Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

У ДПС проведено цикл тренінгів з питань управління людськими ресурсами

У Державній податковій службі України проведено цикл тренінгів для посадових осіб органів ДПС на тему: «Компетентнісний підхід в управлінні людськими ресурсами».

Впродовж березня – травня 2023 року міжнародні експерти Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) для керівників структурних підрозділів центрального апарату та територіальних органів ДПС провели навчання за 4-модульною програмою для 4 груп різних категорій працівників ДПС.

У ході навчання міжнародні експерти разом з працівниками органів ДПС опрацювали теоретичні та практичні аспекти питань, пов’язаних з управлінням людськими ресурсами на основі компетенцій (концептуальна основа моделі компетенцій, застосування моделі компетенцій до профілю посади, управління ефективністю, оцінювання результатів тощо).

Крім того, учасники дізналися про концептуальні основи наставництва, його формування та організацію, а також отримали поради та інструменти для реалізації успішних відносин наставництва.

Загалом у тренінгах взяли участь майже 300 державних службовців органів ДПС.

Тренінги проводилися у рамках виконання Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та плану заходів з її реалізації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1805-р.

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період по екологічному податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Згідно з п. 250.5 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, однією платіжною інструкцією на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

У разі якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста, за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є 6 (шість) типів додатків.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, здійснюється у Додатку 1 до Декларації (по кожному джерелу забруднення) (далі – Додаток 1).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, здійснюється у Додатку 2 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 2).

Розрахунок суми екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, здійснюється у Додатку 3 до Декларації (по кожному об’єкту) (далі – Додаток 3).

Рядок 2 Декларації та рядок 3 Додатків 1 – 3 заповнюються згідно з КАТОТТГ.

При цьому у рядку «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з КАТОТТГ за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу до якого подається Декларація).

У Додатках 1 – 3 , зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація:

- у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться об’єкт оподаткування;

- у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, здійснення скидів у водні об’єкти, розміщення відходів відповідно.

Таким чином, платники екологічного податку складають окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком) з урахуванням приміток до Декларації та Додатків 1 – 3, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення, за місцем розміщення спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів.

У разі, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник подає Декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста за місцем перебування платника податку на податковому обліку.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються копії відповідних податкових декларацій протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

До уваги платників ПДВ, які подають спрощену податкову звітність з ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (далі – Наказ № 463).

Наказом № 463, зокрема п. 3 розділу IV Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2021 року за № 1477/37099, викладено у новій редакції.

Так, у Розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»:

1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» декларації вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);

2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» декларації вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» декларації вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» декларації зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.

Сума договірної вартості постачання електронних послуг (за операціями, що підлягають оподаткуванню, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування) та сума податку на додану вартість зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та у четвертій колонці (рядків 051, 052) рядка 05 декларації.

База оподаткування операцій з постачання електронних послуг особою – нерезидентом, зареєстрованою платником податку на додану вартість відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 розділу V Кодексу, визначається з огляду на вартість таких послуг.

Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.

Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/viznachennya-minimalnogo-podatkovogo-zobovyazannya-dlya-fizichnih-osib/

Майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку надійшло до державного бюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 8,8 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились більше ніж на 2,6 млн грн, або майже на 44 відсотки.

Звертаємо увагу, що відповідно до абзацу п’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, (далі – ПКУ) для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Для державних унітарних підприємств та їх об’єднань Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за такі звітні періоди, подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та абзацу першого п. 49.19 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2, 49.18.6 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети поповнились на понад 12,5 млн гривень

З початку 2023 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 12,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились на понад 6,4 млн грн, або на 104,5 відсотків.

Нагадуємо, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Про важливе на черговому засіданні Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 16 травня 2023 року, відбулося третє засідання Громадської ради при ГУ ДПС одночасно у режимах онлайн та офлайн.

У заході прийняли участь очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступник начальника ГУ ДПС і фахівці управлінь ГУ ДПС: оподаткування фізичних осіб та інформаційної взаємодії.

З початку учасників привітали та звернули увагу, що наразі, як і завжди, будуть обговорюватись важливі питання. Це, зокрема легалізація працевлаштування та заробітної плати. Адже детінізація ринку праці – одне із вагомих джерел наповнення державного та місцевих бюджетів податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Фахівець управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС більш детально зупинилася на питаннях легалізації виплати заробітної плати, оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманими працівниками у правовому полі.

Крім того, обговорено та ухвалено проєкт листа до Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України щодо розширення переліку типів об’єктів у Довіднику типів об’єктів оподаткування для заповнення «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою № 20-ОПП.

Засідання проходило в атмосфері конструктивного діалогу.

Приклади заповнення реквізиту "Призначення платежу"

Відеоматеріал знаходиться за посиланням / https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9459.html

Мінімальна заробітна плата – одна із державних соціальних гарантій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» із змінами (далі – Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Встановлені законом мінімальні розміри оплати праці та доходів громадян – це державні соціальні гарантії (ст. 1 Закону № 2017).

З 01 січня 2023 року статтею 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами) установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 6 700 гривень.

Шановні роботодавці, не порушуйте прав найманих працівників на гарантований державою соціальний захист та дотримуйтеся соціальних стандартів, зокрема у частині виплати заробітної плати!

Податкова знижка: про включення суми коштів або вартості майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зокрема, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 21.

Так, пунктом 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/aktualni-pitannya--vidpovidi/

Земельний податок: особливості застосування пільг юридичною особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Понад 1,9 млрд грн плати за землю надійшло від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,9 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились на понад 567,3 млн грн, або на 42,3 відсотки.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Рентна плата: за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини направили до держбюджету понад 26,6 млн гривень

У січні – квітні 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 26,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 9,1 млн грн, або на 52 відсотків.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Тетяна Кірієнко: Драйвером змін має стати молодь

Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у нагородженні переможців VII Всеукраїнського інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього», який був організований Державним податковим університетом за сприяння ДПС. У конкурсі брали участь 242 учасники з різних регіонів України.

«Проведення таких заходів, як цей конкурс, дуже важливе. Адже тут збираються молоді, талановиті школярі, студенти – це той потенціал, який нам так потрібен. Податкова служба сьогодні суттєво реформується. І всі ті проєкти, системи, які ми запроваджуємо, настільки сучасні, що нині ми потребуємо саме вас – молодь енергійну та професійну», ­– підкреслила Тетяна Кірієнко.

Вона, зокрема, відзначила, що зараз перед українцями стоять надзавдання з відбудови нашої країни. Нині час викликів, який вимагає нових нестандартних рішень. І від того, які знання отримає молодь та як поєднає їх з практикою, залежить у подальшому успішність розвитку держави.

Тетяна Кірієнко також висловила сподівання, що багато учасників сьогоднішнього конкурсу в майбутньому повʼяжуть свою професійну діяльність з податковою службою.

Щодо відображення в чеках РРО/ПРРО коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

За результатами аналізу даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій встановлено, що у деяких випадках суб’єктами господарювання проводяться розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Державна податкова служба України вкотре звертає увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який є ключовим ідентифікатором щодо забезпечення справедливого розподілу частини акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Суд підтвердив правомірність позиції податківців

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/15514/20 про те, що надані Позивачем первинні документи, які складені на операції з придбання ним сільськогосподарської продукції (насіння соняшника) у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П», не підтверджують факт господарських операцій.

Касаційним Судом встановлено, що сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту. Таку оцінку документів суд зробив з врахуванням обставин щодо відсутності у ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П» необхідних для здійснення постачання насіння соняшника умов та ресурсів (виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, обмежена (недостатня) чисельність працівників при відсутності офіційних даних (у звітах форми 1ДФ) щодо залучення працівників за цивільно-правовими угодами, необхідних площ земель сільськогосподарського призначення), а згідно з інформацією з ЄРПН не підтверджено придбання зазначеними суб’єктами господарювання послуг відповідного характеру, які б дозволяли зробити висновок, що вони були спроможні здійснити операції з постачання насіння соняшника на адресу позивача.

Судом зазначено, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на витрати та/або податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками – постачальниками товарів (послуг), однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на витрати та податковий кредит є безпідставною.

Також колегія суддів зазначила, що враховуючи обставини щодо характеру діяльності ТОВ «З», ТОВ «Ю», ТОВ «П», а також те, що позивач не навів обґрунтованих доводів щодо економічної та ділової доцільності придбання насіння соняшника у контрагентів-постачальників, які не є виробниками цієї продукції та якими не надано документів щодо походження соняшника, стверджувати, що Позивач проявив належну обачність при виборі цих контрагентів, а також що у позивача не могло бути обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб’єктів господарювання, не можна. Позивач, здійснюючи діяльність з виробництва і реалізації олії соняшникової, повинен бути зацікавлений в постачанні якісної сировини, що обумовлювало його зацікавленість виробником соняшника. Це, у свою чергу, обумовлює прояв відповідної обачності у виборі постачальника, з’ясування його можливостей здійснити постачання соняшника, тим більше, якщо постачальник зобов’язується поставити соняшник власного виробництва.

Як підсумок, у суду апеляційної інстанції не було підстав для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам ГУ ДПС позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагентів та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку.

Відтак, постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2023 у справі №160/15514/20 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 скасовано, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 залишено в силі (рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 18,4 млн грн).

Що означає поняття тип ПРРО операцій «Інтернет торгівля» з метою заповнення розд. 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).

Яка інформація відображається в Реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

- дата анулювання реєстрації.

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)»;

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС:

- податковий номер (для юридичної особи);

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- ставку єдиного податку;

- групу платника податку;

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу.

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку.

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо кошти надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи як благодійні внески і така особа не зареєстрована у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, то такі кошти підлягають оподаткуванню.

При цьому оподаткування отриманих коштів здійснюється у відповідності із нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Фермерське господарство з 01.01.2023 з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу: в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Таким чином, у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) (п. 50.4 ст. 50 Кодексу).

Деякі особливості визначення податкових зобов’язань резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах визначаються у податковій декларації, яка подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування, відбулася одна з подій, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

У разі здійснення операцій, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим.1 .2 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ, першою подією є сплата коштів, до таких подій з 01.04.2023, зокрема, відноситься сплата коштів готівкою або з рахунків не тільки в українських банках, але й небанківських надавачах платіжних послуг/ електронних гаманців, відкритих в емітентах електронних грошей (п.п. 137.10.4.1 п.п. 137.10.4 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

Які сільськогосподарські товаровиробники не можуть бути на спрощеній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники для цілей оподаткування можуть перебувати на загальній системі оподаткування, що передбачає сплату податку на прибуток підприємств або на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

При цьому, суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці) не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи (згідно із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, відповідно до п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Для цих сільськогосподарських товаровиробників на загальній системі оподаткування передбачено пільгу в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Так, у порядку, встановленому п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 01.01.2022 тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:

- клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

- клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);

- клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Детінізація доходів – запорука майбутнього

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу на наступне.

Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.

Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.

На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.

Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.

Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.

Понад 320 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровської області у січні – квітні 2023 року поповнено місцеві бюджети податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на понад 320 млн грн, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року майже на 67 млн, або на 31,7 відс. більше.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

Звертаємо увагу, що сумлінна сплата податків – це запорука діяльності суб’єктів господарювання без штрафних санкцій.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати роз’яснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

За вироблені товари до держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 86 млн грн акцизного податку

Протягом січня – квітня 2023 року до державного бюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровської області надійшло понад 86 млн грн акцизного податку. За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 63,7 млн грн, або на 280 відсотків.

Валерій Леонов нагадав, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Дякуємо за фінансову підтримку держави!

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Працевлаштували переміщених осіб – можете компенсувати витрати на оплату їх праці.

Ви маєте право на компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу упродовж двох місяців.

Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (Кодекс) штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

- до 15 календарних днів – 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;

- від 16 до 30 календарних днів – 5 % такої суми ПДВ;

- від 31 до 60 календарних днів – 10 % такої суми ПДВ;

- від 61 до 365 календарних днів – 15 % такої суми ПДВ;

- на 366 і більше календарних днів – 25 % такої суми ПДВ.

Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником ПДВ передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу.

До уваги суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, по яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Отже, суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень Національного банку України про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Деякі випадки, в яких військовослужбовець не реєструється в реєстрі волонтерів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що військовослужбовець, який є учасником бойових дій і на його розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески для придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження реєструватися у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) не зобов’язаний. Оскільки отримані кошти спрямовуються військовослужбовцем – учасником бойових дій на придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження, то обов’язку реєструватися у Реєстрі у такого військовослужбовця не виникає (пункт 1.2 розділу І Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2014 року № 1089, із змінами).

Застосування РРО/ПРРО: як проводяться розрахунки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО (ПРРО).

РРО/ПРРО застосовується при розрахунках:

- готівкою;

- через POS-термінал із застосуванням ЕПЗ;

- через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ);

- у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ, у тому числі розрахункові операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках:

перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);

перерахування коштів через касу банку;

через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ)

Довідково:

СГ – суб'єкт господарювання;

ЕПЗ – електронний платіжний засіб;

ПТКС – програмно-технічний комплекс самообслуговування;

Реквізити ЕПЗ – номер платіжної картки продавця, іншого платіжного засобу.

Нагадування для ФОПів – «загальносистемників» – власників, орендарів та користувачів земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

При цьому до бюджету підлягає сплаті позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 177.18 ст. 177 Кодексу).

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (п. 177.19 ст. 177 Кодексу).

Кількість платників єдиного внеску на Дніпропетровщині збільшилась на понад 14 тис. осіб у порівнянні з минулим роком

Станом на 01.04.2023 у податковій службі Дніпропетровщини обліковується 393 827 осіб, які зареєстровані платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з 2022 роком кількість осіб – платників єдиного внеску збільшилась на 14 190 осіб (станом на 01.04.2022 на обліку знаходилось 379 637 платників єдиного внеску).

Нагадуємо, що протягом січня – квітня 2023 року платниками єдиного внеску спрямовано до державних спеціальних фондів майже 9,6 млрд гривень, що на понад 2,4 млрд, або на 34 відс. більше минулорічного показника.

Дякуємо платникам за збереження робочих місць, роботу у правовому законодавчому полі і своєчасну сплату податків, зборів та платежів!

Основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника ПДВ у 2023 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на додану вартість (далі – платник) на основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних) у 2023 році, а саме:

- здійснення платником податку ризикових операцій;

- невiдповiдність визначених платником податку в Таблицi даних видiв дiяльностi наявним у платника податку основним засобам;

- недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання пocлyг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації;

- відсутність (недостатня кількість) найманих працівників;

- заробітна плата виплачується менше законодавчо встановленого рівня;

- у поясненні недостатньо інформації (зокрема, в частині надання інформації та/або документів по кодах УКТ ЗЕД щодо придбання (отримання) товарів/послуг, інформація щодо залишків товару, місць зберігання, тощо);

- накопичення значних залишків товарів, які не можуть бути використані в господарській діяльності;

- невірно заповнено Таблицю даних (не заповнено колонку 2 (придбання товарів, робіт, послуг), в колонці 3 зазначено коди товарів, робіт, послуг, які не відповідають КВЕДам підприємства, тощо);

- порушення пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (відсутні пояснення до Таблиці даних платника);

- включення платника до переліку ризикових платників;

- відсутня діяльність.

Понад 1,6 млрд грн єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини

У січні – квітні 2023 року платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області направлено понад 1,6 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом 2022 року сума надходжень збільшилась на понад 311,6 млн грн, або на 23,7 відсотків. На цьому акцентував увагу заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Валерій Леонов звернув увагу, що надане Податковим кодексом України (далі – ПКУ) платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Податківцями Дніпропетровщини проведено зустріч з представниками підприємства аграрного сектору

Сьогодні, 11.05.2023, за зверненням платника на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фахівці податкової служби області під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія провели онлайн-зустріч з представниками фермерського господарства Новомосковщини.

Під час зустрічі розглянуті питання, що надійшли від аграріїв, стосовно зупинення реєстрації податкових накладних та практики врахування таблиць даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиці), що регулюються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами).

Податківцями надані змістовні відповіді на запитання, а також рекомендації щодо правильності заповнення Таблиць та уникнення помилок при їх поданні.

Господарники підкреслили ефективність конструктивного діалогу з податківцями та зацікавленість у продовженні подальшого співробітництва.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 215,1 тис. користувачів

Протягом січня – квітня 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України скористались 215,1 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 585,5 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 124,8 тис. фізичних осіб протягом січня – квітня поточного року отримали 251,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 90,3 тис. юридичних осіб отримали 333,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 52,6 тис. платників, з яких 23,9 тис. – юридичних та 28,7 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 293,8 тис. сертифікатів для 109 тис. платників, з яких 41,8 тис. – юридичні особи, 67,2 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано 162,9 тис. сертифікатів, у тому числі 16,3 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 12 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Створюючи нові робочі місця, ви можете отримати державну підтримку.

Якщо ви є суб’єктом малого підприємництва і створили нові робочі місця, можете отримати компенсацію в розмірі єдиного внеску за працевлаштування зареєстрованих безробітних на ці робочі місця не менше ніж на два роки. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

Які дії платника податків при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо відкриття такого об’єкта до контролюючого органу не подавалася?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів рухомого та нерухомого майна об’єктів оподаткування або об’єктів пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об'єкти оподаткування).

Порядок подання Повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) встановлений розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.201 1 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок №1588)

Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними , орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф.20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Пунктом 8.5 Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта змінюється.

Повідомлення за ф.№ 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам'ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення за ф.№20-ОПП) (далі - Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням пунктів 6 Пам'ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення повідомлення за ф.№ 20-ОПП).

Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає повідомлення за ф.№20-ОГІП з позначкою «6 - Закриття об’єкта оподаткування» та відповідною інформацією про об’єкти оподаткування, що закривається Подати повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 - закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині ІКС «Електронний кабінет», та у разі необхідності внести відповідні зміни.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Чи може нерезидент надіслати в електронній формі заяву за формою № 1-ОПН для взяття на облік в контролюючих органах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормами п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН) та копії документів (з пред’явленням оригіналів):

- витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного(реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документ, ким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Водночас, нерезиденти, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588).

Отже, нерезиденти для взяття на облік подають до контролюючого органу у паперовому вигляді заяву за ф. № 1-ОПН із доданням копій документів з пред’явленням оригіналів документів.

Особливості відмови від статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах за умови продовження резидентства Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах має право відмовитися від особливих умов оподаткування податком на прибуток підприємств та повернутися на загальну систему оподаткування з 1 числа кварталу календарного року.

Для відмови від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах платник податку подає до контролюючого органу за податковою адресою платника відповідну Заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу

Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви»).

Свідомість працівників та роботодавців щодо переваг легального працевлаштування – запорука високих стандартів життя

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Своєчасна і повна сплата податків до бюджету, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.

Нелегальна ж зайнятість – це використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями, крім традиційного, використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати, що отримуючи зарплату «в конверті», він позбавляється трудового стажу. Крім того, офіційно неоформлений працівник наражає себе на ризики: працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у вихідні дні, не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

Робота податкової служби Дніпропетровщини спрямована на сприяння легалізації найманої праці і на максимальне поєднання інтересів роботодавців та працівників,.

Наголошуємо, що офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж і репутація надійного партнера, що в свою чергу є запорукою успіху і стабільності, а також отримання прибутків.

Наймані ж працівники повинні зробити свій вибір на користь легальної праці, усвідомлюючи переваги роботи в законодавчому полі.

Що є об’єктом оподаткування акцизним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс));

- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Особливості заповнення звітності платниками податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою приведення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено позицією щодо подання Декларації учасником індустріального парку.

Крім цього, показники Декларації доповнено рядком 06.4, в якому зазначається податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо, та заповнюється, зокрема, платниками, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 142.4 статті 142 розділу ІІІ Кодексу.

Такі окремі об’єкти оподаткування відображаються у нових рядках Декларації:

- у рядку 06.4.1 – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку;

- у рядку 06.4.2 – сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку.

Додаток ТЦ до Декларації викладено в новій редакції у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4, які заповнюються відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.

Додаток ПП до Декларації, який заповнюється платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, доповнено графою 7 (сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням) та графою 8 (сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду).

Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480) внесені зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо уточнення редакції пункту 58 стосовно особливостей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.

У зв’язку з цим у додатку РІ до Декларації уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25.

Також Законом № 2480 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 64, яким передбачено тимчасове, за звітні періоди 2022 року, для учасників процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III Кодексу, зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У зв’язку з зазначеним, додаток РІ до Декларації доповнено рядком 4.2.26.

Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600), зокрема, викладено в новій редакції підпункт «д» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу щодо визначення доходу, отриманого нерезидентом із джерелом їх походження з України.

У зв’язку з цим показник рядка 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації також викладено у новій редакції.

Крім того, Законом № 2600 статтю 141 Кодексу доповнено пунктом 141.12, яким передбачено особливості оподаткування операцій із першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

У зв’язку з цими змінами додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 та 4.2.3.2, в яких передбачається визначення різниць за такими операціями.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесені зміни, зокрема до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено пунктами 66 та 67 щодо коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема на суму нарахованих доходів (витрат) від операцій, пов’язаних із отриманням об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування.

У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.2.27, 4.2.28 та 4.1.24 для відображення відповідних різниць.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року, зокрема статтю 141 Кодексу, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.

Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.

У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.

У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.

При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.

Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:

рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;

розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).

Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).

Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платники податку, які застосовують особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.

Більше інформації щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023№9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Майже 269 тис. суб’єктів господарювання зареєстровано на Дніпропетровщині

Станом на 01.04.2023 у Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 268 885 суб’єктів господарювання. Із зазначеної кількості – юридичних осіб зареєстровано 116 573, фізичних осіб – підприємців – 152 312.

Кількість зареєстрованих платників податків у порівнянні з 2022 роком збільшилась на 6 797 осіб (станом на 01.04.2022, перебувало на обліку всього 262 088 осіб, з них юридичних осіб – 114 365, а фізичних осіб – підприємців – 147 723 особи,).

Нагадуємо, що платникам податків та громадянам необхідно реєструватись суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг). Це – обов’язкова передумова початку здійснення господарської діяльності.

Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Плата за землю: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 2 млрд гривень

У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 2,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 638,4 млн грн, або на 45,8 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Валерій Леонов нагадав, що ДПС України розроблено новий сервіс – «Калькулятор податку на майно». Він надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок, зокрема сум плати за землю з фізичних осіб. «Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».

Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад!

Відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 10 травня 2023 року, проведено друге засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

У ході засідання розглянуті питання амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

Крім того, присутніх проінформовано щодо податкової звітності при визначенні мінімального податкового зобов’язання юридичними особами – платниками єдиного податку.

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Відеоматеріал знаходиться за посиланням: http://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9451.html

Увага!

Розпочинається голосування за учасників конкурсу «Вишиванка – це однострій нашої перемоги!». Останній день голосування – 15 травня!

Обирайте світлину, що Вам сподобалась найбільше!

Саме від Вас залежить, хто стане переможцем!

Тож, уперед! Будьте активними!

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdjMQF17R77z2aDJB2MXHExzwiYZZKZQQvuJFEQIix9mYODDw/viewform?usp=sf_link

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)