Рентна плата: за спеціальне використання води платники Дніпропетровщини направили до держбюджету понад 26,6 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – квітні 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 26,6 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 9,1 млн грн, або на 52 відсотків.
Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Понад 1,9 млрд грн плати за землю надійшло від юридичних осіб
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2023 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,9 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – квітнем 2022 року надходження збільшились на понад 567,3 млн грн, або на 42,3 відсотки.
Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!
Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Земельний податок: особливості застосування пільг юридичною особою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Податкова знижка: про включення суми коштів або вартості майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зокрема, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 21.
Так, пунктом 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
Задекларована праця допомагає розвивати бізнес
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу.
Працевлаштували переміщених осіб – можете компенсувати витрати на оплату їх праці.
Ви маєте право на компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу упродовж двох місяців.
Подання звітності через Електронний кабінет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє наступне.
ДПС України на вебпорталі за посиланням звертає увагу, що для формування та надсилання документів звітності в електронній формі платник може скористатися Електронним кабінетом ().
Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити електронні документи звітності, перевірити, підписати та надіслати в електронному вигляді до контролюючих органів.
Вкладка «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки надісланого електронного документа контролюючим органом.
Переглянути подану звітність, незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях, можна скориставшись меню «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету.
Презентаційні матеріали щодо подання звітності платником податків в Електронному кабінеті можна переглянути тут.
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів, отриманих з джерел за межами України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).
Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).
Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).
Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Зауважуємо, що питання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/ PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень Національного банку України.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
Мінімальна заробітна плата – одна із державних соціальних гарантій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» із змінами (далі – Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Встановлені законом мінімальні розміри оплати праці та доходів громадян – це державні соціальні гарантії (ст. 1 Закону № 2017).
З 01 січня 2023 року статтею 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами) установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі – 6 700 гривень.
Шановні роботодавці, не порушуйте прав найманих працівників на гарантований державою соціальний захист та дотримуйтеся соціальних стандартів, зокрема у частині виплати заробітної плати!
Рентна плата за користування надрами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі () повідомила про порядок обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).
Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.
Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).
Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.
Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.
Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).
Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.
Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.
ДПС України з цього питання також наведено умовний приклад.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
