ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-12-22 16:05 38 Подобається

Юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 863,5 млн грн єдиного податку

У січні – листопаді 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 863,5 млн гривень. Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 130,7 млн грн, або майже на 18 відсотків.

Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від усіх податківців висловила подяку платникам за працю, за самовідданість, за високий рівень відповідальності і повагу до справи та до людей, які працюють поряд.

«Результати забезпечення надходжень до бюджетів свідчать: коли ми разом ефективно працюємо, легальний бізнес збільшує свої обсяги продажу, а отже і свої податкові відрахування. Ми віримо в значний потенціал кожного платника податків і цінуємо тих, хто працює в правовому полі!» - зазначила Наталя Федаш.

До держбюджету від платників Дніпропетровщини за користування радіочастотним ресурсом України надійшло понад 1,3 млн грн рентної плати

З початку 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Порівняно з січнем – листопадом 2022 року надходження збільшились на понад 94,0 тис. грн, або на 7,6 відсотків.

Нагадуємо, що для суб’єктів господарювання, у яких закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу.

Які підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481), ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію;

- встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

- встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;

- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;

- порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;

- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

- акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

- акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

- рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції».

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Згідно з ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Помилково складена ПН: порядок відображення в податковій звітності з ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

Благодійник – фізична особа, який внесений до реєстру, зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Норми визначені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із мінами.

Визначення об’єкта оподаткування ПДФО

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Для нерезидента об’єктом оподаткування ПДФО є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в окремих випадках при річному перерахунку ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу. База оподаткування в такому випадку визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу.

У разі якщо придбані та /або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. База оподаткування в такому випадку також визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу.

При нарахуванні податкових зобов'язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний скласти не пізніше останнього звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму нарахованих податкових зобов'язань окремо по кожному пункту зведені податкові накладні.

Отже, якщо платники використовують (повністю або частково) придбані товари/послуги в операціях звільнених від оподаткування, то у них виникає обов'язок нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198/пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні у встановлений Кодексом термін.

Так, у разі якщо придбані товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту , призначаються для використання або починають використовуватися у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то у такого платника податку (у тому числі якщо придбані товари/послуги оплачені за рахунок бюджетних коштів) виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ і частково – в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.

Інформуючи про зазначене, ДПС вважає за необхідне додатково звернути увагу платників на наступне.

При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Надалі, незалежно від того, сформовано платником податку – покупцем податковий кредит, чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов'язок нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу (якщо такі товари/послуги використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях повністю), або відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу (якщо такі товари/послуги частково використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково – в оподатковуваних).

Податкові накладні, складені у зв'язку з нарахуванням таких податкових зобов'язань, підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

У разі порушення терміну реєстрації (відсутності реєстрації) в ЄРПН таких податкових накладних застосовуються штрафи, передбачені Кодексом для несвоєчасної (відсутності) реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно пункту 199.2 статті 199 розділу V Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V Кодексу).

Відповідно пункту 199.4 статті 199 розділу V Кодексу платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пункт 199.5 статті 199 розділу V Кодексу).

Правила статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються в разі: проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу; проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1, пунктами 197.11 та 197.24 статті 197 розділу V Кодексу.

Взаємодія ДПС та органів місцевого самоврядування через Електронний кабінет

Функціонал сучасного Електронного кабінету забезпечує електронну взаємодію ДПС та органів місцевого самоврядування в режимі онлайн.

Нормативно-правовою базою Е-інформування Державною податковою службою органів місцевого самоврядування є:

- Податковий кодекс України (пп. 12.3.3 п. 12.3 ст.12);

- Бюджетний кодекс України (абз. 3 ч. 5 ст. 78);

- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування»;

- наказ Міністерства фінансів України від 23.11.2020 № 723 «Про затвердження Порядку надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування».

Відповідно діючого законодавства складовими Е-інформування є:

- звітність у розрізі платників податків - звітність, що містить звітні показники, сформована наростаючим підсумком з початку року станом на звітну дату;

- звітність у розрізі джерел доходів - сукупність звітів, що містять звітні показники, сформована наростаючим підсумком з початку року станом на звітну дату.

На запит про отримання звітності в розрізі платників податків формується звітність за наступними критеріями:

Податковий номер та найменування платників податків (фізичних та юридичних осіб).

Код за КАТОТТГ.

Код та назва класифікації податків.

Бюджетні рахунки.

Суми нарахованих та сплачених податків.

Податковий борг.

Надмірно сплачені суми.

Для отримання звітності посадовій (уповноваженій) особі територіальної громади необхідно:

Увійти до приватної частини Електронного кабінету. Після ідентифікації будуть доступними дві вкладки:

- звітність у розрізі джерел доходів;

- звітність у розрізі платників податків.

Надіслати запит про отримання звітності в розрізі платників податків за формою J1604003.

Отримати квитанцію за формою 2. Датою квитанції за формою 2 є дата прийняття запиту до розгляду територіальними органами ДПС.

Отримати звітність у розрізі платників податків, яка буде доступна територіальним громадам протягом 20 робочих днів з дати прийняття запиту у вкладці «Звітність в розрізі платників податків станом на 1 число наростаючим підсумком спочатку року».

Державна податкова служба України постійно працює в напрямку взаємодії з органами місцевого самоврядування. Сучасні ІТ-технології роблять процеси взаємодії ДПС з органами місцевого самоврядування швидшими і зручнішими.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області