https://gorod.dp.ua/blog/blog.php?id=29843

2022-12-22 09:53 43 Подобається

Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Нерезиденти: реєстрація, податковий облік та діяльність на території України

Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти зобов'язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони:

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва;

- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України;

- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим пп. "е" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

Пунктом 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.

Тобто з 1 квітня 2021 року платником податку на прибуток визначається безпосередньо нерезидент, який здійснює діяльність через постійне представництво (до 1 січня 2021 року – платником податку на прибуток визначалось постійне представництво).

Нерезиденти також зобов'язані були стати на облік у контролюючих органах (без реєстрації платником податку на прибуток), якщо вони:

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;

- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України.

Необхідно зазначити, що відокремлені підрозділи нерезидентів, у тому числі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) в Україні, продовжують обліковуватись як платники відповідних податків (новостворені відокремлені підрозділи підлягають реєстрації платниками відповідних податків) за номером ЄДРПОУ.

Станом на 01.12.2022 на обліку з числа нерезидентів, які здійснюють діяльність на території України через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та які підпадали під дію п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, на обліку в контролюючих органах перебувають:

395 нерезидентів, які здійснюють діяльність через постійні представництва;

161 нерезидент, який здійснює діяльність через відокремлені підрозділи, що не є постійним представництвом.

Кількість нерезидентів, якими недотримано вимоги п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, становить відповідно близько 82 та 86 відсотків.

Отже, звертаємо увагу на необхідності дотримання нерезидентами норм п. 60 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині подання документів до податкових органів для взяття їх на облік, у тому числі платниками податку на прибуток.

Питання взяття на облік нерезидентів, реєстрації платниками податку на прибуток, а також сплати ними податку на прибуток більш детально висвітлені в інформаційних листах ДПС № 19 та № 20.

Податковою службою Дніпропетровщини та Дніпропетровським обласним об’єднанням профспілок проведено спільні заходи

Для досягнення спільних цілей у плідному партнерстві та співробітництві, залучення громадськості до питань реалізації напрямків податкової політики у нашому регіоні сьогодні, 21.12.2022, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та Дніпропетровське обласне об’єднання профспілок (Міжгалузева рада профспілок) підписали угоду про співпрацю (далі – Угода).

Очільниця податкової служби області Твердохлєб Марина відзначила, що метою Угоди є об’єднання зусиль для ефективної взаємодії з громадськістю та розширення інформаційного простору для платників.

Також цього дня керівником управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС з представниками профспілок Дніпропетровщини проведено семінар-нараду з питань запровадження новацій податкового законодавства 2022 року, що стосуються оподаткування неприбуткових організацій, а також деякі питання щодо діяльності цих установ. Під час заходу учасники семінару отримали фахові відповіді на важливі для них запитання.

ГУ ДПС завжди відкрите до співробітництва з громадськістю та бізнес-спільнотою регіону.

Чи залежить звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання систем безперебійного електроживлення, електрогенераторних установок, тощо від категорії покупця та напрямів використання таких товарів?

Згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (зі змінами та доповненнями, у тому числі внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 № 1260, від 16.11.2022 № 1288, від 29.11.2022 № 1340) (далі – Перелік № 224).

Перелік № 224 містить, зокрема, такі товари, як системи безперебійного електроживлення, електрогенераторні установки, трансформатори (крім товарів цивільної авіації), інвертори, акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, тощо (підр. «Інші» розд. «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224).

Приміткою 3 до Переліку № 224 визначено умови віднесення товарів, зазначених у розд. «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.

Водночас, режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ для операцій з постачання на митній території України товарів, визначених у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби та інші товари» Переліку № 224, застосовується незалежно від того:

якій особі (фізичній чи юридичній) здійснюється постачання (продаж) таких товарів;

для яких цілей здійснюється придбання (закупівля) особою (фізичною чи юридичною) таких товарів, зокрема, чи такі товари будуть використовуватися для власних потреб чи для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Щодо необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів

Державна податкова служба України на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну реалізацію алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального із застосуванням РРО/ПРРО.

У ході здійснення податкового контролю в переважній більшості випадків встановлюються порушення вимог щодо форми та змісту розрахункових документів при реалізації товарів підакцизної групи.

Так, наявні випадки продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування найменувань товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та не відображення/не вірного відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв.

Слід зазначити, що найбільше суб’єкти господарювання допускають порушення в частині не відображення/не вірного відображення обов’язкових реквізитів розрахункових документів, зокрема:

відображення у розрахункових документах при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів неточної інформації щодо коду УКТ ЗЕД (відображається частина коду УКТ ЗЕД – підгрупа, група тощо);

відображення кодів УКТ ЗЕД у розрахункових документах за допомогою поєднання літер та цифр;

відсутність у розрахункових документах серії та номеру марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв;

невірне відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) – відображається поєднання букв та символів, які не відносяться до реквізитів марок акцизного податку, відображається більша/менша кількість цифрових та літерних позначень, відображаються літери без використання регістра.

Такі порушення унеможливлюють формування актуальної інформації щодо обсягів продажу пального та тютюнових виробів, з метою справедливого розподілу часток акцизного податку з продажу таких товарів до бюджетів місцевого самоврядування, а також визначення обсягів продажу алкогольних напоїв з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів.

Крім того, до суб’єктів господарювання застосовуються значні штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку проведення розрахунків.

Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажі алкогольних напоїв.

Закон України № 1914: нарахування земельного податку

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9139.html

Ведення обліку платниками єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2 та 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Сплата рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України починається з дати видачі ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Норми встановлені п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий облік витрат і доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Нормами п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Згідно з п. 252.3 ст. 252 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 ПКУ);

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл (п.п. 252.3.2 п. 252.3 ст. 252 ПКУ);

- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів (п.п. 252.3.3 п. 252.3 ст. 252 ПКУ).

До уваги платників екоподатку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 250.10 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:

- платник екологічного податку (екоподатку) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з КАТОТТГ – кодом адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, різні), то такий платник екоподатку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник екоподатку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з КАТОТТГ один і той самий), то такий платник екоподатку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник екоподатку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з КАТОТТГ), за місцем перебування платника екоподатку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ)

Контроль за тимчасовим зберіганням радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк здійснюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки та органом державної санітарно-епідеміологічної служби (п. 250.11 ст. 250 ПКУ).

Відповідно до п. 250.12 ст. 250 ПКУ контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів.

Нагадування платникам ПДВ про порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 207 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлюються особливості оподаткування ПДВ туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом відповідно до законодавства. Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.

Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.2 ст. 207 ПКУ).

Базою оподаткування ПДВ в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 ПКУ).

Базою оподаткування ПДВ туристичного оператора, який здійснює посередницьку діяльність на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг (п. 207.4 ст. 207 ПКУ).

Згідно з п. 207.5 ст. 207 ПКУ базою оподаткування ПДВ для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).

Нормами п. 207.6 ст. 207 ПКУ визначено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Ставка ПДВ, визначена у п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 – 207.5 ст. 207 ПКУ (п. 207.7 ст. 207 ПКУ).

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП, особи – «незалежники», та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Крім того, Законом України 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Платникам ПДВ про визначення першого постачання житла, житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено звільнення від оподаткування ПДВ постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об’єктів.

При цьому, у п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

У п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об’єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт.

Норми п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (об’єкт житлової нерухомості).

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що місцем постачання зазначених у п. 186.3. ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому пункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг;

з) надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, ур агентської матеріалів та комп’ютерної графіки.

Норми визначені п. 186.3 ст. 186 ПКУ.

Нарахування амортизації у ФОПа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (ПКУ) амортизація основних засобів та нематеріальних активів фізичною особою підприємцем (ФОП) нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого такою фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

1 – Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

15

2 – Будівлі, споруди, передавальні пристрої

10

3 – Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше

5

4 – Нематеріальні активи

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки

Дія п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Які доходи є пасивними?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді:

- процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів);

- процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

- доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

- доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

- інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов’язаннями Національного банку України з урахуванням курсової різниці;

- роялті;

- дивідендів;

- страхових виплат і відшкодувань.

Норми встановлені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Юридичні особи направили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 562 млн грн податку на нерухомість

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 562 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 78,4 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

При цьому, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.

Понад 24,5 млрд грн єдиного внеску спрямовано з початку року роботодавцями Дніпропетровщини до державних цільових фондів

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб відзвітувала, що протягом січня – листопада 2022 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетровської області надійшло понад 24,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження по Дніпропетровській області збільшились на 6,5 млрд грн, або на 36,2 відсотки.

Також, керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу на те, що Державна податкова служба України у встановленому порядку передає інформацію до Пенсійного фонду України та через Пенсійний фонд України до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування наступну інформацію:

- дані про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням органу доходів і зборів, в якому взято на облік платника, та відомості про клас професійного ризику виробництва;

- відомості зі звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та по укладених договорах про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- дані про узгодження результатів перевірок в частині достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;

- відомості про суми надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій та суми коштів, перерахованих на рахунки Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- інші відомості, в тому числі дані у розрізі страхувальників щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду України функцій, передбачених Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків і зборів!

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 396,7 тис. користувачів

Протягом січня – листопада поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 396,7 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано понад 1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Майже 227,5 тис. фізичних осіб протягом січня – листопада 2022 року отримали 469 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 169,2 тис. юридичних осіб отримали 546,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 125,9 тис. платників, з яких 58,9 тис. – юридичних та 67 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 364,3 тис. сертифікатів для 134,8 тис. платників, з яких 55,2 тис. – юридичні особи, 79,6 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано понад 334 тис. сертифікатів, у тому числі 15,7 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 11,3 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 142.4 ст. 142 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств (податок) прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

У разі якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні передбаченого цим пунктом звільнення, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником податку у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення від оподаткування надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Застосування визначених п. 142.4 ст. 142 ПКУ правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;

- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Не мають права застосовувати визначені п. 142.4 ст. 142 ПКУ правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;

2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – учасника індустріального парку) спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України. Платник податку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік зазначає інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування визначених п. 142.4 ст. 142 ПКУ правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ.

У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься (має міститися) в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.

Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку - учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності, передбаченої абзацом першим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

- перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

- перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки.

Якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим.2 ПКУ.

Об’єкти оподаткування, визначені абзацами шістнадцятим-дев’ятнадцятим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Щодо обліку платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з цього Єдиного державного реєстру.

Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ. Норми встановлені п. 183.15 ст. 183 ПКУ.

За якими ставками оподатковуються операції, що здійснюються платниками ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України визначні розміри ставок ПДВ

Так, ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для }

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

- постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;

- постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;

- постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

- реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Анулювання реєстрації платника ПДВ: що з залишком коштів на рахунку у СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація платника ПДВ дії до анулювання реєстрації такого платника.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Норми визначені п. 200 прим.1.8 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Про подання фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми передбачені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання платником ПДВ карток, які надають право покупцю – резиденту на заправку авто пальним

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Пунктом 186.1 ст.186 ПКУ встановлено, що місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту).

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи зазначене, резидент – платник ПДВ на дату постачання карток, які надають право покупцю – резиденту на заправку транспортних засобів пальним як на митній території України, так і за її межами, повинен збільшити свої податкові зобов’язання з ПДВ.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Застосування правил міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Згідно з п. 103.1 ст. 103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233), є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

Згідно з п. 2 Порядку № 1233 суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Пунктом 30.3 ПКУ встановлено, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Сума податку не сплаченого до бюджету при оподаткуванні доходів нерезидентів з урахуванням положень міжнародних договорів України відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Розрахунок відповідної суми податку не сплаченого до бюджету здійснюється на підставі показників Декларації та додатка ПН до неї, які складаються наростаючим підсумком з початку року.

У графі «Строк користування податковою пільгою у звітному періоді» додатка ПП до Декларації зазначаються «число, місяць, рік початку» та «число, місяць, рік закінчення» користування відповідною податковою пільгою.

Тобто, у разі застосування норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування при оподаткуванні доходів нерезидентів датою початку/закінчення користування податковою пільгою у звітному періоді є дата виплати доходу нерезиденту.

Якщо виплати доходів нерезиденту здійснюються декілька разів протягом звітних (податкових) періодів року, то датою початку користування відповідною податковою пільгою є день першої виплати доходу, а датою закінчення користування – день останньої виплати доходу.

Враховуючи те, що заповнення додатка ПП до Декларації здійснюється на підставі показників Декларації та додатка ПН до неї, які складаються наростаючим підсумком з початку року, то незалежно від того здійснюється виплата доходу нерезиденту у наступних звітних періодах поточного року чи ні, додаток ПП до Декларації подається з відображенням застосованої у попередньому звітному періоді поточного року податкової пільги.

Чи може неприбуткова організація обрати третю групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено види діяльності, які не дозволяють юридичним особам бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), може обрати третю групу платника єдиного податку, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні, за умови виключення її з Реєстру та у разі дотримання вимог, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Акцизний податок: за ввезені товари платники Дніпропетровщини до держбюджету спрямували понад 78 млн гривень

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету направлено понад 78 млн грн акцизного податку за ввезені товари.

За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 45,6 млн грн, або майже на 141 відсоток.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових обов’язків.

Марина Твердохлєб нагадала, що за листопад 2022 року платника акцизного податку сплачують податкові зобов’язання не пізніше 30.12.2022.

Самостійне коригування ціни контрольованої операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України визначено: у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету:

- розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:

- максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності); та/або

- мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).

Згідно з п.п. 39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Платник податку не має права проводити самостійне коригування ціни контрольованих операцій та/або сум податкових зобов’язань під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» таких контрольованих операцій (п.п. 39.5.4.3 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Платники податку на прибуток, які в звітному періоді здійснювали контрольовані операції, для проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, складають та подають Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У цьому додатку здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ додатка РІ для коригування фінансового результату до оподаткування.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року відповідно до п.п.14.1.49. п.14.1 ст.14 ПКУ дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Відповідно до п.п.141.4.2. п.141.4 ст.141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала дітей з Днем Святого Миколая

У нашій країні є чудова традиція 19 грудня відзначати День Святого Миколая, який творить добро і роздає подарунки дітям. Це свято милосердя, тепла, радості та любові, яке відзначається, коли у повітрі вже літає дух новорічних свят. Дорослі поспішають закінчити всі цьогорічні справи, а малеча чекає на дива.

Напередодні свята за ініціативою очільниці податкової служби регіону Твердохлєб Марини у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено дитячий конкурс-інтерв’ю «Дитяча розповідь: Святий Миколаю, хто ти?».

Сьогодні, 19.12.2022, у ГУ ДПС відбулось нагородження учасників конкурсу, який проводився серед дітей працівників податкової служби Дніпропетровщини. У казковий день і підсумки конкурсу чарівні, тому переможцями стали всі учасники. А ще більш піднесеного настрою юним талантам додали смаколики.

«Любі наші діточки – маленькі зірочки екрану, дякую Вам! Ви, як завжди, неперевершені та винахідливі, талановиті і цікаві. У цей святковий день бажаю скорішого миру. Ми так хочемо бачити ваші щасливі оченята та сонячні посмішки. Усім Вам здоров’я та радості, добра і тепла, успіхів та здійснення мрій. Із зимовими казковими святами!» – привітала хлопчиків та дівчаток Твердохлєб Марина.

Створення гарного настрою для наших дітлахів, особливо під час воєнного стану в країні, має вкрай важливе значення. З якими б складними обставинами не стикалися дорослі, захист безтурботного дитинства малечі – це головний обов’язок батьків та держави. Усмішки наших дітей дають стимул рухатися далі.

Інформаційний лист № 8/2022: Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

В інформаційному листі № 8/2022 йдеться про провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами, а саме оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором коштів, які надходять на розрахунковий рахунок волонтера, витрати та їх документальне підтвердження, звітність тощо.

У листі ви дізнаєтесь, зокрема:

- які категорії фізичних осіб мають право не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків суми (вартість) благодійної допомоги, отриманої від благодійників, у тому числі благодійників – фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;

- хто належить до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні в розумінні підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- до якого терміну доходи, зазначені у підпункті 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку;

- яка сума (вартість) благодійної допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, зазначених у підпункті 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу;

- чи оподатковується благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру або у порядку Закону № 5073, на користь військовослужбовців – учасників бойових дій;

- чи потрібно фізичній особі, у тому числі тій, яка є військовослужбовцем, реєструватися у Реєстрі, якщо на її розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески і направляються іншим військовослужбовцям – учасникам бойових дій для придбання ними спеціальних засобів індивідуального захисту;

- чи зобов’язаний військовослужбовець, який є учасником бойових дій, реєструватися у Реєстрі, якщо на його розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески для придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження;

- чи оподатковуються кошти, які надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи як благодійні внески, якщо така особа не зареєстрована у Реєстрі;

- чи повинен подавати будь-яку звітність учасник бойових дій – військовослужбовець у разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи, внесеного до Реєстру; фізична особа – благодійник, яка зареєстрована у Реєстрі та отримує благодійні внески від фізичних осіб – резидентів/нерезидентів;

- чи повинен благодійник – фізична особа, який внесений до Реєстру, отримувати та зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги особам, визначеним підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу;

- чи підтверджується/визначається статус фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах;

- як визначається статус фізичної особи, яка постраждала внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;

- до яких податкових (звітних) періодів застосовуються положення підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 Кодексу;

- які пільги з податку на доходи фізичних осіб і військового збору мають фізичні особи – волонтери.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/529/640735/InfoList8_2022.pdf.

До відома роботодавців!

Одним із напрямів діяльності податкової служби є здійснення контролю за дотриманням роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Такий контроль податкові органи здійснюють, зокрема, шляхом проведення фактичних перевірок у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

У ході організації заходів контролю податкові органи використовують широкий спектр джерел інформації щодо ймовірних порушень трудового законодавства. Не останню роль при цьому виконують звернення громадян та повідомлення на чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram.

З початку року податковими органами проведено понад 19 тис. фактичних перевірок платників податків. При цьому порушення трудового законодавства фіксуються при кожній 10 перевірці.

Одночасно повідомляємо, що у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з 01.10.2022 збільшився розмір штрафу для юридичних та фізичних осіб – підприємців, які ігнорують виконання свого обов’язку. Відтак, штраф становить від 67 до 201 тис. гривень за кожного працівника, допущеного до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Скористуйтесь правом на податкову знижку

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9135.html

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 16 грудня 2022 року, проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при ГУ ДПС, в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав учасників заходу та побажав продуктивної роботи.

У ході засідання розглянуті випадки, при яких органи місцевого самоврядування можуть звільняти платників від сплати земельного податку.

Також, присутніх ознайомили з особливостями оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Комунікаційна податкова платформа – ефективний діалог з бізнесом та громадськістю

Комунікаційна податкова платформа – сучасний формат спілкування органів ДПС з платниками податків. Такий формат спілкування є ефективним способом оперативного розгляду проблемних питань.

З початку дії комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС надійшло 66 звернень. Питання, викладені у зверненнях, мали різноманітний характер, а саме: організація онлайн зустрічей, надання роз’яснень з питань податкового законодавства, листи-подяки щодо оперативного вирішення питань тощо. На всі питання, викладені у зверненнях, надано зворотній зв’язок заявнику. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду надішліть на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) [email protected] свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.

Рекомендуємо у запитах вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП), адресу, контактний номер телефону, питання по суті, e-mail тощо.

Звертайтеся на комунікаційну податкову платформу – це швидко, зручно та мобільно!

Підстави для формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст.208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Норми встановлені п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

Забезпечення виконання податкових зобов’язань з ПДФО та зобов’язань з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з нормами п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО)зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до розділу ІV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника ПДФО;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов'язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку;

г) подавати особам, які згідно з ПКУ визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату ПДФО до бюджету, документи на підтвердження права платника ПДФО, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

ґ) у порядку, визначеному законом, допускати посадових (службових) осіб контролюючого органу на територію або до приміщень, що використовуються платником ПДФО для отримання доходів від провадження господарської діяльності;

д) здійснювати заходи, передбачені ПКУ, у разі зміни підстав для отримання податкової соціальної пільги;

е) своєчасно сплачувати, зокрема узгоджену суму податкових зобов'язань.

Згідно з нормами п. 176.1 ст.176 ПКУ:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО з доходу, що виплачується на користь платника ПДФО та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку;

в) подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника ПДФО в обсягах та згідно з процедурою, визначеною розділом ІV ПКУ та розділом II ПКУ;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених ПКУ.

Визначення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що загальний оподатковуваний дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 1664 ПКУ).

Для яких платників податку на прибуток підприємств встановлюється річний податковий (звітний) період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств (далі – податок):

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

ґ) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ ПКУ. Норми встановлені п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Контрольовані операції: метод порівняльної неконтрольованої ціни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Для цілей до п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни. Перелік сировинних товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для контрольованих операцій із сировинними товарами порівняння ціни контрольованої операції може проводитись із ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків або іншими особами з непов’язаними особами, та/або з котирувальними цінами.

У разі використання ціни неконтрольованих операцій у якості зіставної для контрольованої операції, такі неконтрольовані операції повинні бути регулярними, з декількома контрагентами та в обсягах, співставних тим, які використовувались у контрольованій операції.

Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності, визначеним п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному вебпорталі до початку звітного року.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може визначати відповідно до вимог та методів, передбачених ст. 39 ПКУ, окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». Такі порядки та зміни до них повинні бути затверджені до 1 липня поточного року та набирають чинності не раніше ніж з 1 січня року, наступного за роком їх затвердження. У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.

Нормами п.п. 39.3.3.5 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ встановлено, що платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченими п.п. 39.3.3.3 п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалося сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.

Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.

Згідно з п.п. 39.3.3.6 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ визначено, якщо платник податку не направить повідомлення відповідно до п.п. 39.3.3.5 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ або

- інформація, зазначена в повідомленні, не відповідає договірним умовам, або

- сторонами операції після направлення повідомлення будуть внесені зміни до умов договору (контракту) щодо характеристик, ціни, загальної вартості, кількості та обсягу товарів, умов постачання та оплати, відповідальності сторін, або

- умови такого договору (контракту) не узгоджуються з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення,

контролюючий орган проводить порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмета контрольованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносамент або інший документ залежно від транспортного засобу) відповідно до умов та фактичних обставин здійснення такої контрольованої операції.

Підпунктом 39.3.3.7 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ визначено, якщо для порівняння ціни контрольованої операції із сировинними товарами використовувався діапазон котирувальних цін, зазначений у джерелі інформації, мінімальне та максимальне значення такого діапазону відповідає мінімальному та максимальному значенню діапазону цін для цілей п.п. 39.3.2.3 п.п. 39.3.2 п. 39.3 та п.п.39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

У разі використання декількох діапазонів котирувальних цін проводиться розрахунок діапазону цін згідно з порядком, передбаченим абзацом четвертим п.п. 39.3.2.3 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Відповідно до п.п. 39.3.3.8 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ у разі застосування платником податків для встановлення відповідності умов контрольованих операцій із сировинними товарами принципу «витягнутої руки» методів, зазначених у підпунктах 39.3.1.2 – 39.3.1.5 п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 ПКУ, платник податків у документації з трансфертного ціноутворення повинен:

- обґрунтувати неможливість застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни або те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є найбільш доцільним щодо фактів та обставин здійснення контрольованої операції;

- зазначити інформацію про всіх осіб, які брали участь у ланцюгу постачання таких товарів від виробника (постачальника) до першої непов’язаної особи або особи - нерезидента, який не відповідає критеріям, визначеним підпунктами «в» - «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Інформація має містити дані про рівень показників рентабельності цих осіб, які є найбільш доцільними, виходячи із фактів та обставин їх діяльності у ланцюгу постачання.

У разі якщо платник податків не надасть такої інформації, контролюючий орган має право самостійно визначити рівень ціни контрольованої операції, що відповідає принципу «витягнутої руки», за методом порівняльної неконтрольованої ціни з урахуванням вимог п.п. 39.3.3.4 п.п. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що п. 3 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953) із змінами визначені особливості порядку укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так,

1) особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), подають до податкових органів за місцем проживання:

- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- копію трудової книжки (за наявності);

- виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

- копію документа, що посвідчує особу.1 першої статті 10 Закону № 2464, надають також до податкового органу документ, що підтверджує їх членство в особистому селянському господарстві;

2) податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) в випадках, передбачених частиною 7 статті 10 Закону № 2464;

3) з особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведеного у додатку 4 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

4) за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Розрахунок податкової знижки у зменшення доходу платника ПДФО у вигляді дивідендів за витратами, понесеними на придбання акцій, емітентом яких є юрособа - резидент Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ) встановлено: платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

- визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Визначення бази оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Норми встановлені п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на прибуток, що ДПС України листом від 13.12.2022 № 16349/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист ДПС № 16349) з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю цього податку повідомила таке.

18 листопада 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.09.2022 № 274 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694 (далі – Наказ № 274), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, пов’язані з оподаткуванням податком на прибуток підприємств операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах.

Наказ № 274 виданий з метою реалізації положень Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року.

Законом № 1946 внесені зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» і підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачається запровадження заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідатимуть вимогам, передбаченим Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), та включених до реєстру Дія Сіті.

Відповідно до підпункту 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Кодексу визначено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається з огляду на вартість операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Податок на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначений як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток (пункт 136.5 статті 136 Кодексу).

Згідно з пунктом 136.8 статті 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 (крім підпунктів 141.91.3 і 141.91.4) статті 141 Кодексу.

Положеннями підпункту 141.91.3 пункту 141.91 статті 141 Кодексу встановлено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», та особливості визначення бази оподаткування.

Згідно з підпунктом 141.91.4 пункту 141.91 статті 141 Кодексу, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 392 Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлені пунктом 137.10 статті 137 Кодексу.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету, з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.91 статті 141 Кодексу, та не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.91 статті 141 Кодексу.

Слід звернути увагу, що підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 Кодексу визначено базовий податковий (звітний) період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, який дорівнює календарному року, а також передбачено визначення початку першого податкового (звітного) періоду для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З метою приведення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Кодексу Декларацію доповнено:

у рядку 10 «Особливі відмітки» позицією, яка заповнюється резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах;

показники Декларації рядком 06.3 ДІЯ, в якому зазначається податок на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах;

показники рядка 17 Декларації, в якому враховується податок на прибуток за звітний (податковий) період, рядком 06.3 ДІЯ;

таблицю «Наявність додатків13» позицією «ДІЯ»;

новим додатком ДІЯ, який передбачає розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Крім того, Наказом № 274 приведено у відповідність до підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 Кодексу додаток РІ до Декларації, який доповнено рядком 3.1.15 щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті – платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, у розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період.

Щодо переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, то зазначаємо таке.

Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Кодексу для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.

Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Розглянемо подання платниками податку на прибуток підприємств, якими подана заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, Декларації на таких прикладах.

Приклад 1. Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з четвертого кварталу звітного року повинен подати:

Декларацію за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;

Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).

Приклад 2. Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з четвертого кварталу звітного (податкового) року повинен подати Декларацію за підсумками звітного (податкового) року, в якій показники обраховуються як за період перебування на загальній системі оподаткування (з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду – три квартали), так і за період перебування на особливих умовах оподаткування як резидента Дія Сіті (щодо операцій, проведених у четвертому кварталі звітного (податкового) року).

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи особливий порядок визначення бази та об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, передбачений положеннями Кодексу, таким платникам податку необхідно подавати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) період – 2022 рік із граничним строком подання 01 березня 2023 року.

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі.

Лист ДПС № 16349 розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77840.html

До держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 352 млн екоподатку за викиди двоокису вуглецю

Протягом січня – листопада 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 352 млн грн екологічного податку (далі – екоподаток) за викиди двоокису вуглецю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – листопадом 2021 року на понад 150,5 млн грн, або на 74,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками екоподатку, які здійснюють викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю, до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення протягом граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) за І квартал звітного року подаються заяви про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю або про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів (сумарного за всіма стаціонарними джерелами) (далі – Заяви). Платники екологічного податку, які не подали такі Заяви мають право їх подати після граничного терміну подання декларації за І квартал звітного року.

Понад 4,7 млрд грн плати за землю отримали з початку поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом одинадцяти місяців 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,7 млрд грн плати за землю. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 492 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби області акцентувала увагу на тому, що бізнес на Дніпропетровщині працює і сумлінно наповнює місцеві бюджети, тим самим фінансово підтримує громади.

Марина Твердохлєб подякувала всім за своєчасну сплату податків і зборів та нагадала, що суб’єкт господарювання (орендар) сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.

Нікопольський район: робочі візити очільниці податкової служби Дніпропетровщини тривають

У рамках продовження офіційних заходів cьогодні, 15.12.2022, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Твердохлєб Мариною проведено зустрічі з податківцями Нікопольської, Марганецької, Томаківської ДПІ та ДПІ у м. Покрові Нікопольського району та з працівниками ГУ ДПС, що територіально закріплені у Нікопольській ДПІ.

Під час візиту робоча група також завітала до центру обслуговування платників Нікопольської ДПІ.

Нікопольський район області наразі перебуває у прифронтовій зоні бойових дій. Зараз успішна мотиваційна комунікація з працівниками має потужну рухому силу. Тому під час зустрічі очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина поспілкувалась з кожним податківцем, який працює безпосередньо на робочому місці.

Під час візиту до району Твердохлєб Марина зустрілась з Головою Нікопольської міської ради. Обговорювались нагальні питання стосовно надходжень до місцевих бюджетів. За результатами діалогу напрацьовано дієві ініціативи щодо розширення співпраці податкової служби області та органів місцевого самоврядування Дніпропетровщини.

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 1,1 тис. запитів на отримання публічної інформації

У січні – листопаді 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 1146 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 135 запитів надійшло поштою, 979 – електронною поштою, 32 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 650 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 451 запит на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 43.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 636, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 245, надіслано за належністю – 265.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація (72,4 відс. від загальної кількості запитів), правова інформація (9,5 відс.).

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

Щодо забезпечення торговцями можливості здійснення безготівкових розрахунків

Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»

торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції)

з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Додатково звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Які послуги є електронними послугами з метою оподаткування резидента Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п.п. 14.1.56 прим.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах.

З метою застосування п.п. 14.1.56 прим.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до електронних послуг, зазначених в абзаці першому п.п. 14.1.56 прим.5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не відносяться такі операції:

- постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги);

- постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг;

- постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем;

- постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях;

- надання консультаційних послуг електронною поштою;

- надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Трудові відносини: контролюючий орган має право отримувати від роботодавців пояснення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 20.1.47 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Для яких земельних ділянок не визначається мінімальне податкове зобов’язання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 38 прим.1.2 ст. 38 прим.1 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов’язання не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

Які види операцій є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку;

Норми визначені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Які прощені за самостійним рішенням кредитора суми не включаються до доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається, зокрема:

- основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

- основна сума боргу (кредиту) платника ПДФО за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника ПДВ здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених Податковим кодексом України (ПКУ), та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

Норми передбачені п. 197.6 ст. 197 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2022 року № 1377 (далі – Постанова № 1377) вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок).

Внесеними Постановою № 1377 змінами до Порядку передбачено неврахування в обрахунку показника Σ НаклОтр суми ПДВ за отриманими платником ПДВ податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник ПДВ застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Постанову № 1377 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.12.2022 № 263 і вона набрала чинності з дня опублікування.

Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Норми передбачені п. 97.1 ст. 97 ПКУ.

У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України (п. 97.2 ст. 97 ПКУ).

Відповідно до п. 97.3 ст. 97 ПКУ у разі, якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 97.4 ст. 97 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:

- стосовно платника податків, який ліквідується, – ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;

- щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, – такий платник податків;

- стосовно фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – така фізична особа;

- стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;

- щодо кооперативів, кредитних спілок або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;

- щодо інвестиційних фондів – інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.

Нормами п. 97.5 ст. 97 ПКУ визначено, якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.

Пунктом 97.6 ст. 97 ПКУ встановлено, якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 «Про затвердження Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за № 117/18855)).

Понад 580 млн грн екологічного податку – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровської області

З початку 2022 року державний бюджет отримав понад 580 млн грн екологічного податку від платників Дніпропетровщини. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 58 млн грн, або на 11,1 відсотків.

Нагадуємо, що суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КАТОТТГ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КАТОТТГ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КАТОТТГ) окремо.

Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали майже 642 млн гривень

У січні – листопаді 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 642 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження виросли на понад 28,2 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку всім сумлінним платникам, які працюють і наповнюють бюджети.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що будівлі, які використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.

ДПС здійснює контроль за дотриманням порядку проведення розрахунків у сфері роздрібної торгівлі пальним

Державна податкова служба України для забезпечення декларування суб’єктами господарювання реальних доходів від провадження господарської діяльності продовжує здійснення постійного контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків суб’єктами господарювання під час роздрібної торгівлі пальним.

Для здійснення контролю працівниками податкового аудиту постійно аналізується діяльність суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж пального через АЗС (АГЗС). При цьому використовується інформація з різних джерел, як із зовнішніх (інформація від контролюючих органів, громадських організацій, суб’єктів господарювання та громадян), так і з внутрішніх (податкова звітність, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій тощо).

Так, у січні – листопаді 2022 року територіальними підрозділами фактичних перевірок ДПС з метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері роздрібного продажу пального проведено 919 фактичних перевірок АЗС (АГЗС).

За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 293,3 млн гривень.

Оскільки в Україні почала діяти нова система нафтопродуктозабезпечення, яку побудували на заміну знищеним довоєнним джерелам постачання, працівники ДПС під час проведення фактичних перевірок особливу увагу приділяють документам, які підтверджують облік та походження товарів (пального), що на момент перевірки знаходяться у місці їх продажу, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, під час проведення перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, територіальними підрозділами фактичних перевірок ДПС у січні – листопаді 2022 року встановлено 218 випадків продажу пального з порушенням обліку товарних запасів, що передбачає фінансову відповідальність на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій 191,3 млн гривень.

Звертаємо увагу, що у разі встановлення випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) без видачі відповідного розрахункового документу просимо терміново інформувати територіальні органи Державної податкової служби України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду наданих звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання та надавати будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

ДПС та АСС провели зустріч з питань формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA)

Представники ДПС провели зустріч з компаніями – членами Американської торговельної палати в Україні (АСС).

Фахівці ДПС роз’яснили особливості формування великими платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) на запит контролюючого органу. Подання такого електронного документу передбачено нормами Податкового кодексу України.

Під час заходу були надані відповіді на найпоширеніші запитання платників та практичні поради. В ДПС закликали бізнес повідомляти про технічні проблеми під час заповнення аудиторського файлу для оперативного аналізу та пошуку шляхів їх усунення.

Нагадуємо, що для оперативного вирішення питань бізнесу в територіальних органах ДПС працюють комунікаційні податкові платформи, які платники можуть використовувати як майданчик для комунікації з податковою службою.

Чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 14 грудня 2022 року, у режимах онлайн та офлайн відбулося шосте засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада).

У роботі Громадської ради прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб і начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

Під час засідання розглянуті питання щодо зняття обмежень у проведенні документальних перевірок відповідно до норм Закону України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», які набули чинності 24 листопада 2022 року.

Крім того, обговорювались новації податкового законодавства для платників ПДВ протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський

та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама