Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2023-03-22 11:21 53 Подобається 1

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Про приклади заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що продовжується кампанія декларування 2023 року.

Звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/prikladi-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/ платники мають можливість ознайомитись з прикладами заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Про електронний сервіс «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо електронного сервісу «Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»» доводить до відома платників наступне.

Зазначений електронний сервіс дозволяє в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису подати Облікову картку фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017

за № 1306/31174 (із змінами) (далі – Положення № 822).

Сервіс надає можливість фізичній особі подати Облікову картку фізичної особи – платника податків для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків на своїх дітей – малолітніх осіб (до 14 років) за наявності:

► свідоцтва про народження дитини;

► документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

► в окремих випадках:

довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/матері, який/яка подає відповідну заяву;

перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);

рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).

Крім того, фізична особа – платник податків, скориставшись сервісом, може подати Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на себе та/або на своїх дітей також за наявності свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для подання Облікової картки фізичної особи – платника податків / Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» фізична особа – платник податків формує відповідний запит, підписує сформований запит кваліфікованим електронним підписом та відправляє до ДПС.

У відповідь до приватної частини ІТС «Електронний кабінет» надходить Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків / Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у вигляді Квитанції № 2.

У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (Картки платника податків), може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу

(за бажанням). Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).

Відповідно до п. 12 розділу VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності:

► свідоцтва про народження дитини;

► документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

► в окремих випадках:

- довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;

- перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);

- рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).

Звертаємо увагу:

- до запиту обов’язково додаються Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків та скановані копії необхідних документів;

- якщо додається сканована копія паспорта громадянина України у формі книжечки обов’язковими є 1-2 сторінки, 3-6 сторінки – у разі вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні 25 і 45 річного віку, та відповідні сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання;

- якщо додається сканована копія паспорта громадянина України або посвідки на постійне/тимчасове проживання іноземця у формі картки обов’язковими є лицьовий та зворотній бік ID-картки та копія документа (довідки, витягу) про реєстрацію місця проживання;

- у разі зміни «Прізвища», «Імені» та/або «По батькові» додається сканована копія відповідного документа (свідоцтва про шлюб/ розірвання шлюбу, свідоцтва про зміну імені), що підтверджує такі зміни;

- у разі подання Облікової картки фізичної особи – платника податків/ Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на малолітніх осіб (до 14 років) обов’язково додається копія свідоцтва про народження дитини та копія документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника);

- подання Облікової картки фізичної особи – платника податків/Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в електронному вигляді можливе на підставі свідоцтва про народження – для малолітніх осіб (до 14 років), паспорта громадянина України або посвідки на постійне/тимчасове проживання у вигляді ID-картки, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України або іноземці, які оформили посвідку на постійне/тимчасове проживання у вигляді ID-картки;

- сервіс працює в тестовому режимі.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов'язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов'язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії. При цьому гіг-спеціалістом є фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем (ст. 1 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667)).

Резидент Дія Сіті забезпечує гіг-спеціаліста обладнанням та іншими засобами, необхідними для виконання робіт (надання послуг), якщо інше не передбачено гіг-контрактом (ст. 20 Закону № 1667).

При цьому сума вартості майна, наданого гіг-спеціалісту без виписування вимог щодо компенсації його вартості, повинна враховуватися при розрахунку податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах та відображатися у рядку 16 Додатку Дія того звітного періоду, коли відбулася передача такого майна. При цьому у разі повернення у наступних податкових періодах такого майна резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах зазначає вартість поставленого товару у рядку 42 Додатку Дія (зі знаком «-»).

Особам-нерезидентам, зареєстрованим як платники ПДВ, про нові форми спрощеної податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в «Офіційному віснику України» від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Наказом Мінфіну № 463 внесено зміни до:

- Порядку заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість;

- форми спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

- форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Зазначені зміни стосуються виокремлення у звітності операцій, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Так, у розділі І «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість:

1) у колонці 3 рядка 1 «Договірна вартість постачання електронних послуг (без податку на додану вартість)» вказується загальна сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість) за операціями, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, та/або за операціями, що звільнені від оподаткування, в іноземній валюті (євро або долар США);

2) у колонці 3 рядка 1.1 «за операціями, що підлягають оподаткуванню» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

3) у колонці 3 рядка 1.2 «за операціями, що звільнені від оподаткування» вказується сума (договірна вартість) постачання електронних послуг (без податку на додану вартість), звільнених від оподаткування податком на додану вартість, в іноземній валюті (євро або долар США);

4) у колонці 3 рядка 2 «Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету» зазначається сума податку на додану вартість (20 відсотків від бази оподаткування), нарахована за операціями з постачання електронних послуг в іноземній валюті (євро або долар США), яка підлягає сплаті до бюджету.

Вказані показники зазначаються в тій іноземній валюті (євро або долар США), інформацію про яку особа – нерезидент зазначила у заяві про реєстрацію як платника податку, поданій відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 розділу V Податкового кодексу України, та у четвертій колонці рядка 05 декларації (рядка 051 або 052).

Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість за новою формою подається починаючи з 01 липня 2023 року. Тобто, перша спрощена податкова декларація за новою формою повинна подаватись за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2023 року.

Також, починаючи з 01 липня 2023 року за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ, у випадку якщо товари/послуги ще не поставлені, але оплата за останні вже здійснена електронними грошима?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набере чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).

Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

Відповідно до змін, внесених до ПКУ Законом № 2888, якщо товари/послуги ще не поставлені, але оплата за останні вже здійснена електронними грошима, то на дату перерахування електронних грошей покупцем на електронний гаманець постачальника (платника ПДВ) як оплати за товари/послуги у такого постачальника виникає обов’язок щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної і її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені ПКУ терміни (підпункт «а» пункту 187.1 статті 187 ПКУ).

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за 2022 рік платники єдиного податку визначають мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ).

При допущенні помилки у розрахунку МПЗ, платник єдиного податку четвертої групи має право подати уточнюючу декларацію та відобразити достовірні показники розрахунку МПЗ та, відповідно, загальні податкові зобов’язання з єдиного податку.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, та пені (глава 1 розділу XIV ПКУ, пункт 50.1 статті 50 ПКУ, підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отримання відповідей на запитання щодо реєстрації та застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Контакт-центр ДПС на постійній основі надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань реєстрації та застосування РРО/ПРРО.

Звернутись до Контакт-центру ДПС для отримання інформаційної підтримки з питань реєстрації, застосування РРО/ПРРО фізичні та юридичні особи мають можливість на вибір:

- за телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), громадяни, які перебувають за межами України за номером: +380 44 454 16 13 (в меню IVR потрібно обрати напрям «3»);

- електронною поштою на електронну адресу [email protected] (в полі тема потрібно зазначити «6005»);

- чатом через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) (zir.tax.gov.ua).

Скориставшись ЗІР, фізичні та юридичні особи можуть самостійно здійснити пошук відповіді на своє запитання у категорії 109 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань».

З початку поточного року фахівцями податкової служби Дніпропетровщини здійснено 285 перевірок суб’єктів господарювання

У січні – лютому 2023 року фахівцями управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 285 перевірок бізнесу. За результатами контрольно-перевірочних заходів узгоджено з платниками податків 135,9 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що 24.11.2022 року набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження на проведення податковими органами документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Додатково інформуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

За місця для паркування транспортних засобів юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 5,2 млн грн збору

Протягом січня – лютого 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 5,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова надходження збільшились майже на 380 тис. грн, або на 7,8 відсотків.

Валерій Леонов нагадав, що з 01.04.2023 платники подають податкові декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за новою формою.

Нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 додатка до декларації).

Також відповідно до положень п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для забезпечення можливості надання декларації за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, який не співпадає з квартальними термінами подання податкової звітності, у декларації передбачена відмітка про ліквідацію/реорганізацію платника збору.

Дякуємо платникам за підтримку громад!

КІК: Результати подання повідомлення

З початку 2022 року до Державної податкової служби надійшло 2 710 Повідомлень про набуття у власність, реєстрацію та продаж/ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти) (далі – Повідомлення), з яких 2 602 – від фізичних осіб – резидентів України та 108 – від юридичних осіб – резидентів України.

Основними країнами, в яких фізичною особою (юридичною особою) – резидентом України набуто/відчужено частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, є Республіка Польща – 591, Сполучені Штати Америки – 339, Республіка Кіпр – 330, Велика Британія – 312, Естонська Республіка – 229, інші країни – 909.

Крім того, на виконання вимог пп. 392.6.3 п. 392.6 ст. 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) банками/фінансовими установами та іншими контролюючими органами на адресу ДПС направлено 5 626 Повідомлень про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

Водночас нагадуємо, що пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу визначено необхідність подання повідомлення контролюючому органу:

про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Варто також пам’ятати, що за неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу).

Станом на 01.01.2023 розмір штрафу становить 805 200 гривень.

Суд підтримав позицію податківців щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму понад 51,2 млн гривень

Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/13814/22 за позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України за заявою позивача закрито провадження в частині заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов’язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму понад 51,2 млн гривень.

За наслідком аналізу наданих позивачем документів встановлено, що платіжні доручення щодо підтвердження здійснення господарських операцій складені з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вказані обставини, податковим органом направлено до суду клопотання з проханням витребувати у банківської установи інформацію, а саме: підтвердити належність відбитку штампа банку, повідомити щодо наявності або відсутності підпису уповноваженого працівника та відповідального виконавця банку у платіжних дорученнях, надати інформацію щодо їх справжності (оригінальності, автентичності), а також інформацію щодо відсутності дати одержання (проведення) банком коштів.

За результатами розгляду зазначеного клопотання до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про відмову від частини позовних вимог.

Проведення інвентаризації під час проведення перевірки податковим органом

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Відповідно до змін, внесених Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, які набули чинності з 24.11.2022, надано дозвіл на проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

При організації перевірок на окупованих територіях та в районах, де перебування є небезпечним, документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечного:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування такими платниками податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової i статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно матеріальних цінностей, готівки.

Вимога про проведення інвентаризації надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 Кодексу.

На сьогодні основними актами, які встановлюють порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення їх результатів, є Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV), постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 419) та наказ Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 879).

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996-XIV передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 4 Закону № 996-XIV фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

У первинних документах згідно зі ст. 9 Закону № 996-XIV забезпечується фіксування фактів здійснення господарських операцій. Водночас документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції.

Якщо фактичного здійснення операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Абзацом шостим п. 7 розділу І Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов’язковим, окрім іншого на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

Водночас чинне податкове законодавство не визначає чітку форму вимоги про проведення інвентаризації, оскільки такий документ передбачає обов`язок конкретної особи вчинити певні дії. Тому кожна ситуація, особливо у поточних обставинах воєнного стану, є індивідуальною.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 996-XIV проведення інвентаризації обов’язок кожного підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової (податкової) звітності.

Закон № 996-XIV поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно – правових форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати звітність.

Відповідно до п. п. 16 п. 3 розд. III «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 657, в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки відображається інформація про проведені платником податків під час здійснення перевірки інвентаризації його основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, а також інформація щодо інвентаризації документів, розрахунків (у разі її проведення).

Таким чином,

- під час проведення перевірки представники ДПС мають право вимагати від платника податків здійснити інвентаризацію;

- для проведення інвентаризації платник податку має отримати належним чином оформлений документ з такою вимогою;

- представники ДПС можуть бути присутні при інвентаризації;

- при проведенні інвентаризації на вимогу ДПС представники ДПС до складу інвентаризаційної комісії не входять.

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:

- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;

- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;

- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;

- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

- 01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

- 01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-po-roboti-z-podatkovim-borgom/povidomlennya/realizatsiya-zastavnogo-ta-bezhazyaynogo-mayna/647042.html станом на 03.03.2023 розміщено Єдиний реєстр суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, на 2023 рік.

За видобування кам’яного вугілля до держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 60 млн грн рентної плати

У січні – лютому 2023 року платники Дніпропетровщини до держбюджету направили понад 60 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Порівняно з 2022 роком надходження виросли на понад 14 млн грн, або на 31,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що 30.03.2023 – останній день сплати за лютий 2023 року рентної плати:

за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

за користування радіочастотним ресурсом України ;

за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Єдиний податок: сільськогосподарські товаровиробники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 74 млн гривень

Протягом січня – лютого 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 74 млн грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року сума надходжень збільшилась майже на 13 млн грн, або майже на 21 відсоток.

Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Валерій Леонов звернув увагу, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за 2022 рік визначають мінімальне податкове зобов'язання. При цьому, тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Дякуємо платникам за особистий внесок у розвиток нашої держави!

Незадекларована праця – погано для всіх

Незадекларована праця завдає шкоди державі. Неформальна економіка і незадекларована праця в мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.

В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни.

Щодо подання заяви про застосування пільги по земельному податку фізичною особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, до яких відносяться:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551);

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, визначених п. 281.1 ст. 281 ПКУ, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею Заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія)).

Про подання фізичною особою – підприємцем податкової декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено наступне.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Про пільги з ПДФО і військового збору для фізичних осіб – волонтерів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до підпунктів 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

● кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України від 19 квітня 2011 року № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3236);

● відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону № 3236.

Які документи має подати ФО – платник ПДФО до контролюючого органу, щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Які доходи у вигляді неустойки (штрафів) та пені не включаються до доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

Норми встановлені п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Щодо звільнення від оподаткування ПДФО безоплатно наданих лікарських засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 165.1.61 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема вартість безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

Фізичні особи Дніпропетровщини сумлінно сплачують податок на нерухомість

Протягом січня – лютого 2023 року фізичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів майже 19,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з січнем – лютим 2022 року сума надходжень збільшилась майже на 11,2 млн грн, або 38,5 відсотків.

Дякуємо за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів!

Звертаємо увагу, якщо об’єкти оподаткування податком на нерухомість розташовані на території однієї територіальної громади, то до відповідного контролюючого органу подається одна декларація.

Якщо об’єкти оподаткування розташовані на території кількох територіальних громад, які обслуговуються одним контролюючим органом, то до відповідного контролюючого органу надаються декларації/додатки по кількості територіальних громад. Якщо форма декларації має додатки, то до контролюючого органу надається одна декларація та до неї додаються окремі додатки по кожній територіальній громаді.

Єдиний внесок: майже 4,7 млрд грн сплатили з початку року платники Дніпропетровщини

У січні – лютому 2023 року від платників Дніпропетровської області надійшло до спецфондів майже 4,7 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року майже на 1,2 млрд грн, або на 33,6 відсотків.

Валерій Леонов нагадав, що 20.03.2023 – останні день сплати єдиного внеску роботодавцями за найманих працівників за лютий 2023 року, крім гірничих підприємств. Гірничі підприємства за найманих працівників за лютий 2023 року сплачують єдиний внесок не пізніше 28.03.2023.

Дякуємо всім за працю і своєчасну сплату податків і зборів!

Представникам Євроделегації презентовано функціональні можливості нових додатків ПРРО

Державна податкова служба України разом з представниками EU4PFM презентували представникам Євроделегації функціональні можливості нових додатків ПРРО у режимі реального часу та поділилися відгуками підприємців.

Одна з найважливіших податкових реформ, за якою спостерігає не лише Україна, а й її міжнародні партнери, – це функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Це сучасний інноваційний інструмент податкового адміністрування, який нині вдалося імплементувати лише кільком країнам Європейського Союзу. І Україна також успішно втілила цю ініціативу за підтримки ЄС та EU4PFM.

Наочно про переваги ПРРО дивіться у презентаційних матеріалах та відео.

Прямуємо до європейського майбутнього разом!

Суд підтримав позицію податківців щодо відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму понад 47,4 млн гривень

Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 280/4277/22 за заявою позивача залишено без розгляду позовну заяву до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов’язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму понад 47,4 млн гривень.

За наслідком аналізу наданих позивачем документів та отриманої інформації від розпорядників встановлено, що перевізники, вказані в товарно-транспортних накладних, не є власниками транспортних засобів.

Також на запит контролюючого органу до перевізників, зазначених у товарно-транспортних накладних, останні повідомили про відсутність господарських взаємовідносин із позивачем, а також відсутність укладених договорів, якими передбачене передання права володіння чи розпорядження, довіреностей на розпорядження та керування транспортними засобами. Крім того, один з перевізників повідомив про відсутність у розпорядженні зазначених у товарно-транспортних накладних транспортних засобів.

Деклараційна кампанія – 2023 триває

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція з питань кампанії декларування громадянами та самозайнятими особами доходів, отриманих у 2022 році, за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Бабкіної Оксани.

Під час спілкування з журналістами Бабкіна Оксана зазначила, що з 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2022 року.

Вона нагадала, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, дохід, отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції, доходи від продажу/обміну рухомого або нерухомого майна тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті та не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- та в інших випадках передбачених законодавством.

Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи також зобов’язані подати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Під час спілкування Бабкіна Оксана звернула увагу на терміни подання громадянами податкової декларації.

Громадяни, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та фізичні особи – підприємці, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, - подають декларацію про майновий стан і доходи за звітний 2022 рік до 1 травня 2023 року.

Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2022 року, можуть подати декларацію протягом всього 2023 року.

Також зазначено і способи подання декларації. Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі. Для цього можна скористатися запровадженим новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі облікових даних платника.

Щодо терміну сплати задекларованих сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору повідомлено наступне.

Фізичні особи та фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов'язані самостійно до 01 серпня 2023 року сплатити суму податкових зобов'язань, зазначених ними у річній декларації.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 10 травня 2023 року.

Підсумовуючи, податківиця закликала приєднатися до кампанії декларування 2023, адже свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови успішного суспільства!

До уваги платників ПДВ: з 1 квітня 2023 року буде діяти нова форма податкової накладної

З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Таким чином, застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Комунікаційна податкова платформа: ДПС та УСПП провели робочу зустріч

Діяльність підприємств та механізм проведення документальних податкових перевірок субʼєктів господарювання під час воєнного стану обговорили сьогодні представники ДПС та Українського Союзу промисловців і підприємців.

Фахівці податкової служби розповіли про перевірки, які ДПС проводить у рамках своєї компетенції, розʼяснили процедури апеляційного оскарження за результатами контрольно-перевірочних заходів. Податківці відповіли на запитання учасників зустрічі, проаналізували окремі кейси, з якими звернулися підприємці, та надали практичні рекомендації.

Нагадаємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Необхідність подання повідомлення про заснування трасту, фонду, установи чи іншого утворення

Державна податкова служба України повідомляє, що 10.02.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 408, яким затверджено Порядок надання засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи на вимогу контролюючого органу письмового підтвердження щодо відповідності умовам, передбаченим пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 розділу І Податкового кодексу України (далі – Порядок).

Цей порядок визначає організаційно-правові засади надання вищезазначеного письмового підтвердження.

Дія Порядку поширюється на фізичних осіб – резидентів України або юридичних осіб – резидентів України, які є засновниками трасту, власниками частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи.

До утворень без статусу юридичної особи належать, зокрема, але не виключно, трасти (як форма майнових договірних відносин як такі, що мають, так і не мають статусу податкового резидента однієї держави), фонди, установи, інші особи-нерезиденти, організаційно-правову форму яких включено до переліку1, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі. Засновник трасту, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка в юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно умови, визначені у пп. 392.1.5.1 ст. 392 Кодексу.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку контролюючий орган має право звернутися до такої особи з вимогою надати письмове та документальне підтвердження щодо додержання нею передбачених умов.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Засновник трасту, власник частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи разом з Письмовим підтвердженням має надати такі документи:

- повідомлення особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового керуючого) (далі – Повідомлення);

- витяг з трастової угоди у вигляді інформації щодо імені засновника трасту, трастового керуючого, протектора (якщо призначений), бенефіціара/бенефіціарів (якщо призначений/призначені) та відомостей, зазначених у пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, за нотаріально засвідченим підписом особи, яка здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи, а у разі, якщо така особа не є регульованою та/або ліцензованою, то нотаріально засвідченим підписом адміністратора такої особи, який регулюється та/або ліцензується відповідно до особистого закону (далі – Витяг);

- юридичний висновок, адресований засновнику, за законодавством країни заснування діскреційного безвідкличного трасту, що підтверджує відомості, зазначені в пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, наданий юридичною фірмою або іншою особою, яка має право надавати юридичні або адвокатські послуги, діяльність якої підлягає обов’язковому ліцензуванню або регулюванню відповідно до особистого закону (далі – Юридичний висновок). Підписи осіб мають бути нотаріально засвідченими.

Повідомлення надається трастовим керуючим, довірчим/титульним власником, іншим номінальним утримувачем (номінальним власником) із зазначенням інформації щодо іншої особи/інших осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності), чи іншої особи, яка призначається для контролю над діями особи/осіб, яка здійснює/які здійснюють управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (у разі наявності).

Повідомлення, Витяг та Юридичний висновок мають бути належним чином легалізовані відповідно до вимог законодавства України.

Контролюючий орган запитує у платника податків (за його згодою) надання належним чином оформленого перекладу українською мовою документів, визначених пп. 392.1.5.3 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу.

Письмове підтвердження надсилається до контролюючого органу протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту.

Контролюючий орган має право направити особі, визначеній у пп. 392.1.5.1 пп. 392.1.5 п. 392.1 ст. 392 Кодексу, запит щодо надання документального підтвердження або витягів з документації стосовно інформації, зазначеної у Повідомленні, Юридичному висновку.

Довідково:

1 Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 № 480.

Процедура отримання неприбутковою організацією витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9316.html

За який рік вперше визначається мінімальне податкове зобов’язання та надсилається ППР ФО, які не зареєстровані як ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.

Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим. 1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання визначається контролюючим органом.

У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов’язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (пп. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Благодійник – фізична особа внесена до Реєстру волонтерів: яка податкова звітність подається до контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Підпунктом «б» п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, зокрема, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів) в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073), для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.

Положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів.

Зазначені у п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Особливості оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 ПКУ, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ.

Враховуючи викладене, благодійник – фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів в порядку, визначеному Законом № 5073, подає до контролюючого органу Декларацію у разі, якщо на її банківському рахунку, призначеному для здійснення благодійної діяльності, надходять кошти не від податкових агентів.

Чи потрібно ФО, яка отримала іноземний дохід, здійснювати переклад довідки про суму сплаченого ПДФО, а також про базу та/або об’єкт оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Згідно з п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (далі – Довідка). Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Абзацом другим частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Відповідно до ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Враховуючи викладене, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то фізична особа, яка одержала іноземний дохід, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, надає контролюючому органу легалізовану в установленому порядку Довідку, яка супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Нагадування для фізичних осіб – підприємців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 177.5 п. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (податок) розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується(п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Фізична особа – іноземець з постійним місцем проживання в Україні: чи має право здавати нерухомість в оренду самостійно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Нерухоме майно, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Враховуючи викладене, незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог п.п. 170.1.3 п 170.1 ст. 170 ПКУ, тобто через ФОП або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

Воєнний стан в Україні: чи включає ФОП на загальній системі оподаткування до складу доходу суму компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету встановлені Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 (далі – Порядок № 331).

Дія Порядку № 331 поширюється на роботодавців, які працевлаштували внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», зокрема, тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування (п. 3 Порядку № 331).

Згідно з п. 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6500 грн щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Так, до витрат ФОП відносяться, зокрема витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі – працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень (п.п. 177.4.2 п. 177.4 ст. 177ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджені Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОП і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок її ведення (далі – Порядок № 261).

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. II Порядку № 261 сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно – правового характеру відображаються у графі 7 Типової форми.

Враховуючи те, що сума коштів, отримана ФОП у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, не пов’язана з господарською діяльністю ФОП, то сума таких коштів не включається до його доходу, але такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому у графі 7 Типової форми зазначається сума витрат, понесених ФОП на оплату праці фізичних осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

Як зазначати у декларації з плати за землю інформацію про державну реєстрацію прав власності/користування, якщо договір купівлі земельної ділянки, укладений у 1998 році, не був зареєстрований

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підставою для нарахування земельного податку, зокрема є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.

У розділі І у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав власності/користування (реєстрації документів, які засвідчують/ підтверджують право власності/користування/право на земельну частку (пай)) зазначається у разі наявності такої реєстрації.

Питання щодо наявності державної реєстрації може виникати щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру»). У такому разі за відсутності інформації про державну реєстрацію прав колонки 5, 6 розділу І не заповнюються.

У розділі ІІ у колонках 5, 6 інформація щодо державної реєстрації прав користування згідно з договором оренди зазначається у разі наявності такої реєстрації.

Разом з цим зазначаємо, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), до повноважень якої належить забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру (Кадастр), на виконання п.п. 2 п. 1 Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» розроблено проект нової бюджетної програми «Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру».

Тому за наявності земельних ділянок, сформованих до 2004 року, або речові права на які зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Кадастру суб’єкту господарювання доцільно звернутися до Держгеокадастру як головного адміністратора Кадастру з питання прискорення виконання технічної документації із землеустрою та перенесення відомостей про такі земельні ділянки до Кадастру.

Частина чистого прибутку: майже у 2 рази збільшились надходження від платників Дніпропетровщини до держбюджету

У січні – лютому 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 2,3 млн грн частини чистого прибутку.

За словами заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова, у порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 1,1 млн гривень.

Як зазначив Валерій Леонов, системна та послідовна робота податкової служби Дніпропетровщини з налагодження конструктивного діалогу з платниками податків сприяє їх відповідальному ставленню до виконання своїх податкових обов’язків, забезпечуючи позитивну динаміку надходжень до бюджетів.

Дякуємо за фінансову підтримку держави!

Платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 6,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом двох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 6,2 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 484 тис. грн, або на 8,5 відсотків більше.

Нагадуємо, що платники збору за місця для паркування транспортних засобів з 01.04.2023 подають Податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2022 за № 1586/38922) (далі – Наказ № 402) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 445 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.2022 за № 1652/38988) (далі – Наказ № 445).

Довідково: Накази № 402, № 445 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 402 зі змінами, внесеними наказом № 445, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Форми звітності».

Комунікаційна податкова платформа: зустріч ДПС та Європейської Бізнес Асоціації

У рамках Комунікаційної податкової платформи фахівці ДПС провели зустріч з представниками Європейської Бізнес Асоціації за участю Ради бізнес-омбудсмена.

Учасники розглянули низку питань щодо оподаткування підприємств у період воєнного стану. ДПС було розʼяснено застосування законодавчих норм та надано практичні рекомендації з окремих кейсів.

ДПС завжди відкрита до комунікації з організаціями, які представляють інтереси платників. Це дозволяє ефективно реагувати на проблеми, які виникають у бізнесу, та в межах компетенції вживати заходи для їх вирішення.

Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Податківцями Дніпропетровщини проведено онлайн-семінар з аграрним бізнесом регіону

Сьогодні, 16.03.2023 року, за зверненням представників аграрного сектору на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) в онлайн-форматі проведено зустріч з питань оподаткування підприємств в умовах воєнного часу.

Під час семінару обговорювали актуальну тему щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак та члени комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податківці поінформували про зміни до Порядку зупинення податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК), які набрали чинності з 01.01.2023, надали роз’яснення щодо відновлення термінів розгляду скарги, передбачених Податковим кодексом України.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ.

Фахівцями ГУ ДПС надано платникам змістовні відповіді на актуальні питання. Також наголошено на ефективності роботи Комунікаційної податкової платформи, яка діє для оперативної комунікації податкової служби області з регіональним бізнесом.

По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

Транспортний податок: які транспортні засоби є обʼєктом оподаткування

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

До загального фонду держбюджету у лютому надійшло понад 6,9 млрд грн акцизного податку

Продовжує зберігатися позитивна динаміка в надходженнях акцизного податку до загального фонду держбюджету.

Так, у лютому 2023 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі понад 6,9 млрд грн. Це складає 115,5 відс. від доведеного показника доходів (6 млрд грн). Додатково надійшло 928,9 млн грн, у тому числі з лікеро-горілчаної продукції – 374,4 млн грн та з тютюнових виробів – 380,8 млн гривень.

Порівняно з минулим роком сплата акцизного податку до загального фонду зросла на 1,3 млрд грн, або на 23,6 відс., у тому числі за рахунок додаткових надходжень з ввезених тютюнових виробів (0,8 млрд гривень). Це відбулось, зокрема, внаслідок підвищення ставок акцизного податку та впливу антифорстолінгових обмежень щодо обсягів продажу марок акцизного податку та обсягів реалізації тютюнових виробів, які були запровадженні та діяли у жовтні – грудні 2022 року та сприяли недопущенню значного збільшення обсягів реалізації/ввезення напередодні підвищення ставок акцизного податку.

Надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, а також реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у лютому 2023 року склали 952,4 млн грн, що у 2,1 раза більше ніж у лютому 2022 року (443,3 млн грн).

Суд підтримав позицію податківців щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Київським окружним адміністративним судом у справі № 320/12072/21 відмовлено у задоволенні позову до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов’язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму майже 1,9 млн гривень.

За наслідком аналізу наданих позивачем документів встановлено, що товарно-транспортні накладні містять суперечливу та не повну інформацію. Згідно з інформацією з відкритих джерел вказані у товарно-транспортних накладних автомобілі є легковими автомобілями та не могли здійснювати перевезення заявленої кількості товару з урахуванням обмеженої вантажопідйомності.

Коли відкликається податкове повідомлення-рішення і податкова вимога?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПКУ);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПКУ).

Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (із змінами та доповненнями) податкова вимога вважається відкликаною:

- у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

- з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;

- у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Про джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Вказане поняття податкового боргу визначено п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 20.1.1прим.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.5 ст. 87 ПКУ у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового борту такого платника податків.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ (п. 87.6 ст. 87 ПКУ).

До уваги фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) встановлено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим.1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

При цьому застосування або незастосування положень п. 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є правом зазначених платників єдиного внеску, а отже, не позбавляє таких осіб можливості сплачувати єдиний внесок за себе в терміни, визначені законодавством, та зазначати суми такого єдиного внеску в декларації, що, зокрема, є передумовами для зарахування страхового стажу.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/povidomlennya-rozyasnennya/620987.html платники можуть отримати інформацію:

Як почати користуватись ПРРО від ДПС?

Як встановити ПРРО від ДПС на Web та Windows?

Як встановити ПРРО від ДПС на iOS та Android?

Триває деклараційна кампанія 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Декларування доходів та сплата податків і зборів з отриманих доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації, при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).

Деякі особливості визначення МПЗ при суборенді землі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі офіційної реєстрації договорів суборенди станом на 01.01.2022, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік визначає суборендар.

У разі переходу права користування (суборенди) протягом 2022 року від одного користувача до іншого та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в користування (суборенду), а для нового користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право користування (суборенди) на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких користувачів (пункт 38 прим.1.3 статті 38 прим.1, пункт 38 прим.1 .4 статті 38 прим.1 Податкового кодексу України).

Детальніше щодо окремих змін положень Податкового кодексу України – в Інформаційному листі ДПС № 1/2023 за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/543/656390/InfoList1_2023.pdf.

Закон України № 2888: які зміни внесено до порядку коригування фінансового результату до оподаткування страховика щодо формування страхових резервів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набере чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).

Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

У ПКУ враховано особливості законодавчого регулювання відносин у сфері страхування при коригуванні фінансового результату до оподаткування у зв’язку з формуванням страховиками страхових резервів та уточнено особу уповноваженого органу у зазначеній сфері. З урахуванням внесених змін, фінансовий результат до оподаткування страховика коригується на різницю між приростом (убутком), сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України, а не уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3-141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).

Детальніше щодо платіжних послуг – в Інформаційному листі ДПС № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» - за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2_2023.pdf

Приймання та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Для здійснення електронного документообігу необхідно:

- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;

- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);

- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:

[email protected] до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»;

http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).

Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.

Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС:

Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:

http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx

Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/

Уніфікований формат транспортного повідомлення:

https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html

Реєстр форм електронних документів:

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/

Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились податком на нерухомість більше ніж на 159 млн гривень

У січні – лютому 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 159 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2022 роком сума надходжень збільшилась на понад 34,5 млн грн, або на 27,7 відсотків.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2022 за № 1484/38820) та наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.12.2022 за № 1537/38873), які набрали чинності 20.12.2022, затверджена нова форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в якій передбачені місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо адреси місць розташування об’єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання.

З метою зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення надалі сервісного обслуговування платників запроваджується позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Рентна плата: за спецводокористування до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 24 млн гривень

Протягом двох місяців поточного року платниками Дніпропетровської області до держбюджету спрямовано понад 24 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 7,4 млн грн, або на 44,6 відсотки.

«У складний воєнний час платники продовжують підтримувати нашу державу, сумлінно сплачуючи податки. Завдяки їх активній громадянській позиції бюджети стабільно отримують такі необхідні кошти. Висловлюємо вдячність платникам за своєчасно сплачені податки та збори. На сьогодні це надзвичайно важлива місія, яка забезпечує економічну стабільність країни», - зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Щодо документальних позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів

Відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, по яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Під час проведення контрольно-перевірочних заходів при відпрацюванні інформації Національного банку України щодо виявлених уповноваженими банківськими установами фактів порушення резидентами граничних строків розрахунків за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів встановлена значна кількість фактів:

неподання резидентом до банківської установи повного пакету документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків;

надходження до банківської установи реєстру митних декларацій за операцією резидента, який не є клієнтом цього банку;

надходження коштів від нерезидента за експортною операцією на рахунки резидента в банківській установі, яка не зазначена в митній декларації;

неповідомлення банківської установи про внесення змін до митної декларації на підставі аркуша коригування.

Ненадання резидентами до банківської установи повного пакету документів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

Наголошуємо, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень Національного банку України про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама