ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-05-17 13:47 83 Подобається

Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети поповнились на понад 12,5 млн гривень

З початку 2023 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 12,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 6,4 млн грн, або на 104,5 відсотків.

Нагадуємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку надійшло до державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились більше ніж на 2,6 млн грн, або майже на 44 відсотки.

Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу п’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, (далі – ПКУ) для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та абзацу першого п. 49.19 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1¹ п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38¹ Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/viznachennya-minimalnogo-podatkovogo-zobovyazannya-dlya-fizichnih-osib/

Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.

Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

До уваги платників ПДВ, які подають спрощену податкову звітність з ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (далі – Наказ № 463).

Наказом № 463, зокрема п. 3 розділу IV Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2021 року за № 1477/37099, викладено у новій редакції.

Так, у Розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»:

1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» декларації вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);

2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» декларації вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» декларації вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» декларації зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.

Сума договірної вартості постачання електронних послуг (за операціями, що підлягають оподаткуванню, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування) та сума податку на додану вартість зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та у четвертій колонці (рядків 051, 052) рядка 05 декларації.

База оподаткування операцій з постачання електронних послуг особою – нерезидентом, зареєстрованою платником податку на додану вартість відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V Кодексу, визначається з огляду на вартість таких послуг.

Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

До уваги платників екологічного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Згідно з п. 250.5 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, однією платіжною інструкцією на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

У разі якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста, за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення) (далі – Додаток 1).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 2).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 3).

Рядок 2 Декларації та рядок 3 Додатків 1 – 3 заповнюються згідно з КАТОТТГ.

При цьому у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з КАТОТТГ за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу до якого подається Декларація).

У Додатках 1 – 3 , зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація:

- у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться об’єкт оподаткування;

- у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням приміток до Декларації та Додатків 1 – 3, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.

У разі, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник подає Декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста за місцем перебування платника податку на податковому обліку.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області