ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-07-14 12:24 38 Подобається

Будь на часі: податковою службою Дніпропетровщини проведено семінар

Комунікація податкової служби області та громадськості набирає обертів. За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) від представників благодійної організації податківцями проведено семінар на тему «Право на отримання податкової знижки».

Заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій привітав учасників зустрічі та акцентував увагу на тому, що податкова служба області завжди готова приєднатися до ініціатив громадськості, розгляду кейсів, надання роз’яснювальної допомоги та інформаційної підтримки платників.

Інформаційно наповнено та конструктивно провідні фахівці ГУ ДПС надали не лише роз’яснення, а й практичну допомогу учасникам семінару. Бо мета таких заходів, щоб кожен платник отримав чітке розуміння обговорюваної тематики.

Маєте питання до податкової Дніпропетровщини? Хочете оперативно отримати на них відповіді?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС ([email protected])!

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платниками спрямовано понад 3,1 млрд грн плати за землю

Протягом шести місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 3,1 млрд грн плати за землю. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – червнем 2022 року на понад 901,5 млн грн, або майже на 41 відсоток. На цьому акцентувала увагу очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила Наталя Федаш, платники плати за землю подають податкову декларацію за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83. Керівник податкової служби області звернула увагу, якщо платник має земельні ділянки і у власності і в оренді, необхідно пам’ятати, що в одній податковій декларації не допускається обрання одночасно обох видів податкових зобов’язань – «Земельний податок» і «Орендна плата».

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що для оперативного отримання інформації про норми податкового законодавства, в податковій службі діє комунікаційна податкова платформа і телефонні номери «гарячої лінії», за допомогою яких платник має можливість отримати фахові відповіді на запитання, що належать до компетенції контролюючих органів.

Понад 115 млн грн акцизного податку за вироблені товари – внесок платників Дніпропетровщини до держбюджету з початку року

У січні – червні 2023 року до державного бюджету платниками Дніпропетровської області за вироблені товари спрямовано понад 115 млн грн акцизного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 75 млн грн, або на 186,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що з 01.08.2023 розпочинається приймання та реєстрація документів, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 «Про затвердження Змін до форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2023 року за № 480/39536, а саме:

- акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203203;

- розрахунку коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203303;

- заявки на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210904;

- акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203403;

- розрахунку коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;

- заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209903.

До уваги самозайнятих осіб!

Пунктом 69.1 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки/електронні гаманці, передбачені законодавством України, платникам податків – зокрема, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.

Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – зокрема, самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ст. 69 ПКУ).

Відповідальність за неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця передбачена п. 118.3 ст. 118 ПКУ.

Порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів, що відкриваються відповідно до законів України регулюються Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція).

Згідно з п. 9 Інструкції надавач платіжних послуг відкриває рахунок користувачу лише після здійснення заходів належної перевірки користувача (власника рахунку/представника власника рахунку/довіреної особи/ розпорядника рахунку/особи, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), передбачених Законом України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правовими актами Національного банку з питань фінансового моніторингу.

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 Інструкції).

Згідно з п. 24 Інструкції забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Згідно з п.п. 1 п. 28 Інструкції надавач платіжних послуг зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 ПКУ.

Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов’язку для іноземних платіжних установ з місцезнаходженням за межами території України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави, подавати до контролюючого органу повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків.

У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, відомості про банківські рахунки платника податків, на підставі отриманих контролюючим органом від надавачів платіжних послуг повідомлень про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків.

Кошти, списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, повертаються ФОПу – платнику єдиного податку (першої - третьої груп): чи є дохід?

Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції (частина друга ст. 87 Закону № 1591).

Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1591).

Пунктом 21 частини першої ст. 1 Закону № 1591 встановлено, що ініціатор – це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач.

Платіжна операція – це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 частини першої ст. 1 Закону № 1591).

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

До складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи зазначене, кошти, повернені на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформленні платіжної інструкції, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів.

Щодо обліку самозайнятої особи як медіатора

ДПС України листом від 16.05.2023 № 11159/7/99-00-12-01-03-07 (далі – Лист ДПС № 11159) надала роз’яснення щодо обліку самозайнятої особи як медіатора.

Закон України від 16 листопада 2021 року № 1875-IX «Про медіацію» (далі – Закон № 1875) визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Відповідно до частини 1 статті 9, частин 4 та 6 статті 10 Закону № 1875 медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном та після підтвердження набутих компетентностей отримала відповідний сертифікат і відомості про яку включені суб’єктом освітньої діяльності до реєстру випускників.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 1875 медіатор має право на відшкодування витрат, здійснених для підготовки до медіації та її проведення, а також на оплату послуг за здійснення заходів з підготовки до медіації та/або її проведення у розмірі та формі, передбачених договором про проведення медіації, правилами проведення медіації або законодавством.

Частиною 2 статті 11 Закону № 1875 встановлено, що медіатор може надавати послуги з медіації на платній чи безоплатній основі, за наймом, через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, через об’єднання медіаторів або індивідуально. Медіатор проводить медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа – підприємець. Медіатор, який проводить медіацію індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові (за наявності).

Відповідно до пункту 63.5 статті 63 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фізичні особи – підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Кодексом.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб як платників податків визначено статтею 65 розділу II Кодексу.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (пункт 65.2 статті 65 розділу II Кодексу).

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) (пункт 65.1 статті 65 розділу II Кодексу).

Згідно з пунктами 65.3 та 65.4 статті 65 розділу II Кодексу для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву та свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. При цьому контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік такою особою, зокрема, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа або у разі неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пункт 65.9 статті 65 розділу II Кодексу).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 статті 66 розділу II Кодексу).

Таким чином, якщо особа бажає надавати послуги з медіації як фізична особа – підприємець, вона має зареєструватися як підприємець згідно з Законом № 755. У цьому випадку взяття на облік фізичної особи – підприємця у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру відповідно до статті 65 розділу II Кодексу без вимоги пред’явлення будь-якого свідоцтва, дозволу, сертифікату на здійснення такої діяльності. Особа, яка надаватиме послуги з медіації, обліковуватиметься як фізична особа – підприємець з відповідним видом діяльності, наданим державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Відповідно до рекомендації, наданої Державною службою статистики України, діяльність з медіації згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій КВЕД-2010 класифікують у позиції 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесена до інших угруповань».

Якщо особа вже знаходиться на податковому обліку як самозайнята особа та планує проводити медіацію індивідуально як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не підлягає додатковому (окремому) взяттю на облік в контролюючому органі. У цьому випадку особі достатньо буде подати заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни», в якій зазначити вид діяльності відповідно до КВЕД-2010 74.90 «Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.».

Просимо довести зазначене до структурних підрозділів, що забезпечують реєстрацію та облік платників, та забезпечити дотримання ними порядку взяття на облік самозайнятих осіб, що планують надавати послуги з медіації.

Лист ДПС № 11159 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78294.html

Яким нормативним документом керуватись при визначенні поняття «відокремлений підрозділ» для оприбуткування готівки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ поняття відокремленого підрозділу вживається у визначенні Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 ЦКУ).

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (п. 5 ст. 95 ЦКУ).

Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.

Разом з тим, порядок ведення касових операцій у національній валюті України визначено постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148).

Підпунктом 2 п. 3 розд. І Положення № 148 встановлено, що відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Враховуючи викладене, з метою визначення порядку оприбуткування готівки застосовується визначення відокремленого підрозділу у відповідності до вимог Положення № 148.

Деякі питання щодо застосування РРО та/або ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).

Згідно з п. 21 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні ритуальних послуг за умови проведення розрахунків вдома у замовника.

Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 21 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ

Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Згідно з п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених п.п. 2 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Підпунктом 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у підпунктах 139.3.1 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, визначених підпунктами 137.4.1 – 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Також положеннями ст. 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями передбачено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають наростаючим підсумком за результатами I кварталу, півріччя, дев’яти місяців.

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний період, перевищує 40 млн грн здійснюється згідно з п. 139.3 ст. 139 ПКУ за результатами звітного (податкового) кварталу, півріччя, трьох кварталів, року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для платників податку на прибуток банків та небанківських установ (новостворених або у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн.) коригування фінансового результату до оподаткування на суму резервів банків та небанківських фінансових установ здійснюється за результатами звітного (податкового), року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Воєнний стан: чи проводяться контролюючими органами фактичні перевірки щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки)?

Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема пункт 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п.69.27.

Так, п.п. 69.27 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області