Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО/ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами!

Державна податкова служба нагадує, що з 1 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-IX «Про Митний тариф України». Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-IX «Про Митний тариф України» втрачають чинність з 01 січня 2023 року.

У зв’язку з вищенаведеним, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Cуб’єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

Судом підтверджено правомірність донарахування ДПС понад 24 млн грн податку на доходи нерезидентів

Шостим апеляційним адміністративним судом підтверджено правомірність винесеного Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП податкового повідомлення-рішення на загальну суму 24,1 млн грн за результатами проведеної перевірки за 2015 – 2016 роки, в межах якої встановлено невиконання платником податків обов’язку податкового агента при виплаті доходу у вигляді процентів на користь пов’язаної особи-резидента Республіки Кіпр.

Судом підтверджено, що платником податків під час виплати доходу у вигляді процентів на користь нерезидента не враховано пункт 2 статті 11 «Проценти» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування (далі – Конвенція) та вимоги Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині застосування зменшеної ставки податку у зв'язку з виплатою доходу не на користь бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

За результатами обміну податковою інформацією з компетентними органами Республіки Кіпр та Королівства Нідерланди, отримано інформацію, яка підтверджує, що при виплаті доходу у вигляді процентів за користування кредитною лінією на користь пов’язаної компанії-резидента Республіки Кіпр, було неправомірно застосовано пільгову ставку оподаткування, передбачену пунктом 2 статті 11 Конвенції.

Контролюючим органом проаналізовано умови договорів про надання кредитних ліній, які укладені між платником податків та пов`язаними особами-нерезидентами, а також фінансову звітність зазначених нерезидентів, отриману від компетентних органів Республіки Кіпр та Королівства Нідерландів. За результатами аналізу контролюючим органом встановлено механізм внутрішньогрупового кредитування групи компаній, яка передбачає транзитний характер руху доходу у вигляді процентів джерелом походження з України, і що саме такий механізм виплат було передбачено вже з моменту укладання відповідних кредитних угод між платником податків і резидентом Республіки Кіпр.

Суд зазначив, що поняття бенефіціарного власника необхідно тлумачити, виходячи з мети та завдань відповідних міжнародних договорів. Для визнання особи фактичним отримувачем доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як вбачається з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна визначати його подальшу економічну долю.

І лише тоді, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, він є бенефіціарним власником доходу в розумінні Конвенції та статті 103 Кодексу.

Відтак, Шостим апеляційним адміністративним судом підтверджено обґрунтованість висновку про порушення українським платником вимог податкового законодавства та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення з податку на доходи нерезидентів на суму 24,1 млн гривень. Посилання на Постанову суду: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107514101

Донарахована сума сплачена до державного бюджету у повному обсязі. Такі дії платника податків свідчать про свідомість та добропорядність, що у воєнний час є вкрай важливим та необхідним для забезпечення економічної стабільності держави.

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що з 01.01.2023 року розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих громадянами і самозайнятими особами у 2022 році.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземного доходу;

- інших доходів, передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника ПДФО фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ІV розділу ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також громадяни – платники ПДФО мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Платникам ПДВ про особливості оподаткування операцій із ввезення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Норми передбачені п. 180.2 прим.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особи, зазначені, зокрема у п .180.2 прим.1 ст. 180 ПКУ, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п. 180.3 ст. 180 ПКУ).

Пунктом 191.1 ст. 191 ПКУ встановлені особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

Так, у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі базою оподаткування є їх митна вартість (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або частина сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), визначені відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті (п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (п.п.191.1.2 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Сплата ПДВ, нарахованого у реєстрах (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, що подаються оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених статтями 236 і 374 Митного кодексу України (п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Сплата податку, нарахованого у митних деклараціях, що подаються фізичними особами, юридичними особами, фізичними особами – підприємцями або уповноваженими ними особами, здійснюється в загальному порядку, визначеному Митним кодексом України (п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 прим.1 ПКУ (п.п.191.1.5 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Які суб’єкти господарювання з 01.01.2023 мають забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»

- торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції)

- з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Додатково звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції України тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Закон України № 2720: новації оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим.2, п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31 грудня 2022 року).

Норми встановлені абзацом третім п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ після абзацу третього доповнено двома новими абзацами, відповідно до яких:

- за умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

- нараховані та сплачені або стягнуті у період з 01 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом третім цього пункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів. Норми набрали чинності з 01.01.2023.

Про деякі особливості коригування податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо порядку коригування податкового кредиту, якщо ввезення на митну територію України чи придбання товару, включеного до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік № 224), відбулося до дати початку застосування пільги, а постачання – в період дії пільги, повідомляє наступне.

Якщо товари, які включені до Переліку № 224 постановами Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1260) та від 29 листопада 2022 року № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі – Постанова № 1340), були ввезені на митну територію України платником ПДВ або придбані на митній території України та при їх ввезенні або придбанні було нараховано ПДВ відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то платник ПДВ за операціями з ввезення/придбання таких товарів має право віднести суми ПДВ, сплачені при такому ввезенні/придбанні, до податкового кредиту (за наявності належним чином оформленої митної декларації/зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної).

При цьому якщо товари, включені до Переліку № 224 постановами № 1260 та № 1340, які були придбані на митній території України або ввезені на митну територію України платником податку з ПДВ, а постачаються без ПДВ у зв’язку із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з їх постачання, суми податкового кредиту, сформовані відповідно до ст. 198 розділу V ПКУ, коригуванню не підлягають, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 та/або ст. 199 розділу V ПКУ за такими товарами не нараховуються.

Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми визначені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Підпунктом 20.1.1прим.1 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право: аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим.1 ст. 43 ПКУ;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ наступне.

Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697), який набуває чинності з 01.01.2023, та з метою недопущення неоднозначного трактування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної такого обов’язкового реквізиту як код товару згідно з УКТ ЗЕД, інформує.

1. Загальні положення

Згідно зі статтею 1 Закону № 2697 митний тариф України є невід'ємною частиною Закону № 2697 та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом № 2697, застосовуються, починаючи з 01.01.2023.

При цьому окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697, зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 674), чинному до 31.12.2022 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який набув чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року (далі – Перехідні таблиці).

Так, у Перехідних таблицях приведені коди УКТ ЗЕД 2017 року, які змінилися в УКТ ЗЕД 2022 року, та коди, що застосовані в УКТ ЗЕД 2022 року повторно без змін.

Префікс «ех» означає, що відповідна товарна підкатегорія 2022 року (правий стовпчик) двічі або більше разів зустрічається в правому стовпчику таблиці «УКТ ЗЕД 2022» та містить тільки частину товарів відповідної товарної підкатегорії 2017 року (лівий стовпчик).

Знак «=» означає коди, які застосовувалися в УКТ ЗЕД 2017 року та повторно застосовуються в УКТ ЗЕД 2022 року без змін обсягів товарів, що класифікуються за такими кодами.

Правила складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами.

Пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ.

Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

2. Складання податкової накладної

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

- у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

- в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);

- в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

3. Складання розрахунку коригування до податкової накладної

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Дніпропетровщина працює: у 2022 році збір до бюджетів усіх рівнів – понад 70 млрд гривень!

Протягом 2022 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) у 2022 році склав понад 70 млрд грн, що на понад 9,5 млрд грн, або на 15,7 відс. більше ніж за підсумками 2021 року.

До державного бюджету у 2022 році спрямовано понад 30 млрд грн, що на понад 1,2 млрд грн, або на 4,5 відс. більше ніж за підсумками 2021 року.

Місцеві бюджети у січні – грудні поточного року отримали понад 40,1 млрд грн, що на понад 8,2 млрд грн більше ніж за підсумками 2021 року. Темп росту надходжень складає 125,9 відсотки.

Єдиного внеску по Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області у 2022 році надійшло понад 27,8 млрд грн, що на понад 7,7 млрд грн, або на 38,3 відс. більше, ніж за підсумками 2021 року.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб під час підведення підсумків роботи податкової служби Дніпропетровщини у 2022 році.

Очільниця податкової служби висловила подяку усім, хто сьогодні працює і підтримує економіку нашої держави, сумлінно сплачуючи податки і збори.

У 2022 році до державного бюджету надійшло 698,7 млрд гривень

Платники у складний воєнний час продовжують підтримувати нашу державу, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у 2022 році надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 091,4 млрд грн. Це на 98,2 млрд грн, або на 9,9 відс. більше ніж у 2021 році.

До державного бюджету надійшло 698,7 млрд грн, що на 46,6 млрд грн, або на 7,2 відс. перевищує відповідний показник 2021 року. До місцевих бюджетів – 392,7 млрд грн, що на 51,5 млрд грн, або на 15,1 відс. більше ніж у 2021 році.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у 2022 році становили 694,6 млрд грн, що на 13,1 відс., або на 80,2 млрд грн більше ніж за підсумками 2021 року.

Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 84,6 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у 2022 році становили 425,3 млрд грн, що на 76,2 млрд грн, або на 21,8 відс. більше ніж у 2021 році.

У грудні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 99,0 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 56,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 42,5 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у грудні 2022 року становили 49,5 млрд грн, що на 10,9 млрд грн, або на 28,2 відс. більше ніж у грудні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Щодо особливостей зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної коду товару згідно з УКТ ЗЕД у зв’язку із застосуванням нової версії кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року)

З 01.01.2023 починають застосовуватися коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697).

Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який також набуває чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

Складання податкової накладної

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);

в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

Складання розрахунку коригування до податкової накладної

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

До уваги платників податків!

Державна податкова служба України інформує про особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування.

Відповідно до абзацу сьомого підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовується знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010). Така ставка ПДВ визначена і в пункті 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

При цьому пункт 74 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовується до операцій, здійснених починаючи з 1 січня 2021 року, та є нормою тимчасової дії – до 1 січня 2023 року.

Враховуючи викладене, в 2023 році та в подальшому до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) продовжує застосовуватися ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Деякі особливості справляння екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

- з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

- з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

- основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

- основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

Операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово до 01 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Норми передбачені п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі якщо платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, крім випадку, передбаченого п.п. «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

Норми передбачені п.п.169.3.1 п. 169.3 ст. 169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. (п.п. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ встановлено, що податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника ПДФО батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» - «е» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник ПДФО втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник ПДФО помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи (п.п. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Щодо обов’язку подання ФОПами разом з декларацією про доходи додатка з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такою фізичною особою – підприємцем (ФОП) для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Норми встановлені п. 177.14 ст. 177 ПКУ.

Зобов’язання платників єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду України за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду України посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом України, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених Законом № 2464 і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2464, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені Законом № 2464.

Норми передбачені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464.

Оновлено довідник типів об'єктів оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України станом на 28.12.2022 оприлюднила новий довідник типів об'єктів оподаткування для заповнення повідомлення ф. № 20-ОПП.

Нагадуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем.

Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300) із змінами, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Форма цього повідомлення передбачає заповнення типа об'єкта оподаткування.

Довідково: Довідник типів об'єктів оподаткування розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку першої – третьої груп!

З 01.01.2023 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2684 грн та мінімальної заробітної плати – 6700 гривень.

Щодо обсягу доходу

Згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2023 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

першої групи платників єдиного податку – 1 118 900 грн;

другої групи платників єдиного податку – 5 587 800 грн;

третьої групи платників єдиного податку – 7 818 900 гривень.

Щодо ставок єдиного податку (загальні положення)

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2023 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 268,40 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1340,0 гривень.

Відповідно до п.п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно».

Щодо ставок єдиного податку (з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України)

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, доповнено новим п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених ПКУ особливостей, зокрема, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що ФОП – платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався (абзац другий п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Шановні платники!

Державна податкова служба України нагадує про те, що починаючи з січня 2023 року для фінансових установ, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі (обмін валют), встановлено обов’язок щодо сплати фіксованої суми авансового внеску з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесеного до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на 01 число поточного місяця, ведення якого здійснюється Національним банком України.

Граничний термін сплати – щомісяця (не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця).

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» встановлено, що розмір авансових внесків залежатиме від статистичних даних щодо чисельності населення, розміщених на вебпорталі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року, у населеному пункті, в якому розташовано такий пункт обміну.

Зважаючи на зазначене, розмір авансового внеску у січні 2023 року залежатиме від чисельності населення станом на 01 січня 2022 року у населеному пункті, в якому розташовано такий пункт обміну.

Звертаємо увагу, що відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державної служби статистики України у розділі «Статистична інформація»/ «Формат відкритих даних»/«Населення та міграція»/ «Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах»/ «на 01 січня 2022 року», чисельність наявного населення зазначено, зокрема, у розрізі кодів згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3), зі змінами.

Враховуючи зазначене, з метою правильного визначення чисельності населення у населеному пункті, в якому розташовано пункт обміну іноземної валюти, та розміру авансового внеску з податку на прибуток, необхідно ідентифікувати такий населений пункт з урахуванням кодів адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, де розташовані такі пункти.

Щодо основних новацій та перспектив податкового законодавства у 2023 році

У 2023 році набирають чинності норми щодо:

Сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі (Закон України від 3 листопада 2022 року № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі»).

З 1 січня 2023 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти, у розмірі:

трьох МЗП за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч;

однієї МЗП, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески з урахуванням таких особливостей:

- з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року ­– із застосуванням коефіцієнта 0,33;

- з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.

Сплачена протягом звітного (податкового) року сума авансових внесків зменшуватиме податок на прибуток підприємств, розрахований за результатами такого звітного (податкового) року у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

Впровадження нової версії УКТ ЗЕД (Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України»).

З 1 січня 2023 року впроваджується нова версія УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року.

Вказані зміни вплинуть на заповнення податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.

Оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів (Закон України від 6 жовтня 2022 року №2654-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів»).

Набирає чинності з 1 квітня 2023 року та передбачає врегулювання статусу електронного резиденства:

- іноземець, який досяг 18 років, не є податковим резидентом України та зареєстрований у системі «Е-резидент»;

- є платником третьої групи спрощеної системи оподаткування без ПДВ:

сплачує податок 5 % від доходів у рамках ліміту (1167 МЗП), якщо перевищує ліміт 15 %;

не дозволені доходи з джерелом походження з України, крім пасивних;

податковим агентом «Е-резидента» є банк, у якому відкритий поточний рахунок платника єдиного податку третьої групи «Е-резидента».

З 1 січня 2023 року змінюються розміри деяких ставок податків та порядок нарахування деяких податкових зобов’язань:

Збільшуються на 20 відсотків специфічні ставки акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів (пункт 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Передбачено поступове підвищення ставок з 2021 до 2025 року (кожний рік на 20 відсотків).

Такі зміни спрямовані до наближення ставок, встановлених законодавством України, до ставок, визначених у положеннях Директиви ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 року щодо структури та ставок акцизів на тютюнові вироби та підвищують ціну на підакцизну продукцію.

Збільшуються ставки акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (Закон України 15 березня 2022 року №2139 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного»).

Ставка збільшується до 10000 гривень за 1 літр (зараз діє 3000 гривень за 1 літр). Норма діє протягом воєнного та/або надзвичайного стану.

Припиняють дію деякі податкові пільги

З 1 січня 2023 року припиняють дію податкові пільги:

- які надавалися в галузі кінематографії, космічної діяльності та постачання програмної продукції (п.3, 26¹ та 61 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України):

– кінематографія – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні на митну територію України окремих товарів, які використовуються в галузі кінематографії;

– космічна галузь – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України суб’єктами космічної діяльності окремих товарів, визначених Митним кодексом України, а також звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконувалися для потреб космічної діяльності;

– постачання програмної продукції – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції;

- які тимчасово, до 1 січня 2023 року, надавались готелям і подібним засобам тимчасового розміщування щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) за ставкою у розмірі 7 відсотків (п. 74 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України). Водночас вказана пільга продовжує застосовуватись відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України.

Змінюються розміри сум МЗП та ПМ (Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).

Законом встановлено, що впродовж 2023 року:

мінімальна заробітна плата за місяць становитиме 6700 грн,

прожитковий мінімум на одну працездатну особу – 2684 гривень.

Ці положення призведуть до змін в оподаткуванні діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Ліміти річного доходу для ФОП

Ліміт доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування, який є граничною межею заробітку ФОП, при перевищенні якої його можуть перевести на загальну систему оподаткування, прив’язаний до мінімальної заробітної плати, тож у 2023 році ліміти будуть такими:

для 1 групи – 1 118 900 грн (167 розмірів мінімальної зарплати);

для 2 групи – 5 587 800 грн (834 розмірів мінімальної зарплати);

для 3 групи – 7 818 900 грн (1167 розмірів мінімальної зарплати).

Єдиний податок

Суми єдиного податку для 1 та 2 групи ФОП прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Відповідно у 2023 році сума єдиного податку щомісяця складатиме:

для 1 групи ФОП – 268,4 грн (10 % від прожиткового мінімуму);

для 2 групи ФОП – 1340 грн, (20 % від мінімальної зарплати);

для 3 групи ФОП ставки не зміняться порівняно з 2022 роком:

- 3 % від доходів для платників ПДВ;

- 5 % від суми доходів для неплатників ПДВ;

- спеціальний режим 2 % для неплатників ПДВ на час дії воєнного стану.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі – ЄСВ)

Розміри ЄСВ у 2023 році будуть такими:

мінімальний ЄСВ – 1474 грн за місяць (22 % від мінімальної зарплати);

максимальний ЄСВ – 22110 грн за місяць (22 % від 15 мінімальних зарплат).

2022 рік є першим звітним періодом для:

Звітів про контрольовані іноземні компанії (Закон України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).

З 2022 року, відповідно до Кроку 3 БЕПС, запроваджено концепцію оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії.

Звітним (податковим) періодом для КІК є календарний рік або інший звітний період, що закінчується протягом календарного року.

При цьому звіт про КІК подається контролюючою особою одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Вперше звіти про КІК будуть подаватись за 2022 рік разом з податковою звітністю за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та пеня до звітності КІК за 2022 та 2023 роки не застосовуватимуться.

Розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання (Закон України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»).

Частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку – власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання вперше здійснюватиметься за наслідками 2022 року.

Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Резидентів Дія Сіті (Закон України від 14.12.2021 № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»).

Спеціальний режим оподаткування резидентів Дія Сіті, який передбачає можливість переходу ними на оподаткування податком на прибуток підприємств за особливими умовами (аналог податку на виведений капітал), що передбачають ставку податку у розмірі 9 % та оподаткування лише низки операцій.

Окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті буде сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка буде оподатковуватись за ставкою 18 %.

Першим звітним періодом для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті є 2022 календарний рік.

Застосовуються нові форми податкової звітності, зокрема:

Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 року № 274 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694) (набрав чинності з 18.11.2022).

Зміни внесено з метою приведення форми декларації до положень ПКУ щодо спеціального режиму оподаткування резидентами Дія.Сіті за особливими умовами.

Першим звітним періодом є 2022 календарний рік.

Податкової декларації про майновий стан і доходи (наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (набирає чинності з 01.01.2023)).

Так, форма декларації про майновий стан і доходи отримала нові додатки:

Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (наказ Міністерства фінансів України від 10.11.2022 року № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2022 за № 1484/38820) (набирає чинності з дня офіційного опублікування)).

Наказом затверджується нова форма Податкової декларації, в якій передбачені місця для зазначення коду Кодифікатора (КАТОТТГ), інформації щодо адреси місць розташування об’єктів оподаткування, строку користування податковою пільгою у звітному періоді, виокремлення нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання.

З метою зменшення помилок (розбіжностей) при поданні уточнюючих податкових декларацій, забезпечення спрощення ведення автоматизованого обліку та аналізу поданих документів, як з боку платників, так і контролюючих органів, а також розширення надалі сервісного обслуговування платників запроваджується позиція «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється».

Податкової декларації з плати на землю (наказ Міністерства фінансів України від 18.02.2022 року № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639) (набрав чинності з 22.03.2022)).

Вказаним наказом викладено в новій редакції Податкову декларацію з плати на землю, яка повинна подаватись з 2023 року.

Основні зміни:

за наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу різних територіальних громад, а отже, відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць, якщо такі адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним податковим органом, то кількість податкових Декларацій має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць;

у колонці «Категорія земельних ділянок» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається інформація щодо категорії/цільового призначення земельних ділянок, яка має відповідати інформації, що зазначена у документах, які засвідчують право власності/користування земельними ділянками;

у колонці «Нормативна грошова оцінка» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації вказується нормативна грошова оцінка з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, який застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки: в разі проведення оцінки земельної ділянки – зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, якщо оцінку не проведено – зазначається оцінка одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.

Законопроекти, прийняті Верховною Радою України у другому читанні та підписані Президентом України

Закон України від 13.12.2022 № 2836-ІХ «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» 29.12.2022 підписаний Президентом України (набирає чинності через три дні з дня його опублікування), який передбачає, зокрема:

- звільнення платників від відповідальності за несвоєчасне подання звітності, документів та повідомлень передбачених для цілей трансфертного ціноутворення та оподаткування контрольованих іноземних компаній із встановленням зобов’язання щодо подання таких документів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- звільнення платників податку на прибуток підприємств від відповідальності за несвоєчасне подання фінансової звітності разом з аудиторський звітом та уточнюючої декларації з цього податку, яка подається у разі уточнення показників такої фінансової звітності із встановленням зобов’язання щодо подання таких документів протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

- звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України електрогенераторних установок, трансформаторів, генераторів, обладнання та матеріали до них (повний перелік товарів визначено пунктом 92¹ розділу XXI Митного кодексу України);

- звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога суб’єктам господарювання, що здійснюють виробництво, передачу та розподіл електричної енергії, та ввозяться такими суб’єктами для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств за погодженням з Міненергетики (повний перелік товарів визначено пунктом 92³ розділу XXI Митного кодексу України);

- звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами військовим та добровольчим формуванням, які забезпечують національну безпеку і оборону.

- звільнення від оподаткування для виробництва готової продукції виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами;

- не вважати акцизним складом приміщення або територію, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів, а також приміщення або територію у кожному (на кожній), де одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару. Ці два критерії для визначення акцизного складу застосовуються одночасно.

- звільнення від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України товарів, а саме:

моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 5000 куб. см; понад 5000 куб. см, нові і що використовувалися);

автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей,

моторних транспортних засобів для перевезення вантажів,

за умови, якщо такі операції здійснюються громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх добровільної передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

- суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

- зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального.

Також вказаними змінами до Податкового кодексу:

- термін реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування без застосування штрафних санкцій, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, перенесено з 14 липня на 15 липня 2022 року;

- термін подання платниками податкової звітності з ПДВ без застосування штрафних санкцій за податкові періоди лютий – травень 2022 року перенесено з 19 на 20 липня 2022 року);

- граничний строк сплати податкового зобов’язання за періоди лютий – травень 2022 року встановлено 1 серпня 2022 року;

- платникам надано можливість на період дії воєнного стану виправляти помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань, без нарахування та сплати штрафних санкцій.

Увага!!! З 01.01.2023 – нові бюджетні рахунки!!!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, що з 01.01.2023 змінюються реквізити для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області.

Інформація щодо реквізитів для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2022 року за № 1484/38820 (далі – наказ № 371), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2022 року за № 1537/38873 (далі – наказ № 412), затверджено нову редакцію податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (у додатках 1 та 2);

декларацію доповнено інформацією щодо:

- адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонка 4 розділу І у додатках 1 та 2);

- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 –21 розділу І додатка 1, колонки 19 – 20 розділу І додатка 2);

- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІ у додатках 1 та 2).

Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.

Накази № 371, № 412 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 371 зі змінами, внесеними наказом № 412, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Форми звітності».

Суб’єктам господарювання, які здійснюють страхові платежі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначено: страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

- у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;

- у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього підпункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

+- під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

- в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього підпункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Про внесення змін до податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки» у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 46.6. ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Вимоги статей 46 – 50 ПКУ не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб'єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.

Особливості сплати єдиного внеску у разі трудових відносин за гіг-контрактом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним підпунктом 2, 3 частини першої, пункту 10 частини другої статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітку плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг за гіг- контрактами, укладеними у порядку передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Як заповнюється розділ 10 заяви за ф. № 1-ОПП, якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться аудиторською фірмою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форму організації, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності.

Однією із форм ведення бухгалтерського обліку є введення до штату підприємства посади бухгалтера, іншою формою є ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах. Отже, якщо особа відповідальна за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві не призначена, то лише керівник несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку підприємства.

У разі, якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться аудиторською фірмою на підставі укладеного договору про надання бухгалтерських послуг, то у розділі 10 заяви за формою № 1-ОПП вказуються дані про керівника підприємства, якщо бухгалтерський облік ведеться аудиторською фірмою на договірних засадах із керівником.

У разі зміни статусу платник повідомляє про це обслуговуючого надавача платіжних послуг протягом п’яти робочих днів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що інформація, що підтверджує статус підприємства, установи та організації з переліку, наведеного у цьому пункті або його зміну надсилається/подається до обслуговуючого надавача платіжних послуг в електронній або паперовій формі.

Обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску, в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Для платника єдиного внеску, який використовує єдиний рахунок, документом, що підтверджує фактичну сплату єдиного внеску є підтвердження (квитанція) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на е бюджетний рахунок, а саме, за напрямом спрямування, що відповідає технологічному коду 71010000 (єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами), яке містить інформацію про період, за який заробітна плата нарахована.

Суми єдиного внеску, сплачені платіжними інструкціями або спрямовані з єдиного рахунку (за період, за який заробітна плата нарахована), повинні становити не менше ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних інструкціях на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за цей період.

Якщо у платіжних інструкціях про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску або в підтвердженні (квитанції) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на е бюджетний рахунок сума єдиного внеску менша ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, то обслуговуючі надавачі платіжних послуг приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з довідкою-розрахунком в електронній формі або оригіналом довідки-розрахунку у паперовій формі, погодженою з контролюючим органом за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок у паперовій формі складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

У разі подання до обслуговуючого надавача платіжних послуг одночасно з грошовим чеком та/або платіжною інструкцією на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску, довідки-розрахунку в електронній формі або оригіналу довідки-розрахунку в паперовій формі, погодженої з контролюючим органом, обслуговуючий надавач платіжних послуг має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжну інструкцію.

Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній формі (оформлені з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та документообіг») або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».

Платникам єдиного внеску, які звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 22 відсотки суми коштів для виплати заробітної плати, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та які протягом дванадцяти календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачою довідки не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (в електронній або паперовій формі) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику єдиного внеску для пред’явлення обслуговуючому надавачу платіжних послуг, не повинен перевищувати дванадцяти календарних місяців, починаючи з місяця видачі довідки включно.

Обслуговуючий надавач платіжних послуг після отримання від платника довідки про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску приймає від платника грошові чеки та платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати без перевірки сум єдиного внеску, сплачених за платіжними інструкціями.

У разі виявлення контролюючим органом порушення законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску платником, якому видана довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску, зазначена довідка відкликається контролюючим органом до закінчення строку її дії шляхом направлення повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку платнику єдиного внеску та обслуговуючому надавачу платіжних послуг. Обслуговуючий надавач платіжних послуг наступного робочого дня після отримання такого повідомлення приймає від платника грошові чеки та/або платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати відповідно до пункту 3 цього Порядку.

Затверджено порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 30.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 (далі – Наказ № 291), яким затверджено Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати» (далі – Порядок).

Наказом № 291 зазначено визнати таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 09.09.2013 № 453 «Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1602/24134.

Порядок, регулює механізм прийняття надавачами платіжних послуг грошових чеків та платіжних інструкцій на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Та не застосовується до:

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, у яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці;

- дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

- бюджетних установ, які перебувають на казначейському обслуговуванні в Державній казначейській службі України, а також Пенсійного фонду України та його територіальних органів відповідно до пункту 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- резидентів Дія Сіті в розумінні положень Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Зазначені підприємства, установи та організації самостійно надають обслуговуючому надавачу платіжних послуг інформацію, що підтверджує такий статус:

- під час відкриття рахунку у обслуговуючого надавача платіжних послуг;

- у разі набуття статусу з переліку, наведеного у пункті 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- у разі якщо обслуговуючого надавача платіжних послуг не було повідомлено під час відкриття у нього рахунку або при набутті такого статусу.

Обов’язок роботодавців – заробітна плата не менше мінімальної

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що Законом України про Державний бюджет України на 2023 рік відповідно до ст. 8 встановлено розмір мінімальної заробітної пати з 1 січня 2023 року 6 700 гривень.

Отже, з 01.01.2023 роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 700.

Якщо заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою чим законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то необхідно провести доплату працівнику до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Звертаємо увагу роботодавців на те, що мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

- норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.

- гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо.

-·гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Окрему увагу суб’єктів господарювання звертаємо на необхідності нарахування та виплати індексації заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи зазначене вище, звертаємо увагу роботодавців на необхідність вчасного нарахування заробітної плати своїм працівникам та не менше мінімальної норми, встановленої на момент виплати, з метою недопущення порушення прав працівників та упередження штрафів за порушення державних мінімальних гарантій в оплаті праці та трудового законодавства.

Де розміщується інформація про склад майна, яке знаходиться в податковій заставі та підлягає продажу на аукціонах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.7 ст. 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

- майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;

- цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV зі змінами та доповненнями;

- інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з п. 95.13 ст. 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.16 ст. 95 ПКУ).

Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Інформація, зазначена у п. 95.17 ст. 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (п. 95.17 ст. 95 ПКУ).

Зокрема, п. 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону (далі – оголошення).

Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (п. 15 Порядку).

Щодо формування фіскальних чеків під час відсутності зв’язку між РРО та сервером обробки інформації

У зв’язку з актуалізацією питання своєчасного формування фіскальних чеків (Z - звітів) під час відсутності зв’язку між реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та сервером обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) ДПС повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування проведення розрахункових операцій у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Пунктом 9 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, передбачено, що блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Тобто блокування РРО відбувається у разі неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації (відсутності електропостачання, Інтернету) не раніше ніж через 72 години.

Водночас після відновлення такої можливості РРО розблоковується та накопичена інформація передається до сервера автоматично.

Деклараційна кампанія 2023

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9153.html

ДПС доопрацьовано Електронний кабінет платника, що дозволить великим платникам податків завантажувати стандартний аудиторський файл SAF-T UA

Державною податковою службою України доопрацьовано функціональні можливості Електронного кабінету платника.

На сьогодні ДПС прийнято у дослідну експлуатацію програмне забезпечення, яке дає можливість завантажувати великими платниками податків стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) у форматі XML. Також відповідно до вимог Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі, наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393 (зі змінами), при завантаженні великим платником податків SAF-T UA, здійснюється перевірка кваліфікованого електронного підпису, визначається відповідність електронного документа (інформації) затвердженому формату.

Підтвердженням прийняття та реєстрації або відхилення контролюючим органом SAF-T UA є повідомлення (квитанція) про прийняття та/або не прийняття такого документу (файлу) із зазначенням причини (причин) не прийняття.

Підстави для звільнення нерезидента від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Норми встановлені п. 103.4 ст. 103 ПКУ.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Нормами п. 103.6 ст. 103 ПКУ визначено, що у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.

Отримання благодійної допомоги: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги;

Норми встановлені п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Законом України від 16 листопада 2022 року 2747-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 31, відповідно до якого положення п.п. «б» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру.

Особливості справляння податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) тимчасово положення ст. 266 ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості здійснення фактичних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Норми визначені п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 80 ПКУ встановлено порядок проведення фактичної перевірки.

Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПКУ).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПКУ).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ (п. 80.5 п. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПКУ).

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).

Нормами п. 80.9 ст. 80 ПКУ визначено, що строки проведення фактичної перевірки встановлені ст. 82 ПКУ.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 ПКУ (п. 80.10 ст. 80 ПКУ).

З 01.01.2023 – декларування доходів фізичними особами за новою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2023 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143, яким у новій редакції викладено:

- форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зокрема, форма Декларації отримала нові додатки, а саме:

- Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

- Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Кабінетом Міністрів України постановою від 23 грудня 2022 року № 1428 (далі – Постанов № 1428) внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (далі – Порядок).

Змінами встановлено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування Таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 Порядку у день набрання чинності Постановою № 1428 здійснюється автоматична реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до зазначеного Порядку у період з 14 жовтня 2022 року до дня набрання чинності Постановою № 1428, якщо одночасно виконуються такі умови:

у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції виключно з кодами товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що відображені у таблицях даних платника податку, врахованих контролюючими органами;

щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» або комісією центрального рівня не прийнято рішення про задоволення/залишення скарги без задоволення на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в зазначеному Єдиному реєстрі податкових накладних;

наявна сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, обчислена відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим.1 Податкового кодексу України.

Постанову № 1428 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 27.12.2022 № 273 і розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-poriadku-zupynennia-reiestr-a1428

Постанова № 1428 набере чинності через 15 календарних днів з дня її опублікування.

Побудова комунікацій контролюючих органів з органами місцевого самоврядування – важливий вектор співпраці

З метою забезпечення ефективної взаємодії між органами місцевого самоврядування та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області побудова комунікації контролюючих органів з органами місцевого самоврядування є важливим вектором співпраці.

Такі комунікації відбуваються за допомогою:

1. ITC «Електронний кабінет»

Функціонал Електронного кабінету забезпечує електронну взаємодію ДПС та органів місцевого самоврядування в режимі онлайн.

Для уповноважених осіб органів місцевого самоврядування доступні наступні сервіси Електронного кабінету:

1. Перегляд облікових даних.
2. Подання податкової, фінансової звітності, статистичної звітності.
3. Перегляд та друк раніше поданої звітності.
4. Подання запиту про надання звітності в розрізі платників податків - юридичних осіб.
5. Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків.
6. Листування з органами ДПС.
7. Можливість отримання громадянами відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (актуально в період декларування державних службовців).

З 1 січня 2021 року ДПС України запровадила електронне інформування органів місцевого самоврядування.

Так, Наказом Міністерства фінансів України № 723 від 23 листопада 2020 року, затвердженим в Міністерстві юстиції України 08 грудня 2020 року за № 1223/35506 (далі – Наказ № 723), регламентовано Порядок надання ДПС України органам місцевого самоврядування звітності в розрізі платників податків – юридичних осіб та звітності у розрізі джерел доходів.

Відповідно до вимог Наказу № 723 контролюючі органи надають органам місцевого самоврядування звітність у розрізі джерел доходів такого органу:

про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання,- щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Запит про надання звітності в розрізі платників податків за відповідний звітний період подається органом місцевого самоврядування до контролюючого органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» один раз у період, який відповідає місяцю (кварталу) для надання такої звітності. Для отримання звітності посадовій (уповноваженій) особі територіальної громади необхідно увійти до приватної частини Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov, та надати запит про отримання звітності в розрізі платників податків - юридичних осіб за формою J1604003.

Контролюючий орган забезпечує автоматизовану обробку отриманих запитів, формує та надає органу місцевого самоврядування (заявнику) - звітність у розрізі платників податків протягом 20 робочих днів з моменту отримання запиту.

Звітність у розрізі платників податків та звітність у розрізі джерел доходів, з накладеним кваліфікованим електронним підписом посадової (уповноваженої) особи контролюючого органу, стає доступною відповідному органу місцевого самоврядування у приватній частині Електронного кабінету після проходження електронної ідентифікації онлайн у встановленому порядку.

2. Інтерактивна податкова карта України

ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України з 24.08.2021 впроваджено Інтерактивну податкову карту України, яка є частиною окремого проекту е-податки Національної програми інформатизації.

Податковою службою створено податкові профілі територіальних громад (сегмент Інтерактивної податкової карти), графічне відображення показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Користувачі мають можливість в режимі онлайн ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:

- загальні дані та демографію;

- об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;

- активних платників податків;

- топ-10 найбільших платників податків;

- надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;

- сплату податків за видами економічної діяльності;

- структуру сплати податків;

- боргові зобов’язання.

Інтерактивну карту розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України, але на період дії воєнного стану доступ до неї обмежено.

3. «LOGICA»

Відповідно до норм податкового законодавства у 2021 році ДПС реалізовано сервіс електронного інформування територіальних громад засобами Електронного кабінету або через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» Міністерства фінансів України.

Порядок обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування затверджений постановою Кабінету міністрів України від 16 червня 2021 р. № 627.

«LOGICA» - інформаційно-аналітична система управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів, яка забезпечує інформаційну взаємодію між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування. Суб’єктами інформаційної взаємодії є Мінфін, ДПС, Казначейство та органи місцевого самоврядування.

ДПС передає до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, до інформаційно-аналітичної системи «LOGICA» інформацію про суми:

- нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів;

- списаного податкового боргу;

- розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до відповідних місцевих бюджетів;

- наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання.

Інформація формується у розрізі джерел доходів бюджету та платників податків - юридичних осіб відповідно до адміністративно-територіальних одиниць (територіальних громад).

Казначейство передає до інформаційно-аналітичної системи «LOGICA» інформацію, формат та регламент обміну якою затверджується Мінфіном;

Органи місцевого самоврядування передають до інформаційно- аналітичної системи «LOGICA»:

1) у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, інформацію про:

- ставки земельного податку та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування;

- ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування;

- ставки туристичного збору та перелік пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування;

- ставки збору за місця для паркування транспортних засобів та перелік пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування;

- перелік пільг з транспортного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування;

- ставки єдиного податку для платників єдиного податку першої групи;

- ставки єдиного податку для платників єдиного податку другої групи;

2) інформацію відповідно до формату та регламенту обміну, що затверджується Мінфіном.

Передавання інформації до інформаційно-аналітичної системи «LOGICA» здійснюється електронними повідомленнями.

Органи місцевого самоврядування передають до інформаційно- аналітичної системи «LOGICA» електронне повідомлення - запит для отримання інформації. На електронне повідомлення – запит органу місцевого самоврядування в інформаційно-аналітичній системі «LOGICA» стає доступна інформація, наявна на останню звітну дату.

Наразі деякі розділи інформаційно-аналітичної системи «LOGICA» доопрацьовуються.

Зауважуємо, що взаємодія територіальних громад та податкової служби в обміні інформацією, яка пов’язана зі сплатою місцевих податків і зборів, має важливе значення для планування дохідної частини місцевих бюджетів. Рекомендуємо використовувати надану інформації при підготовці відповідей на запити органів місцевого самоврядування та здійсненні комунікацій з їх представниками.

Про надання електронних довірчих послуг Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державною податковою службою України. Шановні клієнти!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою», з 23.12.2022 Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) розпочав надання електронних довірчих послуг.

Також, наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022

№ 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

- Реєстраційна картка для фізичної особи;

- Реєстраційна картка для юридичної особи;

- Додаток до Реєстраційної картки для юридичної особи;

- Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

- Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 23 грудня 2022 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 30 грудня 2022 року включно.

Нові форми реєстраційних документів розміщені на офіційному вебсайті https://ca.tax.gov.ua у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 28 грудня 2022 року, проведено шосте засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет). У засіданні прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

Під час засідання розглянуті новації законодавства для платників податку на прибуток підприємств, запроваджені нормами Закону України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», що набрав чинності 25.11.2022.

Присутні також проінформовані стосовно звільнення від оподаткування благодійної допомоги, отриманої фізичними особами – волонтерами, відповідно до норм Закону України від 16 листопада 2022 року № 2747-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами».

Щодо проведення процедури припинення юридичних осіб

Ліквідація юридичної особи (компанії) є доволі складною процедурою, яка вимагає розроблення чіткого, поетапного плану припинення діяльності компанії. Ця дія допомагає прорахувати настання всіх можливих ризиків та вирішення багатьох проблем ще на етапі такого планування.

Багато власників компаній не володіють інформацією, з чого саме складається процедура ліквідації компанії.

Ліквідація компанії – це здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності підприємства, приведення його основних фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, та заходів щодо соціального захисту вивільнюваних працівників. Після цього компанія перестає існувати.

Порядок державної реєстрації припинення юридичних осіб регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Процедура зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначена Податковим кодексом України, розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09 грудня 2011 року № 1588.

Якщо дуже лаконічно описати процедуру ліквідації компанії, то вона виглядає таким чином: компанія приймає рішення про ліквідацію, повідомляє про це всі органи влади та своїх кредиторів, звільняє працівників та зупиняє виробництво, продає своє майно, передає своїм власникам всі грошові кошти, що залишились, закриває розрахункові рахунки, анулює всі свідоцтва, ліцензії, дозволи, проходить аудит в податкових органах, передає відповідні документи на зберігання в архів та остаточно ліквідується після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Умовно процес ліквідації компанії можна поділити на такі етапи:

прийняття рішення власниками (учасниками) компанії про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників;

повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію (державного реєстратора), про початок процедури ліквідації компанії;

повідомлення контролюючих органів про початок процедури ліквідації компанії;

виявлення дебіторів, кредиторів та повідомлення про початок процедури ліквідації компанії;

продаж усіх активів компанії, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками) компанії відповідно до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу компанії;

закриття банківських рахунків компанії, отримання банківських виписок, анулювання свідоцтв, дозволів, акредитації на митниці, виключення з реєстрів тощо;

проведення перевірки контролюючим органом ДПС або прийняття керівником рішення про недоцільність проведення перевірок;

отримання від податкового органу довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів;

передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню;

внесення до ЄДР відомостей про припинення юридичної особи.

Державна податкова служба України звертає увагу суб’єктів підприємницької діяльності, що виконання наведених заходів значно прискорить проведення ліквідаційної процедури відповідно до норм чинного законодавства.

Судом підтверджено правомірність нарахування 16 млн грн за порушення податкового законодавства

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію контролюючого органу про правомірність донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість при оподаткуванні послуг з проведення клінічних досліджень у сфері міжнародних клінічних випробувань.

Касаційним Судом зазначено, що за змістом наданих позивачем послуг останні по суті є клінічним спостереженням за пацієнтами, які приймали лікарські препарати, з метою оцінки їх безпечності та ефективності. Зібрані позивачем дані заносилися ним в індивідуальні реєстраційні картки (індивідуальні реєстраційні форми) пацієнтів, які, хоч і є результатом аналітичної роботи позивача, однак не відповідають визначенню компіляції даних (бази даних) як об`єкта права інтелектуальної власності згідно з пунктом 3 частини першої статті 433 Цивільного кодексу.

Положення договорів позивача з зарубіжними компаніями про врегулювання відносин сторін щодо інтелектуальної власності на об`єкти, які можуть бути створені під час клінічних досліджень, не дають підстав для висновку, що були створені об`єкти права інтелектуальної власності.

Касаційний адміністративний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що послуги, які надавались позивачем, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки надавались на митній території України. Також судом правильно зазначено про відсутність об`єкта права інтелектуальної власності, оскільки статтею 418 Цивільного кодексу визначено, що право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

З системного аналізу норм податкового законодавства вбачається, що в залежності від змісту господарської операції з постачання послуг не є об`єктом оподаткування ПДВ послуги, визначені у п. 186.3 статті 186 Податкового кодексу України. У всіх інших випадках місцем постачання послуг вважається місце реєстрації постачальника, відповідно, такі послуги є об`єктом оподаткування ПДВ.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що характер послуг, які надавались позивачем нерезидентам, не дозволяє віднести їх до переліку послуг, зазначених у підпунктах «а», «в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу, а відтак податковим органом правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України, що полягає у не складанні податкових накладних в електронній формі з дотриманням умов щодо їх реєстрації в порядку, визначеному законодавством, та є похідним від порушення щодо несплати податкового зобов`язання з ПДВ.

Позивач зобов`язаний був відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України скласти та зареєструвати податкові накладні.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 160/8533/20 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 16 млн грн, залишено без змін.

Сформовано план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на вебпорталі ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до вимог Кодексу та згідно з Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зі змінами, Державною податковою службою України сформовано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та оприлюднено на вебпорталі ДПС 23 грудня 2022 року.

З метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення у 2022 році заходів контролю було проведено аналіз стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році, з урахуванням якого було сформовано план-графік на 2023 рік.

Так, 97 % плану-графіка на 2023 рік складають платники податків, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році та які за результатами подання звітності у поточному році мають ризики несплати податків.

Всього до плану-графіка включено 2,22 тис. субʼєктів господарювання з обсягами задекларованих доходів за 2021 рік 1,3 трлн грн та розрахунковими втратами бюджету 11,5 млрд грн:

- розрахункові втрати з податку на прибуток – 3,3 млрд грн;

- розрахункові втрати з ПДВ – 8,2 млрд гривень.

Всі відібрані до плану-графіка підприємства мають критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності високого ступеня. При цьому 60 % мають 3 та більше ризиків несплати податків високого ступеня.

Одночасно зазначаємо, що законами України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до Кодексу, інших законодавчих актів, які визначають особливості організації, проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів під час дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Зокрема, відповідно до положень підпунктів 69.2, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинені строки на проведення документальних планових перевірок.

До уваги суб’єктів господарювання!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І розділу ХІV ПКУ.

При цьому якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Подання заяви платником єдиного податку у разі внесення змін в облікові дані

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.4 ст. 298 Податкового кодексу України у разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін.

У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Нормами п. 298.6 ст. 298 ПКУ передбачено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 273 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені особливості оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком.

Так, податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством (п. 273. 1 ст. 273 ПКУ).

Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються відповідно до ст. 274 ПКУ (п. 273.2 ст. 273 ПКУ).

Ставки земельного податку за один гектар лісових земель встановлюються відповідно до статей 274 та 277 ПКУ (п. 273.3 ст. 273 ПКУ).

Легковий автомобіль викрадено: що з транспортним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Нормами п.п. 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Відповідно до п.п. 267.6.9 п. 267.6 ст. 267 ПКУ у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Щодо сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну участь особами, зазначеними в абзаці п'ятому частини 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) (з числа осіб, які працюють або постійно проживають за межами України), та у випадках, передбачених частиною 9 ст. 10 Закону № 2464, в іноземній валюті здійснюється на поточний рахунок податкового органу, відкритий в уповноваженому банку України, або на єдиний рахунок.

Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на єдиний рахунок.

Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях податковими органами за місцем реєстрації (останнім місцем проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних документів, що підтверджують сплату єдиного внеску. Норми встановлені частиною 5 ст. 9 Закону № 2464.

Щодо оподаткування ПДВ та ПДФО новорічних подарунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2117) визначено, що Закон № 2117 регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України.

Так, відповідно до ст. 2 Закону № 2117 звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Нормами ст. 5 Закону № 2117 встановлено, що Закон № 2117 діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Отже, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема вартість дарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

До уваги податкових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/2655) із змінами (далі – Наказ № 4) затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Так, розділом II Порядку встановлено порядок подання Розрахунку.

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Нотаріуси за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Розрахунок подається платником в один із таких способів:

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

- надсилається поштою з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти;

- на паперовому носії, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти.

Розрахунок на паперовому носії заповнюється українською мовою в друкованому вигляді або кульковою ручкою із синім або чорним чорнилом друкованими літерами без виправлень. У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється.

Під час заповнення полів, що складаються з клітинок, кожен із необхідних символів розбірливо вписується до відповідної окремої клітинки.

Символи не мають виходити за межі клітинок, а також накладатись на сусідні клітинки. Символи (крапка, апостроф, кома, дефіс тощо) проставляються в окремих клітинках.

Під час заповнення поля без клітинок записи в цих полях не мають накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи на Розрахунку та додатках до нього.

Розрахунок в електронній формі на електронному носії інформації може складатись платником з використанням безкоштовного спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого розміщені на офіційному вебпорталі ДПС.

Розрахунок складається та подається у двох примірниках. Другий примірник із штампом контролюючого органу про отримання повертається платнику.

Рентна плата: наповнення бюджетів платниками Дніпропетровщини у 2022 році має позитиву динаміку

У січні – листопаді 2022 року спостерігалась позитивна динаміка надходжень рентних платежів до державного і місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини.

Так, протягом одинадцяти місяців поточного року, зокрема за:

● видобування залізних руд

- до держбюджету надійшло понад 4,5 млрд грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 1,03 млрд грн, або на понад 29,5 відсотків);

- місцеві бюджети отримали понад 1,9 млрд грн, що на понад 444 млн грн, або на 29,5 відсотків більше минулорічного показника;

● видобування природного газу:

- до держбюджету надійшло понад 1,05 млрд грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 540,8 млн грн, або на понад 105,7 відсотків);

- місцеві бюджети отримали понад 54 млн грн, що на понад 27,6 млн грн, або на 102,8 відсотків більше минулорічного показника;

● за видобування кам’яного вугілля:

- до держбюджету надійшло майже 215 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 111,7 млн грн, або на понад 108,3 відсотки);

- місцеві бюджети отримали понад 92 млн грн, що майже 48 млн, або на 108,3 відсотки більше минулорічного показника;

● видобування нафти :

- до держбюджету надійшло понад 50,7 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на майже 7,6 млн грн, або на понад 17,6 відсотків);

- місцеві бюджети отримали понад 2,6 млн грн, що на понад 399 тис. грн, або на 17,6 відсотків більше минулорічного показника;

● видобування газового конденсату:

- до держбюджету надійшло майже 32,3 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 17,7 млн грн, або на понад 122,5 відсотки);

- місцеві бюджети отримали майже 1,7 млн грн, що майже 936 тис. грн, або на 122,5 відсотків більше минулорічного показника).

Дякуємо платникам за сумлінність і своєчасність при сплаті податків і зборів!

У ДПС провели зустріч з представниками Незалежної асоціації банків України з питань адміністрування контрольованих іноземних компаній

Застосування законодавчих норм щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) роз’яснили сьогодні представники Державної податкової служби України під час зустрічі з Незалежною асоціацією банків України.

Мова йшла, зокрема, про подання Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі (далі – Повідомлення). Подання такого Повідомлення передбачено нормами Податкового кодексу України, згідно з якими будь-який контролюючий орган, орган державний влади, банк або фінансова установа при виявленні такого факту мають надсилати повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного звʼязку не пізніше пʼяти робочих днів з дня виявлення таких фактів.

Під час зустрічі представники ДПС надали відповіді на найпоширеніші питання від учасників щодо подання зазначених Повідомлень. Зокрема, розʼяснено особливості заповнення форми Повідомлення, правильність відображення даних в окремих її рядках. Також надано практичні рекомендації щодо зазначення обовʼязкової інформації при її формуванні.

Загалом на сьогодні до ДПС вже надійшло майже 4,2 тис. таких Повідомлень. Надіслана інформація комплексно аналізується та використовується у подальшій роботі податкової служби для розробки методології податкового адміністрування контрольованих іноземних компаній. Представники ДПС закликали платників подавати пропозиції щодо подальшого вдосконалення рекомендованої форми Повідомлення. Це – новий інструмент і спільно ми маємо його зробити зручним та дієвим, – впевнені у податковій службі.

До уваги платників ПДФО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються суми доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником ПДФО на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Норми встановлені п. 18 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ (п. 19 підрозділу 1 розділу XX ПКУ).

Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 339.1 ст. 339 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, перелік звітів, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції.

У разі якщо за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор здійснює консолідований облік своєї господарської діяльності.

Звіти інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці (п. 339.2 ст. 339 ПКУ).

Нормами п. 339.3 ст. 339 передбачено, що з метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки та збори під час виконання угоди про розподіл продукції, зобов'язаний зберігати первинні документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом терміну зберігання, передбаченого законодавством.

Документальні перевірки виконання інвестором зобов'язань перед бюджетом зі сплати податків і зборів проводяться відповідно до ПКУ.

Про ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлені ст. 277 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

Передача в оренду нерухомості разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду (року): що з декларуванням екоподатку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова декларація екологічного податку складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання.

Норми передбачені п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Отже, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

ФОП здійснює діяльність у декількох місцях продажу: ведення обліку товарних запасів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до частини 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нормами частини 13 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з частиною 14 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Про особливості організації перевірок та їх поновлення, визначених п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.11.2022 набрав чинності Закон України від 03.11.2022 № 2719-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу». Цим законом знято обмеження щодо проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.14 та п.п.78.1.16 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначені зміни мають особливості організації перевірок та їх поновлення, визначених п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, у тому числі наявності безпечного доступу, допуску до відповідних територій, приміщень та документів платників податків.

При цьому, при організації перевірок, а також при поновленні зупинених перевірок слід обов’язково врахувати, що відповідно до п.69.2 ст.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечного:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Разом з тим, якщо перевірки не можуть бути завершені у зв’язку з невідповідністю вищезазначеним обставинам безпеки, вони можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 16 млн грн частини чистого прибутку

У січні – листопаді 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнились частиною чистого прибутку на суму понад 16 млн грн, що на понад 6,1 млн грн, або на 61,5 відсотків більше минулорічного показника.

Нагадуємо, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2022 року

За січень – листопад 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,2 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 14,5 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 12,8 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 12,5 %.

Найбільше зростання сплати за 11 місяців 2022 року відносно 11 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 2,3 раза, або +75,4 млрд грн;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання у 1,2 раза, або +15,5 млрд грн;

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 1,3 раза, або +12,8 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання у 1,1 раза, або +9,7 млрд гривень.

Найбільше зменшення сплати за 11 місяців 2022 року відносно 11 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зменшення на 22,2 %, або на 44,3 млрд грн;

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – на 23,1 %, або на 14,1 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – на 12,9 %, або на 9,6 млрд гривень.

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулася пресконференція на тему «Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена», за участі начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тихоненко Інни.

Фахівець зазначила, що Законом України від 15.08.2022 №2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки України» внесено зміни до Податкового кодексу України щодо продовження кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування до 1 березня 2023 року.

Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, які були одержані за рахунок доходів, з яких до 01 січня 2021 року не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування.

Хочеться зазначити, що оскільки умова «до 01 січня 2021 року» застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 01.01.2021 за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених Податковим кодексом України.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- фізичні особи, які не є резидентами, але які були резидентами на дату отримання (набуття) об’єктів декларування чи на дату нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Заборонено подавати декларацію:

- неповнолітнім та недієздатним особам;

- особам, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи (санкції);

- особам, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

До таких осіб, зокрема відносяться: Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України та їх заступники; народні депутати України; особи, які займають найвищі керівні посади у державних органах (Генеральний прокурор України, Голова та члени Правління Національного банку України, Головнокомандувач Збройних Сил України тощо); надзвичайні і повноважні посли; державні службовці, посади яких належать до категорії "А"; члени керівних органів політичних партій.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики);

- нерухоме майно (нерухомість в Україні та за кордоном; обʼєкти незавершеного будівництва);

- рухоме майно (транспортні засоби та інші самохідні машини механізми), інше цінне рухоме майно;

- цінні папери та корпоративні права (цінні папери; частки (паї) у майні юридичних осіб, акції, корпоративні права в інші, ніж цінні папери, формі; фінансові інструменти);

- грошові активи (грошові кошти*, банківські метали на рахунках в Україні та за кордоном; права вимоги на суми заборгованості за позиками, підтверджені договорами).

При цьому, у разі декларування коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах декларант до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації має розмістити їх на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

Слід зазначити, що звичайно для громадян, які отримують доходи, стандартні ставки оподаткування становлять:

- 18% - податок з доходів фізичних осіб;

- 1,5% - військовий збір;

В рамках податкової амністії ставки збору доходів значно нижчі від звичайної, а саме:

- 2,5 % - ставка збору у разі придбання державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів;

- 5 % - ставка збору для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України;

- 9 % - ставка збору для валютних цінностей, розміщених за межами України.

Ще одним принциповим моментом одноразового добровільного декларування доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

Податкова служба не має права вимагати ніяких додаткових документів.

Крім камеральної перевірки декларації на наявність логічних та арифметичних помилок ніяких інших перевірок поданої звітності податкова служба не проводить.

При цьому, до декларанта, який сплатив у повному обсязі та у визначені строки суму одноразового збору не можуть застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження у зв’язку з придбанням, створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій декларації активів за будь-який період до 01 січня 2021 року.

Для зручності декларантів декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків.

У добровільній декларації не треба вказувати інформацію про джерела одержання/набуття об’єктів декларування.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Після отримання від платника одноразової декларації у приватній частині Електронного кабінету платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом:

1. протягом 30 календарних днів з дати подання декларації;

2. трьома рівними частинами:

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 листопада 2023 року;

третього платежу - до 1 листопада 2024 року у разі вибору декларантом альтернативної ставки збору.

У разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації після 31 серпня 2022 року:

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 травня 2024 року;

третього платежу - до 1 травня 2025 року.

При цьому порядок вибору порядку сплати збору зазначається декларантом самостійно у декларації.

Нагадуємо, що одноразове спеціальне декларування – це унікальна можливість, надана державою, розпочати власну податкову історію з чистого аркушу та почати формувати позитивну податкову культуру по добровільній сплаті податків.

Застосування РРО та програмних РРО суб’єктами господарювання під час виходу з ладу касової техніки, відсутності електропостачання або Інтернету

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулася пресконференція на тему «Застосування РРО та програмних РРО суб’єктами господарювання під час виходу з ладу касової техніки, відсутності електропостачання або Інтернету», за участі заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудника Романа.

Фахівець поінформував, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання які використовують ПРРО.

Норми встановлені ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі Закон №265).

Відповідно п.13 Прикінцевих положень Закону №265, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим статті 5 цього Закону.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися ПРРО до моменту отримання від фіскального серверу контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Закон України № 1914: зміни, що стосуються процедури стягнення податкового боргу

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9143.html

При перевірці торговельної мережі виявлено порушення порядку проведення розрахунків на понад 278 млн гривень

Державною податковою службою України у ході аналізу діяльності платників податків сфери торгівлі виявлено національну мережу реалізаторів побутової, комп’ютерної техніки, мобільних пристроїв та інших ґаджетів, де діяльність здійснювалася з порушеннями порядку проведення розрахунків.

З метою припинення незаконної діяльності та притягнення порушників до відповідальності ДПС організовано проведення фактичних перевірок по всіх торговельних об’єктах мережі як працівниками територіальних органів ДПС, так і з залученням працівників апарату ДПС.

Як результат, протягом листопада – грудня 2022 року органами ДПС проведено 61 фактичну перевірку магазинів торговельної мережі та виявлено порушень порядку проведення розрахунків на загальну суму понад 278 млн гривень.

За результатами розгляду матеріалів проведених перевірок до порушників будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства.

Слід зазначити, що вказаний приклад не є поодиноким випадком. Органи ДПС систематично виявляють порушників порядку проведення розрахунків.

Відтак, лише сумлінне виконання платниками податків визначених законодавством обов’язків є запорукою відсутності санкцій з боку контролюючих органів, сталого розвитку бізнесу та держави в цілому.

До уваги платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума перевищення обсягу доходу у платника єдиного податку відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

Норми встановлені п. 296.6 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому ПКУ (п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

Пунктом 296.8 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 ст. 296 ПКУ, затверджуються в порядку, встановленому ст. 46 ПКУ (п. 296.9 ст. 296 ПКУ).

Особливості сплати податку на прибуток в умовах дії угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 336 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені особливості сплати податку на прибуток в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Пунктом 336.1 ст. 336 ПКУ визначено, що податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених цим Кодексом на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ та таких особливостей:

а) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов'язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов'язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об'єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення;

б) склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, визначається відповідно до законодавства про розподіл продукції.

Витрати на придбання необоротних активів та витрати на виконання робіт з розвідування, облаштування і видобутку корисних копалин включаються в момент їх понесення в повному обсязі до складу витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією у порядку, передбаченому законодавством про розподіл продукції.

Інші витрати, пов'язані з виконанням угоди про розподіл продукції, які враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування від діяльності, пов'язаної з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, визначаються за правилами, передбаченими для витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування відповідно до розділу III ПКУ, якщо інше не передбачено цим розділом чи угодою про розподіл продукції.

Угода про розподіл продукції може передбачати індексацію інших витрат, пов'язаних з виконанням угоди, понесених у період до початку розподілу продукції, які враховуються під час розрахунку об'єкта оподаткування, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією за відповідною угодою, в порядку, передбаченому угодою.

Податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті, визначається та сплачується виключно у грошовій формі;

в) якщо об'єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від'ємне значення, дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції;

г) для необоротних активів, вартість яких не відшкодовується (не підлягає відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди, інвестор застосовує правила амортизації, встановлені згідно з розділом III ПКУ.

Інвестор (оператор) визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду, на підставі даних податкового обліку;

ґ) податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу III ПКУ.

Інвестор зобов'язаний вести окремий податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції, та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням цієї угоди;

д) пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені у розділі III ПКУ, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачено угодою.

Не підлягає утриманню податок на прибуток підприємств з доходу іноземного інвестора з джерелом його походження з України, отриманого від діяльності за угодою про розподіл продукції, що виплачується інвестору його постійним представництвом відповідно до розділу III ПКУ.

Не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти та/або вартість майна, перераховані (передані) інвестором-нерезидентом його постійному представництву для фінансування та забезпечення діяльності за угодою про розподіл продукції відповідно до програми робіт та кошторису витрат;

e) базовим податковим (звітним) періодом з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції є календарний квартал.

Інвестор (оператор) подає щоквартально податкову декларацію з податку на прибуток за кожний звітний податковий квартал. Правило про складання податкової звітності та розрахунок об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком не застосовується.

Податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором (оператором) до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального податкового періоду.

Обов'язок з подання річної податкової декларації і сплати авансових внесків з податку на прибуток до інвестора (оператора) за угодою про розподіл продукції не застосовується.

Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток підприємств надається інвестору на його письмове звернення після граничних термінів сплати податку на прибуток не пізніше 10 календарних днів з дати надходження такого звернення до контролюючого органу, в якому такого інвестора взято на облік;

є) інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції звільняється від обов’язку подавати фінансову звітність і тимчасові та постійні податкові різниці разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств;

ж) якщо інвестор-нерезидент діє за угодою про розподіл продукції через своє представництво, прибуток такого інвестора, одержаний від виконання угоди, оподатковується відповідно до ст. 336 ПКУ та не підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими ПКУ для оподаткування прибутку нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво.

Порядок подання податкової звітності за такими угодами встановлюється в порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. 255.4 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 525 ПКУ);

- за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- для потреб водного транспорту:

● з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

● під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Умови, за яких резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток на загальних підставах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 137.10.8 п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку, який був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:

а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам п. 4 частини першої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;

б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.

Підпунктом 137.10.9 п. 137.10 ст. 137 ПКУ передбачено, якщо запис про втрату платником податку, що був резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, статусу резидента Дія Сіті було здійснено за результатами судового оскарження платником податку рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому уповноваженим органом прийнято рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

При цьому такий платник податку зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію (декларації) з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальних підставах без застосування штрафних санкцій та сплатити його у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Операції з інвестиційними активами: хто є податковим агентом платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) ПДФО за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника ПДФО від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Норми встановлені п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Чи застосовуються РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено: ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Щодо уточнення показників в декларації з податку на нерухомість, якщо протягом року об’єкт будівлі було зруйновано (знищено)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку - юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

Рентна плата: платники Дніпропетровщини поповнюють державний бюджет

З початку 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 6,2 млрд грн рентної плати.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб звернула увагу, що порівняно з 2021 роком надходження виросли на понад 1,6 млрд грн, або на 36 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що останній день для сплати податкових зобов’язань з рентної плати за листопад 2022 року – 30 грудня 2022 року.

Дякуємо сумлінним платникам за своєчасну сплату податків і зборів!

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено нараду

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області сьогодні, 23.12.2022, відбулась нарада під головуванням в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначила: «Виконання доходів загального фонду державного бюджету на поточний момент склало майже 107 відсотків, місцевих бюджетів – більше ніж 103 відсотки, надходжень з єдиного внеску – майже 112 відсотків. Зазначені результати досягнуто завдяки спільним зусиллям кожного підрозділу».

Минулий рік навчив нас, що турбота і увага – найвищі цінності. Життя продовжується і кожен з нас на своєму місці робить все задля світлого майбутнього нашої рідної України. Не зупиняємось, працюємо на Перемогу!

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена провели чергове засідання експертних груп

Чергова зустріч представників експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена відбулася сьогодні у рамках комунікаційної податкової платформи.

Учасники продовжили розгляд питань, для врегулювання яких платники найчастіше звертаються до Ради. Мова йшла про відшкодування податку на додану вартість в умовах воєнного стану, подання таблиць даних платника ПДВ, виконання судових рішень.

Представники податкової служби розглянули окремі випадки та надали роз’яснення з найбільш поширених питань. Також під час заходу було відзначено дієвість співпраці ДПС з Радою бізнес-омбудсмена, що дозволяє не лише оперативно реагувати на запити бізнесу, але й надає можливість аналізувати проблеми платників та приймати відповідні рішення для їх усунення.

Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) – реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості повинен видавати розрахунковий документ встановленої форми (ЧЕК) в електронному вигляді або паперовому. Невидача розрахункового документа встановленої форми є грубим порушенням норм даного Закону.

Що таке система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) – це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), забезпечується можливість:

- контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.

Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п.п. 14.1.278 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Яка інформація міститься у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити, зокрема, таку інформацію:

а) дані щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків, зокрема, назву, державу (територію) резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні материнській компанії в державі (на території) її реєстрації, код (коди) материнської компанії як платника податків у державі (на території) її реєстрації;

б) дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником міжнародної групи компаній на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків (у разі наявності такої юридичної особи), зокрема, її назву, державу (територію) податкового резидентства, адресу реєстрації, реєстраційний номер (номери), присвоєні уповноваженій особі в державі (на території) її реєстрації, код (коди) як платника податків у державі (на території) її реєстрації, або інформацію про те, що група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній відповідно до законодавства інших країн;

в) дату, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність міжнародної групи компаній, а у разі, якщо така звітність не готується, - дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії міжнародної групи компаній;

г) інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу міжнародної групи за фінансовий рік, що передує звітному, розрахованого згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія групи.

Форма та порядок складання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми передбачені п.п. 39.4.2.2 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Особливості визначення податкових зобов’язань у разі анулювання реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі якщо платник ПДВ, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума ПДВ враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні (п. 184.8 ст. 184 ПКУ).

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПКУ).

До уваги платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 252.9 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до витрат платника рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника рентної плати (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

- з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншими видами транспорту;

- із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

- з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

- з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

- витрати з обов’язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

- митні платежі у разі реалізації за межі митної території України.

Які водокористувачі не є платниками рентної плати за спецводокористування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу України не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Про сплату транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Норми встановлені п.п. 267.6.5 п.267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (п.п. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

З 1 січня 2023 року запроваджується нова форма податкової декларації з плати за землю

Державна податкова служба України повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 18.02.2022 № 83 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 303/37639 (далі – наказ № 83), затверджено нову редакцію податкової декларації з плати за землю.

Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:

передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 7);

розширено перелік правовстановлюючих документів, які є підставою для оподаткування, зокрема, якими посвідчується право на земельні частки (паї) платника, виділені в натурі. Додано вид права за кодом 4 – право на земельну частку (пай) (колонка 3 розділу І);

для випадків володіння/користування земельними ділянками не повний календарний рік декларація містить такий показник як період володіння/користування земельною ділянкою (колонки 7 – 8 розділу І, колонки 8 – 9 розділу ІІ);

декларацію доповнено інформацією щодо:

- кодів за КОАТУУ (КАТОТТГ) адміністративно-територіальних одиниць та адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонки 10 – 11 розділу І, колонки 11 – 12 розділу ІІ);

- дати закінчення терміну дії договору оренди (колонка 7 розділу ІІ);

- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 – 21 розділу І);

- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІІ).

Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.

Наказ № 83 розміщений на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Плата за землю / Нормативно-правові акти».

Судом підтверджено правомірність нарахування 462,12 млн грн за порушення податкового законодавства

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію контролюючого органу про правомірність донарахування податку на прибуток приватних підприємств у зв’язку з не відображенням у складі доходів кредиторської заборгованості перед нерезидентом, строк позовної давності якої минув.

Колегія суддів зазначила, що відповідно до пунктів 1.7, 1.8, 1.16, 2.1 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 270, резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту.

Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, що не є банками, здійснюється територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням обслуговуючого банку.

Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

Зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Отже, у випадку підписання змін до договору позики в іноземній валюті, які стосуються строку надання/повернення позики, відповідні зміни потребують обов`язкової реєстрації в Національному банку та набувають чинності не раніше дати проведення відповідної реєстрації.

Касаційним судом зазначено, що судами попередньої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем не було надано доказів на підтвердження реєстрації додаткових угод до договору позики в Національному банку України.

Крім того, відповідно до листів Національного банку України встановлено, що реєстрація додаткових угод до договору позики, укладеного між позивачем та нерезидентом, не здійснювалась.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що досліджені під час розгляду справи докази та встановлені фактичні обставини справи дають підстави для висновку про те, що строк позовної давності минув, а тому висновок податкового органу про неправомірність не віднесення позивачем спірної заборгованості до складу доходів є правильним.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 640/3652/20 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 462,12 млн грн, залишено без змін.

Інформація для платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлені фіксовані мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум, за якими розраховуються ставки єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Так, протягом 2023 року мінімальна заробітна плата становитиме 6 700 гривень, а прожитковий мінімум – 2 684 гривні.

Єдиний внесок:

- мінімальна сума єдиного внеску – 1 474 гривні на місяць;

- максимальна сума єдиного внеску – 22 110 гривень на місяць.

При цьому, єдиний внесок ФОП за себе зобов’язаний сплачувати не менше ніж 4 422 грн за кожен квартал 2023 року, що складає 22 % від чинної мінімальної заробітної плати щомісяця.

Новації для платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 13.09.2022 № 274 затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Зміни).

Зміни внесено з метою приведення форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств до положень Податкового кодексу України стосовно оподаткування резидентів Дія Сіті – платників податку, що сплачують податок на прибуток підприємств на особливих умовах.

Формати оновленої декларації з податку на прибуток підприємств розміщено на вебпорталі ДПС України в Реєстрі електронних форм податкових документів, який розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm

Затверджено Зміни до бюджетної класифікації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2022 № 434 (далі – Наказ № 434) затверджено Зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами. Зміни, внесені наказом № 434 наберуть чинності з 01 січня 2023 року.

Зміни внесено відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закону України від 03 листопада 2022 року № 2709-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень», Закону України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» та з метою удосконалення бюджетної класифікації.

Наказ № 434 розміщено на вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560

Понад 4,4 млрд грн плати за землю – внесок юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – листопаді 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 4,4 млрд грн плати за землю. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб у порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 569 млн гривень.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу платників, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи – власник земельних ділянок (землекористувач на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.

При цьому, тимчасово на період 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський

та Центральний район міста Дніпра)