ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-07-19 10:03 36 Подобається

Збір за місця для паркування: понад 19 млн грн спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

У січні – червні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 19 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року на понад 11,5 млн грн, або на 153,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zbir-za-mistsya-dlya-parkuvannya-transportnih-zasobiv/podatkova-zvitnist/forma/676490.html розміщені Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів та Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.

Надходження ПДВ до держбюджету від платників Дніпропетровщини мають позитивну динаміку

Протягом першого півріччя 2023 року до державного бюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 6 млрд грн податку на додану вартість. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року на понад 1,7 млрд грн, або на 39,2 відсотки. Про це повідомила керівник податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Дякуємо платникам за відповідальність і сумлінну сплату податків!

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) та затверджених нею порядків.

Отже, з цієї дати запрацювали нововведення до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?

Пошук чеків, виданих програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО), можна здійснити за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.

При цьому чеки, видані ПРРО в режимі онлайн, доступні для пошуку відразу після реєстрації їх на фіскальному сервері, тобто одразу після завершення розрахунку між покупцем і продавцем.

Чеки, видані ПРРО в режимі офлайн доступні для перегляду після того як вони будуть передані ПРРО до СОД РРО (Cистеми обліку даних РРО).

На яку суму від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих років зменшують фінансовий результат до оподаткування великі платники?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об'єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

При цьому якщо непогашена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об'єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від'ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до п. 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об'єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

Водночас згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 затверджено Порядок формування Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр), відповідно до якого щороку ДПС формується відповідний реєстр на наступний рік. При цьому згідно з п. 2 розділу I Порядку до Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу. У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості щодо великих платників податків, визначені Кодексом (п. 3 розділу I Порядку).

Отже, великим платником податків є юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, яка відповідає критеріям, встановленим п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та включена до Реєстру. Звертаємо увагу, що наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік, а наказом ДПС від 21.10.2022 № 781 затверджено Реєстр великих платників податків на 2023 рік.

З урахуванням зазначеного звертаємо увагу, що платник податків, який у 2022 році перебував у Реєстрі на 2022 рік та зменшував фінансовий результат до оподаткування за квартал 2022 року, півріччя 2022 року та 9 місяців 2022 року на 50 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих років, при визначенні об’єкта оподаткування в цілому за 2022 рік також повинен застосовувати обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшити фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років незалежно від того, чи внесено зазначеного платника до Реєстру на 2023 рік.

При цьому платник податків, який відповідає критеріям великого платника податків відповідно до п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у 2022 році та який не перебував у Реєстрі на 2022 рік, не застосовує обмеження, передбачене у п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу при визначенні об’єкта оподаткування за звітний період 2022 року.

Проте у разі якщо такого платника не включено до Реєстру на 2022 рік, але включено до Реєстру на 2023 рік, то він у звітних періодах 2023 року застосовує обмеження, передбачені п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, а саме: зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у звітних періодах 2023 року.

Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Згідно з абзацом другим п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП чи печатки платника податку.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557 передбачено, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається автору (платнику) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Враховуючи вищезазначене, у разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) керівника (директора) на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП посадових осіб, яким делеговано право підпису, шляхом направлення Повідомлення, яке прийняте контролюючим органом, у такому порядку:

- першим – головного бухгалтера;

- другим – особи, зазначеної у Повідомленні з типом підпису «Директор»;

- третім – кваліфікована електронна печатка (за наявності).

У разі тимчасової відсутності (відпустка, лікарняний) головного бухгалтера на сформовану податкову звітність в електронному вигляді накладаються КЕП керівника (директора) та кваліфікована електронна печатка (за наявності).

Чи подається Податкова декларація екологічного податку з додатками, якщо у звітних періодах поточного року платник екологічного податку не мав об’єктів оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Податкової декларації не додається.

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, платник екологічного податку, який подав до контролюючого органу заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та у звітних періодах поточного року не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів не подає за ці звітні періоди Податкову декларацію. В іншому випадку подається Податкова декларація із відповідними додатками (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких у минулому році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).

Платник, який у звітному році здійснював обчислення податкових зобов’язань по екологічному податку, зобов’язаний за звітний період (квартал) цього року в якому відсутній об’єкт обчислення екологічного податку подати Податкову декларацію з відповідними додатки (за тими видами об’єктів оподаткування, по яких раніше у звітному році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області