ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-29 11:35 245 Подобається

Понад 420 млн грн єдиного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб

У січні – травні 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 420 млн грн єдиного податку. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Наталя Федаш, сума надходжень у порівнянні з відповідним періодом 2022 року збільшилась на понад 181 млн грн, або на 75,8 відсотків.

Керівник податкової служби області висловила вдячність платникам і зауважила, що своєчасна сплата податків сьогодні – це не тільки наповнення державного і місцевих бюджетів, завдяки яким, зокрема Дніпропетровська область живе і зберігає економічну стабільність, а й значна підтримка Збройних Сил України. Тому дуже важливо, щоб у платників були якісні та комфортні умови роботи і вони конвертувалися в реально створені робочі місця, розвиток бізнесу та виробництва, і як наслідок – забезпечили зростання економічних показників.

«Податкова служба Дніпропетровщини активно працює для того, щоб умови ведення бізнесу в регіоні були прозорими. Ми завжди готові до діалогу з бізнесом та громадськістю і оперативно реагуємо на ті питання, які виникають у платника та потребують вирішення», – зазначила очільниця ГУ ДПС.

Майже 2,5 млн грн туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи

Протягом п’яти місяців 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 2,5 млн грн туристичного збору. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, або на 80,5 відсотків.

Нагадуємо, що ставка туристичного збору встановлюється за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Закон України № 3050: щодо права не нараховувати та не сплачувати екологічний податок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050, зокрема внесено зміни щодо правил справляння екологічного податку.

Так, у 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:

- територіях, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій);

- земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на Територіях, припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:

- останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

- дата скасування відповідного рішення;

- дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,

- в залежності яка з них настає раніше.

При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:

- подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

- прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.

Оскільки Податковим кодексом України (далі – Кодекс) встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.

Звертаємо увагу, що дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2022 та 2023 роках поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені підпунктами 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 42 Кодексу.

Які послуги надаються Контакт-центром ДПС та який порядок їх отримання платниками податків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Контакт-центр ДПС (далі – Контакт-центр) надає суб’єктам господарювання та громадянам (далі – абоненти) інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, а також щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС.

Відповіді надаються за визначенням абонента: телефоном, факсом, електронною поштою.

Також Контакт-центр приймає:

- звернення заявників на сервіс «Пульс»;

- усні звернення громадян відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;

- інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» зі змінами та доповненнями;

- повідомлення від працівників ДПС та її територіальних органів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (із змінами та доповненнями), вчинені іншими працівниками ДПС та її територіальних органів.

Який режим роботи контролюючих органів щодо приймання податкової звітності та інших документів на час воєнного стану?

Державна податкова служба України (далі – ДПС) працює в оперативному режимі (крім центрів обслуговування платників) та продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.

Інформаційно-довідкові послуги та консультації платники можуть отримати у Контакт-центрі ДПС за тел.: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +38 (044) 454-16-13.

У територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/data/files/266745.docx.

Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.

Відповідно до абзацу першого п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 20 години.

Для зручності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами та доповненнями сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (абзац четвертий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Зокрема, абзацами першим та другим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Іноземні компанії, визначені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Про повернення помилково та/або надміру сплачених платником податків до бюджету коштів на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що для поверненими помилково та/або надміру сплачених платником податків до бюджету коштів (сум грошового/податкового зобов’язання) на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункти 43.2 та 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України).

Довідково: !!! У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області