Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Набув чинності Закон України № 3219

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2023 набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

У частині оподаткування Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:

- скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);

- скасування можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);

- встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;

- відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;

- відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік.

Законом № 3219 також передбачено, зокрема:

- продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок:

бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього;

ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);

на заперечення до акту;

у разі дисциплінарного провадження;

трансфертного ціноутворення;

міжнародного оподаткування;

перевірок нерезидентів;

валютного законодавства; формування плану-графіка лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;

- збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників І-ІІ групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

- встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;

- відновлення з 01 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;

- скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;

- уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;

- звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;

- доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;

- приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);

- упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;

- звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

- удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 01 серпня 2023року;

- спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;

- звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.

Більше щодо особливостей оподаткування платника при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» – за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.

Зміни, які чекають платників податків, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»

Прийнятий Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон), крім змін до Податкового кодексу України, вносить зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), а саме: звільняє від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону № 265, які вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

У подальшому з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони вчиненні ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

При цьому дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004.

Також відбулися зміни в розмірах штрафних (фінансових) санкцій за порушення використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій на період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»».

Так, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Окремо звертаємо увагу, що з 1 серпня 2023 року відновлюється дія абзацу сьомого статті 5 Закону № 265, згідно з яким використання програмного реєстратора розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Хто думає як переможець – той перемагає: керівництво податкової Дніпропетровщини привітало військових з урочистою подією

Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі.

Сьогодні, 01.08.2023, з метою відзначення урочистої події заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій відвідав військових.

Податківцями зі щирою вдячністю за героїзм та мужність, патріотизм і духовну відвагу, силу та незламність під час захисту свободи та незалежності України і кожного з нас захисникам вручено вітальний лист.

Дякуємо всім, хто наближає нашу Перемогу!

Вічна пам’ять кожному і кожній, хто віддав своє життя заради Батьківщини!

Велика шана усім нашим воїнам!

Слава Україні!

До уваги платників ПДВ, які перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Закон № 3219 автоматично відновлює права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування. Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.

Так, щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, звертаємо увагу на наступне.

За товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, нараховуються протягом серпня – жовтня 2023 року, але не пізніше 31 жовтня 2023 року.

Відповідна зведена податкова накладна відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу має бути складена будь-якою датою, що припадає на звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2023 року, але не пізніше 31.10.2023.

Такі податкові зобов’язання мають бути відображені у податковій звітності за серпень/вересень/жовтень 2023 року (залежно від того, у якому з цих періодів платником нараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну). Жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності за який такі податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.

Базою оподаткування для нарахування таких податкових зобов’язань є:

- за товарами, придбаними на митній території України, – вартість їх придбання; за товарами, ввезеними на митну територію України, – митна вартість таких товарів згідно з відповідною митною декларацією;

- за необоротними активами – балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані).

Кількість зведених податкових накладних, які мають бути складені при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ за такими товарами та необоротними активами, не обмежена.

Більше щодо упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html).

В якому звітному періоді ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу витрат сплачений єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Фізична особа – підприємець у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми, відображає суми єдиного внеску по факту їх сплати, за умови документального підтвердження.

Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з положеннями п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) у складі податкової декларації, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Таким чином, суми єдиного внеску, сплачені фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Разом з тим, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у графі 8 Типової форми відображає сплачені суми єдиного внеску по даті їх фактичної сплати протягом звітного календарному року, за умови документального підтвердження.

Державна реєстрація ФОП проведена в останні дні місяця: термін подання заяви про обрання першої/другої групи сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

Чи необхідно ФОП, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, сплачувати за себе єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 із змінами та доповненнями. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Чи включаються до доходу ФОП – платників єдиного податку проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

До уваги роботодавців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент при заповненні Розрахунку не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.

Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницької діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

До підтвердних документів належать:

- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);

- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;

- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;

- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;

- інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Про податки просто. Дайджест подій за червень 2023 року

Переглянути відео ⇓

Cубсайт ⏭ https://cutt.ly/hwsU0QV1

YouTube ⏭ https://youtu.be/t9O9cYYB4uc

Facebook ⏭ https://cutt.ly/9wsUIjB6

Щодо здійснення безготівкових розрахунків

Починаючи з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Наступні етапи реалізації Постанови № 894 розпочнуться у такі строки:

з 1 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);

з 1 січня 2025 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894);

з 1 січня 2026 року – для торгівців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

До уваги платників податків!

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон), який передбачає з 1 серпня 2023 року часткове зняття обмежень на проведення контролюючими органами документальних перевірок.

Це стосується документальних позапланових перевірок, які проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Разом з цим, змінено вимоги щодо формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок. Так, тимчасово на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники податків:

сфери виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

сфери організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

надавачі фінансових, платіжних послуг.

Також поновлюються на невикористаний строк перевірки, які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022, крім тих, для яких встановлено мораторій.

Крім того, документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно – матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно – матеріальних цінностей, готівки.

До відома!

Законом передбачено скасування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які будуть відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Водночас сума сплаченого податкового зобов’язання не підлягає оскарженню.

Додатково інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

З відкритих джерел інформації та, зокрема, за посиланням в мережі Інтернет https://www.youtube.com/watch?v=yc-1RTTj3w8 ДПС стало відомо про сумнівне трактування вимог законодавства сфери розрахунків, пов’язаних із відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) автором зазначеного Youtubе-каналу, який позиціонує себе консультантом фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи певні маніпуляції з інформацією щодо реальних вимог законодавства, які були озвучені за вищенаведеним посиланням, та з метою не допущення підвищення безпідставної соціальної напруги, пов’язаної з запровадженням фіскалізації розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, ДПС інформує користувачів РРО/ПРРО:

відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13 рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, не залежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.

Просимо платників податків користуватися лише офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.08.2023 набере чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.07.2023 № 19).

Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.

Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.

З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.

Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Окрема увага приділена авансовим оплатам.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.

Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).

Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html

Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць потрібно зазначати у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до нього, якщо для об’єкта передбачено декілька рівнів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку.

Разом з тим, у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.

1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;

2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);

5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);

6. «Категорія об’єкта», де:

«О» – Автономна Республіка Крим, області;

«К» – міста, що мають спеціальний статус;

«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;

«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;

«М» – міста;

«Т» – селища міського типу;

«С» – села;

«Х» – селища;

«В» – райони в містах.

Отже, для заповнення рядка 032 «Код кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» Додатка 4ДФ знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA 07060190010068509.

Протягом якого терміну комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія центрального рівня за результатами розгляду скарги протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Відповідно до п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).

Водночас, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 2,7 млн грн туристичного збору

Протягом шести місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 2,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 1,2 млн грн, або на 77,4 відсотків.

Звертаємо увагу, що справляння туристичного збору здійснюється у таких місцях проживання (ночівлі):

- готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

- житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

З початку року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини єдиним податком на понад 505 млн гривень

Протягом І півріччя 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 505 млн грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 215,4 млн грн, або на 74,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби області нагадала, що 31.07.2023 – останній день сплати єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотка доходу за червень 2023 року та платниками єдиного податку четвертої групи за ІІ квартал 2023 року.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків!

Торгівля, зокрема, через соцмережі – під пильним оком ДПС

Державна податкова служба України нагадує платникам податків, якщо займаєтеся продажами товарів чи наданням послуг, майте на увазі, що державна реєстрація обов’язкова. Адже це – передумова початку здійснення господарської діяльності.

Відсутність держреєстрації призводить до притягнення до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Є громадяни, які нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, що є порушенням встановлених законодавством вимоги. Як результат, це призводить до:

- здійснення господарської діяльності без державної реєстрації;

- використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та відсутності мінімальних соціальних гарантій;

- виплати заробітної плати «в конвертах»;

-продажу товару, який придбаний без документів, або імпортований без офіційного митного оформлення;

- непроведення розрахунків через РРО/ПРРО;

-проведення розрахунків через банківські картки фізичних осіб;

- ухилення від сплати податків тощо.

На сьогодні соціальні мережі Facebook та Instagram стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.

При цьому, значна кількість таких продавців нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.

Необхідно зазначити, що ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення систематичної господарської діяльності без державної реєстрації, зокрема, через соціальні мережі Instagram, Facebook. Кожен такий випадок досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження – вживаються заходи відповідного реагування.

День Української Державності: єднання заради Перемоги

Сьогодні, 28.07.2023, українці вдруге відмічають День Української Державності. Цей день утверджує спадкоємність понад тисячолітньої історії українського державотворення.

З нагоди відзначення державного свята за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулись урочисті заходи з покладанням квітів на Алеї пам’яті загиблих героїв Революції Гідності та бійців АТО, в яких прийняла участь очільниця податкової служби області Федаш Наталя.

День Української Державності – це можливість для кожного з нас згадати історію своєї країни, боротьбу за її незалежність, єдність та щасливе життя; це підтвердження того, що ми – вільні, рішучі та незламні.

Державність – це ми – українці, ми продовжуємо творити її і нині!

Слава Україні!

Слава Героям!

Слава кожному, хто пам’ятає минуле та творить майбутнє!

Які документи потрібно подати управителю майна до контролюючого органу для взяття на облік договору управління майном?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 1033 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV управителем майна може бути суб’єкт підприємницької діяльності.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Пунктом 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, а саме: крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.

ПКУ для договорів управління майном встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ).

Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Таким чином, в контролюючих органах обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які пов’язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розд. V ПКУ.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Згідно з п. 1.7 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), управитель майна – особа (в розумінні п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування розд. V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), яка веде окремий податковий облік ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Відповідно до п. 3.6 розд. III Порядку № 1588 підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розд. IV Порядку № 1588.

Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:

- заяву за формою № 1-ОПП;

- копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим).

Тобто взяття на облік договору управління майном здійснюється після прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію управителя майном платником ПДВ.

Документи, подані для взяття на облік договору управління майном, повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (п. 4.11 розд. IV Порядку № 1588).

Відповідно до п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 управителям майна при взятті на облік договорів управління майном присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (далі – податковий номер), який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.

Управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.

У разі взяття на облік договору управління майном контролюючий орган за основним місцем обліку/державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (п. 3.11 розд. III Порядку № 1588).

Після взяття на облік договору управління майном відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.

Набрав чинності Закон України № 3173

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 26.07.2023 в офіційному виданні «Голос України» № 18 опубліковано Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173).

Закон № 3173 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27.07.2023, та його буде введено в дію з 01 січня 2026 року, крім окремих норм.

Чи є платними послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://ca.tax.gov.ua).

Пунктом 1.3 розд. І Регламенту Надавача встановлено, що Надавач здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатного надання ЕДП.

Кваліфікована ЕДП створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником ЕДП та включає:

- надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток та/або генерації особистих ключів;

- технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас, згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого наведена у додатку 1 до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930, ЕДП надаються на безоплатній основі.

Отже, Надавач здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.

Понад 7,4 млн грн частини чистого прибутку отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом січня – червня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 7,4 млн грн частини чистого прибутку. Надходження збільшились на понад 357 тис. грн, або на 5,1 відсотків.

Нагадуємо, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 року № 358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить 50 відсотків (за умови спрямування 30 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації).

У разі невиконання вказаних умов (зокрема у зв’язку з відсутністю у господарського товариства майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) таке господарське товариство за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році має спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.

Майже 315 млн грн єдиного податку – внесок сільськогосподарських виробників до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

У січні – червні 2023 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 315 млн грн єдиного податку. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року на понад 214 млн грн, або на 212 відсотків.

Звертаємо увагу, що Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», зокрема визначено умови, які дають право набути/підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у разі, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва є меншою 75 відсотків, але дорівнює або перевищує 50 відсотків.

Так, набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи мають право суб’єкти господарювання, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 50 відсотків (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Інформаційний лист № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу

Інформаційний лист № 4/2023 присвячено деяким особливостям оподаткування платників податків у період дії воєнного стану, у зв’язку із змінами, запровадженими Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.

Закон № 3219 набере чинності 1 серпня 2023 року.

В інформаційному листі ви дізнаєтесь:

– про порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання спрощеної системи оподаткування, а саме: бути платником єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);

– перебіг яких строків, визначених Податковим кодексом України, відновлюється з 1 серпня 2023 року;

– про особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств після використання спрощеної системи з особливостями оподаткування (складання декларації, визначення звітних періодів та обсягів річного доходу, вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації, застосування «тонкої капіталізації», податкові різниці при здійсненні експортно-імпортних операцій тощо);

– чи будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб «донати», компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;

– про особливості сплати податку на додану вартість платниками податків після переходу зі спрощеної системи з особливостями оподаткування (визначення податкових зобов’язань, складення податкових накладних, визначення податкових періодів тощо);

– особливості сплати єдиного внеску у період дії воєнного стану тощо.

Ознайомитись з інформаційним листом можна тут.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели засідання експертних груп

У рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена. Учасники розглянули проблемні питання, з якими представники бізнесу зверталися на адресу Ради бізнес-омбудсмена.

Представники податкової служби надали розʼяснення щодо питань адміністрування податку на додану вартість, зупинення реєстрації податкових накладних, практики врахування таблиць даних платника ПДВ, виконання податковою службою судових рішень тощо.

У ДПС відзначають, що Рада бізнес-омбудсмена – інституція, яка у повній мірі дає зворотній звʼязок щодо якості роботи податкової служби. Така взаємодія здійснюється у рамках підписаного Меморандуму про співпрацю. При цьому формат засідання експертних груп позитивно характеризує динаміка звернень, які виносяться на їх розгляд.

Нагадаємо, що на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», який розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya. У ньому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування.

Також для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

До уваги платників єдиного податку 4 групи (юридичних осіб)! Уточнення податкових зобов'язань по єдиному податку 4 групи (частина ІІ)

Переглянути відеоматеріал ⇓

Cубсайт ⏭ https://cutt.ly/LwaKHAm0

YouTube ⏭ https://youtu.be/YFywftnXNS4

Щодо податкових відносин під час використання електрогенераторних установок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Статтею 240 розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (підпункт 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).

При цьому, згідно з пунктом 240.7 статті 240 Кодексу не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у пункті 240.1 цієї статті, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками податку у податковому(звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 розділу І «Загальні положення» Кодексу зафіксовано визначення поняття «стаціонарне джерело забруднення», а саме: підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Також, 13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», яким, зокрема, доповнено підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу пунктом 46, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

ОСББ здійснює управлінські функції щодо багатоквартирного будинку: чи необхідно подавати повідомлення за формою № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Обов’язок платників податків повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування) встановлений п. 63.3. ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) згідно з ст. 1 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон № 2866) – це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ ОСББ віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які згідно з п. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди (ст. 26 Закону № 2866).

Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання.

Отже, внесені до Реєстру ОСББ, не сплачують податок на прибуток з доходів, отриманих ними в межах статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються ОСББ виключно для фінансування видатків на їх утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів ОСББ та пов’язаних з ним осіб. При цьому ОСББ є платником, зокрема, податку з доходів фізичних осіб, податку на майно, інших податків і зборів (за наявності бази оподаткування).

Так, ст. 269 ПКУ визначено, що платниками плати за землю є:

- платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

- платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п. 2 ст. 42 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки згідно з п. 1 ст. 93 Земельного кодексу – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, ОСББ може бути власником, постійним користувачем або орендарем земельних ділянок державної чи комунальної власності.

Власники та постійні користувачі земельних ділянок є платниками земельного податку.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ об’єкт оподаткування за кожним видом податку та збору визначається згідно з відповідним розділом ПКУ.

База оподаткування у розумінні ст. 23 ПКУ – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

У випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

Повідомлення є обліковою формою, яка підтверджує наявність у суб’єкта господарювання об’єктів оподаткування у розумінні п. 63.3 ст. 63 ПКУ. На його підставі не здійснюється обрахунок та сплата податкових зобов’язань.

Враховуючи, що ПКУ не встановлено виключень для будь-яких категорій платників податків щодо обов’язку повідомляти контролюючі органи про об’єкти оподаткування, ОСББ, керуючись п. 63.3 ст. 63 ПКУ у строки та за формою, визначеними Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, необхідно подати до контролюючих органів за основним місцем обліку платника податків повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, в якому надати відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

В яких випадках юридична особа - платник єдиного податку не визначає МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ.

Зокрема, п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ визначено, що МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Крім того, у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Поряд з цим, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.

Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набув чинності 06.05.2023) визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 зі змінами та доповненнями.

Щодо особливостей застосування ставок екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу,що пунктом 37 підрозділу 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) установлено, що за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки екологічного податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 Кодексу.

Яке призначення програмного забезпечення «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (далі – ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС») призначене для:

- автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям (в електронному чи паперовому вигляді) в момент придбання товарів (послуг);

- створення та реєстрації службових чеків (службове внесення, службова видача), реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг, реєстрації розрахункових операцій виключно в режимі онлайн.

Для запуску ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» необхідно в адресному вікні браузера вставити посилання з URL-адресою веб-застосунку (https://webrro.tax.gov.ua) та натиснути «Enter».

Внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджено наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 22.12.2022 № 309, із змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004).

Вищезазначений перелік не є фіксованим.

Так, наказами Мінреінгтеграції від 11.07.2023 № 197 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.07.2023 за № 1205/40261 (з урахуванням змін, внесених наказом від 19.07.2023 № 200 «Про врахування висловлених органом державної реєстрації зауважень до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 11 липня 2023 року № 197», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1223/40279) (далі – Наказ № 197) та від 13.07.2023 № 199 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.2023 за № 1225/40281 (далі – Наказ № 199), оновлено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Наказ № 197 і Наказ № 199 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2023 № 63 і вони набрали чинності з дня їх офіційного опублікування.

Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою застосовується з 01.07.2023

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.2023 за № 60/39116 (зі змінами) (далі – Наказ № 463).

Наказом № 463 внесено зміни до:

- Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість;

- форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

- форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зазначені зміни стосуються виокремлення у звітності операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Звертаємо увагу, що спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою подається починаючи з 01 липня 2023 року. Тобто, перша спрощена податкова декларація за новою формою подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2023 року.

Також, починаючи з 01 липня 2023 року за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

До уваги фізичних осіб, які мають намір укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2023 затверджено Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Зміни).

Так, з 10 червня 2023 року набрали чинності зміни, внесені абзацом другим підпункту 1 пункту 2, підпунктом 1 пункту 3 Змін, зокрема, надано можливість фізичним особам подавати заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) не тільки у паперовому, а ще й в електронному вигляді.

Для практичної реалізації зазначених змін розроблено і впроваджено електронну форму Заяви (F1309401), яка доступна в приватній частині Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Також, у разі необхідності, фізичні особи мають право створити, підписати та направити Заяву (F1309401) через стороннє програмне забезпечення.

Результати автоматизованої обробки Заяви, які надходять у відповідь (квитанції № 1 та № 2), надають можливість пересвідчитися у тому, що Заява:

прийнята податковим органом для подальшої перевірки даних щодо можливості укладання договору про добровільну участь (відсутність повідомлень про наявність помилок в квитанціях № 1 та № 2);

не прийнята податковим органом (надано опис допущених помилок, при заповненні основних реквізитів Заяви).

Юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини транспортним податком на понад 3,4 млн гривень

З початку 2023 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млн грн транспортного податку. У порівнянні з 2022 роком надходження виросли більш ніж на 165 тис. грн, або на 5 відсотків.

Звертаємо увагу: щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерства економіки України на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

Майже 2,3 млрд грн єдиного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – червні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 2,3 млрд грн єдиного податку. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2022 року на понад 427,6 млн грн, або на 23 відсотки.

Наталя Федаш нагадала, що об’єктом оподаткування єдиним податком для платників третьої групи є:

- для фізичної особи – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ;

- для платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – обсяг коштів, зарахованих на рахунок такого платника податків у банку.

Тісна співпраця податкової служби Дніпропетровщини з територіальними громадами – запорука стабільного наповнення місцевих бюджетів

Сьогодні, 26.07.2023, керівництво Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відвідало територіальні громади Новомосковського району.

Очільниця податкової служби області Федаш Наталя зустрілась з головами Новомосковської міської та Піщанської сільської територіальних громад.

Діалог представників державних органів пройшов конструктивно. Спілкувались про сплату земельного податку, орендної плати за земельні ділянки, акцизного податку, а також особливостей розрахунку мінімального податкового зобов’язання. Акцентували увагу на спільній меті – стабільне наповнення місцевих бюджетів шляхом розширення взаємодії податкової служби та територіальних громад Новомосковського району. Визначені шляхи вирішення нагальних питань.

У рамках візиту податківці зустрілись з представниками бізнесу харчової та легкої промисловості району. Обговорено низку питань, що виникають під час ведення їх господарської діяльності.

Для податкової служби Дніпропетровщини завжди важливий зворотній зв’язок. Тож, спілкуємось, зустрічаємося, комунікуємо!

У ДПС роз’яснили особливості оподаткування податком на прибуток окремих операцій з нерезидентами

Про особливості оподаткування податком на прибуток окремих операцій з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій говорили сьогодні представники ДПС під час спільного з Американською торговельною палатою в Україні вебінару для представників бізнесу.

Спікери розʼяснили питання, які найчастіше ставлять платники при заповненні податкової звітності та здійсненні коригування ціни зовнішньоекономічних операцій.

Під час вебінару представники ДПС пояснили, як здійснюється коригування фінансового результату. Для зручності податківці на практичних прикладах пояснили застосування таких методів як порівняння неконтрольованої ціни, ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку, розподілення прибутку.

Обґрунтовані розʼяснення, які надали фахівці ДПС, допоможуть платникам уникнути помилок при заповненні податкової звітності.

Нагадаємо, що на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування, який розміщений за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Також для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Щодо змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

23 липня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.06.2023 № 305 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2023 за № 1058/40114 (далі – наказ № 305), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2023 № 356.

Цим наказом затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі – Зміни), у частині приведення у відповідність до законодавчих актів України.

Зміни передбачають, зокрема внесення фізичними особами – платниками податків до заяв, пов’язаних з реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи; для внутрішньо переміщених осіб про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Також Змінами визначено, що для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України. Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Передбачено обслуговування громадян територіальними органами ДПС з дотриманням принципу екстериторіальності (незалежно від місця реєстрації фізичної особи). Для проведення реєстрації або внесення змін до ДРФО фізичні особи можуть подати документи до будь-якого контролюючого органу.

Крім того, Змінами уточнено термінологію платіжних послуг, які використовуються в Податковому кодексі України та вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про платіжні послуги».

Додатки 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10 – 15 до Положення викладено в нових редакціях.

Наказ № 305 розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: «Головна > Діяльність > Законодавство про діяльність > Накази про діяльність».

Право на податкову знижку

Переглянути відеоматеріал ⇓

Cубсайт ⏭ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9649.html

YouTube ⏭ https://www.youtube.com/watch?v=Pkp92t0Hprc

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

- 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

- 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

- 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;

- 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

- 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

- 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

- 11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;

- 11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами.

Визначення МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як ФОПи, здійснюється контролюючими органами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, запроваджено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку на доходи фізичних осіб до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

Які операції оподатковуються ПДВ за ставкою «0» відсотків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за ставкою «0» відсотків ПДВ оподатковуються операції, що здійснюються особами, які зареєстровані як платники ПДВ, а саме операції з:

► вивезення товарів за межі митної території України:

а) у митному режимі експорту;

б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України;

в) у митному режимі безмитної торгівлі;

г) у митному режимі вільної митної зони;

► постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. У разі подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою);

► постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом;

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, а саме:

- обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);

- послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;

- оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);

- послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Норми визначені п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок, які проводяться податковими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 05.06.2023 № 291 (далі – Наказ № 291) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.06.2023 за №1025/40081 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.06.2023 № 350 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 05 червня 2023 року № 291», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1091/4014) змінено розділ III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків.

Зміни внесено з метою приведення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків у відповідність до норм Податкового кодексу України та Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 291 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2023 № 63 і він набрав чинності з дня його офіційного опублікування.

Юридичні особи у І півріччі п. р. сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 16 млн грн збору за місця для паркування

У січні – червні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 16 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Порівняно з 2022 роком надходження збільшились на понад 10,2 млн грн, або на 172,2 відсотки.

Звертаємо увагу, якщо після подання у поточному році звітної податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – декларація) виникла необхідність уточнення або зміни об’єктів, бази оподаткування, податкових зобов’язань тощо по цій самій території (код за КАТОТТГ якої зазначений у рядку 2 додатка до декларації), платник може подати нову звітну декларацію за типом «Звітна нова». Якщо уточнюються показники минулих періодів, то подається тільки декларація з типом «Уточнююча».

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 320,8 тис. користувачів

Послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України за І півріччя 2023 року скористались 320,8 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано понад 886,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 184,1 тис. фізичних осіб протягом січня – червня поточного року отримали 372,3 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 136,7 тис. юридичних осіб отримали 514тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 76,4 тис. платників, з яких 34,1 тис. – юридичних та 42,3 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 446,9 тис. сертифікатів для 168,4 тис. платників, з яких 65,9 тис. – юридичні особи, 102,5 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 244,9 тис. сертифікатів, у тому числі 28,7 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 12,4 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Туристичний збір: понад 5,2 млн грн спрямували платники Дніпропетровщини до місцевих бюджетів

З початку 2023 року платниками туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 5,2 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 1,3 млн грн, або на 32,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш нагадала, що ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади. Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Відбулась робоча зустріч керівників податкової служби Дніпропетровщини та Покровської селищної ради Синельниківського району

У рамках дії Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Покровською селищною радою Синельниківського району Дніпропетровської області комунікація між керівництвом триває на постійній основі.

Наповнення місцевих бюджетів, як результат співпраці податкової служби та органів місцевого самоврядування – ось ключовий меседж робочої зустрічі сьогодні, 25.07.2023, очільниці податкової служби області Федаш Наталі з головою Покровської селищної ради Спажевою Світланою.

Податкова служба Дніпропетровщини завжди готова до відкритого діалогу та зустрічі з партнерами.

Об’єднуємо зусилля заради Перемоги України!

Головні аспекти судової практики з трансфертного ціноутворення

Україна в повній мірі залучена до процесів протидії розмиванню оподатковуваної бази та виведенню прибутків з-під оподаткування (План дій BEPS), що в контексті глобалізації економіки є світовим трендом.

Тому на сьогодні суттєвої уваги потребує становлення судової практики з трансфертного ціноутворення, як одного з інструментів упередження використання та руйнування агресивних схем ухилення від оподаткування.

Судова практика з трансфертного ціноутворення умовно поділяється на формальні справи та справи по суті. До формальних спорів належать справи стосовно своєчасності подання звіту про контрольовані операції, повноти відображення контрольованих операцій у такому звіті та правомірності застосування штрафних санкцій. До справ по суті належать справи щодо визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», у яких розглядаються питання щодо правильності визначення методу трансфертного ціноутворення, вибору зіставних операцій/компаній, розрахунку рентабельності тощо.

Процес накопичення судової практики дозволяє встановлювати прозорі, зрозумілі та справедливі правила оподаткування контрольованих операцій, уникати методологічних помилок, сприяє проведенню відкритого діалогу між платником податків і контролюючим органом та покращенню бізнес-клімату в Україні.

З цією метою Верховний Суд опублікував огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення, зокрема, щодо оподаткування таких операцій:

визнання господарських операцій контрольованими;

реалізація принципу «витягнутої руки»;

особливості податкової звітності та контролю.

Ознайомитись з оглядом можна за посиланням:

https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Ohliad_transfertne_tsinoutvorennia_2020_06_2023.pdf

На засіданні комітету «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області про актуальне

Сьогодні, 25 липня 2023 року, за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонова Валерія проведено третє засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при ГУ ДПС.

Обговорювались питання щодо порядку проведення розрахункових операцій при розрахунку з фізичною особою на суму понад 50 000 гривень, а також особливостей проведення інвентаризації платником податку на прибуток підприємств у період дії воєнного стану.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)