«Конструктивні дивіденди» – декларування 2022
Нововведення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо конструктивних дивідендів набули чинності з 1 січня 2021 року (згідно з положеннями п. 60 прм.8 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік операцій, які з метою оподаткування прирівнюються до дивідендів, наведено у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено вимогу щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат, які прирівнюються до дивідендів через невідповідність ціноутворення в таких операціях принципу «витягнутої руки».
Тобто у разі недотримання принципу «витягнутої руки» виявлені відхилення прирівнюються до дивідендів з таких операцій:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Отже, звертаємо увагу, що з 01.01.2021 зазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, або за формулою, яка зазначена в пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Механізм застосування відповідних міжнародних угод докладно розкрито в узагальнюючій податковій консультації Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480 щодо питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів.
Крім того, 01.01.2021 є першим днем звітного періоду, починаючи з якого доходи та виплати на користь нерезидентів в контрольованих операціях, в яких виявлені такі доходи, повинні бути відображені платником податків у звіті про контрольовані операції.
Також необхідно зазначити, що у разі сплати податку на доходи нерезидентів до 30.09.2022, а саме останнього дня першого граничного терміну для сплати податку на доходи нерезидентів з доходів, прирівняних до дивідендів, штрафні санкції та пеня нараховуватись не будуть.
Так, у 2022 році проведено коригувань з трансфертного ціноутворення на суму 3,1 млрд грн, які прирівнюються до «конструктивних дивідендів», проте задекларовано в додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток лише 405 млн грн, сплачено податок на репатріацію 49 млн гривень.
Наразі продовжується кампанія декларування «конструктивних дивідендів» у зв’язку з тим, що зобов’язання відображаються у декларації з податку на прибуток того звітного періоду, в якому вони були сплачені до бюджету.
Отже, звертаємо увагу на необхідність декларування таких виплат шляхом подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік та сплачувати штрафні санкцій у разі не сплати податку на такі доходи нерезидентів після граничного терміну сплати.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
Щодо змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням
12 жовтня поточного року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1154, зокрема, внесено зміни до критеріїв ризиковості, якими виключено норму переважання в залишку понад 50 % груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом. Отже, з урахуванням таких змін відбувається автоматизований моніторинг та перевірка не тільки залишків ризикових, а усіх товарів на умовному складі платника.
Також виключено можливість безумовної реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику. До того ж передбачено вимогу щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платника податку, яким подано для реєстрації ПН та РК в ЄРПН, у разі, якщо такий платник відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку.
Для уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платникам необхідно подавати на розгляд комісії регіонального рівня таблицю даних платника податку за встановленою формою разом з поясненням з посиланням на податкову та іншу звітність платника.
Детальніше щодо порядку подання ТПП можна дізнатися за посиланням:
З моменту запровадження змін таблиці платника податку подали понад 13 тисяч платників. Загальна кількість поданих таблиць склала понад 21 тис., з розглянутих 50 % враховані та залишаються діючими. Вдвічі збільшилась кількість таблиць даних платників податку, які враховано автоматично, так з 3,8 тис. таблиць 61 % враховані автоматично.
Для полегшення роботи бізнесу у цьому сегменті ДПС організовано роботу «гарячих ліній» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, які працюють у кожному територіальному органі ДПС (
Понад 3,9 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,9 млрд грн плати за землю від юридичних осіб. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марини Твердохлєб, надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 478 млн грн, або на 13,7 відсотків.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Марина Твердохлєб відзначила важливу роль, яку сьогодні для перемоги відіграє своєчасна сплата податків і зборів і подякувала сумлінним платникам за відповідальне виконання своїх обов’язків з наповнення бюджетів.
Видобування залізних руд: рентні платежі від платників
Дніпропетровської області наповнюють держбюджет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – жовтня 2022 року до держбюджету від платників рентної плати Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло понад 4,4 млрд грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 1,86 млрд грн, або на 73,2 відсотки більше.
Нагадуємо, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, визначені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України.
Порядок оподаткування ПДВ операцій
з постачання резидентом консультаційних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Норми встановлені п. п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Місцем постачання послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто, операція з постачання платником ПДВ резиденту послуг, визначених у п. п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем, є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України та отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання на митній території України.
Операція з постачання платником ПДВ нерезиденту послуг, визначених у п. п. «в» п.186.3 ст.186 ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ, так як місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств страхової діяльності юросіб – резидентів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу (далі – ПКУ) під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
► 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
► 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п. п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Підпунктом 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
► на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
► на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
► на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Нормами п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ передбачено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ.
ФОП – «загальносистемник» придбав малоцінні
необоротні матеріальні активи: чи є витрати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку фізичними особами – підприємцями не передбачено.
Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя та інше).
Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми передбачені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).
Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.
Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. третя ст. 331 ЦКУ).
Враховуючи викладене вище, об’єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об’єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Для обліку роботи ПРРО суб’єкт господарювання
передає до контролюючих органів електронні документи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Норми встановлені п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Електронне адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 232.1 ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляю, що у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом ведеться окремо облік обсягів пального або спирту етилового, що:
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.
Оподаткування ПДФО виграшів та призів
Норми визначені п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ.
До яких доходів не застосовується податкова соціальна пільга?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
Нормами п. п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, якщо платник ПДФО порушує норми п. 169.1 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Порядок проведення фактичної перевірки
Пунктом 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
Повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум
грошового зобов’язання за допомогою сервісу «Е-повернення»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями.
Для спрощення процедури повернення помилково та/або надміру сплачених платежів діє сервіс «Е-повернення».
Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення коштів через Електронний кабінет.
У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб).
Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС.
Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у такого платника податкового боргу.
Під час використання сервісу «Е-повернення» повернення та/або перерахування платникам помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені здійснюється в найкоротші терміни.
Помилка в даті складання розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН:чи можливо відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Реквізити податкової накладної, зазначені у п. 201.1 ст. 201 ПКУ є обов’язковими реквізитами, до яких, зокрема, належить порядковий номер податкової накладної та дата складання податкової накладної.
Пунктом 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду.
При цьому порушення послідовності присвоєння номерів податкових накладних протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення податкової накладної. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше податкових накладних з однаковим номером, друга та наступні податкові накладні з таким номером не можуть бути зареєстровані в ЄРПН.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Отже розрахунок коригування складений з помилкою у даті його складання не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, та заважає ідентифікувати період здійснення операції.
Враховуючи зазначене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку в даті складання.
Помилка у порядковому номері розрахунку коригування, за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН, не є єдиною підставою для відмови у зменшенні податкових зобов’язань.
Що є базою оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Норми передбачені п. 135.2 ст. 135 ПКУ.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН контролюючий орган надсилає платнику ПДВ квитанцію про таке зупинення
Норми визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2
Оподаткування ПДВ операцій із ввезення
на митну територію України товарів у митному режимі імпорту
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім операцій:
Випадки, в яких платники звільняються від подання
податкової декларації про майновий стан і доходи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:
Норми передбачені п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України.
Оподаткування доходу, виплаченого податковим агентом
особі, яка провадить незалежну професійну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу України під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 статті 14 ПКУ.
Продаж (обмін) фізособою об’єктів нерухомості: дії нотаріуса
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Норми передбачені п. 172.4 ст. 172 ПКУ.
Перерахунок ПДФО, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п. п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки
Норми встановлені п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
До уваги платників рентної плати!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
Норми встановлені п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області