ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-02-06 16:28 39 Подобається

Про заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.12.2023 завершився перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі.

У разі здійснення платіжної операції на рахунки, відкриті в Казначействі, код ID НБУ якого відповідає значенню «899998», інформація про призначення платежу платіжної інструкції з 01.12.2023 має зазначатися виключно у структурованій формі в блоці реквізитів «Структурована форма» («Structured») платіжної інструкції.

Додатково акцентуємо увагу на заповненні реквізитів для коректної ідентифікації платників податків та зборів, а саме:

1) під час сплати податків та зборів платником через касу та/або термінали самообслуговування надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 повинен зазначити інформацію саме про платника податків у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor»);

2) під час сплати податків та зборів юридичною особою за свої дочірні підрозділи надавач платіжних послуг під час формування pacs.008 у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повинен зазначити інформацію саме про дочірню компанію як платника податків.

Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», які розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку https://bank.gov.ua/ua/payments/project-iso20022.

Про термін подання декларації про майновий стан і доходи самозайнятими особами, які працюють як наймані особи, та мають право на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають річну Декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 178.4 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають Декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у Декларації та додатках зазначаються усі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках.

Таким чином, фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування або фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, які працюють як наймані особи, та мають право на податкову знижку, Декларація подається до 1 травня року, що настає за звітним.

При цьому, у Декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності/провадження незалежної професійної діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.

Суб’єктам господарювання до уваги!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, яким передбачено, що у фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, адреса господарської одиниці (рядок 3).

У випадку здійснення суб’єктом господарювання торгівлі на ринках, ярмарках по всій території України, в розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу без використання авто та укладання відповідних договорів оренди, адресою та місцем проведення господарської діяльності, яку необхідно зазначити у рядку 3 фіскального чеку, є місце його реєстрації та обліку в контролюючому органі (квартира, офіс, тощо).

Інформація для рієлторів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.

Згідно з п. 119 прим. 1.2 ст. 119 прим.1 ПКУ порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п. 119 прим. 1.2 ст. 119 прим.1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн за кожне таке порушення (п. 119 прим. 1.3 ст. 119 прим.1 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), та уклали у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, зобов’язані надсилати Інформацію за місцем своєї реєстрації. У разі якщо такі договори не укладалися, Інформація не подається.

Про трудовий договір

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що трудовий договір – це надважливий документ у роботі. Трудовий договір допомагає і роботодавцям, і працівникам краще розуміти свої права і обов'язки.

Трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок зміни і розірвання.

Трудовий договір може бути укладений у письмовій формі і підписаний обома сторонами або оформлений шляхом видання наказу про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір може бути строковим або безстроковим, з повним або неповним робочим часом, основним або за сумісництвом залежно від характеру роботи і бажання сторін.

Про подання внутрішньо переміщеними особами заяви за ф. № 5 ДР (№ 5ДРП) у разі зміни облікових даних

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або заяви за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається). Такі зміни стосуються також зміни місця проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1706) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону № 1706.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 Закону № 1706 (ч. 1 ст. 5 Закону № 1706).

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами (далі – Порядок № 509), регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У довідці відображаються відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Для заповнення заяви за ф. № 5ДР або заяви за ф. № 5ДРП використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку № 509.

У разі якщо фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи відрізняється від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування), така особа в Заяві за ф. № 5ДР/Заяві за ф. № 5ДРП зазначає адресу фактичного місця проживання/перебування відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (додаток 2 до Порядку № 509).

Отже, фізичні особи – платники податків, які переселилися з тимчасово окупованої території, а також внутрішньо переміщені особи, мають визначити свою податкову адресу та у зв’язку із змінами даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, подати заяву до контролюючого органу за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, документ, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Слід зазначити, що нова форма податкової декларації передбачає виокремлення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Водночас звертаємо увагу, що сплата податку при визначенні МПЗ фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) здійснюється за кодом бюджетної класифікації «11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Крім того, значних змін набув порядок розрахунку суми податку, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку за витратами, понесеними відповідно до п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), крім витрат зазначених у п.п. 166.3.10 п. 166.3.10 ст. 166 розділу IV Кодексу (додаток Ф3 до декларації).

Про новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 22.01.2024 запрацювали окремі норми Закону України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», якими внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

З урахуванням змін, внесених до Кодексу впроваджується новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів.

Для ввезення на митну територію України алкогольних напоїв виробником в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Один примірник подається контролюючому органу за місцезнаходженням виробника, другий – контролюючому органу за місцем митного оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

Підставою для митного оформлення алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, що ввозяться на митну територію України з метою їх розливу у споживчу тару, є подання таким виробником до контролюючого органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв'язку копії податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом за місцезнаходженням виробника.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв (згідно з митною декларацією) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості алкогольних 2 напоїв при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва (розливу) готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку. Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково при придбанні марок акцизного податку або у разі формування унікальних ідентифікаторів у період дії такого векселя.

Зміни до Закону № 481, зокрема, передбачають:

визначення терміну «тютюнова сировина» – цілі рослини тютюну чи його листки у природному стані або у вигляді сушених чи ферментованих листків, цілих чи з відділеною середньою жилкою, обрізаних чи необрізаних, роздавлених чи розрубаних, які відносяться до товарної позиції 2401 згідно з УКТ ЗЕД (включаючи відходи тютюнового листя, тютюновий пил) та призначені для промислової переробки;

встановлення переліку суб’єктів господарювання, якими може здійснюватись виробництво та/або зберігання тютюнової сировини;

визначення механізму виключення місць зберігання з Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиного реєстру);

встановлення порядку реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;

доповнення переліку підстав для анулювання ліцензій на право виробництва тютюнових виробів, а саме, ліцензія анулюється на підставі, зокрема, акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованою у такого суб’єкта господарювання тютюновою сировиною, яка зберігається в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, з урахуванням вимог, передбачених Законом № 481;

подання суб’єктом господарювання заяви для внесення даних до Єдиного реєстру в електронній формі через електронний кабінет користувача Електронної системи та/або електронний кабінет платника податків.

Податкові пільги та їх види встановлені чинним законодавством України

Визначення терміну «податкова пільга», всі види податкових пільг, порядок їх застосування визначені у відповідних статтях Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього

строку її дії.

Зокрема, підпункт 30.4 статті 30 ПКУ передбачає і норму, згідно з якою платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Однак, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПКУ визначено, що податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ.

ПКУ, зокрема пунктом 30.6 статтею 30, передбачено, що суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України постановою від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», зі змінами (далі – Порядок). Порядком визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік таких пільг (що надаються юридичним особам) та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, визначені ПКУ.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 30.7 статті 30 ПКУ контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Так, з метою забезпечення обліку податкових пільг та інформування платників податків щодо переліку чинних податкових пільг, терміну їх дії та обґрунтування їх надання Державною податковою службою України (далі – ДПС) запроваджено розміщення на вебпорталі ДПС Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, які оновлюються щоквартально.

Поряд з цим, відповідно до пункту 30.8 статті 30 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

Пунктом 30.9 статтею 30 ПКУ визначено, що податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Про перереєстрацію платника ПДВ у зв’язку зі зміною найменування

Статтею 90 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Згідно зі статтею 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Згідно з пунктом 183.15 розділу V ПКУ перереєстрація платника ПДВ проводиться, зокрема, у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає заяву (форма № 1-ПДВ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Заява подається до контролюючого органу за місцезнаходженням платника засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Запис про перереєстрацію платника ПДВ вноситься до реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження заяви до контролюючого органу.

Перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) платника ПДВ, який включений до ЄДР, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

Таким чином, у разі внесення до ЄДР відомостей щодо зміни найменування юридичної особи – платника ПДВ, пов’язаної із назвою такої особи, перереєстрація платника ПДВ відбувається без участі самого платника на підставі відомостей з ЄДР (тобто без подання заяви платником ПДВ).

У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ (тобто у разі зміни організаційно-правової форми, що міститься у найменуванні юридичної особи) новоутворена юридична особа подає до контролюючого органу заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до статті 184 розділу V ПКУ.

На сьогодні перевірити інформацію у реєстрі платників ПДВ, в тому числі щодо найменування юридичної особи, можна за допомогою пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers. Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Способи подання податкових декларацій платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.