ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ – СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-08-23 11:11 38 Подобається

Особливості проведення розрахункових операцій через РРО при розрахунку з фізичною особою на суму понад 50 000 гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо питання можливого проведення розрахункової операції при розрахунку з фізичною особою через реєстратор розрахункових операцій на суму понад 50 000 грн з відображенням її в одному розрахунковому документі одночасно в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронного платіжного засобу та POS – терміналу), повідомляє.

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) та Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – програмних РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі – фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148).

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Крім того, пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.

Разом з тим, згідно з п. 56 частини 1статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-IX) визначено, що платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Платіжний пристрій – технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX).

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Враховуючи вищезазначене, повідомляємо, якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі перевищує 50000 грн, то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та із застосуванням електронного платіжного засобу одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 грн включно.

Понад 112,7 млн грн – надходження податку на нерухоме майно від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – липні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 112,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок). У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 88,4 млн грн, або на 364 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш нагадала, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Припинення дії спрощеної системи з особливостями оподаткування: визначення граничного обсягу доходу для подальшого перебування на єдиному податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що у 2023 році граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування (п.п. 9 прим.1.4.3 п.п. 9прим.1.4 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Наприклад, якщо з 01 січня по 31 липня 2023 року суб’єкт господарювання застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків, граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців до кінця 2023 року становитиме 3 257 875 гривень.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року * 6 700 грн = 7 818 900 гривень. Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року: (7 818 900 грн / 12 місяців) * 5 місяців = 3 257 875 гривень.

За яких умов платники мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ?

Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Великим платникам податків про обмеження врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об'єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

При цьому якщо непогашена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від'ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до п. 4 прим.2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об'єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

Водночас згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 затверджено Порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр), відповідно до якого щороку ДПС формується відповідний реєстр на наступний рік. При цьому згідно з п. 2 розділу I Порядку до Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу. У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості щодо великих платників податків, визначені Кодексом (п. 3 розділу I Порядку).

Отже, великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, яка відповідає критеріям, встановленим п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та включена до Реєстру. Звертаємо увагу, що наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік, а наказом ДПС від 21.10.2022 № 781 затверджено Реєстр великих платників податків на 2023 рік.

З урахуванням зазначеного звертаємо увагу, що платник податків, який у 2022 році перебував у Реєстрі на 2022 рік та зменшував фінансовий результат до оподаткування за квартал 2022 року, півріччя 2022 року та 9 місяців 2022 року на 50 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років, при визначенні об’єкта оподаткування в цілому за 2022 рік також повинен застосовувати обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років незалежно від того, чи внесено зазначеного платника до Реєстру на 2023 рік.

При цьому платник податків, який відповідає критеріям великого платника податків відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у 2022 році та який не перебував у Реєстрі на 2022 рік, не застосовує обмеження, передбачене у п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування за звітний період 2022 року.

Проте у разі якщо такого платника не включено до Реєстру на 2022 рік, але включено до Реєстру на 2023 рік, то він у звітних періодах 2023 року застосовує обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у звітних періодах 2023 року.

До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83) (далі – Декларація), заповнюється з урахуванням приміток, які містяться у самій формі Декларації.

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

у колонці 2 зазначається категорія/код цільового призначення земельної ділянки арабськими цифрами згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (далі – Класифікатор);

у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку:

1 – власність,

2 – постійне користування,

При поданні Декларації із земельного податку у графі 3 розділу І Декларації необхідно проставляти вид права «1» (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або «2» (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

у колонці 7 зазначається частка неповного місяця володіння або користування у місяці, однак встановлено, що платниками у цій колонці зазначено показник від 100 до 1811000000000090000 та одночасно у колонці 8 зазначено «кількість повних місяців» – 12, що є помилкою.

у колонці 9 зазначається кадастровий номер земельної ділянки у форматі ХХХХХХХХХХ: ХХ: ХХХ: ХХХХ;

у колонці 10 зазначається код за КАТОТТГ адміністративно – територіальної одиниці;

у колонці 11 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками) та у колонці 12 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками), при цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 11 та 12 по одному кадастровому номеру;

у колонці 10 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) та у колонці 11 вказується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі – з для земель, де не проведена нормативна грошова оцінка.

Слід звернути увагу, що нормативно-грошова вказується за одиницю площі земельної ділянки, або за 1 м. кв., або за 1 га, одночасне заповнення в двох колонках по одному кадастровому номеру не допускається, так як це різні показники.

Окрему увагу слід звернути на наявність відображення задекларованих сум до сплати у розділі III Декларації, так як розділ І податкової Декларації є по суті розрахунковою частиною та його дані не відображаються в інформаційно- комунікаційній системі ДПС, що унеможливлює встановлення своєчасності сплати задекларованих податкових зобов’язань.

У податковій службі Дніпропетровщини відбулась зустріч з представниками Асоціації платників податків України в Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності. Саме тому акцент на комунікаціях з представниками бізнесу та громадськості для оперативного вирішення питань, які постають під час здійснення ними діяльності, – у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини.

Днями за участі очільниці податкової служби області Федаш Наталі проведено онлайн-зустріч з платниками – членами Територіального Відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Асоціація).

Основні новації Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема у частині застосування РРО/ПРРО, а також інші актуальні питання оподаткування – основні кейси заходу.

«Податкова служба області постійно працює, щоб платники вчасно та оперативно отримували інформацію про норми чинного законодавства та порядок їх застосування. Ми тримаємо «руку на пульсі» та завжди відкриті до діалогу з бізнесом і громадськістю», – зазначила під час зустрічі Федаш Наталя.

Захід відбувся за зверненням керівництва Асоціації на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС. Такий формат спілкування податкової служби області з інститутами громадянського суспільства та бізнес-спільнотою є ефективним способом оперативного розгляду нагальних питань платників.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області