ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-08-04 11:07 39 Подобається

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді виграшу (призу), отриманого платником податків (гравцем) від участі в азартній грі, у тому числі через мережу Інтернет

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначено Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768).

Частиною першою ст. 1 Закону № 768 наведені визначення понять, які вживаються в Законі № 768, а саме:

виграш (приз) – це кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону № 768 з метою здійснення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор, моніторингу роботи грального обладнання та забезпечення прав гравців створюється Державна система онлайн-моніторингу.

При цьому відповідно до частини першої ст. 23 Закону № 768 онлайн-система організатора азартних ігор повинна забезпечувати фіксацію кожної операції з прийняття ставки, виплати (видачі) виграшу (призу), здійснення виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, захист даних від втрати, перекручення, підробки, знищення, копіювання, несанкціонованого доступу та будь-якого іншого стороннього (несанкціонованого) втручання в роботу онлайн-системи організатора азартних ігор.

Оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет з урахуванням положень Закону № 768 та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (частина дев’ята ст. 24 Закону № 768).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаются доходи у вигляді виграшів, призів.

Порядок оподаткування виграшів та призів визначено п. 170.6 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.6.3 якого оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).

Крім того, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що виграшом (призом) є кошти, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, то оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором підлягає уся сума коштів, що виплачується (перераховується) фізичній особі.

При цьому утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету суб’єктом господарювання – організатором таких ігор здійснюється під час виплати зазначених коштів за рахунок фізичної особи незалежно від форми та способу виплати таких коштів.

До уваги платників єдиного внеску!

Щодо застосування контролюючими органами з 01.08.2023 штрафних санкцій та пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску, визначеними частиною другою статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вчинених у період дії на території України воєнного стану та розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пункти 9²¹ – 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-I, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 9²¹ – 9²² розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.

При цьому незмінними залишились положення пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Військовий збір: платники Дніпропетровщини на підтримку захисників і захисниць спрямували до держбюджету понад 1,3 млрд гривень

Протягом січня – липня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 264,8 млн грн, або на 25 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відданість Батьківщині та важливий внесок в безпеку нашої країни!

Наталя Федаш нагадала, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Майже 273 тис. суб’єктів господарювання знаходяться на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.08.2023 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходиться 272 900 суб’єктів господарювання, а саме – 117 119 юридичних осіб та 155 781 фізична особа – підприємець (ФОП). У порівнянні з відповідним періодом 2022 року кількість платників збільшилась на 10 252 особи – станом на 01.08.2022 на обліку перебувало 262 648 осіб: 115 007 юридичних осіб і 147 641 ФОП.

Звертаємо увагу, якщо фізична особа займається продажами товарів чи наданням послуг, то державна реєстрація такої особи обов’язкова. Адже це – передумова початку здійснення господарської діяльності.

Відсутність держреєстрації призводить до притягнення до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Закликаємо платників проводити підприємницьку діяльність в правовому законодавчому полі!

Оновлено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154) внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зміни затверджено з метою реалізації положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 302 набрав чинності 31.07.2023, його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2023 № 65.

Формування податкового кредиту з ПДВ за товарами, ввезеними на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування

Закон № 3219 автоматично відновив права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування.

Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено, визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.

Так, якщо товари та необоротні активи були ввезені на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування і при ввезенні на митну територію України таких товарів/необоротних активів були сплачені суми ПДВ, то платники після відновлення реєстрації платником ПДВ мають віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту не пізніше 31 жовтня 2023 року (п.п. 9 прим.1.2.1 п.п. 9 прим.1.2 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

Тобто, останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами – жовтень 2023 року.

Більше інформації про правила оподаткування після скасування спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу»» (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

Щодо забезпечення безпечних умов для проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України надала рекомендації, зокрема щодо забезпечення безпечних умов для проведення фактичної перевірки у період дії правового режиму воєнного стану на території України з урахуванням вимог Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Так, з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України мають враховуватись вимоги підпункту 69.2¹ пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно наявності безпечних умов для проведення фактичних перевірок, зокрема безпечного:

- доступу, доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

- доступу, доступу до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням зазначених обставин, або у зв’язку з поданням платником податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та/або за вмотивованою заявою платника податків зупиняється до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Щодо плати за надання послуги з проставлення апостиля

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються ДПС та її територіальними органами, здійснюється Державною податковою службою України відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом МЗС, МВС, МОН, Мінфіну, Мін’юсту від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 року за № 478/39534 (далі – Правила).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 54 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2023 за № 395/39451 (далі – наказ Мінфіну № 54), встановлено плату за надання послуги із проставлення апостиля на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами і призначені для використання на території інших держав, у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – 51 гривень).

Пунктом 2 наказу Мінфіну № 54 та абзацу другого пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2003 № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за № 1197/8518, зі змінами, встановлено, що від унесення плати звільняються особи з інвалідністю 1-ої і 2-ої груп, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Чи передбачено мораторій на проведення документальних перевірок щодо єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та доповнено новим п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022), установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк.

На який максимальний строк контролюючий орган може укладати договір розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу платника?

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. З 28.07.2023 цю облікову ставку знижено до 22 відс., отже проценти за користування розстроченням з цієї дати нараховуються за ставкою 26,4 відсотка.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 Кодексу визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Отже, максимальний строк розстрочення та/або відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) законодавством та нормативними актами не обмежено. При цьому період розстрочення (відстрочення), який може бути застосований, залежить від підстави для звернення за розстроченням (відстроченням) та фінансового стану платника.

При цьому прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) на строк, що виходить за межі поточного бюджетного року, а також погодження надання такого розстрочення (відстрочення) з Міністерством фінансів України, належить до компетенції Державної податкової служби України незалежно від суми розстрочення (відстрочення).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області