ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-08-07 10:48 40 Подобається

До держбюджету протягом семи місяців п. р. від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,7 млрд грн ПДФО

З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – липнем 2022 року сума надходжень збільшилась майже на 1,1 млрд грн, або на 23,5 відсотки. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

«Непрості умови, в яких опинилася наша країна, безумовно, впливають на економічний стан держави, який залежить від податкових надходжень. Дякуємо нашим платникам за вчасно та в повному обсязі внесені до бюджетів грошові кошти, за розуміння важливості сплати податків і зборів та відповідальне ставлення до виконання конституційних зобов’язань перед державою!» – зазначила керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наталя Федаш звернула увагу, якщо фізична особа отримує кошти, які є компенсацією за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до закону, то такі кошти не оподатковуються ПДФО, за умови, що дохід у вигляді компенсації отримується фізичною особою відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Понад 243 млн грн податку на прибуток підприємств отримали з початку 2023 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – липні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 243 млн грн податку на прибуток підприємств, що на понад 47,2 млн грн, або на 24,1 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року.

Звертаємо увагу, що змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) скасовано делегування повноважень Кабінету Міністрів України на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.

Отже, починаючи з 01 серпня 2023 року, передача товарів (виконання робіт, надання послуг) для потреб забезпечення оборони держави Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

Відповідальність у разі неотримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219, зокрема відновлюється відповідальність банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

Так, якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах (абзац четвертий п.п. 69.17 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень (п. 118.2 ст. 118 Кодексу).

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо того, чи зупиняється на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 кодексу (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Податковим кодексом України (далі – Кодекс), звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Це положення зупиняло у тому числі перебіг строків і для формування податкового кредиту.

Пункт 102.9 статті 102 Кодексу та підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 Кодексу (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023.

Так, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 (п. 102.9 статті 102 та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.).

Приклад: сума ПДВ, зазначена у податковій накладній з датою складання 01.02.2022 та зареєстрована в ЄРПН, може бути включена покупцем до складу податкового кредиту не пізніше 08.07.2024, тобто, у податковій звітності за липень 2024 року.

Держпраці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!»

Незадекларована праця – це свідоме ухилення роботодавців і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків тощо.

Розраховуючи на збільшення прибутків та відсутність зобов’язань обидві сторони трудового договору наражають себе на ризики, про існування яких вони навіть не здогадуються. Для працівників ризиків набагато більше, проте для роботодавця ж вони набагато більше коштують.

На жаль, незадекларована праця залишається поширеним явищем і під час війни, що в свою чергу наносить суттєву шкоду, зокрема і обороноздатності нашої країни.

З метою донесення до всіх громадян інформації про ризики і наслідки незадекларованої праці, правильність оформлення трудових відносин та зміни у законодавстві Державна служба України з питань праці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!».

Мета кампанії полягає в інформуванні роботодавців та працівників про вимоги законодавства до оформлення трудових відносин, а також в одночасному здійсненні моніторингу стану додержання вимог законодавства. Такий моніторинг є основою для формування переліків суб’єктів господарювання, які використовують працю без укладення трудових договорів, для подальшого спостереження та реагування.

Пам’ятайте! Тільки задекларована праця допоможе захистити нашу країну, сприятиме розвитку економіки та зробить наше життя кращим!

Більше інформації на інформаційному порталі за посиланням https://pratsia.in.ua.

Які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – Перелік № 231).

Таким чином, до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відносяться товари, які зазначені в Переліку № 231.

Чи мають право відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО/ПРРО/ РК, ведуть КОРО, здавати отриману готівкову виручку до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства?

Підпунктом 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), визначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.

Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.

Придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, пов’язаних з оподаткуванням: чи подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Отже, у разі, якщо малоцінні необоротні матеріальні активи, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області