ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-28 12:16 52 Подобається

Туристичний збір: понад 4,7 млн грн надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – травні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,2 млн грн, або на 34,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

Понад 298 млн грн податку на нерухоме майно спрямовано до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами

Протягом п’яти місяців юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 298 млн грн, що майже на 67 млн грн, або майже на 29 відсотків більше минулорічного показника відповідного періоду. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш нагадала, що платники податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню. Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, по яких не нараховується та не сплачується податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Дякуємо платникам за проявлену сумлінність у сплаті податків!

Платникам єдиного податку четвертої групи про особливості визначення МПЗ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що порядок визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 січня 2023 року, регулюється абзацами сім та вісім пункту 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), а саме: МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для вищезазначених земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом № 3050 визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 – 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані за 2022 – 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Увага! Вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:

- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;

- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 292 прим.1.1 ст. 292 прим.1 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, на яких ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (річна сума податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, яка підлягає нарахуванню та сплаті за 2022 рік, розраховується сумарно за періоди з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з дня наступного, за датою завершення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією по 31.12.2022).

МПЗ визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї)) підлягали оподаткуванню єдиним податком четвертої групи.

Враховуючи зазначене, якщо дата завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не припадає на останній календарний день місяця (тобто відсутній повний календарний місяць), такий місяць не включається в період звільнення від розрахунку МПЗ.

Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку з податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє.

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік

або

- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

До уваги платників єдиного податку з особливостями оподаткування!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви один раз протягом календарного року.

Отже, платники податку на прибуток, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування шляхом подання заяви у 2023 році, не можуть скористатися можливістю повторно зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків у 2023 році.

Яким чином СГ при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» може встановити знижку для товарів (послуг) у чеку?

Програмне забезпечення «ПРРО ДПС» надає можливість проведення операцій з продажу товарів (послуг) з використанням знижки та/або заокругленої надбавки як на суму окремих товарів у чеку так і на всю суму розрахункового документа. Можливо застосування знижки на суму або відсоткової знижки.

Щоб встановити знижку для всіх товарів/послуг у чеку, суб’єкту господарювання необхідно виконати наступні операції:

- натиснути кнопку «Знижка на чек» у області «Кошик»;

- у вікні, що відкриється, обрати тип знижки: «Знижка на суму» – для введення знижки у гривнях або обрати вкладку «Відсоткова знижка» – для введення розміру знижки у відсотках;

- ввести розмір знижки та натиснути «Продовжити».

Сума знижки «Знижка на суму» розподіляється між позиціями у чеку.

При застосуванні знижки «Відсоткова знижка» введений розмір відсотка знижки застосовується до кожної позиції у «Кошику».

Який порядок оподаткування ПДВ факторингових операцій?

Згідно з ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.

Задекларована праця – надійний захист від негідних умов праці!

Податкові органи є основним партнером бізнесових структур, які працюють заради однієї мети – стабільного економічного зростання нашої держави та регіону в цілому.

Всі розуміють, що економічний фронт виконує одну з основних функцій безпеки нашої держави. Якщо в умовах війни функціонує бізнес, своєчасно сплачуються податки до бюджету – це підтримує нашу країну в такий важкий час та наближає нас до Перемоги.

Отже, підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності при виплаті заробітної плати повинні дотримуватися чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання та примноження прибутків.

Чи подається податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких встановлені нульові ставки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 14 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Слід звернути увагу, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Ця норма застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст.49 ПКУ).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області