ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-01-18 17:32 37 Подобається

Майже 13,1 млрд грн ПДВ спрямували до держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – грудня 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 13,1 млрд грн ПДВ. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на понад 2,2 млрд грн, або на 20,7 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону висловила вдячність платникам за фінансову підтримку держави та звернула увагу, що починаючи з 01.01.2024 оподаткуванню ПДВ у загальному порядку підлягають операції із ввезення на митну територію України/постачання на митній території України товарів (лікарських засобів, медичних виробів), визначених пунктами 38 та 38 прим.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, які по 31 грудня 2023 року звільнялися від оподаткування податком на додану вартість.

Податок на нерухоме майно: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2023 році надійшло майже 865 млн гривень

У 2023 році до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 865,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2022 роком надходження виросли на понад 182,7 млн грн, або на 26,8 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності: відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Який порядок формування податкового кредиту власником автомобіля у разі проведення його ремонту за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються страховою компанією безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ): об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п.п. 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Статтею 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, що страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору (ст. 94 Закону № 1909).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Враховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.

Які доходи включаються до загального оподатковуваного доходу ФОПа на загальній системі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільноправового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: встановлення, обчислення та сплата збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що ставка збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою.

Сума збору обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

До уваги платників плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на роз’яснення стосовно права на звільнення від оподаткування, передбаченого підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на території можливих бойових дій.

Особливості справляння плати за землю, екологічного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податки), у період дії воєнного стану в Україні передбачені підпунктами 69.14, 69.15, 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Вказані норми Кодексу визначають умовою ненарахування та несплати Податків розміщення об’єктів оподаткування виключно на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією.

При цьому для цілей оподаткування (ненарахування та несплати Податків) дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), який визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок формування Переліку територій визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364), яка разом з цим не визначає безпосередньо Перелік територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок формування Переліку територій для цілей оподаткування.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Кодексом (активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією).

Період ненарахування та несплати Податків у 2022 році визначається Кодексом безпосередньо – за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року в частині об’єктів оподаткування, що знаходяться у власності/користуванні фізичних осіб; за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року в частині об’єктів оподаткування, що знаходяться у власності/користуванні юридичних осіб. Таким чином, норми Кодексу не пов’язані з визначеними у наказі № 309 датами початку та/або завершення бойових дій або тимчасової окупації.

Починаючи з 1 січня 2023 року Кодексом запроваджений особливий порядок справляння Податків залежно від дат початку/завершення активних бойових дій або тимчасової окупації, а саме: за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Згідно з абзацом шістнадцятим п. 1 постанови № 1364 території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації російською федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими російською федерацією.

Водночас згідно з абзацом третім п. 1 постанови № 1364 до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Разом з цим зазначаємо, що окрім визначених Кодексом видів територій, на які поширюється особливий порядок справляння Податків (території активних бойових дій або тимчасово окуповані російською федерацією), наказом № 309 затверджені інші види територій: у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (частина третя).

Що стосується території можливих бойових дій, то згідно з п. 1 постанови № 1364 до територій можливих бойових дій можуть бути віднесені території, які відповідають одному з таких критеріїв:

- межують з територіями активних бойових дій або з тимчасово окупованими російською федерацією територіями;

- межують з державним кордоном держави-агресора.

Отже, територія можливих бойових дій не може ототожнюватися або прирівнюватися до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територій незалежно від того, чи визначена для таких територій дата припинення можливості бойових дій.

У контексті Кодексу, якщо на дату надання податкової звітності з Податків по певній території, включеній згідно з наказом № 309 до переліку активних бойових дій або до тимчасово окупованих територій, відсутня дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації, вважається, що на таких територіях продовжуються активні бойові дії або тимчасова окупація, тому норми підпунктів 69.14, 69.15, 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до об’єктів оподаткування, що розташовані на зазначених територіях, по дату подання податкової звітності включно.

Внесення змін до наказу № 309 та визначення для певної території, включеної згідно з наказом № 309 до переліку активних бойових дій або до тимчасово окупованих територій, дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації є підставою для подання уточнюючої податкової звітності з Податків.

Враховуючи зазначене, Кодекс передбачає особливий порядок справляння Податків за об’єкти оподаткування, розташовані виключно на території активних бойових дій та на тимчасово окупованій російською федерацією території України, особливий порядок справляння Податків не поширюється на інші території, перелік яких затверджений наказом № 309, у т. ч. на території, «прирівняні» до територій, на яких ведуться бойові дії, або до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. Якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положення Кодексу, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу (п. 1.1 ст. 1, п. 5.2 ст. 5 Кодексу).

Оскільки Кодексом особливий порядок справляння Податків у період дії воєнного стану в Україні визначений виключно для об’єктів оподаткування, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, затверджених наказом № 309, то на території можливих бойових дій, у т. ч. по яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не можуть поширюватися норми підпунктів 69.14, 69.15 та 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Здійснюєте розрахункові операції - застосовуйте РРО/ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) наголошує, що всі платники податків зобов’язані дотримуватися вимог діючого законодавства, у тому числі щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, суб’єкти господарювання (далі – СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Звертаємо увагу, що чинним законодавством тільки платникам єдиного податку першої групи надано право у разі здійснення розрахункових операцій не застосовувати РРО/ПРРО.

Нагадуємо, що СГ – платники єдиного податку першої групи – це фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Отже, однією з умов для проведення розрахунків платниками єдиного податку першої групи без використання РРО/ПРРО є здійснення виключно роздрібного продажу товарів саме з торговельних місць на ринках, що підтверджується документально (наприклад, договором).

Таким чином, усі СГ (крім ФОПів – платників єдиного податку першої групи) у разі здійснення розрахункових операцій зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи на повну суму проданих товарів (наданих послуг) з видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання цих розрахункових операцій.

Проводите розрахункові операції – застосовуйте РРО/ПРРО з дотриманням вимог діючого законодавства!

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області