ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2023-05-10 12:00 45 Подобається

Співпраця в дії: керівники податкової служби Дніпропетровщини, Міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області визначили напрямки взаємодії

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки регіону та країни в цілому, зростання рівня соціальної захищеності та забезпечення соціальних гарантій, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Днями, з метою обговорення питань щодо узгодження спільних дій, спрямованих на легалізацію ринку праці, відбулась зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі, начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Міжрегіональне управління Держпраці) Тригубенка Валерія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області) Козака Юрія.

Спільне обговорення пройшло також за участі заступників начальників зазначених служб та керівників структурних підрозділів – учасників зустрічі.

«Питання легалізації робочих місць та заробітної плати – це наразі дійсно надзвичайно важливе питання, яке в межах своїх повноважень контролюють наші інституції, – зазначила Федаш Наталя. – Наша головна мета – це створення умов для платників працювати виключно у правовому полі та сумлінно сплачувати податки і збори. Тим самим підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану».

Зустріч пройшла в конструктивній діловій атмосфері. Податкова служба Дніпропетровщини зацікавлена в узгодженні спільних дій із зазначеними державними органами щодо зменшення незадекларованої праці, активізації спільних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості та легалізацію заробітної плати, зокрема, шляхом відпрацювання фактів порушення суб’єктами господарювання трудового законодавства.

Щодо правильного зазначення у фіскальному чеку назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із продажу комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів (портативний персональний комп’ютер, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій, акумуляторні батареї, ноутбук) і стикаються із складнощами у веденні обліку та правильності їх найменування, Державна податкова служба України рекомендує керуватись таким.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення).

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги).

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), що будуть свідчити про походження таких товарів.

Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Понад 3,9 млрд грн ПДВ з початку року направили до держбюджету платники Дніпропетровщини

Протягом січня – квітня 2023 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 3,9 млрд грн податку на додану вартість від платників Дніпропетровщини. За словами керівниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 874 млн грн, або на 28,5 відсотків.

Наталя Федаш нагадала, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами) (далі – наказ Мінфіну № 463).

Наказом Мінфіну № 463 внесено зміни, зокрема до: порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість; форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість; форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою подається починаючи з 01 липня 2023 року. Тобто, перша спрощена податкова декларація за новою формою подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2023 року.

Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!

Інформація для платників податку на прибуток підприємств – учасників індустріального парку

ДПС України листом від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 9846) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.

Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330) внесені зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими доповнено статтю 142 пунктом 142.4 щодо звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності за визначеними цим пунктом КВЕД у сферах: переробної промисловості, збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік платник податку – учасник індустріального парку зазначає інформацію про використання (невикористання) суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

Для платників податку – учасників індустріального парку податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком.

Водночас такі платники не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування звільнення від оподаткування та зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з цього податку у загальному порядку.

Якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в межах господарської діяльності контрольовані операції, визначені статтею 39 Кодексу, то об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

У разі якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 Кодексу.

Детальніше щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html

Благодійник – фізична особа зобов’язаний зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені вищезазначеним абзацом. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами.

Чи може СГ одночасно використовувати два КЕП від різних кваліфікованих надавачів ЕДП для підписання електронних документів через Електронний кабінет?

Відповідно до абзаців першого-третього п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через Електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Абзацами першим і другим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).

Враховуючи викладене вище, суб’єкт господарювання може одночасно використовувати два КЕП від різних кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, якщо він є суб’єктом електронного документообігу та надав інформацію до контролюючого органу щодо отримання таких ключів, шляхом направлення Повідомлення.

Про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі необхідно повідомити контролюючий орган

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що п. п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено необхідність подання повідомлення про факти, які свідчать про володіння фізичною/юридичною особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, контролюючому органу:

- про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 39 прим.2.5.5 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 ПКУ).

Емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 01.04.2023 відповідно до п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів, в яких вони перебувають на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків.

Порядок подання таких повідомлень регулюється Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503) зі змінами.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.

Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:

- до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

- у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

- нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області