ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Плата за землю: платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 2 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 2,0 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 638,4 млн грн, або на 45,8 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Валерій Леонов нагадав, що ДПС України розроблено новий сервіс – «Калькулятор податку на майно». Він надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок, зокрема сум плати за землю з фізичних осіб. «Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».
Дякуємо платникам за фінансову підтримку територіальних громад!
Майже 269 тис. суб’єктів господарювання зареєстровано на Дніпропетровщині
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Станом на 01.04.2023 у Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 268 885 суб’єктів господарювання. Із зазначеної кількості – юридичних осіб зареєстровано 116 573, фізичних осіб – підприємців – 152 312.
Кількість зареєстрованих платників податків у порівнянні з 2022 роком збільшилась на 6 797 осіб (станом на 01.04.2022, перебувало на обліку всього 262 088 осіб, з них юридичних осіб – 114 365, а фізичних осіб – підприємців – 147 723 особи,).
Нагадуємо, що платникам податків та громадянам необхідно реєструватись суб’єктами господарювання у випадку здійснення системної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг). Це – обов’язкова передумова початку здійснення господарської діяльності.
Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.
Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Особливості заповнення звітності платниками податку на прибуток
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З метою приведення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено позицією щодо подання Декларації учасником індустріального парку.
Крім цього, показники Декларації доповнено рядком 06.4, в якому зазначається податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо, та заповнюється, зокрема, платниками, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 142.4 статті 142 розділу ІІІ Кодексу.
Такі окремі об’єкти оподаткування відображаються у нових рядках Декларації:
- у рядку 06.4.1 – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку;
- у рядку 06.4.2 – сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку.
Додаток ТЦ до Декларації викладено в новій редакції у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4, які заповнюються відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.
Додаток ПП до Декларації, який заповнюється платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, доповнено графою 7 (сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням) та графою 8 (сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду).
Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480) внесені зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо уточнення редакції пункту 58 стосовно особливостей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.
У зв’язку з цим у додатку РІ до Декларації уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25.
Також Законом № 2480 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 64, яким передбачено тимчасове, за звітні періоди 2022 року, для учасників процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III Кодексу, зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У зв’язку з зазначеним, додаток РІ до Декларації доповнено рядком 4.2.26.
Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600), зокрема, викладено в новій редакції підпункт «д» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу щодо визначення доходу, отриманого нерезидентом із джерелом їх походження з України.
У зв’язку з цим показник рядка 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації також викладено у новій редакції.
Крім того, Законом № 2600 статтю 141 Кодексу доповнено пунктом 141.12, яким передбачено особливості оподаткування операцій із першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
У зв’язку з цими змінами додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 та 4.2.3.2, в яких передбачається визначення різниць за такими операціями.
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесені зміни, зокрема до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено пунктами 66 та 67 щодо коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема на суму нарахованих доходів (витрат) від операцій, пов’язаних із отриманням об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування.
У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.2.27, 4.2.28 та 4.1.24 для відображення відповідних різниць.
Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року, зокрема статтю 141 Кодексу, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного платники податку, які застосовують особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:
- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс));
- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);
- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Свідомість працівників та роботодавців щодо переваг легального працевлаштування – запорука високих стандартів життя
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Своєчасна і повна сплата податків до бюджету, а також забезпечення заробітною платою працівників не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.
Нелегальна ж зайнятість – це використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями, крім традиційного, використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.
Влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати, що отримуючи зарплату «в конверті», він позбавляється трудового стажу. Крім того, офіційно неоформлений працівник наражає себе на ризики: працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у вихідні дні, не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.
Робота податкової служби Дніпропетровщини спрямована на сприяння легалізації найманої праці і на максимальне поєднання інтересів роботодавців та працівників,.
Наголошуємо, що офіційне оформлення працівників для бізнесу – це позитивний імідж і репутація надійного партнера, що в свою чергу є запорукою успіху і стабільності, а також отримання прибутків.
Наймані ж працівники повинні зробити свій вибір на користь легальної праці, усвідомлюючи переваги роботи в законодавчому полі.
Особливості відмови від статусу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток на особливих умовах за умови продовження резидентства Дія Сіті
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах має право відмовитися від особливих умов оподаткування податком на прибуток підприємств та повернутися на загальну систему оподаткування з 1 числа кварталу календарного року.
Для відмови від оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах платник податку подає до контролюючого органу за податковою адресою платника відповідну Заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу
Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви»).
Чи може нерезидент надіслати в електронній формі заяву за формою № 1-ОПН для взяття на облік в контролюючих органах?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Нормами п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН (далі – заява за ф. № 1-ОПН) та копії документів (з пред’явленням оригіналів):
- витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного(реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
документ, ким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
Водночас, нерезиденти, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг (п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588).
Отже, нерезиденти для взяття на облік подають до контролюючого органу у паперовому вигляді заяву за ф. № 1-ОПН із доданням копій документів з пред’явленням оригіналів документів.
Які дії платника податків при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо відкриття такого об’єкта до контролюючого органу не подавалася?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу що, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів рухомого та нерухомого майна об’єктів оподаткування або об’єктів пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об'єкти оподаткування).
Порядок подання Повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) встановлений розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.201 1 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок №1588)
Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними , орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень за ф.20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Пунктом 8.5 Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.
При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта змінюється.
Повідомлення за ф.№ 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам'ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення за ф.№20-ОПП) (далі - Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням пунктів 6 Пам'ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення повідомлення за ф.№ 20-ОПП).
Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає повідомлення за ф.№20-ОГІП з позначкою «6 - Закриття об’єкта оподаткування» та відповідною інформацією про об’єкти оподаткування, що закривається Подати повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.
Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 - закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині ІКС «Електронний кабінет», та у разі необхідності внести відповідні зміни.
Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області