ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-27 17:33 217 Подобається

За видобування кам’яного вугілля до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 49,7 млн грн рентної плати

Протягом п’яти місяців 2023 року за видобування кам’яного вугілля до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 49,7 млн грн рентної плати. За словами керівниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш надходження збільшились на понад 7,7 млн грн, або на 18,5 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України).

Дякуємо платникам за роботу і зміцнення економічного фронту держави!

З початку 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 12,3 млрд гривень

У січні – травні 2023 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло понад 12,3 млрд гривень.

Основними бюджетоутворюючими податками у 2023 році стали:

ПДФО, якого надійшло майже 4 млрд грн;

податок на прибуток підприємств, його спрямовано понад 1,6 млрд грн;

ПДВ, цього податку надійшло понад 5 млрд гривень.

Висловлюємо вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків!

Платникам рентної плати за користування надрами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників рентної плати за видобування корисних копалин, що первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями (кондиції на мінеральну сировину – сукупність граничних вимог до якості та кількості мінеральної сировини в надрах, гірничогеологічних умов залягання, гірничотехнічних та інших умов розробки продуктивних покладів, дотримання яких під час підрахунку забезпечує найбільш повний й економічно ефективний видобуток і використання наявних запасів та ресурсів корисних копалин)*, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.

Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).

Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.

Більш детальніше – на вебпорталі ДПС України – за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.

* Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджено наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 07.12.2005 № 300, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року).

Декларування доходів від надання в оренду нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що кожен громадянин, який надає нерухоме майно в довгострокову або добову оренду іншій фізичній особі, має подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

При цьому, підлягають декларуванню доходи, отримані від надання в оренду не лише квартир, будинків, кімнат, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Надаєш квартиру в оренду – задекларуй свій дохід!

Про надання індивідуальних податкових консультацій

Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву – індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями;

- у паперовій та електронній формах – контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від територіального органу (відокремленого підрозділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 40 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

- про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення територіальний орган (відокремлений підрозділ) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ;

- про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у разі, якщо в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій уже міститься аналогічна індивідуальна податкова консультація, надана такому платнику податків з цих самих питань, які зазначені у запиті такого платника податків, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків.

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби згідно з п. 52. прим. 8 підрозд. 10 розділі ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Чи надають органи ДПС довідки про наявність у фізичної особи статусу підприємця (ФОП)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 1 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5203) визначено, що адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов’язків такої особи відповідно до закону.

Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, – органом, якому вона підпорядковується (частина перша ст. 8 Закону № 5203).

З інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються Державною податковою службою України та типовими інформаційними картками адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків) можна ознайомитись на головній сторінці вебпорталу ДПС у рубриці «Адміністративні послуги».

Слід зазначити, що надання органами ДПС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця (ФОП) чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Водночас, до повноважень суб’єктів державної реєстрації належить забезпечення ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та надання відомостей з нього (абзац четвертий п. 1 частини третьої ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5.

При цьому розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило онлайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний вебсайт за посиланням https://usr.minjust.gov.ua.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Для дотримання порядку проведення інвентаризації платникам податку на прибуток підприємств слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Дії ФОПа у разі припинення підприємницької діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що фізична особа – підприємець (ФОП), яка припиняє свою підприємницьку діяльність, повинна знятись з обліку в контролюючому органі.

Для цього ФОПу необхідно здійснити такі кроки:

- крок 1: звернутись до державного реєстратора та подати заяву про припинення підприємницької діяльності до державного реєстратора за місцем реєстрації;

- крок 2: до податкової подати відповідну звітність.

Для ФОПів на загальній системі оподаткування – податкову декларацію про майновий стан і доходи; ФОПу – «спрощенцю» – декларацію платника єдиного податку. Також подати звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та податкову декларацію з податку на додану вартість для платників ПДВ;

- крок 3: провести остаточні розрахунки з бюджетом.

Сплатити єдиний податок і єдиний внесок за місяць, в якому подана заява державному реєстратору. Якщо не було сплачено податки і збори в попередніх періодах – теж необхідно сплатити;

- крок 4: закрити поточні рахунки в банку – подати до банківської установи заяву у довільній формі;

- крок 5: знятись з обліку в контролюючому органі.

Відповідно до чинного законодавства контролюючі органи проводять перевірки платників щодо правильності нарахування податків і зборів. У разі подання необхідної звітності і відсутності заборгованості з податків і зборів, фізична особа знімається з обліку в органах ДПС.

Про деякі особливості коригування фінансового результату до оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) стосовно того, з якого періоду не проводяться коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), щодо коштів та товарів, зазначених у п. 69.6 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, нагадує.

До п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ вносились зміни Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності 17.03.2022) та Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 16.04.2022).

Отже, коригування фінансового результату до оподаткування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, щодо коштів та товарів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з 24 лютого 2022 року не проводяться платниками податку на прибуток підприємств у податковому (звітному) періоді здійснення таких операцій з урахуванням термінів набрання чинності положеннями п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та змінами до них, з відображенням відповідних сум податкових пільг у додатку ПП до Декларації.

Електронний кабінет: режим «Єдиний реєстр податкових накладних»

Режим «Єдиний реєстр податкових накладних» Електронного кабінету надає доступ до всіх зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних та розрахунків коригування (ПН/РК) до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію.

Вікно «Єдиний реєстр податкових накладних» розділене двома вкладками:

Видані ПН/РК;

Отримані ПН/РК.

Вкладка «Видані ПН/РК» надає доступ до ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН користувачем Електронного кабінету.

Реєстр виданих ПН/РК відображається тільки після натискання кнопки «Пошук» згідно критеріїв, визначених користувачем у пошуковому фільтрі. За замовчуванням встановлено фільтр по даті реєстрації ПН/РК.

Результати пошуку можна вивантажити в таблицю Excel за допомогою кнопки «Експорт в Excel», кнопка «Експорт XML в ZIP» дозволяє скачати архів відібраних податкових накладних.

Вкладка «Отримані ПН/РК» надає користувачу Електронного кабінету доступ до податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН його контрагентами.

Реєстр отриманих ПН/РК відображається тільки після натискання кнопки «Пошук» згідно критеріїв, визначених користувачем у пошуковому фільтрі. За замовчуванням встановлено фільтр по даті реєстрації ПН/РК.

Результати пошуку також можна вивантажити в таблицю Excel за допомогою кнопки «Експорт в Excel», кнопка «Експорт XML в ZIP» дозволяє скачати архів відібраних податкових накладних.

За місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 16 млн грн

Впродовж січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 16 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 9 млн грн, або на 136,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/zbir-za-mistsya-dlya-parkuvannya-transportnih-zasobiv/podatkova-zvitnist/forma/676490.html можливо завантажити Податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів та Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів.

Транспортний податок: понад 3,1 млн грн спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи

Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн грн транспортного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з минулим роком на 143,5 тис. грн, або на 4,8 відсотків.

Нагадуємо, що перелік об’єктів оподаткування транспортним податком поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Міністерства економіки України (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

Про формування стандартного аудиторського файлу великими платниками податків

Великий платник податків у разі перевірки на запит контролюючого органу зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв'язку в електронній формі копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

На виконання вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України загальний формат та порядок подачі такої інформації визначено наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393 «Про затвердження Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.01.2012 за № 44/20357, зі змінами (далі – Порядок).

Цим Порядком визначено формат і структуру надання документів великими платниками податків на запит контролюючого органу в електронній формі, що належать або пов’язані з предметом перевірки.

Пунктом 3.2 розділу III Порядку передбачено, що електронні документи (інформація) великими платниками податків надаються у форматі XML у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

Для зручності формування стандартного аудиторського файлу великими платниками податків, ДПС оприлюднено Детальний технічний опис елементів SAF-T UA та Додаток до Детального технічного опису елементів SAF-T UA.

Ознайомитись з вказаними вище файлами, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

З презентацією технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA для розробників та постачальників ERP систем та програм бухгалтерського обліку можна ознайомитись у рубриці «Новини» за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590494.html.

Як надаються документи, необхідні для проведення документальних перевірок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок та умови надання документів платниками податків органам ДПС визначено у ст. 85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ (п. 85.1 ст. 85 ПКУ).

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 ПКУ).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПКУ).

Пунктом 85.7 ст. 85 ПКУ встановлено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8 ст. 85 ПКУ).

Згідно з п. 85.9 ст. 85 ПКУ у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому п. 85.9 ст. 85 ПКУ, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Пунктом 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 44.6 ст. 44 ПКУ).

Згідно з п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за 3 дні до дня завершення проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків / податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків / податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2021 № 702 (далі – Порядок).

Дія цього Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».

Оформлення результатів документальних невиїзних позапланових електронних перевірок за заявою платника податків, їх підписання та реалізація здійснюються з урахуванням особливостей, визначених ПКУ.

Яка передбачена відповідальність за неповернення (несвоєчасне повернення) невикористаної іноземної валюти, одержаної у підзвіт до каси підприємства чи до установи банку?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 червня 1995 року № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» із змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 164 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164 прим. 2 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Легалізація трудових відносин: переваги офіційного працевлаштування

Переваги офіційного працевлаштування для працівників:

1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати);

2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників;

3. Право на належні, безпечні умови праці;

4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:

1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;

2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;

3. Трудова дисципліна;

4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.

Одним з головних напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

До уваги суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 року № 358 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» (далі – Постанова № 358) з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2022 році, що сплачуються у 2023 році, повідомила наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на контролюючі органи, зокрема, покладено функції здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (п.п. 19іЛ.52 п. 19і. 1 ст. 19і Кодексу), надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 19і.1.28 п. 19і.1 ст. 19 Кодексу).

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає Закон України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 185).

Згідно з абзацами четвертим та п’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше ЗО відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, якщо інше не встановлено законом, та сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Абзацом першим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов’язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Положеннями Постанови № 358 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 358 для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, становить 50 відсотків (за умови спрямування З0 відсотків чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації).

У разі невиконання вказаних умов (зокрема у зв’язку з відсутністю у господарського товариства майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації) таке господарське товариство за результатами фінансово- господарської діяльності у 2022 році має спрямувати на виплату дивідендів до державного бюджету 80 відсотків чистого прибутку.

Крім того, слід зазначити, що з урахуванням положень пункту 2 Постанови № 358 господарські товариства можуть приймати рішення щодо відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами їхньої фінансово-господарської діяльності у 2022 році, у більшому розмірі.

Відзначаємо, що згідно зі статтями 75 та 89 Господарського кодексу України основним плановим документом суб’єкта господарювання державного сектору економіки є фінансовий план, відповідно до якого він отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Враховуючи вказане, зазначаємо, що у разі прийняття господарським товариством рішення про спрямування З0 відсотків чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році на відновлення пошкодженого майна та протидію збройній агресії російської федерації, це повинно бути обов’язково відображене у фінансовому плані такого господарського товариства на 2023 рік (у розділі «Розподіл чистого прибутку» таблиці II та інших розділах залежно від економічної сутності передбачених витрат).

Також повідомляємо, що пунктом 1 Постанови № 358 встановлений окремий базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році для:

- акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у розмірі ЗО відсотків;

- акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у розмірі З0 відсотків, решту коштів від чистого прибутку спрямовувати на закупівлю природного газу, що видобувається на території України;

- приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на відновлення зруйнованого та пошкодженого майна внаслідок ракетних ударів російської федерації);

- приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» у розмірі 30 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на фінансування доступного іпотечного кредитування);

- приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» у розмірі З0 відсотків (за умови спрямування 50 відсотків чистого прибутку на оновлення флоту);

- акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у розмірі 80 відсотків;

- державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» у розмірі 95 відсотків.

Звертаємо також увагу, що абзацами першим та другим статті 20 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установлених на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 01 липня року, що настає за звітним періодом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави, є Мінекономіки.

Так, згідно з пунктом 3 Постанови № 358 Мінекономіки зобов’язано довести базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 році, до суб’єктів управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських товариств.

До уваги суб’єктів господарювання, які обирають діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

Державна податкова служба України у межах компетенції повідомила, що Законом України від З0 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (із змінами), якою передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, зокрема: виробництво і торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та які ліцензуються відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (набрали чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Закон № 481).

Згідно із статтею 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Наказом від 11.10.2010 № 457 Держкомстату затверджено «Класифікацію видів економічної діяльності ДК 009:2010» (зі змінами).

Основний принцип класифікації видів економічної діяльності (далі КВЕД) полягає в об’єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у класифікаційні угрупування, яким надається код.

Методологічні основи та пояснення до КВЕД, затверджені наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 (зі змінами), які розроблені на основі пояснень до NACE (rev. 2) (далі – Методологічні основи) і включають опис меж класифікаційних позицій.

Відповідно до Методологічних основ у КВЕД-2010 (як і у NACE (rev. 2)) немає окремих кодів для діяльності з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

За інформацією, наданою Державною службою статистики України (лист від 02.06.2023 № 14.1.3-05/197-23), з урахуванням подібності процесів створення товарів чи послуг, діяльність з виробництва і торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відносять до таких кодів:

- діяльність із виробництва рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 20.59 «виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.», де «н.в.і.у.» означає «не віднесеної до інших угруповань»;

- оптова торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 46.75 «оптова торгівля хімічними продуктами»;

- роздрібна торгівля рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - 47.78 «роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах».

При застосуванні КВЕД-2010 з метою реалізації повноважень та функцій, покладених на ДПС, та єдиного підходу з питань ліцензування суб’єктів господарювання слід ураховувати переважно статистичне призначення цієї класифікації.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області