В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням повідомила.
Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс));
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (абзац третій підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (абзац четвертий підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації з урахуванням положень абзацу першого пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий пункту 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу (абзац перший підпункту 6.3 пункту 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Звертаємо увагу, що в даному випадку уточнююча декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.
Нагадуємо, що уточнююча декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Не маєте можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи – чи застосовується відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням відповіла на питання:
Чи несе платник податків відповідальність, який не має можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Порядок)?
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку платники мають право подати заяву, документи, інформацію про неможливість виконання податкових обов’язків одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.) таким платником податку, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Платники податків, які набули можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплата невиконаного податкового зобов’язання та ін.) та не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу ІІ Порядку).
Щодо платників, які не мають можливості подати заяву і всі підтверджуючі документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до вимог Порядку, контролюючий орган не застосовує відповідальність до таких платників.
Щодо проведення процедури припинення юридичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу на наступне.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (який на сьогодні продовжено відповідними Указами Президента) на всій території України запроваджено воєнний стан та було введено мораторій на проведення документальних перевірок.
Одним з негативних наслідків початку збройного вторгнення російської федерації в Україну є те, що багато платників податків опинилися в районах активних бойових дій і змушені були здійснити релокацію частини підприємств до більш безпечних регіонів країни для можливості продовження здійснювати господарську діяльність для подальшого розвитку бізнесу шляхом проведення реорганізації підприємств (злиття, приєднання).
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» дозволено проведення з 27.05.2022 документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (під час проведення ліквідації, реорганізації суб’єктів господарювання).
Протягом 2022 року документальними позаплановими перевірками з припинення (ліквідації) суб’єктів господарювання охоплено 1 921 юридичну особу. Під час проведення перевірок встановлено порушення податкового законодавства. Донараховано всього 1 464,5 млн грн, зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 1 932,6 млн грн та суму від’ємного значення ПДВ на 16,5 млн гривень.
Також органами ДПС постійно проводиться ґрунтовний аналіз наявної в органах ДПС податкової інформації щодо наявності/відсутності ризиків в діяльності платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства. У разі відсутності ризиків органами ДПС документальна перевірка не проводиться. Так, протягом січня – жовтня 2022 року по 5 382 юридичних особах прийнято рішення щодо зняття з обліку без проведення перевірки.
Державна податкова служба України завжди відкрита для діалогу з бізнесом задля вирішення нагальних питань у діяльності підприємств.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
Звернення громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі , безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – листопаді 2022 року до ГУ ДПС надійшло 335 звернень громадян, з них: 335 заяв, у тому числі 4 колективних звернення від 9 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
- контрольно-перевірочна робота – 101 звернення (30,15%);
- консультації з питань податкового законодавства – 105 звернень (31,34%);
- облік в Державному реєстрі – 35 звернень (10,45%).
За відповідний період 2021 року – 744 звернення.
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.4/
У зв’язку з карантином у січні – листопаді 2022 року особистих прийомів не проводилось.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України,
сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр»
та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).
Всього у січні – листопаді 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 264 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 340 одиниць. (січень – листопад 2021 року – 604 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 83 звернень (31,4%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 96 (36,4%);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,06%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 11 звернень (4,33%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
За січень – листопад 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 172 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 19 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання зі сплати єдиного внеску – 38 звернень (22,1 %);
- отримання чи відмова від ІНН – 30 (17,4 %);
- про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП зі ставкою 2%, по ПДВ, по земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання –21 (12,2%);
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО – 20 (11,6%);
- несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (5,8 %);
- працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,7 %);
- припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,7 %);
- щодо роботи ДПІ – 5 (2,9 %);
- щодо надання звітності – 4 (2,3 %);
- повернення коштів за навчання – 7 (4,1%);
- інші питання – 21 (12,2 %).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 9 (47,4 %);
- питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 8 звернень (42,0 %);
- отримання чи відмова від ІНН – 1 (5,3 %);
- на роботу ДПІ – 1 (5,3 %).
За відповідний період 2021 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 507 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 53 звернення.
Доступ до публічної інформації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Протягом січня – листопада 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 173 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 143 одиниці або на 82,66 % (у січні – листопаді 2021 року – 316 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 143 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 1 – надіслано за належністю;
- 29 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька , запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Оновлено перелік товарів, операції з якими
звільняються від оподаткування ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 29 листопада 2022 року № 1340 (далі – Постанова № 1340) вніс зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224.
Постанова № 1340 прийнята з метою надання в умовах тривалого обмеження постачання електричної енергії (відключення) медичних послуг на належному рівні шляхом забезпечення закладів охорони здоров’я та населення обладнанням для сталого постачання (вироблення) електричної енергії і вітчизняних виробників необхідними товарами для виробництва такого обладнання, а також для забезпечення обладнанням закладів охорони здоров’я і медичних працівників.
Постанову № 1340 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 02.12.2022 № 256і вона набрала чинності з цієї дати та діє до 01 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Повний перелік товарів – за посиланням .
Розмір єдиного внеску для підприємств та
громадських організацій осіб з інвалідністю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Норми встановлені п. 14 ст. 8 розділу ІІІ Закону № 2464.
Усунення подвійного оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Норми передбачені ст. 13 ПКУ.
Які операції є операціями з постачання послуг?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:
а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;
б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;
в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;
г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;
ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;
д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).
Єдиний рахунок: помилково перераховані кошти враховуються
при формуванні реєстру платежів з єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.
Платник податків має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.
Норми передбачені п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Положення п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим. 1 ПКУ не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Контрольовані операції:
фінансові показники для визначення рівня рентабельності
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», зокрема, але не виключно:
а) валова рентабельність, що визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);
в) чиста рентабельність, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів;
г) чиста рентабельність витрат, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
ґ) рентабельність операційних витрат, що визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);
д) рентабельність активів, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовуються у контрольованій операції. У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;
е) рентабельність капіталу, що визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов’язань).
Норми визначені п.п. 39.3.2.5 п.п 39.2.3 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Електронні сервіси, які надаються через
«Єдине вікно подання електронної звітності»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що на вебпорталі ДПС України () розміщені:
Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб ();
Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб ()
Для обрахунку об’єкта оподаткування юрособи
використовують дані бухгалтерського обліку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нормами п. 49.20 ст. 49 ПКУ встановлено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Якщо згідно з відповідним розділом ПКУ з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом ПКУ (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
Визначення податкового періоду для платників єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Норми встановлені п. 294.3 ст. 294 ПКУ.
Пунктом 294.4 ст. 294 ПКУ передбачено, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб – підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Для суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування (п. 294.5 ст. 294 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).
Нормами п. 294.7 ст. 294 передбачено, що у разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
