ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Чи є платними послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Відповідно до положень Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://ca.tax.gov.ua).
Пунктом 1.3 розд. І Регламенту Надавача встановлено, що Надавач здійснює свою діяльність у сфері надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам, з можливістю безоплатного надання ЕДП.
Кваліфікована ЕДП створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником ЕДП та включає:
- надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток та/або генерації особистих ключів;
- технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Водночас, згідно з п. 5.1 розд. 5 Договору про надання ЕДП, форма якого наведена у додатку 1 до наказу Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930, ЕДП надаються на безоплатній основі.
Отже, Надавач здійснює формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на безоплатній основі.
Набрав чинності Закон України № 3173
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що 26.07.2023 в офіційному виданні «Голос України» № 18 опубліковано Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 3173).
Закон № 3173 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 27.07.2023, та його буде введено в дію з 01 січня 2026 року, крім окремих норм.
Які документи потрібно подати управителю майна до контролюючого органу для взяття на облік договору управління майном?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до ст. 1033 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV управителем майна може бути суб’єкт підприємницької діяльності.
Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
Пунктом 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, а саме: крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ.
ПКУ для договорів управління майном встановлені особливості оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ).
Договори управління майном, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ, у контролюючих органах не обліковуються. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Таким чином, в контролюючих органах обліковуються лише ті договори управління майном, за якими здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які пов’язані з використанням майна, отриманим в управління за договорами управління майном, і які підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розд. V ПКУ.
Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Згідно з п. 1.7 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), управитель майна – особа (в розумінні п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування розд. V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), яка веде окремий податковий облік ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Відповідно до п. 3.6 розд. III Порядку № 1588 підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених п. 4.7 розд. IV Порядку № 1588.
Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:
- заяву за формою № 1-ОПП;
- копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим).
Тобто взяття на облік договору управління майном здійснюється після прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію управителя майном платником ПДВ.
Документи, подані для взяття на облік договору управління майном, повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ (форма № 1-ПДВ) або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (п. 4.11 розд. IV Порядку № 1588).
Відповідно до п. 2.4 розд. ІІ Порядку № 1588 управителям майна при взятті на облік договорів управління майном присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (далі – податковий номер), який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.
Управителю майна за декількома договорами управління майном податковий номер видається на кожний із зазначених договорів при взятті їх на облік згідно з Порядком № 1588.
У разі взяття на облік договору управління майном контролюючий орган за основним місцем обліку/державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, формує довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (п. 3.11 розд. III Порядку № 1588).
Після взяття на облік договору управління майном відомості про нього включаються до Реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції.
Протягом якого терміну комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» комісія центрального рівня за результатами розгляду скарги протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Відповідно до п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).
Водночас, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Який код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць потрібно зазначати у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до нього, якщо для об’єкта передбачено декілька рівнів?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, то у рядку 032 заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу платника податку.
Разом з тим, у рядку 032 додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ зазначається код за Кодифікатором за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 «Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) складається з кодів та назв об’єктів, які розподілені на п’ять рівнів.
1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
2. «Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
3. «Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
4. «Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
5. «Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
6. «Категорія об’єкта», де:
«О» – Автономна Республіка Крим, області;
«К» – міста, що мають спеціальний статус;
«Р» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Н» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«М» – міста;
«Т» – селища міського типу;
«С» – села;
«Х» – селища;
«В» – райони в містах.
Отже, для заповнення рядка 032 «Код кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад» Додатка 4ДФ знаходимо в Кодифікаторі назву об’єкта (наприклад Ковель), визначаємо категорію об’єкта «М» (місто), яке відповідає четвертому рівню, а саме UA 07060190010068509.
Закон України № 3219: особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що з 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) (опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.07.2023 № 19.
Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині особливостей оподаткування платника податку при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання згаданих особливостей оподаткування.
Так, з 01 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо! Положення нової редакції пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 01 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того, зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
З більш детальними роз’ясненнями щодо особливості переходу на сплату податку на прибуток підприємств можливо ознайомитись в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html
Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Згідно з абзацом другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
Зазначені в абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.
До підтвердних документів належать:
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.
Набув чинності Закон України № 3219
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра повідомляє, що 01.08.2023 набув чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
У частині оподаткування Законом № 3219 внесено зміни до Податкового кодексу України, якими передбачено з 01.08.2023, зокрема:
- скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу (далі – спрощена система з особливостями оподаткування);
- скасування можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
- встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;
- відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів; відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;
- відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік.
Законом № 3219 також передбачено, зокрема:
- продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок:
бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього;
ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності);
на заперечення до акту;
у разі дисциплінарного провадження;
трансфертного ціноутворення;
міжнародного оподаткування;
перевірок нерезидентів;
валютного законодавства; формування плану-графіка лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;
у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;
- збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників І-ІІ групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- встановлення обов’язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;
- відновлення з 01 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;
- скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;
- уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;
- звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об’єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;
- доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об’єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна;
- приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов’язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);
- упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;
- звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;
- удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 01 серпня 2023року;
- спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб – підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;
- звільнення від відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.
Більше щодо особливостей оподаткування платника при переході зі спрощеної системи оподаткування з відсотковою ставкою єдиного податку у розмірі 2 % на систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» – за посиланням – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html.
Оподаткування ПДФО сум дебіторської заборгованості, яка погашається юрособою – боржником ФОПу після припинення нею підприємницької діяльності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 4 розд. «Загальні положення» Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.
При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.
Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розд. IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.
До уваги роботодавців!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра нагадує що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Враховуючи вищевикладене, податковий агент при заповненні Розрахунку не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь даних працівників не нараховувався та не виплачувався дохід.
Чи включаються до доходу ФОП – платників єдиного податку проценти (відсотки), отримані від банку за користування коштами на рахунку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра нагадує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;
б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;
в) платіж за придбання товарів у розстрочку;
г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);
ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.
Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.
Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.
Таким чином, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Чи необхідно ФОП, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, сплачувати за себе єдиний внесок?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра повідомляє, що відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 із змінами та доповненнями. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Державна реєстрація ФОП проведена в останні дні місяця: термін подання заяви про обрання першої/другої групи сплати єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра повідомляє.
Згідно із п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Отже, новостворені фізичні особи – підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, подають заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.
В якому звітному періоді ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу витрат сплачений єдиний внесок?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Фізична особа – підприємець у графі 8 «Витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми, відображає суми єдиного внеску по факту їх сплати, за умови документального підтвердження.
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з положеннями п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464 – додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток ЄСВ 1) у складі податкової декларації, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями.
Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Таким чином, суми єдиного внеску, сплачені фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Разом з тим, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у графі 8 Типової форми відображає сплачені суми єдиного внеску по даті їх фактичної сплати протягом звітного календарному року, за умови документального підтвердження.
До уваги платників ПДВ, які перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра повідомляє, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).
Закон № 3219 автоматично відновлює права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування. Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.
Так, щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ, передбачених пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, звертаємо увагу на наступне.
За товарами, необоротними активами, які були придбані/виготовлені/ввезені на митну територію України з ПДВ до початку використання спрощеної системи з особливостями оподаткування та використані (поставлені, реалізовані) в період застосування спрощеної системи з особливостями оподаткування, податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 статті 198 Кодексу, нараховуються протягом серпня – жовтня 2023 року, але не пізніше 31 жовтня 2023 року.
Відповідна зведена податкова накладна відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу має бути складена будь-якою датою, що припадає на звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2023 року, але не пізніше 31.10.2023.
Такі податкові зобов’язання мають бути відображені у податковій звітності за серпень/вересень/жовтень 2023 року (залежно від того, у якому з цих періодів платником нараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну). Жовтень 2023 року є останнім звітним (податковим) періодом, у податковій звітності за який такі податкові зобов’язання можуть бути задекларовані.
Базою оподаткування для нарахування таких податкових зобов’язань є:
- за товарами, придбаними на митній території України, – вартість їх придбання; за товарами, ввезеними на митну територію України, – митна вартість таких товарів згідно з відповідною митною декларацією;
- за необоротними активами – балансова (залишкова) вартість, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані).
Кількість зведених податкових накладних, які мають бути складені при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ за такими товарами та необоротними активами, не обмежена.
Більше щодо упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: ««Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/694704.html).
Хто думає як переможець – той перемагає: керівництво податкової Дніпропетровщини привітало військових з урочистою подією
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра інформує.
Немає більш благородної місії, ніж захист свого народу, рідної землі.
Сьогодні, 01.08.2023, з метою відзначення урочистої події заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій відвідав військових.
Податківцями зі щирою вдячністю за героїзм та мужність, патріотизм і духовну відвагу, силу та незламність під час захисту свободи та незалежності України і кожного з нас захисникам вручено вітальний лист.
Дякуємо всім, хто наближає нашу Перемогу!
Вічна пам’ять кожному і кожній, хто віддав своє життя заради Батьківщини!
Велика шана усім нашим воїнам!
Слава Україні!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області