Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2023-03-08 11:36 55 Подобається 1

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Щодо заповнення реквізитів митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо заповнення реквізитів митної декларації в акцизних накладних при операціях по ввезенню на митну територію України підакцизних товарів у зв’язку із затвердженням наказу Міністерством фінансів України від 23.09.2022 № 296 «Про внесення змін до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 за № 1207/38543 повідомляє про наступне.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України обсяги ввезеного на митну територію України пального зараховуються до Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій (далі – МД) у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Формою акцизної накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 27.11.2020 № 729 передбачено заповнення реквізитів митної декларації, зокрема дати та номеру МД, які проставляються в розділі «Реквізити митної декларації» при заповненні та реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних за кодом операцій для складання в одному примірнику «4», платником акцизного податку під час розподілення між акцизними складами пересувними, що використовуються під час ввезення пального, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення.

Реєстраційний номер МД є обов’язковим реквізитом електронного інвойсу, який проставляється за схемою визначеною Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі – Наказ № 651).

Із змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2022 № 296 до Наказу № 651, змінилася схема проставлення реєстраційного номеру МД, а саме:

до змін – ММММММММ/РРРР/НННННН, де

«ММММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення митного органу, якому подана МД;

«РРРР» - чотири цифри поточного року;

«НННННН» - порядковий номер митної декларації в журналі обліку МД у порядку зростання протягом поточного року);

після змін – PPUAММММММНННННННК, де

«PP» - останні 2 цифри року, в якому прийнято МД;

«UAММММММ» - код згідно з Класифікатором митних органів підрозділу митного оформлення, яким прийнято МД;

«ННННННН» - 7-значна цифрова (цифрово-літерна) складова реєстраційного номера МД, що не має повторюватись для відповідного восьмизначного коду підрозділу митного оформлення протягом календарного року;

К - контрольний символ.

Про порядок та термін реєстрації ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що процедура застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Порядок реєстрації ПРРО встановлено розділом II Порядку № 317.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 317 суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій зобов’язані, зокрема, застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Реєстр) і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування.

Пунктами 1 та 7 розділу II Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде Реєстр в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток (далі - електронний підпис та/або печатка), що використовуються такими ПРРО.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, вносяться до Реєстру на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО (J/F1391802) (додаток 5 до Порядку № 317).

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером контролючого органу (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 317 ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, піо належить суб’єкту господарювання на праві власності, володіння, користування, на якого зареєстровано ПРРО. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Про перелік документів для отримання фізичною особою картки платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до пункту 70.9 статті 70 Податкового кодексу України та пункту 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного цим Положенням (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для отримання картки платника податків, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.

1) для громадян України:

паспорт громадянина України (далі – паспорт);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства:

паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту;

3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" два таких документи:

копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

довідка про звернення за захистом в Україні.

За бажанням особи Картка платника податків може бути видана її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії.

Картка платника податків фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надіслана до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.

Для отримання Картки платника податків, іноземці та особи без громадянства додатково подають засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою документа, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства (після пред’явлення повертається), та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Картка платника податків малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі необхідності повторного отримання Картки платника податків з причини втрати або зіпсування такого документа фізична особа – платник податків подає до контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Податковий календар на 09 березня 2023 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що

09 березня 2023 року, четвер, останній день подання:

звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС за лютий 2023 року;

звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за лютий 2023 року;

звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС за лютий 2023 року;

звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за лютий 2023 року;

звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ за лютий 2023 року.

За спецвикористання води місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників понад 31 млн грн рентної плати

У січні – лютому 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 31,1 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 14 млн грн, або майже на 85 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Висловлюємо подяку всім платникам за фінансову підтримку нашої країни!

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

Затверджено нову форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 року за № 1586/38922) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 445 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року за № 1652/38988) (далі – накази № 402, № 445).

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

- на забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 2 додатка до декларації);

- відповідно до положень п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для забезпечення можливості надання декларації за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, якій не співпадає з квартальними термінами подання податкової звітності, у декларації передбачена відмітка про ліквідацію/реорганізацію платника збору.

Нова форма декларації застосовується з 01.04.2023.

Накази № 402, № 445 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 402 зі змінами, внесеними наказом № 445, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві збори / Збір за місця для паркування транспортних засобів / Форми звітності».

Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Роз’яснення щодо особливостей заповнення довідки-розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

З метою упередження помилок, що виникають під час складання довідки-розрахунку, ДПС надає роз’яснення щодо її складання, а також приклади заповнення.

Поля «Керівник контролюючого органу (уповноважена особа)» та «"___" ____________ 20__ року» заповнюються контролюючим органом.

У полі «ДОВІДКА-РОЗРАХУНОК на _________ 20__ року» платник єдиного внеску зазначає дату її складання.

У полі «Найменування / прізвище, ім’я по батькові (за наявності) платника єдиного внеску» зазначається найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) платника єдиного внеску. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі зазначене поле заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника.

У полі «Код за ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті» зазначається код за ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або РНОКПП чи серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб), за яким платник єдиного внеску перебуває на обліку в контролюючому органі. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі зазначене поле заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника.

У полі «№ рахунку» платник єдиного внеску зазначає свій рахунок для виконання платіжних операцій у форматі IBAN. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі платнику надається можливість обрати один із зареєстрованих за ним рахунків відповідно до реєстраційних даних такого платника.

У полі «Найменування надавача платіжних послуг» зазначається найменування обслуговуючого надавача платіжних послуг, у якого відкрито відповідний рахунок. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі зазначений реквізит заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника та обраного ним рахунка.

У рядку 1 «Заробітна плата, зазначена в платіжній інструкції або грошовому чеку» зазначається сума заробітної плати, що зазначена у платіжній інструкції, тобто заробітна плата зменшена на суму відрахувань податків та інших обов’язкових платежів, яка підлягає виплаті через обслуговуючого надавача платіжних послуг.

У рядку 1.1 «Заробітна плата, що перевищує максимальну величину, з якої справляється єдиний внесок» зазначається сума перевищення максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (у 2023 році становить 100500,00 грн.), яка зменшена на суму відрахувань податків та інших обов’язкових платежів. Наприклад: зменшена на 19,5%, тобто на розмір податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

У рядку 1.2 «Заробітна плата працюючих інвалідів» зазначається сума заробітної плати осіб з інвалідністю зменшена на суму відрахувань податків та інших обов’язкових платежів.

У рядку 2 «22% х (р. 1 - р. 1.1 - р. 1.2)» здійснюється розрахунок 22% від різниці рядків 1, 1.1 та 1.2. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі розрахунок зазначеного рядка здійснюється автоматично на підставі даних, заповнених в рядках 1, 1.1 та 1.2, з можливістю внесення змін платником єдиного внеску, у разі незгоди з автоматичним розрахунком.

У рядку 3 «8,41% х р. 1.2» здійснюється розрахунок 8,41% від суми, зазначеної у рядку 1.2. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі розрахунок зазначеного рядка здійснюється автоматично на підставі даних, заповнених в рядку 1.2, з можливістю внесення змін платником єдиного внеску, у разі незгоди з автоматичним розрахунком.

У рядку 4 «Переплата єдиного внеску» відображається сума переплати єдиного внеску, тобто за мінусом авансових платежів, здійснених до дня отримання коштів в установах надавача платіжних послуг за поточний звітний період та у поточному звітному періоді. Наприклад: до суми переплати не входить єдиний внесок, сплачений до 20 березня 2023 року із заробітної плати за лютий та березень 2023 року.

У рядку 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в платіжній інструкції та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 - р. 4)» здійснюється розрахунок суми єдиного внеску, що підлягає перерахуванню. При формуванні довідки-розрахунку в електронній формі розрахунок зазначеного рядка здійснюється автоматично на підставі даних рядків 2, 3 та 4, з можливістю внесення змін платником єдиного внеску, у разі незгоди з автоматичним розрахунком.

У першому полі «Інформація для надавача платіжних послуг» відображається заробітна плата, зазначена у платіжній інструкції. У другому полі зазначається дата, номер і сума платіжної інструкції на сплату єдиного внеску, яка не може бути менша за суму показника у рядку 5.

Поле «Інформація для надавача платіжних послуг» є обов’язковим для заповнення платником єдиного внеску. Не заповнення зазначеного поля є підставою для відмови у погодженні довідки-розрахунку контролюючим органом відповідно до пункту 4 Порядку.

Також звертаємо увагу платників єдиного внеску, які подають довідку-розрахунок на погодження через електронний кабінет, отримання «позитивних» квитанцій № 1 та № 2 свідчить про те, що документ пройшов перевірку на відповідність діючій формі, стандартів електронного документа, наявності обов’язкових реквізитів та зареєстровано в контролюючому органі для проведення процедури погодження. Тобто квитанція № 2 не є фінальним етапом погодження, натомість результатом завершення зазначеної процедури є надсилання платнику єдиного внеску в електронний кабінет погодженої довідки-розрахунку в електронній формі або відмови у погодженні з наявними кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою.

Детальні приклади заповненням довідки – розрахунку наведені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/657169.html

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини зустрілась з представниками бізнесу регіону

Дніпропетровщина, як багатий і різноманітний економічний район України, уявляє собою структурно розгалужений промисловий комплекс.

Сьогодні, 07.03.2023, керівниця податкової служби області Твердохлєб Марина провела бізнес-зустріч з представниками великого виробника та експортера у сфері харчової промисловості.

Під час відвідування компанії очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ознайомилась з виробничими потужностями підприємства, а також обговорила з підприємцями актуальні питання податкового законодавства.

«Податкова служба Дніпропетровщини прагне бути надійним партнером чесного бізнесу, ми зацікавлені в захисті його інтересів та успішній роботі – адже це забезпечення надходжень коштів до бюджетів. У цьому процесі важливу роль відіграє злагоджена комунікація з бізнесовими колами», – зазначила Твердохлєб Марина.

Зустріч пройшла в режимі фахової дискусії. Учасники заходу домовились про подальшу співпрацю.

Акцизний податок: за вироблені товари до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже понад 29 млн гривень

Протягом січня – лютого 2023 року від платників Дніпропетровської області до державного бюджету за вироблені товари надійшло понад 29 млн грн акцизного податку. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились майже на 17 млн грн, або на 133,7 відсотків.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що з 1 січня 2023 року змінились розміри деяких ставок податків та порядок нарахування деяких податкових зобов’язань з акцизного податку.

Так, збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (кожний рік на 20 відсотків). Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.

Дякуємо платникам податків за своєчасну сплату податків!

Щодо особливостей визначення «першого» та «наступного» порушення, пов’язаного із неналежним застосуванням РРО/ПРРО

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Суд підтвердив правомірність податкового повідомлення-рішення на суму 36,12 млн гривень

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновки суду апеляційної інстанції та позицію Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 280/1006/21 про те, що порушення строків сплати грошових зобов`язань за незалежних від платника податків причин не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату податків.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів своєчасного та у повному обсязі сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та/або погашення податкового боргу з цього податку за спірний період, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав у контролюючого органу для застосування штрафних санкцій визначених статтею 126 ПК України.

Також встановлено, що позивач не мав об`єктивної можливості та правових підстав своєчасно сплатити грошові зобов`язання з податку на додану вартість за наявності заборгованості по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками, оскільки відповідно до вищенаведених приписів законодавства України сплата податкових платежів може здійснюватись лише після погашення у повному обсязі існуючої заборгованості по виплаті заробітної плати.

Верховний Суд зауважив, що позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі, однак вказує, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежать від його волі.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що приписами статті 126 ПК України не передбачено умов, за яких несвоєчасна сплата податкових зобов`язань може вважатись такою, що відбулась з поважних причин. Навпаки, нормами ПК України передбачено обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.

З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, Касаційний адміністративний суд резюмує, що сплата позивачем податкового боргу, яка відбулась з порушенням строків сплати грошових зобов`язань згідно доводів позивача за незалежних від нього причин та за відсутності його вини не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності, а тому підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним відсутні.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 280/1006/21 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції від 27.10.2021, якою відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 36,12 млн грн, – залишено без змін.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за номером 1102/3255) (далі – Наказ № 733) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок).

Так, відповідно до Порядку для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Наказу № 733).

Довідка надається платнику безоплатно.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/ відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.

За відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує Довідку.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав Довідку, сформовану у паперовій формі, до закінчення строку її дії, така Довідка зберігається в уповноваженому органі.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.

Наказ № 733 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73067.html

Понад 182,5 млн грн військового збору спрямовано до держбюджету у лютому 2023 року платниками Дніпропетровщини

У лютому 2023 року платники Дніпропетровської області спрямували до держбюджету понад 182,5 млн грн військового збору. У порівнянні з лютим 2022 року сума надходжень збільшилась на понад 87 млн гривень.

Нагадуємо, що платниками військового збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 ПКУ.

Дякуємо за відповідальне ставлення до своїх податкових обов’язків!

Щодо основних новацій податкового законодавства у 2023 році в частині акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 1 січня 2023 року впроваджена нова версія УКТ ЗЕД (Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX«Про Митний тариф України»), побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року.

На виконання положень статті 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», Державна митна Служба України наказом від 23 листопада 2022 року № 513 (набув чинності з 01.01.2023) затвердила Перехідні таблиці від УКТЗЕД версії 2017 р. до УКТЗЕД версії 2022 р.

Перехідні таблиці являють собою два стовпчики з кодами один навпроти одного версій УКТ ЗЕД 2017 року ліворуч та 2022 року праворуч.

Вказані зміни вплинуть, зокрема, на заповнення декларацій акцизного податку, акцизних накладних, розрахунків коригування до акцизних накладних, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Збільшуються ставки акцизного податку:

- з 1 січня 2023 року збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів(пункт 17підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (кожний рік на 20 відсотків).

Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.

- на рідини, що використовуються в електронних сигаретах для виробників та імпортерів(Закон України 15 березня 2022 року №2139 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного»).

З 01 січня 2023 року ставка збільшується до 10000 гривень за 1 літр (діяла ставка 3000 гривень за 1 літр). Норма діє протягом воєнного та/або надзвичайного стану.

Фермерське господарство платник єдиного податку четвертої групи використовує в своїй діяльності земельні ділянки членів фермерського господарства, МПЗ потрібно нараховувати чи ДПС нарахує самостійно власникам земельних ділянок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до Земельного кодексу України (ст.ст. 125 – 126) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи зазначене, якщо фермерське господарство користується земельними ділянками с/г призначення, які перебувають у власності членів фермерського господарства, без укладання договору оренди та державної реєстрації переходу такого права користування, то обов’язок з визначення загального МПЗ виникає у власників земельних ділянок с/г призначення (пункт 381.4 статті 381, підпункт 381.1.4 пункту 381.1 статті 381, пункт 170.14 статті 170 Податкового кодексу України).

Детальніше щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання – на вебпорталі ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/655500.html (Питання – відповіді щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання).

Військовий збір: майже 344 млн гривень підтримка від платників Дніпропетровської області

У січні – лютому 2023 року надходження військового збору до державного бюджету від платників Дніпропетровщини склали майже 344 млн гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб платники збільшили свої надходження з військового збору порівняно з 2022 роком на понад 82,7 млн грн, або на 31,7 відсотки.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Марина Твердохлєб висловила подяку суб’єктам господарювання за роботу в правовому полі, за збереження робочих місць, за сумлінне наповнення бюджетів.

Новий етап спільної роботи для зниження рівня незадекларованої праці

В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни. Намагаючись збільшити свої прибутки, деякі роботодавці уникають укладення трудових договорів і, відповідно, сплати податків.

ДПС та Держпраці об’єднуються з іншими органами для активізації роботи, спрямованої на подолання явища незадекларованої праці.

Об’єднання зусиль відбувається через організацію співпраці та соціальний діалог. Для цього при міжрегіональних територіальних управліннях Держпраці створені міжвідомчі робочі групи, які формують дорожні карти приведення трудових відносин у відповідність до законодавства на рівні регіонів. До цієї роботи залучені державні органи, органи місцевого самоврядування і соціальні партнери.

На цьому етапі організована робота щодо ідентифікації суб’єктів господарювання, що не укладають трудові договори з працівниками, та формується їх перелік з метою організації подальших заходів стимулювання таких роботодавців до належного оформлення трудових відносин.

З метою інформування суб’єктів господарювання про ризики незадекларованої праці Державною податковою службою України всім платникам податків розсилаються інформаційні повідомлення, розроблені Держпраці. Така робота є частиною спільної інформаційної кампанії щодо ролі оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану у забезпеченні економічної стійкості держави.

Звертаємо увагу роботодавців, що оформлювати працівників і сплачувати податки – це не просто юридичне зобов'язання, а громадянський обов'язок, особливо в часи війни. Втрати від незадекларованої праці становлять більше 100 млрд гривень на рік, які дозволили б збільшити видатки на оборону країни.

Відповідальність за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 201 тисячі гривень.

За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн), сплачувати усі податки та збори і бути відповідальним роботодавцем!

Щодо норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норм виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норм втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу другого пункту 214.6 статті 214 Податкового кодексу України, частини першої статті 13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З 25 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 «Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв» (далі – постанова № 1310), якою:

- затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норми втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;

- установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування дозволяється застосування суб’єктами господарювання норм втрат спиртових дистилятів та/або алкогольних напоїв, відсутніх у затверджених згідно з пунктом 1 постанови № 1310 нормах втрат, відповідно до нормативних документів, згідно з якими виготовляються відповідні спиртові дистиляти та/або алкогольні напої;

- визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 «Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (Офіційний вісник України, 1999 р., № 7, ст. 237) та зміни, які вносились до неї.

Нагадування для платників екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Нормами п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли:

- з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст.245 ПКУ;

- з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Платникам податку на прибуток підприємств, які перейшли на період дії воєнного стану на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п.140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Про реалізацію експериментального проєкту. Шановні клієнти!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державною податковою службою України успішно реалізовано експериментальний проєкт щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – Експериментальний проєкт) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 641 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою». На момент завершення реалізації Експериментального проєкту Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС (далі – КНЕДП ІДД ДПС) супроводжувалось понад 1,96 млн діючих кваліфікованих сертифікатів.

23.12.2022 внесено зміни до Довірчого списку кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, внаслідок чого КНЕДП ІДД ДПС був замінений на Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, який продовжує надавати безкоштовні електронні довірчі послуги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України проінформувала, що з 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876-ІХ), який опубліковано у газеті «Голос України» від 07.02.2023 № 26.

Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) до ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

- для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

- для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

- до 15 календарних днів – 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;

- від 16 до 30 календарних днів – 5 % такої суми ПДВ;

- від 31 до 60 календарних днів – 10 % такої суми ПДВ;

- від 61 до 365 календарних днів – 15 % такої суми ПДВ;

- на 366 і більше календарних днів – 25 % такої суми ПДВ.

Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201. 1 статті 1201Кодексу.

До Таблиці даних платника ПДВ обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності платника

До Таблиці даних обов’язково надаються пояснення щодо специфіки господарської діяльності, які підтверджують реальність здійснення платником діяльності, відображеної в таблиці, в якому зазначається:

- назва підприємства;

- реєстраційні дані коротко;

- основний вид діяльності;

- специфіка діяльності (суть господарської діяльності) та обґрунтування необхідності використання Таблиці даних платника податку на додану вартість;

- наймані працівники задіяні у господарській діяльності;

- наявність ліцензій/дозвільних документів/допусків тощо необхідних для здійснення діяльності (у разі необхідності);

- основні фонди/засоби, матеріальні активи, транспортні засоби, земельні угіддя тощо, які використовуються в діяльності на правах власності чи оренди.

ВАЖЛИВО: У разі ведення декількох видів діяльності доцільно буде подати Таблицю даних платника податку на додану вартість окремо на кожен з них.

Принагально наголошуємо, що Таблицю даних з кодами, на які вже є врахована таблиця не потрібно повторно подавати.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку!

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Водночас п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу установлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема:

- відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Кодексу (п. п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

- податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, дорівнює календарному місяцю (п. п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Підпунктом 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – у разі визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), для даної категорії платників.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Податкова декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831, у якій обсяг доходу та сума податкових зобов'язань відображається за податковий (звітний) місяць.

При цьому Податкова декларація містить Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Згідно з приміткою 4 до Податкової декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу, з урахуванням особливостей встановлених п. п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

При цьому застосування або незастосування положень п. 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є правом зазначених платників єдиного внеску, а отже, не позбавляє таких осіб можливості сплачувати єдиний внесок за себе в терміни, визначені законодавством, та зазначати суми такого єдиного внеску в декларації, що, зокрема, є передумовами для зарахування страхового стажу.

Таким чином, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки, протягом податкових (звітних) місяців, доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Податкова декларація з нульовими показниками за такі періоди не подається.

Водночас у разі визначення єдиного внеску фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки має подавати звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховує зобов'язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначає відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464.

Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Нагадування про граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2023.

Граничними строками сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи є:

- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- до 1 серпня року, що настає за звітним для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

До уваги! Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

До уваги! Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Чи потрібно формувати Додаток 1 у складі декларації платника ЄП – ФОП з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій Декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані у Додатку 1

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.

Водночас, Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються.

Виконання ДПС рішень суду щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в ЄРПН

Судові рішення з питань реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, які набрали законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.10.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами) (далі – Порядок 1246), постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами та доповненнями).

Податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них приймаються в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9, статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 19 Порядку 1246 податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до неї (у разі надходження до Державної податкової служби України відповідного рішення).

Наразі Державною податковою службою України такий напрям не залишено поза увагою і значна кількість судових рішень такої категорії виконана.

Відтак, Державною податковою службою України у 2022 році виконано 7 357 судових рішень зазначеної категорії справ. Це на 2 688 судових рішень більше (або на 37 %), ніж у 2021 році, та на 4 296 судових рішень більше (або на 58 %), ніж у 2020 році.

Водночас Державною податковою службою України, починаючи з 2023 року, виконано 2 053 судових рішення щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на 01.03.2023 залишаються на опрацюванні 542 рішення суду даної категорії.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої та другої груп!

З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

Зазначене вище право закріплене у п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надане ПКУ платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).

Фізичні особи – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.

Одночасно повідомляємо, що згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником у податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 рік повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у звітній конференції представників громадськості аграрного сектору

Сьогодні, 03.03.2023, фахівці податкової служби області під головуванням заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Валерія Леонова прийняли участь у щорічній звітній конференції громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області (оновлена)».

Відповідно до порядку денного обговорено механізм застосування мінімального податкового зобов’язання та новації податкового законодавства в частині реєстрації та зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час зустрічі опрацьовані питання, що надійшли від аграріїв, та надані змістовні відповіді фахівцями ГУ ДПС.

«Податкова служба області завжди готова до плідної співпраці з інститутами громадянського суспільства для побудови партнерських відносин. Спільні заходи сприяють донесенню інформації до широкого загалу з метою підвищення рівня знань платників податків», – зазначив Валерій Леонов.

Представники громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області (оновлена)» підкреслили ефективність конструктивного діалогу з податківцями та зацікавленість у продовженні подальшого співробітництва.

До уваги платників податку на додану вартість! Щодо застосування знижених розмірів штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН

Державна податкова служба України інформує, що з 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (опублікований у газеті «Голос України» від 07.02.2023 № 26).

Законом № 2876-IX підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК до ПН у ЄРПН, встановлені пунктом 201.10 статті 201 Кодексу, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу штраф за порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

до 15 календарних днів – 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;

від 16 до 30 календарних днів – 5 % такої суми ПДВ;

від 31 до 60 календарних днів – 10 % такої суми ПДВ;

від 61 до 365 календарних днів – 15 % такої суми ПДВ;

на 366 і більше календарних днів – 25 % такої суми ПДВ.

Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Щодо надання довідки платникам податків відповідно до постанови КМУ від 27 січня 2023 року № 76

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9298.html

Приймання та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Для здійснення електронного документообігу необхідно:

- отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;

- створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);

- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:

[email protected] до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»;

http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).

Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.

Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС:

Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:

http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx

Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо):

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/

Уніфікований формат транспортного повідомлення:

https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html

Реєстр форм електронних документів:

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/

Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Чи можливо за підсумками 2022 року скористатися правом на податкову знижку за витратами, здійсненими на оплату послуг з лікування на підставі п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує.

Пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України (Кодекс) встановлено, що п. п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.

Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha розміщені:

- Керівництво користувача ПРРО ДПС (Android та iOS) (*.pdf та *.docx)

- Керівництво користувача ПРРО ДПС (WEB-версія) (*.pdf та *.docx)

- Керівництво користувача ПРРО ДПС (Windows) (*.pdf та *.docx)

Якщо фермерське господарство з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу єдиного податку з 01.01.2023 в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються. Таким чином у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком МПЗ.

Норми визначені п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України.

Які обмеження існують при сплаті електронними грошима податків і зборів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачується з відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники (фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно), які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують єдиний внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку (п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України , ч.7 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами).

Детальніше щодо платіжних послуг – у Інформаційному листі ДПС України № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481):

- ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- анулювання ліцензії – позбавлення суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Ліцензія анулюється, шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження з підстав, викладених у ст. 3 та 15 Закону № 481, зокрема, але не виключно:

- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

- несплати чергового платежу за ліцензію.

Разом з цим ст. 18 Закону № 481 встановлено, що вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

- виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Разом з цим, відповідно до частини дев’ятої ст. 13 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (із змінами) ліцензії, видані суб’єктам господарювання до набрання чинності цим Законом (а для територій України, що були тимчасово окуповані Російською Федерацією після набрання чинності цим Законом – до тимчасової окупації цієї території України) відповідно до закону про ліцензування видів господарської діяльності:

- вважаються недійсними на тимчасово окупованій території;

- можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії, у випадку перереєстрації таких суб’єктів, на іншій території України, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику;

- не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території.

Декларування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається до 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.

Чи мають пільги іноземні громадяни та особи без громадянства щодо сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України (стаття 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями).

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Суб’єктом господарювання укладено договір сервітуту з органом місцевого самоврядування: що з платою за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку, визначеному положеннями розд. XII ПКУ, податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.

Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Дніпропетровщина працює: збір до бюджетів усіх рівнів у січні – лютому 2023 року склав понад 10,8 млрд гривень

Протягом січня – лютого 2023 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) склав понад 10,8 млрд гривень. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, це на 541,5 млн грн більше ніж за відповідний період 2022 року.

До державного бюджету з початку 2023 року надійшло понад 4,2 млрд грн, місцеві бюджети поповнились на понад 6,5 млрд гривень.

У січні – лютому 2023 року надходження єдиного внеску від платників Дніпропетровської області становили майже 4,7 млрд грн, що майже на 1,2 млрд грн, або на 33,6 відсотки більше ніж за січень 2022 року.

Дякуємо платникам податків за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків!

Маєте інформацію про порушення – повідомити ДПС про це легко та просто

Державна податкова служба України постійно отримує інформацію про ймовірні факти порушень законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Одним із джерел такої інформації є чат-бот ДПС «StopViolationBot» у месенджері Telegram.

За 6 місяців роботи чат-боту до ДПС надійшло понад 480 повідомлень про порушення суб’єктами господарювання законодавства, з яких 340 на сьогодні вже розглянуто, зокрема, проведені фактичні перевірки за адресами ймовірних порушень, а порушники понесуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства.

Переважна більшість таких повідомлень стосувалася здійснення громадянами діяльності без державної реєстрації, порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів у мережі Інтернет та незабезпечення можливості розрахунку в безготівковій формі.

Тож у разі, якщо ви володієте інформацією щодо:

незастосування РРО/ПРРО, невидачі фіскальних чеків;

відмови у розрахунку банківською карткою;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, повідомити ДПС про такі факти легко та просто, лише перейшовши за посиланням:

Чат-бот ДПС «StopViolationBot»

Дякуємо кожному за активну громадянську позицію, сприяння у виявленні фактів незаконної діяльності.

Контрольовані операції з сировинними товарами – використання порядків

Державна податкова служба України звертає увагу, шо з 01.01.2023 набрали чинності Порядки встановлення відповідності умов контрольованих операцій щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19 (далі – Порядки).

Застосування даних Порядків поширюється на контрольовані операції (далі – КО) з сировинними товарами, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 616» (включає 103 згруповані товарні позиції).

Важливо наголосити, що Порядки відповідають Настановам ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) для транснаціональних компаній та податкових адміністрацій, які є узагальненням найкращих сучасних практик застосування принципу «витягнутої руки» та головним рекомендаційно-методичним міжнародним документом у сфері регулювання ТЦ.

Під час формування Порядків враховано специфіку діяльності відповідних галузей, методологію формування інформації у загальнодоступних та визнаних світових джерелах інформації, які, зокрема, увійшли до рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін, опублікованого на вебпорталі ДПС (зокрема, Argus Media Ltd, FastMarkets, HIS Markit Ltd, Refinitiv Holdings Ltd, S&P Global Platts).

Порядки визначають кроки щодо логічної та хронологічної послідовності дій, зокрема, щодо:

пріоритетності методу порівняльної неконтрольованої ціни;

особливості застосування котирувальних цін та коригувань в розрізі груп сировинних товарів;

особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами, зокрема:

- відмінностей у характеристиках сировинних товарів;

- відмінностей у базисі поставки;

- відмінностей у строках поставки;

- на винагороду трейдера;

- відмінностей в умовах платежів;

- відмінностей у валюті.

Окрім загального Порядку, затверджено спеціалізовані Порядки в розрізі відповідних галузей, зокрема, операцій з:

експорту зернових, олійних культур та продуктів їх переробки;

експорту залізорудної сировини;

імпорту енергетичного та коксівного вугілля;

імпорту нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів;

експорту чавуну, брухту чорних металів та металопродукції з чорних металів;

експорту та імпорту феросплавів.

Встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» має здійснюватися платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог Порядків, починаючи з 01.01.2023.

Слід зазначити, що вказані Порядки не встановлюють нового регулювання, а якісніше розкривають мету та принципи контролю за ТЦ.

Отже, встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» фактично може проводитись платниками податків і контролюючими органами за логічними та послідовними правилами, зазначеними в Порядках, також у ретроспективі.

ДПС та АППУ провели черговий онлайн-семінар

Представники ДПС та Асоціації платників податків України (АППУ) продовжили розгляд питань оподаткування підприємств в умовах воєнного стану. Під час чергової онлайн-зустрічі учасники обговорили найактуальніші теми податкової сфери, з яких платники найчастіше звертаються за розʼясненнями.

Податківці поінформували про зміни до Порядку зупинення податкових накладних/розрахунків коригування, які набрали чинності з 1 січня 2023 року, надали розʼяснення щодо відновлення термінів розгляду скарги, передбачених Податковим кодексом України.

Фахівці ДПС акцентували увагу на правильності заповнення Таблиць даних платника та надали практичні рекомендації для уникнення помилок при її поданні. Також було висвітлено особливості складання податкових накладних за новими кодами товарів УКТ ЗЕД.

Важливим питанням стало віднесення платників до категорії ризикових. Спікери проаналізували причину отримання такого статусу та надали порядок дій платників у разі його отримання. Також під час заходу було розʼяснено порядок заповнення і подання податкової декларації з ПДВ платниками, які заявили суми ПДВ до відшкодування з бюджету.

Учасники, зокрема, наголосили на ефективності роботи комунікаційних податкових платформ, які діють в органах ДПС, та закликали бізнес у разі необхідності користуватися цим ресурсом.

Чи потрібно формувати Додаток 1 у складі декларації платника ЄП – ФОП з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій Декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані...

Чи потрібно формувати Додаток 1 у складі декларації платника ЄП – ФОП з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій Декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити?»

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.

Водночас, Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, встановлені тимчасові норми на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування щодо особливостей тимчасового спрощеного порядку зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки, шляхом внесення змін до:

Податкового кодексу України, якими передбачено, зокрема, доповнення критеріїв, відповідно до яких для суб’єктів господарювання, в тому числі платників акцизного податку з реалізації пального, не вважаються акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2 000 літрів.

Такий критерій також розповсюджується і на випадки, якщо окрім зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Крім цього, звертаємо увагу, що паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в обладнанні чи пристрої, в цьому випадку в електрогенераторній установці, не є акцизним складом і відповідно його ємність не враховується під час визначення загальної місткості ємності для зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок.

Статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якими встановлено, що:

суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

Право на зберігання пального, яке використовується для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

При цьому суб’єкти господарювання мають можливість подавати до контролюючих органів заяви на отримання відповідних ліцензій або декларацію про провадження господарської діяльності із зберігання пального не тільки нарочно, поштою, а також в електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу України.

Щодо ведення обліку доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних, які провадять незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, ведуть облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Про звірку даних фізичних осіб – власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути інформацію про об’єкти нерухомості, які належать їм на праві власності, та суми податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

До уваги фізичних осіб – сільськогосподарських виробників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) не включаються, зокрема доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій (наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2014 року за № 201/24978).

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах;

Норми встановлені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До уваги фізичних осіб – благодійників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/dlya-volonteriv/informatsiyni-materiali/649103.html

повідомила наступне.

Фізичні особи – благодійники для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації можуть подавати заяву про включення до цього Реєстру в електронній формі.

Електронна форма заяви (код форми F1308301) розміщена на вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Подати таку заяву можна засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.

До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.

Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Детальніше на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/osnovni-vipadki-podannya-podatkovoi-deklaratsii/

Торгівля продукцією власного виробництва без РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265.

Разом з цим, пунктом 1 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Очільницею податкової служби області проведено низку ділових зустрічей у Кривому Розі

Сьогодні, 01.03.2023, відбулась робоча поїздка в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини до м. Кривий Ріг, в рамках якої підписано Меморандум про співпрацю та взаємодію між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Виконавчим комітетом Криворізької міської ради.

Очільниця податкової служби області зазначила, щоб рухатись вперед – необхідно співпрацювати для об’єднання зусиль та можливостей. Саме взаємодія податкової служби з громадами – це гарантія стабільного наповнення місцевих бюджетів.

Під час зустрічі очільниці податкової служби Дніпропетровщини з секретарем Криворізької міської ради Дніпропетровської області – в. о. міського голови Вілкулом Юрієм обговорено питання покращення координації спільних дій і зусиль з вирішення актуальних питань та пошуку додаткових резервів щодо наповнення у повному обсязі зведеного бюджету Криворізької міської територіальної громади.

Також в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина зустрілась з головою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області Ситниченком Євгенієм. Обговорені питання забезпечення надходжень до місцевих бюджетів податків і зборів, погашення податкової заборгованості та виявлення ресурсів наповнення скарбниць.

Одним з найбільш вагомих джерел надходжень до бюджетів громад є податок на доходи фізичних осіб. Повна і своєчасна сплата податку із задекларованих громадянами доходів – це не тільки виконання конституційного обов’язку, а найкращий внесок кожного декларанта у фінансову стабільність свого краю, а значить у власне комфортне життя. Це стало головним меседжем під час спілкування Твердохлєб Марини з гравцями футбольного клубу «Кривбас». Футболісти закликали долучитись до Деклараційної кампанії 2023 задля розвитку рідного міста та нашої країни.

У межах офіційних заходів Твердохлєб Марина відвідала туристичні локації Кривого Рогу - оглядовий майданчик та музей трудової слави Південного гірничо-збагачувального комбінату, а також визначну пам’ятку міста - «Бейс Штерн Шульман».

У січні – лютому 2023 року до зведеного бюджету надійшло 149,9 млрд гривень

Платники у складний воєнний час продовжують підтримувати економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – лютому 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 149,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 83,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 66,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні –лютому 2023 року становили 82,6 млрд грн. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 25,9 млрд гривень.

У розрізі основних платежів у січні – лютому 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року з податку на доходи фізичних осіб становить 10,8 відс. (+2,4 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – в 1,4 раза (+3,6 млрд грн).

До місцевих бюджетів у січні – лютому 2023 року надійшло 66,5 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або на 9,8 відс. більше ніж у січні – лютому 2022 року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні ­– лютому 2023 року становили 69,1 млрд грн, що на 8,1 млрд грн, або на 13,4 відс. більше ніж у січні – лютому 2022 року.

У лютому 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 81,8 млрд грн. До державного бюджету надійшло 47,3 млрд грн, до місцевих бюджетів – 34,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у лютому 2023 року становили 46,7 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 104,2 відсотка (+1,9 млрд грн). Платникам на рахунки відшкодовано 6,6 млрд грн ПДВ.

У розрізі основних платежів у лютому 2023 року приріст порівняно з лютим 2022 року становить з податку на додану вартість – 2,8 млрд грн (+22,5 відс.), акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів (продукції) – 1,3 млрд грн (+23,6 відс.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 0,4 млрд грн (+3,2 відс.).

Місцеві бюджети у лютому 2023 року отримали 34,5 млрд грн, що на 0,7 млрд грн, або на 2,0 відс. більше ніж у лютому 2022 року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у лютому 2023 року становили 36,8 млрд грн, що на 2,7 млрд грн, або на 8,1 відс. більше ніж у лютому 2022 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

У рамках кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування задекларовано активів на 8,8 млрд гривень

Державна податкова служба України повідомляє, що завершено кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

За підсумками кампанії задекларовано активів на загальну суму 8,8 млрд грн, сума одноразового збору склала 547,5 млн гривень.

Представники ДПС взяли участь у панельній дискусії «Контрольовані іноземні компанії (КІК) – підсумки 2022 року»

Представники Державної податкової служби України долучились до Q&A сесії по КІК, організованої Громадською організацією «Міжнародна асоціація радників», в якій також взяли участь представники Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР, Комітету міжнародного оподаткування ІАА, адвокати та представники бізнес-структур.

Під час дискусії фахівці ДПС поінформували про необхідність подання повідомлень по КІК, розкрили особливості заповнення та подання таких повідомлень. Увагу, зокрема, було акцентовано на підставах застосування штрафів за неподання повідомлень по КІК.

Також були надані практичні роз’яснення щодо особливостей оподаткування КІК та правил заповнення звіту про КІК. Розповіли представники ДПС і про новели податкового законодавства щодо КІК та перспективи удосконалення цих норм.

Під час сесії були надані відповіді на запитання, з якими найчастіше стикаються платники податків щодо запроваджених правил КІК.

ДПС і надалі активно долучатиметься до проведення подібних заходів, які дозволять швидко та оперативно реагувати на запити бізнесу та надавати консультаційну підтримку в межах компетенції.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама