ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-06-13 14:42 46 Подобається

Тримаємо стрій: понад 5 млрд гривень ПДВ надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 5 млрд грн ПДВ. Як зазначила керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з 2022 роком на понад 1,4 млрд грн, або на 39,6 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності з податку на додану вартість та декларуванні суми ПДВ до бюджетного відшкодування ДПС України розробила відеоролик «Декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування», з яким можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/9442.html

Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів!

Доступ до публічної інформації: з початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 88 запитів

Протягом січня – травня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 88 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 12 одиниць (у січні – травні 2022 року – 100 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 76 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 1 – надіслано за належністю до ДПС України;

- 10 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 1 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Особливості розгляду скарг осіб-нерезидентів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що розгляд скарг осіб-нерезидентів, визначених підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зареєстрованих як платники податку на додану вартість, податкових повідомлень під час адміністративного оскарження здійснюється у загальному порядку, визначеному статтею 56 Кодексу

Особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 58 прим.1 Кодексу. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації, державною або англійською мовою. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.

Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації, відповідно до статті 208 прим.1 Кодексу.

Подання скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, складене відповідно до статті 58 прим.1 Кодексу, а також надсилання рішення ДПС за результатами її розгляду, визначено Порядком подання скарги на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість, та надсилання рішення за результатами її розгляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 73 (далі – Порядок № 73)

Дія Порядку № 73 не застосовується щодо подання скарги на податкове повідомлення та надсилання рішення за результатами її розгляду, якщо міжнародним договором України з країною особи-нерезидента визначено порядок подання таких скарг та надсилання рішення за результатами їх розгляду. Скарга подається особою-нерезидентом особисто або його представником до ДПС через компетентний орган іноземної держави у письмовій формі засобами поштового зв'язку протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою нерезидентом податкового повідомлення. Днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення є дата інформування особи-нерезидента компетентним органом іноземної держави щодо виникнення у неї обов'язку зареєструватися платником податку на додану вартість та відповідальності, передбаченої у разі здійснення ним без реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до статті 208 прим.1 Кодексу операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається особі-нерезиденту через компетентний орган іноземної держави протягом 90 календарних днів, така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. У разі коли компетентний орган іноземної держави не може вручити особі-нерезиденту рішення за результатами розгляду скарги, таке рішення вважається врученим особі-нерезиденту у день отримання ДПС повідомлення компетентного органу іноземної держави про неможливість вручення такого рішення із зазначенням причин невручення.

Скарга повинна включати таку інформацію: повне найменування, ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) в країні реєстрації, місце проживання чи перебування, електронну адресу (за наявності) особи-нерезидента, яка подає скаргу; найменування контролюючого органу, якому адресовано скаргу; найменування компетентного органу іноземної держави, який здійснює надсилання скарги; реквізити оскаржуваного податкового повідомлення; підстави, за якими оскаржується податкове повідомлення, обставини справи, які, на думку особи-нерезидента, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі; обґрунтування незгоди особи-нерезидента із податковим повідомленням з посиланням на норми законодавства; вимоги та клопотання особи-нерезидента, яка подає скаргу; відомості про оскарження податкового повідомлення до суду; перелік документів, які додаються до скарги. Особа-нерезидент може додавати до скарги належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які така особа-нерезидент вважає за необхідне надати. Скарга підписується особисто особою-нерезидентом, яка її подає, або її представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником особи-нерезидента, до неї додається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника. ДПС зобов’язана прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання скарги, особі-нерезиденту через компетентний орган іноземної держави засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Рішення за результатами розгляду скарги вважається надісланим особі-нерезиденту, якщо його надіслано на адресу компетентного органу іноземної держави. Особа-нерезидент, яка подала скаргу, має право до прийняття рішення щодо такої скарги відкликати її повністю або частково шляхом надсилання письмової заяви ДПС через компетентний орган іноземної держави.

У який спосіб платник податків подає заяву щодо проставлення апостиля та отримує документ з апостилем?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

З метою отримання послуги з проставлення апостиля платник подає заяву з документом (документами), на якому (яких) необхідно проставити апостиль та документом (документами) про оплату послуги з проставлення апостиля або документом, що підтверджує право на звільнення від сплати, чи його копією, засвідченою в установленому порядку через скриньку для кореспонденції, встановлену в приміщенні Державної податкової служби України за адресою: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, або надсилає поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Документ, на якому проставлено апостиль надсилається платнику на поштову адресу, зазначену у заяві щодо проставлення апостиля.

Для включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів подається лише заява

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 2¹ розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон) визначено, що включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

Відповідно до внесених Законом змін реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

Тобто, фізичні особи – благодійники для включення до Реєстру волонтерів подають до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

Щодо застосування відповідальності за неподання або несвоєчасне подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб (податок) – фізична особа зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня 2023 року, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків подання звітності та/або документів (повідомлень).

При цьому за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання, зокрема, платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 Кодексу).

Зауважуємо, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконувати свої податкові обов'язки, зокрема щодо подання звітності, підтвердженої за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та переліків документів на підтвердження», такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами, зокрема декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе ПРРО та використовувати його у своїй діяльності?

Правові відносини у сфері застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Законом № 265 не встановлено обмежень щодо виробників ПРРО. Будь-який суб’єкт господарювання може розробити власне ПРРО для власних чи комерційних потреб за умови, що функціонал такого ПРРО відповідатиме законодавчим вимогам.

ДПС відповідно до вимог Закону № 265 забезпечено, зокрема, функціонування фіскального сервера ДПС та двох АРІ фіскального сервера контролюючого органу (АРІ фіскального сервера Єдине вікно подання електронної звітності та АРІ фіскального сервера Електронний кабінет).

Через зазначені АРІ здійснюється інтеграція програмного забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу.

АРІ розміщені у відкритому вільному доступі на вебпорталі ДПС за покликанням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/opis-ari-fiskalnogo-servera/.

Матеріали (посилання, описи, роз’яснення) щодо запровадження ПРРО розміщено на вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), включаючи відповідні нормативно-правові акти, описи АРІ, інформаційні повідомлення щодо оновлення версій АРІ тощо.

Суб’єкт господарювання, для розробки власного ПРРО, може використовувати будь-який із двох запропонованих АРІ фіскального сервера контролюючого органу.

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр).

Фіскальна функція ПРРО – це здатність ПРРО забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Фіскальний режим роботи ПРРО – це режим роботи ПРРО зареєстрованого у Реєстрі, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до Закону № 265.

Включення ПРРО до Реєстру відбувається шляхом реєстрації ПРРО на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Після включення ПРРО до Реєстру такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, суб’єкт господарювання повідомляє шляхом подання в електронній формі повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО (J/F1391802).

Отже, якщо ПРРО включений до Реєстру та забезпечує виконання фіскальних функцій, то такий ПРРО може застосовуватись суб’єктом господарювання для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

Нагадування для платників, які використовують єдиний рахунок!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 01.04.2023 наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» запроваджено використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, зокрема і для платників, які використовують єдиний рахунок, що передбачає заповнення одного обов’язкового поля «Додаткова інформація запису». Тобто при сплаті коштів на єдиний рахунок платники заповнюють це поле наступним чином: «сплата на єдиний рахунок».

Якщо у платника, який використовує єдиний рахунок, є необхідність у сплаті коштів із спрямуванням їх належному отримувачу, то в платіжній інструкції потрібно заповнити 2 обов’язкових поля, зазначивши в них: номер рахунку отримувача та суму. Також для платників, які використовують єдиний рахунок, передбачена можливість сплати коштів однією платіжною інструкцією одночасно більше як одному отримувачу, вказавши в реквізиті «Призначення платежу» номера бюджетних та/або небюджетних рахунків таких отримувачів та відповідні суми.

Звертаємо увагу, що тільки до 01 липня 2023 року діє перехідний період, протягом якого платники, які використовують єдиний рахунок, мають можливість заповнювати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (продовжує діяти до 01.07.2023 року).

Понад 359 млн грн податку на нерухоме майно надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – травня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 359 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились порівняно з минулорічним показником на понад 116 млн грн, або на 48 відсотків.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що платники податку на нерухоме майно, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до переліку територій, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (Наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених Наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно.

ЦОПи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечують надання 79 адміністративних послуг

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) , станом на 01.06.2023 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та наказу ДПС України №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС»(зі змінами), центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – травня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 123 697 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 12 779 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 45 178 звернень, або 36,5 відс. від загальної кількості, та на 6 521 звернення менше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Впродовж п’ятьох місяців п. р. платниками податків отримано 116 686 адміністративних послуг, що на 9 387 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 38 804 адміністративні послуги, або 33,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 9 532 послуги менше у порівнянні з січнем – травнем минулого року.

Протягом 2023 року здійснено 301 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 232 адресних виїзди до маломобільних груп населення.

Станом на 01.06.2023 фахівцями мобільного ЦОПу надано 1 353 адміністративні послуги, в тому числі 349 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 487; прийнято 558 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік; надані роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, у тому числі з питань декларування доходів громадян, переваги користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, тощо – 401.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Кабінетом Міністрів України постановою від 02 червня 2023 р. № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574) внесено зміни зокрема, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Постанова № 574 набирає чинності через 30 днів з дня її опублікування. Опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 08.06.2023 № 114.

Постанова № 574 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-s574-20623

Закон України № 3050: щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені платниками податку на нерухоме майно

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок виконання у період дії воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Тобто платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно), які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми податку на нерухоме майно підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку на нерухоме майно – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП (загальна система оподаткування)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Таким чином, у довідці про доходи фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється органами ДПС

Згідно з пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) та пункту 1 розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення) всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Положенням.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначено розділом XIII Положення.

Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДПС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці № 1ДР.

ДПС присвоює Обліковій картці № 1ДР реєстраційний номер облікової картки платника податків, який є порядковим номером реєстрації облікової картки в Державному реєстрі.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред'являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Перевірку достовірності формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснює виключно ДПС.

Платникам про деякі особливості сплати податків і зборів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888), який вніс зміни до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).

Законами № 2888 і № 1591 передбачено можливість сплати податків та зборів у готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

Не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 ПКУ, ч.7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами).

ФОПи мають укладати з найманими працівниками трудові договори

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що питання легалізації заробітної плати на сьогоднішній день залишається актуальним і потребує великої уваги з боку як самих роботодавців, так і найманих працівників, які мають стати на захист свої законних інтересів. Адже мінімізація заробітної плати, сплата її в «конвертах» та уникнення таким чином від оподаткування, лишають громадян державних соціальних гарантій.

Відповідно до Кодексу законів про працю України роботодавець, приймаючи найманого працівника на роботу, зобов’язаний заключити з таким працівником трудовий договір.Складання трудового договору – відповідальна річ. Формальне ставлення до цього документа може обернутися для фізичної особи – підприємця – роботодавця штрафами за недотримання трудового законодавства та позовами працівників за невиконання умов договорів.

Податковим кодексом України передбачено, що платник єдиного податку, в тому числі і ФОП, виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати) ним оподаткованих податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При цьому, облік найманих працівників, платник єдиного податку має вести самостійно, з додержанням умови перебування ним на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.

Наголошуємо, що неофіційне працевлаштування та виплата заробітної плати «в конвертах» призводить до негативних наслідків, зокрема працівник позбавляється соціального пакету гарантованих прав і пенсійного забезпечення в майбутньому.

Отже, радимо всім ФОПам – роботодавцям дотримуватись законного порядку при прийнятті на роботу працівників і їх звільненні, виплачувати найманим працівникам тільки легальну заробітну плату, а останнім бути пильними, відстоювати свої законні права та інтереси при прийнятті на роботу.

Які ФОПи ведуть облік товарних запасів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що обов’язок вести облік товарних запасів, відповідно до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), поширюється на платників податків, фізичних осіб – підприємців, які здійснюють:

- діяльність на загальній системі оподаткування;

- діяльність з використанням ІІІ групи єдиного податку та зареєстровані платниками ПДВ.

Також, серед платників ІІ-ІV групи єдиного податку, Порядок № 496 поширює свою дію на тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Платники єдиного податку ІІ-ІV групи, які не зареєстровані платниками ПДВ та не здійснюють реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, облік товарних запасів не ведуть.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області