Дніпропетровщина: до державного бюджету надійшло понад 194,0 млн грн акцизного податку за вироблені товари

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Протягом січня – вересня 2023 року платники Дніпропетровської області спрямували до державного бюджету понад 194,0 млн грн акцизного податку за вироблені товари. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя та акцентувала, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року позитивна динаміка надходжень склала понад 113,6 млн грн, або 141,4 відсотки.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 216.1 ст. 216 ПКУ).

Допомога для потреб забезпечення оборони держави

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.

Змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скасовано делегування повноважень Кабінету Міністрів України на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.

Отже, починаючи з 01 серпня 2023 року, передача товарів (виконання робіт, надання послуг) для потреб забезпечення оборони держави Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

З урахуванням нововведень, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом (спрощена система оподаткування за ставкою 2 відс. доходу), вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платники податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Разом з тим, п.п. 9¹.2. п. 9¹ підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ та яким з 01 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ ввезеними на митну територію України з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Таким чином, платники податку, які до 01 серпня 2023 року самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ використовують норми п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а платники податку, реєстрацію яких платниками ПДВ було відновлено автоматично з 01 серпня 2023 року, при нарахуванні таких податкових зобов’язань застосовують норми п.п. 9¹.2 п. 9¹підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

До уваги юридичних осіб – платників податку на «нерухомість»!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.

Однією з поширених помилок, яку допускають платники податків під час складання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), як повідомляє ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/716729.html), є невірне застосування розміру мінімальної заробітної плати під час декларування «нового» об’єкту нерухомого майна.

Наслідком такої помилки є завищення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так як в Україні зберігається тенденція із збільшення розміру мінімальної заробітної плати протягом календарного року.

Зауважуємо, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації та додатків до неї, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371).

Так, у колонці 15 додатків І та ІІ Декларації зазначається розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом про Державний бюджет України на 01 січня звітного (податкового) року.

Наприклад,

- юридична особа набула права власності на об’єкт нерухомого майна у листопаді 2022 року та не пізніше 20 грудня 2022 року зобов’язана задекларувати такий об’єкт;

- розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2022 року встановлено у розмірі 6 500 грн та з 1 жовтня 2022 було його змінено на 6 700 грн;

- під час декларування такого об’єкта юридична особа повинна застосувати мінімальну заробітну плату у розмірі 6 500 гривень.

Отже, у разі набуття права на об’єкт нерухомого майна протягом календарного року або ж декларування таких об’єктів за попередні звітні роки, розмір мінімальної заробітної плати зазначається в Декларації виключно у розмірі, який встановлено на 01 січня звітного (податкового) року, а не на момент складання (подання) Декларації платником податків.

Основні умови для отримання податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що право платника податку на податкову знижку визначено статтею 166 Податкового кодексу України.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Тобто, податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Основні умови для отримання податкової знижки

1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку;
2. Скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
3. Отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.

Звертаємо увагу!

Право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Довідково! Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

4. Дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація). Так, декларація подається по 31 грудня включно (а у разі наявності обов’язку з декларування доходів – до 1 травня) наступного за звітним року.

Довідково! Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів (п. 49.3 ст. 49 ПКУ):

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

5. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України).

Довідково! Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення контролюючим органом податкової перевірки стосовно нарахування такої податкової знижки.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області