ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-08-25 11:23 43 Подобається

Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО

З 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:

Як має виглядати такий спрощений чек?

Як зазначати правильно групу товарів?

Де брати її назву, якщо виникають сумніви?

У зв’язку з цим ДПС надає в межах компетенції відповіді на ці питання.

Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.

При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:

- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;

- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;

- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т. д.

Платники Дніпропетровщини поповнили спеціальні державні фонди єдиним внеском на понад 17,5 млрд гривен

У січні – липні 2023 року до спеціальних державних фондів надійшло понад 17,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Надходження збільшились на понад 3,2 млрд грн, або на 23 відсотки у порівнянні з відповідним періодом 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, офіційне працевлаштування гарантує соціальний захист працівника та має низку переваг, зокрема забезпечує страховий стаж та соціальні виплати з настанням безробіття, у разі нещасних випадків чи професійних захворювань, а також гарантує право на гідну пенсію. Страховий стаж важливий для працівника тим, що він враховується при нарахуванні пенсії. Страховий стаж включає періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок.

Отже, роботодавці зобов’язані виконувати вимоги трудового законодавства: у разі прийняття працівника на роботу, офіційно оформити трудові відносини.

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 24,6 млрд гривень

Протягом семи місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 24,6 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження виросли на понад 3,2 млрд грн, або на 15,3 відсотків.

Нагадуємо, що одним із бюджетоутворюючих податків, які надходять до місцевих бюджетів, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

30.08.2023 – останній день сплати ПДФО із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за липень 2023 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці та ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2023 року.

Яка дата вважається датою сплати податкового зобов’язання/єдиного внеску при сплаті платниками, які використовують єдиний рахунок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до абзацу першого пункту 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 14.3. ст. 14 ПКУ для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.

Відповідно до п. 35.2 ст. 35 ПКУ обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями.

Таким чином, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.

Що таке КІК та контролююча особа?

Контрольована іноземна компанії (КІК) – це юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній компанії;

- початок здійснення контролю над іноземною компанією;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах та їх відчуження;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Щодо коригувань у частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон) передбачено: тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Зазначене нововведення стосується, зокрема і коригувань, які проводитимуться суб’єктами господарювання з податку на прибуток підприємств в частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки».

При цьому строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 Кодексу, зокрема, щодо операцій, проведених відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, становлять – 2555 днів.

Таким чином, платники податків можуть подати уточнюючий Звіт про контрольовані операції, починаючи з 2015 звітного року.

До уваги суб’єктів господарювання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» із змінами (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек.

Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, не залежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах є частиною податку на прибуток підприємств

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим.1.4) статті 141 Кодексу.

Положеннями підпункту 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 141.9 прим.1.4 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області