ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-01-11 16:59 54 Подобається

Про кампанію декларування під час зустрічі з платниками податків

Проведено зустріч з платниками податків за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Світлани Залізняк.

Під час заходу присутнім акцентували увагу, що з 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році

Обговорювались питання легалізації трудових відносин та роботи сервісу ДПС України «Пульс».

Представникам бізнесу нагадали що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected] на яку можна звернутись з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання легалізації трудових відносин під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями за участі начальника Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олени Шиян відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання легалізації трудових відносин».

Під час сеансу громадяни отримали відповіді на питання стосовно трудового законодавства.

Крім того, платників проінформовано про роботу Комунікаційної податкової платформи, яка покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Про декларування громадянами доходів, отриманих у 2023 році у коментарі для ЗМІ

Днями начальник Шевченківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Шиян дала коментар представникам засобів масової інформації щодо випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України.

Щодо документів, які надає ФОП для проведення документальної перевірки

Право проведення контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПКУ.

Підпунктами 20.1.2 та 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Отже, фізична особа – підприємець щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна в перший день перевірки надати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали всіх документів за перевіряємий період з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (абзац перший п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (абзац другий п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Про відновлення дії окремих положень ПКУ для платників ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що у зв’язку із завершенням дії карантину, з 01.07.2023 припинено дію норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими на період дії карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування.

Окрім того, з 30.06.2023 завершили дію окремі правила оподаткування ПДВ та акцизним податком операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу (пункт 82 підрозділу 2, пункт 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу).

Тобто, з 1-го липня відновились правила оподаткування, які були змінені чи призупинені до 01.07.2023 та/або до завершення дії карантину.

Так, для платників ПДВ:

Скасовано, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (товари для боротьби з COVID-19).

Припинено дію пункту 72 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, що здійснювалися громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями під час карантину, не включалися ними при обрахунку загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 % операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до Кодексу оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %)*.

*п.82 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Внутрішньо переміщеним особам щодо права на податкову знижку за витратами на оренду житла

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включається, зокрема сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною у п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо застосування штрафних санкцій та пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пункти 9²¹ – 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 9²¹ – 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.

При цьому незмінними залишились положення пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом застосовуються заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Дії фізичної особи у разі незгоди з визначеним загальним МПЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі незгоди платника податку на доходи фізичних осіб (податок) з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні (ППР) сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов'язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації відвідповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов'язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Первинна реєстрація РРО

Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:

перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;

друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).

Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.

Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.

Платникам податків, які здійснюють Інтернет торгівлю!

З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

Фізичним особам, які отримують благодійну допомогу!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включається, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Щодо відновлення дії окремих податкових норм в частині податку на прибуток підприємств

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» (з урахуванням внесених змін і доповнень) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), на території України було запроваджено карантин, дія якого завершилася 30 червня 2023 року.

У зв’язку із завершенням дії карантину, з 01 липня 2023 року припинилась дія норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими на період дії карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування.

Так, для платників податку на прибуток підприємств припиняється застосування різниць, визначених Кодексом, щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, включеного до складу доходів звітного періоду за правилами бухгалтерського обліку у вигляді:

- отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;

- списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2³ та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2⁴ та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками – резидентами

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», із змінами (далі – Закон № 1706) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073) або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема:

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (абзац п’ятий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Порядок оподаткування благодійної допомоги регламентується п. 170.7 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення п.п. «в» п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою не включення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги (п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:

- платникам податку, визначеним, абзацами третім – п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі – для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану до його припинення або скасування положення абзацу четвертого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, статус фізичних осіб – платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, в порядку, визначеному Законом № 5073, або у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь фізичних осіб, які зазначені у абзацах четвертому та п’ятому п.п. «а», абзаці четвертому «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умов дотримання вимог, визначених п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу та п. 25 і п. 26 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Платникам податків, які використовують ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13)).

При цьому п. 1 розд. I Положення № 13 визначено, що вимоги Положення № 13 поширюються на усі розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО)/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Щодо збереження документів, які підтверджують надання благодійної допомоги

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Норми визначені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із мінами.

Застосування резервного РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту необхідно подати заяву до відповідного контролюючого органу на переоформлення відповідної ліцензії із зазначенням реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).