ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-01-25 11:25 39 Подобається

Протягом 2023 року аграрії Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети єдиним податком на понад 585,4 млн гривень

У січні – грудні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 585,4 млн грн, що майже на 240,0 млн грн, або на 69,4 відс. більше ніж у відповідному періоді 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила вдячність платникам за своєчасну сплату податків та нагадала, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Деклараційна кампанія 2024: діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за № 1817/40873.

Слід зазначити, що нова форма податкової декларації передбачає виокремлення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) при визначенні мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь. Водночас звертаємо увагу, що сплата податку при визначенні МПЗ фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) здійснюється за кодом бюджетної класифікації «11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Крім того, значних змін набув порядок розрахунку суми податку, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку за витратами, понесеними відповідно до п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), крім витрат зазначених у п.п. 166.3.10 п. 166.3.10 ст. 166 розділу IV Кодексу (додаток Ф3 до декларації).

Понад 1,4 млн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за користування радіочастотним ресурсом України надійшло понад 1,4 млн грн рентної плати. Надходження збільшились на понад 113 тис. грн, або на 8,4 відс. у порівнянні з 2022 роком.

Звертаємо увагу, що платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Чи має право на ПСП батько, який має двох (чи більше дітей) віком до 18 років, але одна (чи більше) із них проживає з дружиною від першого шлюбу?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року (у 2024 році складає 1514,00 гривень).

Згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2024 році складає 1514,00 гривень.), у розрахунку на кожну таку дитину.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2024 році складає 4240,00 грн. (3028,00 грн. х 1,4)).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227), для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ). Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (частина четверта ст. 157 СКУ).

Таким чином, якщо батько, який має двох дітей віком до 18 років, але одна із них проживає з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то разом із поданням до роботодавця заяви щодо її застосування подаються, крім документів визначених у Порядку № 1227, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами можуть бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Впроваджено новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 22.01.2024 запрацювали окремі норми Закону України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», якими внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

З урахуванням змін, внесених до Кодексу впроваджується новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів.

Для ввезення на митну територію України алкогольних напоїв виробником в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Один примірник подається контролюючому органу за місцезнаходженням виробника, другий – контролюючому органу за місцем митного оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця.

Податковий вексель видається на суму акцизного податку, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

Підставою для митного оформлення алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, що ввозяться на митну територію України з метою їх розливу у споживчу тару, є подання таким виробником до контролюючого органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв'язку копії податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом за місцезнаходженням виробника.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично ввезеної кількості алкогольних напоїв (згідно з митною декларацією) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості алкогольних 2 напоїв при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва (розливу) готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку. Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково при придбанні марок акцизного податку або у разі формування унікальних ідентифікаторів у період дії такого векселя.

Зміни до Закону № 481, зокрема, передбачають:

● визначення терміну «тютюнова сировина» – цілі рослини тютюну чи його листки у природному стані або у вигляді сушених чи ферментованих листків, цілих чи з відділеною середньою жилкою, обрізаних чи необрізаних, роздавлених чи розрубаних, які відносяться до товарної позиції 2401 згідно з УКТ ЗЕД (включаючи відходи тютюнового листя, тютюновий пил) та призначені для промислової переробки;

● встановлення переліку суб’єктів господарювання, якими може здійснюватись виробництво та/або зберігання тютюнової сировини;

● визначення механізму виключення місць зберігання з Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиного реєстру);

● встановлення порядку реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів;

● доповнення переліку підстав для анулювання ліцензій на право виробництва тютюнових виробів, а саме, ліцензія анулюється на підставі, зокрема, акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі необлікованою у такого суб’єкта господарювання тютюновою сировиною, яка зберігається в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, з урахуванням вимог, передбачених Законом № 481;

● подання суб’єктом господарювання заяви для внесення даних до Єдиного реєстру в електронній формі через електронний кабінет користувача Електронної системи та/або електронний кабінет платника податків.

Які податкові пільги та їх види встановлені чинним законодавством України?

Визначення терміну «податкова пільга», всі види податкових пільг, порядок їх застосування визначені у відповідних статтях Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 ПКУ.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Зокрема, підпункт 30.4 статті 30 ПКУ передбачає і норму, згідно з якою платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Однак, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПКУ визначено, що податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ.

ПКУ, зокрема пунктом 30.6 статтею 30, передбачено, що суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України постановою від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», зі змінами (далі – Порядок). Порядком визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік таких пільг (що надаються юридичним особам) та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, визначені ПКУ.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 30.7 статті 30 ПКУ контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Так, з метою забезпечення обліку податкових пільг та інформування платників податків щодо переліку чинних податкових пільг, терміну їх дії та обґрунтування їх надання Державною податковою службою України (далі – ДПС) запроваджено розміщення на вебпорталі ДПС Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, які оновлюються щоквартально.

Поряд з цим, відповідно до пункту 30.8 статті 30 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

Пунктом 30.9 статтею 30 ПКУ визначено, що податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Перереєстрація платника ПДВ у зв’язку зі зміною найменування

Статтею 90 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Згідно зі статтею 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Згідно з пунктом 183.15 розділу V ПКУ перереєстрація платника ПДВ проводиться, зокрема, у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає заяву (форма № 1-ПДВ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Заява подається до контролюючого органу за місцезнаходженням платника засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Запис про перереєстрацію платника ПДВ вноситься до реєстру платників ПДВ протягом трьох робочих днів після надходження заяви до контролюючого органу.

Перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) платника ПДВ, який включений до ЄДР, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

Таким чином, у разі внесення до ЄДР відомостей щодо зміни найменування юридичної особи – платника ПДВ, пов’язаної із назвою такої особи, перереєстрація платника ПДВ відбувається без участі самого платника на підставі відомостей з ЄДР (тобто без подання заяви платником ПДВ).

У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ (тобто у разі зміни організаційно-правової форми, що міститься у найменуванні юридичної особи) новоутворена юридична особа подає до контролюючого органу заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів після дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до статті 184 розділу V ПКУ.

На сьогодні перевірити інформацію у реєстрі платників ПДВ, в тому числі щодо найменування юридичної особи, можна за допомогою пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers. Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Які способи подання податкових декларацій платниками податків передбачені ПКУ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області