Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2023-02-15 11:25 60 Подобається

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.

До уваги! Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.

Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом, тощо);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Окрім того, п. 179.4 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації.

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317)

У яких випадках ФОП – платники ЄП першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, подають Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП (далі – Декларація) та як заповнюється графа 2 розд. 9 Додатка 1 до Декларації?

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зокрема, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У розд. 9 Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються самостійно визначенні суми доходу з урахуванням максимальної величини та у графі 4 розраховуються суми нарахованого єдиного внеску. Загальна сума нарахованого єдиного внеску за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ Декларації.

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.

При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 – проставляються нулі.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

З яких розділів складається Звіт про контрольовані іноземні компанії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 21 жовтня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555 (далі – Наказ № 254).

Звіту про контрольовані іноземні компанії складається із чотирьох розділів, а саме:

- розділ І «Загальні положення», у якому зазначаються особи, на яких поширюється дія Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу, визначення понять, терміни подання, числові показники, перелік нормативно-правових актів;

- розділ ІІ «Порядок заповнення Звіту», у якому зазначаються вид контролю, послідовність, повнота наповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, умови звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії та інші показники;

- розділ ІІІ «Порядок заповнення скороченого Звіту», у якому зазначаються послідовність, повнота наповнення скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії та інші показники;

- розділ ІV «Порядок подання Звіту та скороченого Звіту», у якому надається інформація щодо декларацій, з якими подається Звіт про контрольовані іноземні компанії або скорочений Звіт про контрольовані іноземні компанії, копій фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, завірених належним чином, граничних строків підготовки фінансової звітності тощо.

З метою уникнення дублювання окремих додатків до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, Наказом № 254 до неї вносяться такі зміни:

- додаток КІК до рядка 06.1 КІК викладається в новій редакції;

- виключаються додатки КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП.

Звертаємо увагу, що Звіт про контрольовані іноземні компанії, скорочений Звіт про контрольовані іноземні компанії подаються щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

Першим звітним (податковим) роком для Звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються (пункт 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Податковий календар на 15 лютого 2023 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що

15 лютого 2023 року, середа, останній день подання:

звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма №ЗВР-1) за січень 2023 року;

довідки про використані розрахункові книжки за січень 2023 року.

Платникам рентної плати про сплату податкових зобов’язань за січень 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплати податкових зобов’язань за січень 2023 року – до 28 лютого 2023 року включно.

Майже 390 тис. осіб зареєстровані на Дніпропетровщині платниками єдиного внеску

На Дніпропетровщині станом на 01.02.2023 зареєстровано 389 842 особи, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). У порівнянні з 2022 роком кількість платників єдиного внеску виросла на 13 664 особи (станом на 01.02.2022 на обліку знаходилось 376 178 осіб).

Звертаємо увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07.2022 за № 804/38140 (далі – Наказ № 189), враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2022 № 215 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2022 за № 835/38171 (далі – Наказ № 215), було приведено у відповідність та викладено в новій редакції Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Оскільки Наказ № 189 (враховуючи зміни, внесені Наказом № 215) набув чинності з дня його офіційного опублікування (оприлюднено 09.08.2022), то звітувати за новою формою Розрахунку необхідно буде з 01.01.2023 (за IV квартал 2022 року).

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області у січні 2023 року надійшло майже 2,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом січня 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 2,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, порівняно з 2022 роком надходження виросли на понад 2,1 млн грн, або на 320,6 відсотків.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за фінансову підтримку територіальних громад!

«Сумлінна сплата податків – це важливий внесок кожного жителя України у героїчну боротьбу за нашу свободу і державність!», – зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини.

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у семінарі за організацією облдержадміністрації

Сьогодні, 14.02.2023, у форматі ZOOM-конференції відбувся семінар за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому прийняли участь керівники структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Серед учасників заходу також були представники райдержадміністрацій, територіальних громад, аграрного бізнесу та громадських організацій.

Темою обговорення стали нагальні питання стосовно механізму застосування мінімального податкового зобов’язання, права на податкові пільги щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в умовах дії воєнного стану та новацій податкового законодавства в частині реєстрації та зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також роглянуто шляхи взаємодії податкової служби області з платниками податків. Для ГУ ДПС важливо, щоб кожний платник був обізнаний та розумів важливість сумлінної сплати податків, особливо зараз. Тому для інформаційної підтримки платників у податковій нашого регіону працюють телефони «гарячих ліній», а також запроваджено ще один вид комунікації – комунікаційну податкову платформу.

У ході конструктивного діалогу фахівці ГУ ДПС надали обґрунтовані відповіді на питання учасників зустрічі.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може...

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови Кабміну № 1364 від 06.12.2022 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування

Після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Ключовою умовою, за якою у платників податків у період дії воєнного стану в Україні виникає право їх не нараховувати та не сплачувати, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

6 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364).

У роз’ясненні, наданому Міністерством фінансів України на запит ДПС, зауважено, що Постановою № 1364 визначається механізм формування переліку територій, а не затверджується конкретний перелік таких територій.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України, постанов Верховної ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти – постановити і розпорядження.

Тому розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений Мінреінтеграції перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, не може застосовуватися для цілей оподаткування, оскільки згідно з Кодексом ключовою умовою можливості застосування платниками особливостей оподаткування є перелік територій, визначений саме Кабінетом Міністрів України.

До уваги платників податків – фізичних осіб

Державна податкова служба нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Декларування доходів та сплата податків і зборів з отриманих доходів – це особистий внесок кожного українця у розвиток нашої держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації, при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).

Слід зазначити, що станом на 01.02.2023 громадянами вже подано більше 12 тис. декларацій, в яких задекларовано до сплати в бюджет 94,0 млн грн податку та 11,7 млн грн військового збору.

Дякуємо платникам за вчасно сплачені податки і збори!

Детальніше - у банері Деклараційна кампанія 2023.

На Дніпропетровщині станом на 01.02.2023 зареєстровано 265 822 суб’єкта господарювання

Станом на 01.02.2023 у контролюючих органах Дніпропетровської області перебувало на обліку 265 822 суб’єкта господарювання. Порівняно з відповідним періодом 2022 року кількість платників збільшилась на 4 441 особу.

При цьому, кількість юридичних осіб, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області складає 115 993 особи, що порівняно з аналогічним періодом 2022 року більше на 2 019 осіб (станом на 01.02.2022 обліковувалось 113 974 особи).

Фізичних осіб – підприємців станом на 01.02.2023 зареєстровано у кількості 149 829 осіб, що у порівнянні з 2022 роком на 2 422 особи більше минулорічного показника.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою реалізації положень Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року, виданий наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694 (далі – Наказ № 274).

Законом № 1946 внесені зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» і підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачається запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть вимогам, передбаченим Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), та включених до реєстру Дія Сіті.

Відповідно до підпункту 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) статті 141 Кодексу.

Положеннями підпункту 141.9 прим.1.3 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 141.9 прим.1.4 пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим.1 статті 141 Кодексу.

Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Кодексу Декларацію доповнено:

- у рядку 10 «Особливі відмітки» позицією, яка заповнюється резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах;

- показники Декларації рядком 06.3 ДІЯ, в якому зазначається податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах;

- показники рядка 17 Декларації, в якому враховується податок на прибуток за звітний (податковий) період, рядком 06.3 ДІЯ;

- таблицю «Наявність додатків13» позицією «ДІЯ»;

- новим додатком ДІЯ, який передбачає розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Крім того, Наказом № 274 приведено у відповідність до підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу додаток РІ до Декларації, який доповнено рядком 3.1.15 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, у розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період.

Більш детальніше – у листі ДПС України від 13.12.2022 № 16349/7/99-00-21-02-01-07, який розміщено за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77840.html

Податок на прибуток підприємств: від платників Дніпропетровщини зросли надходження до держбюджету

У січні 2023 року надходження податку на прибуток підприємств до державного бюджету від платників Дніпропетровщини склали понад 86,4 млн гривень. У порівнянні з 2022 роком сума надходжень збільшилась майже на 44,8 млн грн, або на 107,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової служби Дніпропетровської області висловила подяку платникам за працю і сумлінну сплату податків!

Марина Твердохлєб нагадала, що 18 листопада 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, пов’язані з оподаткуванням податком на прибуток підприємств операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах. Враховуючи особливий порядок визначення бази та об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, передбачений положеннями Податкового кодексу України, таким платникам податку необхідно подавати декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – 2022 рік із граничним строком подання 01 березня 2023 року.

Скористайтесь можливістю задекларувати свої активи у рамках кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України повідомляє, що на сьогодні у рамках «податкової амністії» задекларовано 6,2 млрд грн, сума одноразового збору склала 379,5 млн гривень.

За період воєнного стану в Україні було задекларовано 3,92 млрд грн, сума одноразового збору склала 246,6 млн гривень.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується вже цього місяця.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2021 року не були сплачені податки.

Про податки просто

Відеоматеріал знаходитьсч за посиланням:

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9259.html

Доступ до даних реєстру платників ПДВ

Державна податкова служба України інформує про відновлення функціонування пошукового сервісу «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за кодом ЄДРПОУ або ІПН за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

До уваги ФОПів – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

З 30 грудня 2022 року набули чинності накази Міністерства фінансів України від 24.11.2022 № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі – Наказ № 394) та від 15.12.2022 № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (далі – Наказ № 438), якими внесено зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація) з метою приведення форми декларації до положень ПКУ (у т. ч. визначення мінімального податкового зобов’язання).

Отже, вперше Декларація за формою у редакції Наказу № 394 зі змінами, внесеними Наказом № 438, подається за податковий (звітний) період – 2022 рік.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна);

- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна).

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування триває до 01 березня 2023 року.

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено пунктом 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу:

- базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Платники єдиного податку четвертої групи – фізичні особи – підприємці вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09 грудня 2022 року № 1562/38898) та від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19 грудня 2022 року № 1626/38962) внесені зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, зокрема, доповнено додатком з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік (опубліковано 30.12.2022 в Офіційному віснику України № 101).

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з пунктом 297 прим.1.1 статті 297 прим.1 Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці першої – третьої груп, у яких виникає обов’язок визначити мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік.

Платники єдиного податку четвертої групи – фізичні особи – підприємці вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік та з розрахунком єдиного податку на поточний 2023 рік.

Шановні суб'єкти господарювання!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи телефонні номери та загальні Інтернет-комунікації, представляючись нібито керівником податкової служби області, невідомі особи вимагають від суб’єктів господарювання грошові кошти, чим відверто дискредитують керівника податкової служби, негативно впливають на його ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС, негайно звертайтесь до управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за телефонами (056) 374-86-50, +380 (93) 772 25 81.

Подай до ДПС повідомлення, якщо ти є власником, співвласником чи особою, яка здійснює контроль над іноземною компанією

З урахуванням положень ст. 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрат визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Окремо, звертаємо увагу, що відповідно до пп. 69.9 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, крім дотримання строків подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст. ст. 39 та 392, п. 46.2 ст. 46 Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Так, 24.11.2022 набули чинності зміни, зокрема, до пп. 69.9 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, внесені Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» щодо відновлення строків надання повідомлень, зокрема згідно зі ст. 392 Кодексу.

У разі неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу, до таких контролюючих осіб застосовується відповідальність згідно з п. 120.7 ст. 120 Кодексу.

До відома: Вимоги пп. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 Кодексу не застосовуються, якщо контрольована іноземна компанія є публічною компанією, вимоги до якої встановлені пп. 392.4.2.2 пп. 392.4.2 п. 392.4 ст. 392 Кодексу.

У січні безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали понад 58 тис. користувачів

У січні 2023 року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад 58 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано майже 161,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 35 тис. фізичних осіб протягом минулого року отримали майже 70,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 23 тис. юридичних осіб отримали 90,6 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 17,3 тис. платників, з яких 7,3 тис. – юридичних та 10 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 74,4 тис. сертифікатів для 28 тис. платників, з яких 9,8 тис. – юридичні особи, 18,2 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано майже 53 тис. сертифікатів, у тому числі 2,5 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано майже 11,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Щодо перереєстрації платника ПДВ

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9257.html

Платниками Дніпропетровського регіону спрямовано до місцевих бюджетів понад 437 мільйонів гривень плати за землю

Протягом січня поточного року платники Дніпропетровщини забезпечили надходження до місцевих бюджетів понад 437 млн гривень плати за землю.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб у порівнянні з січнем 2022 року позитивна динаміка складає майже 76,7 млн грн, або понад 21 відсоток.

Очільниця податкової служби області звернула увагу, що 20 лютого 2023 року – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян):

- на 2023 рік;

- за січень 2023 року у разі не подання податкової декларації на 2023 рік.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків та фінансову підтримку держави і регіону!

За підтримки EU4PFM відбулися навчання роботі з інформаційно-телекомунікаційною системою «Адміністративне та судове оскарження» для податківців

З 6 по 9 лютого тривали навчання для співробітників Державної податкової служби України щодо роботи з ІКС «Адміністративне та судове оскарження». Учасники тренінгів дізналися про особливості роботи системи та її базові функції для подальшої успішної взаємодії під час виконання своїх функціональних обов’язків. Зокрема, користувачі навчились:

здійснювати потрібні налаштування Системи, управління обліковими записами користувачів за допомогою функцій модуля «Адміністрування»,

користуватися функціями підсистем «Скарга» та «Суди».

Також ознайомилися з принципами роботи Комплексної системи захисту інформації.

Навчання відбулося відповідно до вимог Плану створення інформаційно-телекомунікаційної системи «Адміністративне та судове оскарження», що підтримує проєкт EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine

Яким чином заповнюється Додаток 1 до Податкової декларації платника ЄП – ФОП у разі виправлення самостійно виявлених помилок (у тому числі за минулі податкові періоди) після граничного строку його подання?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) може виправити показники сум нарахованого доходу та сум нарахованого єдиного внеску, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатку 1 з типом форми «Уточнююча».

При цьому в Додатку 1 обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються вірні показники з врахуванням виявлених помилок, за період визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатку 1, в якому:

у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розд. 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;

у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9;

у рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);

у рядку 4 – сума зменшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 < рядка 1);

у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. При цьому, сума пені нараховується з розрахунку 0,1 відс. своєчасно не сплачених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування).

Слід зазначити, що платник єдиного внеску може визначити зобов’язання із сплати єдиного внеску у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди починаючи з 2021 року.

Самостійне виправлення фізичними особами – підприємцями помилок за минулі періоди до 01.01.2021, допущених у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5), не передбачено.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Суд підтримав позицію податківців щодо спростування реальності господарських операцій позивача з його контрагентами

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким підтримано позицію ГУ ДПС у Харківській області у справі щодо спростування реальності господарських операцій позивача з його контрагентами.

Визнаючи доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, суд першої інстанції взяв до уваги такі обставини: відсутність у зазначених постачальників фізичних, технічних, технологічних умов, кваліфікованого персоналу, об`єктивно необхідних для вчинення господарських операцій з постачання товару на адресу позивача, зокрема, не подання зазначеними суб`єктами господарювання звітності, пов`язаної з використанням трудових ресурсів (податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ); не підтвердження факту транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, приймання товарів, у зв`язку із відсутністю відповідних документів; відсутність сертифікатів якості або паспортів товару; за результатами аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних придбання вказаними контрагентами-постачальниками товарів та послуг відповідної номенклатури по ланцюгу постачання не встановлено; згідно з даними з Єдиного реєстру досудових розслідувань контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях.

Верховний Суд зауважив, що транспортні документи не є первинними документами щодо господарської операції з придбання (постачання), разом з тим, при оцінці відповідного доводу ГУ ДПС як необґрунтованого, апеляційний суд не взяв до уваги наведені обставини щодо характеру діяльності контрагентів та вимоги Національного стандарту України ДСТУ Б В.2.7-127:2015, які об`єктивно свідчать не на користь доводу позивача, що господарські операції мали реальний характер. Оцінка судом першої інстанції факту відсутності у позивача документів щодо транспортування, розвантаження, приймання та зберігання товару є правильною з огляду на обсяг задокументованих позивачем операцій з придбання товарів, число постачальників та спільність їх характеристик. Допускаючи відсутність документів щодо транспортування товару, загальна практика господарювання передбачає їх наявність. Водночас у позивача немає документів щодо транспортування товару в операціях з 39 контрагентами.

Колегія суддів зазначила, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність право платника податків на витрати та/або податковий кредит від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на витрати та податковий кредит є безпідставною.

Враховуючи наведені обставини щодо характеру діяльності контрагентів та доступність до цієї інформації в офіційних джерелах, стверджувати, що позивач проявив належну обачність при виборі цих контрагентів, а також що у позивача не було обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб`єктів господарювання, не можна.

Як підсумок, у суду апеляційної інстанції не було підстав для застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податку, адже на противагу доводам ГУ ДПС позивач не довів, що він діяв з належною обачністю при виборі контрагента та розумними заходами пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентами з огляду на відсутність у них матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагентів, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2022 касаційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області задоволено, постанову суду апеляційної інстанції від 20.02.2020 скасовано, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019, яким відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 11,16 млн грн, – залишено в силі.

На 86 відсотків збільшились надходження акцизного податку за вироблені товари до держбюджету від платників Дніпропетровщини

У січні 2023 року платники акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари спрямували до держбюджету майже 12 млн гривень. У порівнянні з січнем 2022 року надходження збільшились на понад 5,5 млн грн, або на 86 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової нагадала, що платники акцизного податку подають декларацію акцизного податку за січень 2023 року не пізніше 20 лютого 2023 року.

Дякуємо за своєчасно виконаний податковий обов’язок!

Відбулося друге засідання Робочої групи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 08 лютого 2023 року, проведено чергове засідання Робочої групи Громадської ради при ГУ ДПС (далі – Робоча група), в якому прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб та керівники підрозділів ГУ ДПС.

Марина Твердохлєб привітала учасників засідання, подякувала за їх активність та плідну співпрацю, а також побажала результативної роботи.

На засіданні обговорено розроблений та представлений Робочою групою матеріал роз’яснювального характеру з питань відображення та розкриття у фінансовій звітності інформації щодо збитків від знецінення активів під час дії воєнного стану в Україні.

Програмний реєстратор розрахункових операцій

Програмний реєстратор розрахункових операцій: завантаження програмного забезпечення для Android і для Windows

► ПЗ для Android

Вказаний архів необхідно завантажити для встановлення програмного забезпечення на пристрої з операційною системою Android. Архів містить наступні файли:

- PRRO.Check.apk – клієнтське програмне забезпечення для покупців, яке дозволяє отримувати розрахункові документи, сформовані ПРРО Каса;

- PRRO.Pos.apk – програмне забезпечення ПРРО Каса.

- Version – містить дані про поточну версію програмного забезпечення ПРРО Каса.

- ПРРО Каса – Керівництво користувача.doc – керівництво користувача для проведення налаштувань та ознайомлення з роботою програмного забезпечення ПРРО Каса.

► ПЗ для Windows

Вказаний архів необхідно завантажити для встановлення програмного забезпечення на пристрої з операційною системою Windows. Архів містить наступні файли:

- setup.exe – програмне забезпечення ПРРО Каса.

- Version – містить дані про поточну версію програмного забезпечення ПРРО Каса.

- ПРРО Каса – Керівництво користувача.doc - керівництво користувача для проведення налаштувань та ознайомлення з роботою програмного забезпечення ПРРО Каса

Деклараційна кампанія 2023 року: особливості подання декларації в деяких випадках

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що продовжується кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2022 році.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) подають декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа за її рішенням.

Важливо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, подають декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Фізичними особами, у яких є право на податкову знижку декларація подається до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський

та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама