ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-01-16 14:13 43 Подобається

Протягом 2023 року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 325 запитів на отримання публічної інформації

Протягом 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 325 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з 2022 роком кількість запитів збільшилась на 141 одиницю (у 2022 році – 184 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 298 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 13 – відмовлено;

- 1 – надіслано за належністю до ДПС України;

- 9 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 4 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

Інформація із системи обліку публічної інформації;

Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується в актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що у 2023 році до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 437 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з 2022 роком загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 143 одиниці (2022 рік – 294 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 212 звернень (48,5%);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 121 звернень (27,7%);

щодо системи електронного адміністрування реалізації пального –12 звернень (2,75 %);

щодо роботи центрів обслуговування платників - 13 звернень (2,98%).

У 2023 році ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 212 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 25 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика 212 письмових звернень, які надійшли на розгляд від ержавної установи «Урядовий контактний центр» це:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 79 (37,2%);

про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –58 (27,4%);

контрольно-перевірочна робота – 36 (17,0%);

інші питання – 26 (12,3%);

податкова знижка – 7 (3,3%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 6 (2,8%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 25 звернень.

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 7 (28,0%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 3 (12,0%);

щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (8,0%);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,0%);

інші питання – 12 (48,0%).

У 2022 році від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 176 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 20 звернень.

Внесено зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що наказом ДПС України від 10.01.2024 № 19 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/78682.html) внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 №744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» із змінами.

Нагадуємо, що остання редакція Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій містить перелік РРО, які дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 209 моделей.

Закон України № 3474: новації для банків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу , що Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон №3474) змінено підходи до оподаткування прибутку банків, зокрема переглянуто ставки податку на прибуток банків.

Новацією Закону № 3474 є:

- встановлення за 2023 рік підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), а починаючи зі звітних періодів 2024 року та у подальші роки базової ставки у розмірі – 25 відсотків (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 18 відсотків);

- заборона на врахування у 2023 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2024 року до повного їх погашення.

Більше розглянутих питань, що можуть виникнути у банків з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3474 – в Інформаційному листі ДПС України «Банки: зміна ставок, податок на прибуток», який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/740671.html.

Довідково: Закон № 3474 набрав чинності 08.12.2023.

Як оперативно отримати відомості про доходи?

Застосунок «Моя податкова» дає можливість отримати відомості про доходи просто та зручно.

Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обирається «Отримати відомості про суми виплачених доходів» і вказується необхідний період* – результат за 5 хвилин.

*Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з І кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.

Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.

При цьому варто врахувати, що відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу.

Таким чином, укладення трудового договору, в тому числі при спрощеному режимі регулювання трудових відносин, оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, і подається повідомлення до органів Державної податкової служби України.

Платникам податку на прибуток підприємств про методи амортизації основних засобів/нематеріальних активів

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу (далі – ПКУ) розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.

Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

При цьому п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями). Тому, з питання щодо застосування методів нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Які функції старшого касира при використанні ПРРО?

На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802.

У разі відкриття зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Функція старшого касира полягає у тому, щоб у разі не закриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області