ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-27 17:12 52 Подобається

Єдиний внесок: понад 12,1 млрд грн надійшло до спеціальних державних фондів від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – травня 2023 року від платників Дніпропетровської області надійшло до спеціальних державних фондів понад 12,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У порівнянні з січнем – травнем 2022 року надходження виросли на понад 2,7 млрд грн, або на 29,7 відсотків. На цьому акцентувала увагу в .о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила подяку за сумлінну сплату єдиного внеску і нагадала, що своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує своєчасну виплату пенсій.

«Податкові відносини в умовах дії воєнного стану – важлива складова економічного фронту. Більшість платників відповідально відноситься до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами, розуміючи, що саме зараз, як ніколи, за рахунок своєчасної сплати податкових зобов’язань відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність Сплата податків і зборів сьогодні – це наповнення бюджетів, вагома підтримка Збройних Сил України і держави в цілому», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.

Платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують транспортний податок

З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до місцевих бюджетів понад 4,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 1,1 млн грн, або на 32,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 401» (далі – Накази № 401, № 444) затверджено нову форму Податкової декларації збору з транспортного податку (далі – Декларація).

На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма Декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8 Декларації).

Нова форма Декларації застосовується з 01.01.2023 та вперше подається за базовий податковий (звітний) період – 2023 рік. Ідентифікатор форми Декларації: J0303603.

Накази № 401, 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві збори/Транспортний податок/Нормативно-правові акти».

Форма Декларації у редакції Наказу № 401 зі змінами, внесеними Наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство/Електронні форми документів/Транспортний податок».

Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що 20.06.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року № 603 «Про внесення змін до пункту 5 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 603).

Постанову № 603 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 20.06.2023 № 122.

З текстом Постанови № 603 можливо ознайомитись на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-punktu-5-dodatka-1-do-poriadku-zupynennia-reiestratsii-podatkovoi-nakladnoirozrakhunku-koryhuvannia-v-iedynomu-reiestri-podatkovykh-nakladnykh-i160623-603

Офіційне оформлення трудових відносин – фундамент соціальних гарантій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).

При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.

Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:

- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну;

- право на оплачувану щорічну відпустку;

- право на оплату лікарняного;

- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці;

- право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці;

- право не працювати у вихідні та святкові дні;

- право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника;

- право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини);

- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- право на захист від незаконного звільнення.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець.

Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.

Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.

Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян.

Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.

Як враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування різниці щодо операцій по нарахуванню роялті на користь нерезидента?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відс. чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України від 12 січня 2006 року № 3317-IV «Про телебачення і радіомовлення» зі змінами та доповненнями), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відс. доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень ст. 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо:

- операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються.

Норми п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Крім того, згідно з п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь, зокрема:

- нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.

Для цілей застосування п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;

- нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.

У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.

Вимоги п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України – суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;

- нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (податок), як встановлено пунктом 137.4 статті 137 ПКУ, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

- виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року;

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

- у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для таких платників податку: платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункти «а» – «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Понад 2,4 млрд грн плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи

Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 2,4 млрд грн плати за землю. За словами очільниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже 689 млн грн, або на 40 відсотків.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернула увагу, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата), зокрема за земельні ділянки, що перебувають у консервації, а саме: за землі державної та комунальної власності – з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру; за землі приватної власності – з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру. Підставою для такого звільнення є: рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки та відомості/дані Державного земельного кадастру.

Дякуємо за своєчасну сплату податків і підтримку територіальних громад!

Нагадування платникам акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 55 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 за № 480/39536) (далі – Наказ № 55), внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524).

Наказом № 55 удосконалено форми документів, необхідних для функціонування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та вносяться деякі зміни до порядку їх заповнення.

Наказ № 55 опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 06.04.2023 № 34 і він набирає чинності через 90 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: з 05.07.2023.

Користування радіочастотним ресурсом України: до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 589 тис грн рентної плати

У січні – травні 2023 року до держбюджету платниками Дніпропетровської області за користування радіочастотним ресурсом України спрямовано майже 589 тис. грн рентної плати. Порівняно з минулорічним показником надходження збільшились на 72 тис. грн, або майже на 14 відсотків.

Нагадуємо, що 30.06.2023 – останній день сплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за травень 2023 року.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж деяких комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України), що будуть свідчити про походження таких товарів.

Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді МПЗ на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах

Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Пунктом 141.9 ст. 141 Кодексу визначені особливості визначення загального МПЗ платників податку на прибуток підприємств (податок).

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов'язань з податку на прибуток підприємств (п.п. 141.9.5 п. 141.9 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 57.1 прим.1.2 п. 57.1 прим.1 ст. 57 Кодексу визначено, що крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Виходячи з викладеного, звертаємо увагу, що платник податку на прибуток, який одночасно задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування у рядку 04 декларації та позитивне МПЗ у рядку 06.2 МПЗ декларації з податку на прибуток за 2022 рік, має право зменшити задеклароване МПЗ на суму авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів минулих періодів, яка відображена платником у рядку 16.4.2 додатка ЗП до декларації за 2021 рік, і відповідно переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП рядка 16 ЗП декларації за 2022 рік.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів платник подає заяву

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. За формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта за уніфікованим шаблоном відображення, необхідні для його ідентифікації:

- вид (Закон України або ЗУ (скорочений варіант), постанова Кабінету Міністрів України або постанова КМУ (скорочений варіант), наказ міністерства, постанова Правління Національного банку України або постанова Правління НБУ (скорочений варіант) тощо;

- індивідуальну назву акта, що зазначається у лапках («….») його порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-». «/») та дату приймання, оформлену словесно-цифровим (25 грудня 2022 року) або цифровим способом (25.12.2022).

Звертаємо увагу, що деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Порядок або наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», проте Порядком № 733 визначено лише механізм надання довідки контролюючим органом платнику, положення цього порядку не містять вимог щодо необхідності підтвердження платником відсутності заборгованості, а відтак не може бути підставою для надання Довідки.

Які документи необхідно надати засновнику трасту, власнику частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що засновник трасту, власник частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи разом з Письмовим підтвердженням щодо відповідності умовам, передбаченим п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) має надати такі документи:

- повідомлення особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового керуючого) (далі – Повідомлення);

- витяг з трастової угоди у вигляді інформації щодо імені засновника трасту, трастового керуючого, протектора (якщо призначений), бенефіціара/бенефіціарів (якщо призначений/призначені) та відомостей, зазначених у п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу, за нотаріально засвідченим підписом особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі, якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідченим підписом адміністратора такої особи, який регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону (далі – Витяг);

- юридичний висновок, адресований засновнику, за законодавством країни заснування діскреційного безвідкличного трасту, що підтверджує відомості, зазначені в п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу, наданий юридичною фірмою або іншою особою, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги, діяльність якої підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню відповідно до особистого закону (далі – Юридичний висновок). Підписи осіб мають бути нотаріально засвідченими.

Повідомлення надається трастовим керуючим, довірчим/титульним власником, іншим номінальним утримувачем (номінальним власником) із зазначенням інформації щодо іншої особи/інших осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності), чи іншої особи, яка призначається для контролю над діями особи/осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності).

Повідомлення, Витяг та Юридичний висновок мають бути належним чином легалізовані відповідно до вимог законодавства України.

Контролюючий орган запитує у платника податків (за його згодою) надання належним чином оформленого перекладу українською мовою документів, визначених п.п. 39 прим.2.1.5.3 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 Кодексу.

Письмове підтвердження надсилається до контролюючого органу протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту.

Контролюючий орган має право направити особі, визначеній у п.п. 39 прим.2.1.5.1 п.п. 39 прим.2.1.5 п. 39 прим.2.1 ст. 39 прим. 2 Кодексу, запит щодо надання документального підтвердження або витягів з документації стосовно інформації, зазначеної у Повідомленні, Юридичному висновку.

Способи оплати товарів, робіт, послуг, при яких обов’язково необхідно використовувати РРО/ПРРО

Застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) є обов’язковим, якщо у господарській одиниці як спосіб оплати товарів, робіт, послуг приймаються:

- готівкові кошти;

- електронні платіжні засоби (платіжні інструменти, реалізовані на будь-якому носії);

- замінники гривні (платіжні чеки, талони, жетони тощо);

- повернуті товари, (ненадані послуги, невиконані роботи).

Основним критерієм, що призводить до виникнення обов’язку платника податків здійснювати продаж товарів, робіт, послуг із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, є спосіб продажу, запропонований споживачу самим продавцем.

Коли не подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Порядок подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.2 розд. VIIІ Порядку № 1588 об’єктами є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розд. ПКУ.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від форми ведення підприємницької діяльності, зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією щодо фактичної адреси провадження підприємницької діяльності як про об’єкт оподаткування.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Отже, принцип укрупнення інформації про об’єкти оподаткування передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності. Тому, керуючись принципом укрупнення інформації, наприклад відомості про основні засоби, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які вже повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, можуть не зазначатись у повідомленні за ф. № 20-ОПП.

Викриття схем та правопорушень: декларування від’ємного значення ПДВ на контролі у податківців Дніпропетровщини

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області систематично проводяться контрольно-перевірочні заходи щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання норм законодавства з питань достовірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість.

Так, у вересні 2020 року податківцями проведено позапланову перевірку підприємства Х з питань достовірності декларування від’ємного значення податку на додану вартість. В ході перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з підприємствами – постачальниками товару (насіння соняшника).

За результатами перевірки зменшено суму від'ємного значення з ІІДВ на суму 4,5 млн грн та донараховано 14,2 млн грн податків разом з фінансовими санкціями, які сплачені підприємством Х до бюджету у повному обсязі.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області