ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-16 10:29 48 Подобається

Податковою службою Дніпропетровщини з початку року проведено 816 перевірок

Протягом січня – травня 2023 року фахівцями підрозділу аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 816 перевірок платників податків.

За результатами контрольно – перевірочних заходів узгоджено з платниками 922,7 млн грн донарахованих сум.

Звертаємо увагу, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» відновлено проведення документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків; при реорганізації, припиненні, банкрутстві особи; з питань валютного контролю; при декларуванні платником бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ.

Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом п’яти місяців п. р. отримали понад 2 млрд гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2 млрд грн єдиного податку. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – травнем 2022 року майже на 319,2 млн грн, або майже на 19 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Наталя Федаш нагадала, що з 03.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2022 за № 1596/38932). Цим наказом затверджено типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам!

Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року. Така реєстрація здійснена протягом звітного періоду.

Чи зобов’язаний такий нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 1 січня 2022 року до 31 березня 2022 року та чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 31 березня 2022 року до дати, коли нерезидента було фактично зареєстровано платником ПДВ?

Для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим підпунктом «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.

До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.

Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 208 прим. 1.2 статті 208 прим.1 ПКУ).

Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).

Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (в даному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.

Водночас інформуємо, що здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 208 прим.1 ПКУ тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 ПКУ).

Більше відповідей на питання осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/nerezidentam-postachalnikam-elektronnih-poslug/pamyatka-koristuvacha/pitannya-ta-vidpovidi/77815.html

Про деякі особливості подання звітності сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на прибуток

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, якщо підприємство, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції, обирає річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, то такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) за такий податковий (звітний) період протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Гранична дата подання Податкової декларації сільськогосподарським товаровиробником – платником податку на прибуток за «особливий» річний звітний період з 1 липня 2022 року по 30 червня 2023 року – 29 серпня 2023 року, а граничний строк сплати суми податкового зобов'язання за такою Податковою декларацією – до 8 вересня 2023 року включно.

Зауважимо, що у рядку 10 заголовної частини форми Податкової декларації проставляється особлива відмітка про надання такої декларації виробником сільськогосподарської продукції.

Якщо ж виробник сільськогосподарської продукції не обирає «особливий» річний податковий (звітний) період з податку на прибуток, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, то такий платник податку подає Податкові декларації в загальному порядку у строки, визначені пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною Податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання Податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіти:

- про фінансовий стан (баланс);

- про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.

Звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання Податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Наведені вище звіти, що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною Податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Більше інформації щодо особливостей визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/671480.html

Податкова знижка за витратами на пожертвування неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.

Так, п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома платників, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

У приватній частині Електронного кабінету платник може надати згоду на отримання інформації про податковий борг банківській установі

У приватній частині Електронного кабінету платник податків може надати згоду на отримання інформації про податковий борг банківській установі.

Як це зробити?

У режимі «Згода на передачу банківській установі інформації» меню «Згоди на передачу інформації» платнику податків:

- обрати банківську установу;

- визначити інформацію (заборгованість (податковий борг));

- надати згоду;

банківській установі:

- використати АРІ для банків.

Детальніше – за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/560/675348/EK_2023_AR_bank_0405.pdf

До уваги платників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу платників, що з інформацією щодо рішень місцевих рад по податках і зборах можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/

Зокрема, рішення місцевих рад Дніпропетровщини щодо податку на майно, єдиного податку та місцевих зборів розміщені за посиланням http://dp.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/

Плата за землю: понад 2,5 млрд грн спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

З початку 2023 року до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,5 млрд грн плати за землю. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились у порівнянні з січнем – травнем 2022 року на понад 785 млн грн, або майже на 44 відсотки.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам, які сумлінно працюють на економіку нашої держави і своєчасно сплачують податки і збори.

Наталя Федаш нагадала, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Керівник ГУ ДПС звернула увагу, що змінами, внесеними Законом № 3050 до Податкового кодексу України, встановлені періоди, за які власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією. Також Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:

- перебувають у консервації;

- забруднені вибухонебезпечними предметами;

- непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Операції з виробленими товарами: від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло понад 998 млн грн акцизного податку

У січні – травні 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини спрямовано понад 98 млн грн акцизного податку за вироблені товари. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 68 млн грн, або на 224,4 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою та порядком (далі – Порядок), затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (зі змінами).

Платником заповнюються лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розд. ІІІ Порядку).

Яким чином через Електронний кабінет ФОП надсилається заява про застосування спрощеної системи оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку на додану вартість (податок) має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

До уваги фізичних осіб, які здійснюють благодійну діяльність!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що доходи, зазначені у підпункті 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Щодо визначення внутрішнього ідентифікатора об’єкта оподаткування у повідомленні за ф. № 20-ОПП

Пунктом 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток № 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єкта оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).

Порядок подання повідомлення за ф. № 20-ОПП встановлений розділом VІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно з рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki-reestri-pereliik/dovidniki-/127294.html)

Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

для кіоску – 00200010, де 002 – код типа об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.

У податковій службі Дніпропетровщини триває низка воркшопів з питань податкового законодавства

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (далі – ГУ ДПС) продовжують роз’яснювальну діяльність стосовно норм Закону України від 11.04.2023 №3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050), що набув чинності 06 травня 2023 року.

Воркшоп – саме той формат навчального заходу, ефективність якого полягає в отриманні практичних навиків застосування податкового законодавства.

Днями проведено черговий модуль низки воркшопів, розпочатих за ініціативою в. о. начальника податкової служби області Федаш Наталі, на тему «Закон № 3050: зміни в оподаткуванні платою за землю та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» для представників інститутів громадянського суспільства.

Податкова служба області завжди відкрита до діалогу з представниками бізнесу та громадськості, постійно вдосконалюючи та використовуючи прогресивні формати комунікації з платниками.

Керівництво податкової служби Дніпропетровщини прийняло участь у засіданні міжвідомчих робочих груп

Днями у Дніпропетровській обласній прокуратурі відбулося засідання міжвідомчих робочих груп контролюючих і правоохоронних органів щодо протидії правопорушенням, пов’язаним із незаконним обігом підакцизних товарів, та злочинам, що вчиняються на ринку зерна, за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Терханова Федора та інших представників податкової служби області.

Під час заходу розглянуті питання щодо активізації боротьби з тіньовим ринком підакцизної продукції та зерна, звернуто увагу на організацію належної взаємодії між відомствами, оперативний обмін інформацією про певні правопорушення, залучення до цієї роботи інших державних органів для вирішення нагальних питань в межах компетенції.

Робота податкової служби, зокрема, направлена на виявлення порушень законодавства при здійсненні діяльності з роздрібного та оптового продажу товарів підакцизної групи без реєстрації суб’єктом господарювання, без ліцензії, без марок акцизного податку або з підробленими марками акцизного податку, без реєстратора розрахункових операцій, програмного реєстратора розрахункових операцій, без зазначення коду згідно УКТ ЗЕД, продажу таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку тощо.

Відбулась робоча зустріч керівництва податкової служби Дніпропетровщини та Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта»

Співпраця податкової служби області з Дніпропетровською дирекцією АТ «Укрпошта» (далі - Укрпошта) щодо підвищення ефективності логістичних процесів, такою стала тема зустрічі очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі з директором Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» Ізотовим Антоном.

Під час зустрічі обговорювалися актуальні питання, зокрема пов’язані із запровадженням з 1 липня 2023 року програмного забезпечення Укрпоштою.

У ході спілкування представники обох організацій дійшли згоди по кожному детально проаналізованому питанню.

На завершення заходу учасники зустрічі домовились про продовження співпраці та поглиблення взаємодії задля здійснення функцій, які на них покладає держава.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області