в Декларації за оновленою формою за звітний (податковий) період – 2023 рік.

Про програмування найменування товарів (послуг) при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що програмування найменування товарів (послуг) при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією (Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB, Android, iOS, Windows)), що розміщена за посиланням: http://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha.

Оподаткування ПДФО та військовим збором стипендії, яка виплачується за рахунок коштів юридичної особи відповідно до укладеної угоди

Відповідно до ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати стипендій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Питання стипендіального забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 882).

Пунктом 1 Порядку № 882 визначено коло здобувачів освіти у закладах освіти або наукових установах (далі – заклади освіти) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду.

Водночас, п. 2 Порядку № 882 передбачено, що учням, студентам, курсантам невійськових закладів фахової передвищої, вищої освіти, слухачам, клінічним ординаторам, асистентам-стажистам, аспірантам і докторантам, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеного договору між закладом освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну послугу для себе або іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, згідно з п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2024 році складає 4 240,00 грн на місяць (3 028,00 грн х 1,4).

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Податковий агент, який нарахує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, сума стипендії, яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту за рахунок коштів юридичної особи відповідно до угоди, укладеної між навчальним закладом та юридичною особою, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2024 році – 4 240,00 грн), а сума перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Випадки, за яких платник зобов’язаний самостійно обчислити суму ПДФО (військового збору)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (військового збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), встановлені розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

До таких випадків відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники ПДФО – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Платникам єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стандартна ставка єдиного внеску становить 22 % до визначеної законом бази нарахування єдиного внеску (з урахуванням обмежень у вигляді мінімального страхового внеску та максимальної бази нарахування єдиного внеску).

Проте, є випадки, коли як ставка так і розмір єдиного внеску в цілому може відрізнятися:

• для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю – 8,41 %;

• для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці – 5,3 %;

• для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці – 5,5 %.

Відображення у податковому обліку списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Слід зазначити, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України (п. 180.1 ст. 180 ПКУ).

Операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (п. 206.1 ст. 206 ПКУ).

Згідно з п. 3 розд. I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 зі змінами та доповненнями, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Поряд з цим, п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зокрема, для списання кредиторської заборгованості використовується рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

З урахуванням зазначеного, сплачений до бюджету ПДВ платником податку – резидентом, який здійснює розмитнення придбаних у нерезидента товарів, є податковим зобов’язанням з ПДВ, сплаченим на митниці.

Резидент, який не розрахувався за придбані товари, включає суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів відповідно до правил бухгалтерського обліку (без ПДВ) та враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачено.

Строк давності у період дії карантину та воєнного стану у разі самостійного виправлення помилок у раніше поданій звітності

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів (2 555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:

- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;

- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.

При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.