Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-11-16 11:57 49 Подобається

Звертайтеся на Комунікаційну податкову платформу – оперативно отримуйте зворотний зв’язок!

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП ГУ ДПС) – оперативний канал взаємодії податкової служби з представниками бізнесу та громадськості.

За допомогою КПП ГУ ДПС комунікації стали ефективним форматом налагодження діалогу податківців Дніпропетровщини з громадськістю та бізнес-спільнотою.

Для зворотного зв’язку необхідно надіслати на адресу електронної скриньки КПП ГУ ДПС [email protected] питання, яке потребує розгляду!

Такий спосіб спілкування фахівців ГУ ДПС з платниками є дійовим засобом оперативного розгляду проблемних питань платників податків.

До уваги платників податків!

21 жовтня 2022 року в Офіційному віснику України № 82 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2022 № 271 «Про затвердження форми звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини» (далі – наказ № 271), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2022 року № 1144/38480.

Пунктом 3 наказу № 271 визначено, що він набирає чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ № 271 прийнято відповідно до підпункту 2 пункту 57 розділу І Закону України від 30 листопада 2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), згідно якого внесено зміни до підпункту 213.3.13 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). А саме, запроваджено подання до контролюючих органів за основним місцем обліку тютюново-ферментаційними заводами звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини (далі – Звіт). Такий Звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм цього Кодексу щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень та подається у строк, передбачений Кодексом для подання податкової декларації акцизного податку за місячний податковий період.

Декларація акцизного податку подається за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), які були до такого визначення.

З урахуванням того, що наказ № 271 оприлюднено 21.10.2022 та відповідно набуває чинності з 20.12.2022 Звіт подається, починаючи зі звітного періоду за грудень 2022 року.

До уваги платників частини чистого прибутку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 статті 49 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які розраховуються наростаючим підсумком за рік.

Для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені пунктом 49.18.2 статті 49 ПКУ (крім платників, визначених підпунктом 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, подають один раз на рік до 1 липня року, що настає за звітним, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, складений за підсумками звітного року.

Норми встановлені п. 49.19 ст. 49 ПКУ.

Про подання фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.

При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені статтею 49 ПКУ.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України «Про управління об’єктами державної власності», подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Норми передбачені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Що таке дериватив?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дериватив – це документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

До деривативів належать:

► Своп – цивільно-правова угода про здійснення обміну потоками платежів (готівкових або безготівкових) чи іншими активами, розрахованими на підставі ціни (котирування) базового активу, в тому числі процентних ставок, в межах суми, визначеної договором на конкретну дату платежів (дату проведення розрахунків) протягом дії контракту (п. 14.1.45.1 п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

► Опціон – цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. За умовами опціону покупець виплачує продавцю премію опціону (п.п. 14.1.45.2 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

► Форвардний контракт – це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами (п. п.14.1.45.3 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

► Ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) – стандартизований строковий контракт, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк (дата виконання зобов'язань за ф'ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення. Ф'ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу. Виконання зобов'язань за ф'ючерсом забезпечується шляхом створення відповідних умов організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами (п.п. 14.1.45.4 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Усунення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Податкового кодексу України (ПКУ) чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Норми передбачені ст. 13 ПКУ.

Щодо офіційного оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків і зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (ПКУ).

Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів або про внесення змін до таких рішень. У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

Норми встановлені п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Сплата єдиного внеску за працівників, які уклали гіг-контакт з резидентом Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Норми встановлені частиною 6 ст. 4 Закону № 2464.

Юрособи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 624,8 мн грн єдиного податку

З початку 2022 року юрособами – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області направлено понад 624,8 млн грн єдиного податку. У порівнянні з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 240,6 млн грн, або на 62,6 відсотків.

Нагадуємо, що доходом для юридичної особи – платника єдиного податку – це будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Податкового кодексу України.

При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Який порядок обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/otrimannya-vidmitki-/317581.html повідомила.

Відповідно п. 70.5 ст.70 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення) фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт громадянина України (далі – паспорт) або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

Процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.

Для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний контролюючий орган надає особі повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – Повідомлення про відмову) за формою, наведеною в додатку 10 до цього Положення, для подання її до відповідного територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру (Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302).

У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.

Фізична особа, яка перебуває на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, подає до відповідного контролюючого органу Облікову картку, заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків та пред’являє паспорт. При цьому фізична особа в заяві зазначає, чи перебувала раніше на обліку у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків.

Реєстрація таких осіб у Державному реєстрі здійснюється в порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для зняття з обліку фізичної особи в окремому реєстрі Державного реєстру є реєстрація її у Державному реєстрі.

Нормативно-правові акти:

Податковий кодекс України;

Закон України «Про захист персональних даних»;

Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»;

Наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків».

За ввезені товари держбюджет отримав від платників Дніпропетровщини майже 74 млн грн акцизного податку

У січні – жовтні 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено держбюджет акцизним податком майже на 74 млн грн, що порівняно з аналогічним періодом 2021 року на понад 45,6 млн грн, або на 60,6 відсотків більше.

Звертаємо увагу, що суб'єкти господарювання – юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками або іншими нерезидентами контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, якщо:

а) ввезення їх на митну територію України здійснюється виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями акцизних марок (імпортерами) у заявці-розрахунку;

б) маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка;

в) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється контролюючими органами;

г) покупець акцизних марок (імпортер) подав контролюючому органу митну декларацію, копію декларації про максимальні роздрібні ціни (для тютюнових виробів) та примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до відповідного бюджету в повному обсязі.

Декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та особливостей, встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ (п.п. 6.2 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

Підпунктом 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до цього підрозділу декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.

У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування і сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, сплаченою відповідно до попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 15 листопада 2022 року, проведено п’яте засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет).

У засіданні прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

У ході засідання присутнім повідомили про зміни до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, а також, про зміни до порядку функціонування Електронного кабінету.

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 1 тис. запитів на отримання публічної інформації

У січні – жовтні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 1000 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 121 запит надійшов поштою, 850 – електронною поштою, 29 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 586 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 372 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 40.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 617, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 206, надіслано за належністю – 177.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація (71,6 відс. від загальної кількості запитів), правова інформація (9,1 відс.).

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

Відмова фізособи від участі у фонді фінансування будівництва: оподаткування ПДФО доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи (далі – ПДФО) включаються:

► доходи, що становлять позитивну різницю між:

● сумою коштів, отриманих платником ПДФО внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником ПДФО до такого фонду, крім випадків, коли платник ПДФО одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;

● сумою коштів, отриманих платником ПДФО від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником ПДФО до такого фонду за цим договором;

Норми передбачені п. п. 164.2.13 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

ФОПи – «загальносистемники» мають право включати до складу витрат амортизаційні відрахування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці, які знаходяться на загальній системі оподаткування, мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення поточного ремонту;

► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

► земельні ділянки;

► об’єкти житлової нерухомості;

► легкові автомобілі.

Норми встановлені п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Платникам ПДВ про звільнення від оподаткування товарів, які ввозяться для забезпечення освітньої діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, що ввозяться державними науковими установами, державними закладами вищої освіти для забезпечення власної освітньої, наукової та науково-технічної діяльності.

Обсяги, порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, платник ПДВ збільшує податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та несе фінансову, адміністративну та іншу відповідальність, встановлену ПКУ та законодавством України.

Звільнення від оподаткування, встановлене п. 197.28 п. 197 ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Норми встановлені п. 197.28 п. 197 ПКУ.

Які вироби не підлягають маркуванню марками акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку:

► алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

► алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

► еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

► тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;

► звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Норми визначені п. 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України.

Про зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового здійснюється автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – зіставлення) (п. 233.1 ст. 233 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 233.2ст. 233 ПКУ передбачено, що зіставлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового»).

Відповідно до п. 233.3 ст. 233 ПКУ при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об’єму відповідного резервуара.

При зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів (п. 233.4 ст. 233 ПКУ).

Воєнний стан: контролюючі органи мають право здійснювати перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПКУ), та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Норми встановлені п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Щодо спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п. п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

До платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Держбюджет отримує надходження екоподатку від платників Дніпропетровщини

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до держбюджету майже 502 млн грн екологічного податку. Порівняно з минулорічним показником сума надходжень збільшилась на понад 103,2 млн грн, або майже на 26 відсотків.

Нагадуємо, що суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів.

Понад 4,2 млрд грн плати за землю – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – жовтня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 4,2 млрд грн плати за землю. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року сума надходжень збільшилась майже на 383,7 млн гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий платник може сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

Марина Твердохлєб висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до своєчасної сплати податки і зборів.

Через чат-бот «StopViolationBot» надійшло понад 200 повідомлень про порушення податкового законодавства

Громадяни мають можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

- незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

- відмову у розрахунку банківською карткою;

- завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;

- неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

- здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

За три місяці роботи чат-боту до ДПС надійшло понад 200 повідомлень про порушення суб’єктами господарювання законодавства, контроль за якими здійснюють податкові органи. При цьому переважна більшість таких повідомлень стосувалася здійснення громадянами діяльності без державної реєстрації, порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів в мережі Інтернет та незабезпечення можливості розрахунку в безготівковій формі.

Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Станом на 09.11.2022 року органами ДПС відпрацьовано 120 таких повідомлень, а за результатами вжитих заходів контролю до порушників будуть застосовані штрафні санкції в сумі понад 2 млн гривень.

ДПС висловлює подяку за активну громадянську позицію!

Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 208 Податкового кодексу України встановлюються правила оподаткування ПДВ у разі постачання особою-нерезидентом послуг, у тому числі електронних послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платник ПДВ, чи будь-якій іншій особі-резиденту – суб’єкту господарювання, чи постійному представництву нерезидента в Україні.

Правила ст. 208 ПКУ не застосовуються у разі постачання електронних послуг особою-нерезидентом, яку зареєстровано як платника ПДВ відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника ПДВ.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим п. п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ для цілей застосування правил розділу V ПКУ щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Положення ст. 208 ПКУ не поширюються на постачання особою – нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

Інформація для платників – виробників підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє , що у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Норми передбачені п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України.

Довідково: норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 «Про затвердження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу», яка набрала чинності 02.11.2022 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 02.11.2022 № 234.

Органи місцевого самоврядування можуть звільняти платників від сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

► встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

► звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п. п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної цим пунктом.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ за заниження податкового зобов’язання з плати за землю, за період починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

Прийняття органами місцевого самоврядування рішень відповідно до абзацу першого цього пункту здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» щодо обмеження загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями та положень відповідних спеціальних інвестиційних договорів, укладених відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Норми встановлені п. 11 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ.

Новації в обчисленні рентної плати за користування надрами для видобування газу природного

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

Обчислені відповідно до положень ст. 252 та п. п 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX ПКУ газосховищ (далі – закачаний газ природний). Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

У період починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

Сума коштів рентної плати за податковий (звітний) період, яка у визначений п. 257.5 ст. 257 ПКУ граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу закачаного газу природного за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованої за такий податковий (звітний) період.

Для цілей цього підпункту ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного розраховується як питомі податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (в розрахунку на 1000 метрів кубічних) відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді, обчислені за фактичною ціною газу природного відповідно до правил, визначених ст. 252 ПКУ, та з урахуванням положень п. п. 69.31 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Середньозважена ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (за обсягом відповідної категорії газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді) визначається у гривнях із застосуванням ефективних ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованих для відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді.

У разі реалізації обсягів газу природного, закачаного до газосховищ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного обчислюється за принципом FIFO (first in – first out) виходячи з середньозваженої ефективної ставки рентної плати за відповідний податковий (звітний) період та обсягу газу природного, видобутого у такому податковому (звітному) періоді, що списується з балансу газу, що зберігається платником у газосховищах, та визначається як різниця між зазначеними в актах про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України обсягами газу природного на кінець та початок календарного місяця, що відповідає податковому (звітному) періоду.

Копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, надсилаються не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за обсяги закачаного та не реалізованого газу природного, які залишилися у газосховищах станом на останній день календарного місяця (включно), в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного, відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 ПКУ, у разі якщо у податковому (звітному) періоді не здійснювалося митне оформлення імпортного природного газу, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного у такому податковому (звітному) періоді центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, застосовує величину середньої митної вартості імпортного природного газу за 1000 метрів кубічних, визначену (обчислену) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за останній податковий (звітний) період, у якому здійснено таке митне оформлення.

Норми п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на обсяги газу природного, визначені п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

Норми п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до платників рентної плати за користування надрами для видобування газу природного застосовуються з урахуванням таких особливостей:

► платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану», за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеним Законом;

► положення п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на податкові обов’язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

Платникам податку на прибуток підприємств про коригування фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що коригування, встановлені п. п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Норми передбачені п. п. 69.6 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Платник має можливість у разі взаємодії з податковими органами застосовувати електронний документообіг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

► отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2017 року за № 959/30827) із змінами.

Норми встановлені 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України.

Новації для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 11.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 року № 1260 (далі – Постанова № 1260), якою внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік).

Постановою № 1260 до Переліку включено нові позиції.

Так, підрозділ «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку доповнено такими позиціями:

► обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води;

► електрогенераторні установки;

► трансформатори (крім товарів цивільної авіації);

► акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми. Літій-іонні;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, перемикачі, роз’єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги понад 1 000 В;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, роз’єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги не більш як 1 000 В; з’єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів;

► пульти, панелі, розподільні щити;

► ізолятори.

Постанову № 1260 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 11.11.2022 № 241 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-pereliku-tovariv-u-tomu-chisli-likarskih-zasobiv-medichnih-virobiv-taabo-t091122

Платники акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари спрямували до держбюджету понад 92,4 млн

Протягом січня – жовтня 2022 року від платників акцизного податку Дніпропетровської області до державного бюджету за вироблені товари надійшло понад 92,4 млн гривень. Сума надходжень збільшилась на понад 41,7 млн грн, або 82,4 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

Звертаємо увагу, що для платників акцизного податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Сумлінна сплата рентних платежів наповнює місцеві бюджети Дніпропетровської області

З початку 2022 року платниками рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано майже 2,2 млрд грн рентної плати. Надходження у порівнянні з відповідним періодом 2021 року збільшились на понад 866,7 млн грн, або на 65,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за високу соціальну відповідальність у сплаті податків.

Нагадуємо, держава гарантує, що з 01 березня 2022 року до 01 березня 2032 року для видобування газу природного (будь-якого походження) будуть застосовуватися ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, встановлені п. 252.20 ст. 252 Податкового кодексу України станом на 1 березня 2022 року. Держава гарантує, що визначений цією статтею строк дії застосовування ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (будь-якого походження) не підлягає скасуванню, зменшенню або перегляду до 01 березня 2032 року.

Щодо сфери здійснення розрахунків

Національний банк України у листі від 31.10.2022 № 18-0006/75942 розʼяснює, що основні засади регулювання правовідносин щодо банківської таємниці визначено Цивільним кодексом України (далі – ЦК України).

Так, відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 1076 ЦК України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон про банки).

Згідно зі статтею 60 Закону про банки банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Поряд з цим порядок виконання банками операцій за рахунками клієнтів передбачений статтею 1068 ЦК України, згідно з якою банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Пунктом 59 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, зі змінами, (далі – Положення № 75) передбачено, що банк обов’язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, клієнтські рахунки та виписки з них.

Обов’язкові реквізити виписки з клієнтських рахунків визначені пунктом 61 розділу IV Положення № 75, серед яких, зокрема, код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента.

Згідно з пунктом 62 розділу IV Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже, зважаючи на викладене вище, клієнт має право отримати від банку інформацію щодо операцій, проведених за його дорученням чи на його користь (у т.ч. стосовно контрагента), яку він повідомив банку з метою отримання ним платіжних послуг на підставі запиту або шляхом отримання виписки у порядку, визначеному договором банківського рахунку.

Контролюючий орган зобов’язаний внести запис до реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

► з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Норми визначені пунктом 183.9 статті 183 ПКУ.

Доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції: що з оподаткуванням ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

► садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

► особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2014 № 32 Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2014 року за № 201/24978).

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником ПДФО не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відчуження цінних паперів: визначення фінансового результату до оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ) збільшується:

► на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

► на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку на прибуток підприємств (податок) окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату (п.п. 141.2.4 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (п.п. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.2.6 п. 142.2 ст. 141 ПКУ встановлено, що положення п. 142.2 ст. 142 ПКУ не поширюються на:

1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;

2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;

3) операції з деривативами.

Податкова декларація має містити обов’язкові реквізити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

► тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

► звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

► звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

► повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

► код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

► місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

► найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

► дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

► інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною;

► підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Податковим кодексом України (ПКУ), засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Норми встановлені п. 48.3 ст. 48 ПКУ.

Пунктом 48.4 ст. 48 ПКУ визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

► відмітка про звітування за спеціальним режимом;

► код виду економічної діяльності (КВЕД);

► код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

► індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період;

► дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

► ознака неприбутковості організації;

► повне найменування нерезидента;

► місцезнаходження нерезидента;

► назва та код держави резиденції нерезидента;

► код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

Про повернення зайво сплачених коштів платнику податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України (ПКУ) контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПКУ).

Електронний кабінет – зручний спосіб взаємодії платників з податковою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених п. 42 прим.1.5 ст. 42 прим.1 ПКУ, для того щоб отримати право користування Електронним кабінетом.

Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в Електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в Електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в Електронному кабінеті з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в Електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через Електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через Електронний кабінет.

Платник податків шляхом надсилання через Електронний кабінет відповідного повідомлення з документальним підтвердженням фактів, викладених у ньому (у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або скан-копії відповідних документів), має право виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет (крім відомостей, які контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Контролюючий орган зобов’язаний внести відповідні виправлення до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, після встановлення достовірності та/або верифікації даних, протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення. Контролюючий орган звільняється від такого обов’язку у випадках, якщо платником податків не було надано підтвердження фактів, викладених у повідомленні.

Норми передбачені п. 42 прим.1.5 ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України.

Що зазначається у звіті про контрольовані іноземні компанії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у звіті про контрольовані іноземні компанії зазначається така інформація:

а) найменування контрольованої іноземної компанії, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в контрольованій іноземній компанії;

в) структура володіння часткою в контрольованій іноземній компанії у разі опосередкованого володіння такою часткою;

г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;

ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (ПКУ), розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;

е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ;

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

и) інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії, отриманого від постійного представництва в Україні.

Норми встановлені п. п. 39 прим.2.5.3 п. п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ.

Визначення поняття податкового обов'язку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.

Умови виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку визначені ст. 37 ПКУ.

Так, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:

► ліквідація юридичної особи;

► смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

► втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;

► скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами розділу III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2020 року за № 723/35006)) (далі – Порядок) визначено порядок укладання Договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Так, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Підставами для відмови у приєднанні до Договору є:

► відсутність автора на обліку в контролюючому органі;

► невідповідність даних підписувача першого електронного документа даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) щодо керівника автора;

► наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

► наявність в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача першого електронного документа (керівника) у зв'язку зі смертю.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані електронні підписи усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований електронний підпис керівника і останньою – печатка (за наявності).

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в пункті 7 розділу II цього Порядку автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Результати декларування доходів у 2022 році громадянами Дніпропетровщини

Cтаном на 01.11.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 31 793 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 6 821,2 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 152,9 млн грн, з яких платниками вже сплачено 141,7 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 30,8 млн гривень, з яких до бюджету надійшло 28,7 млн гривень.

З поданих декларацій:

● 5 650 громадян задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 19,9 млн грн;

● 2 434 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 770,0 млн грн;

● 2 045 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 516,2 млн грн;

● 283 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 117,5 млн грн;

● 18 217 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 245,7 млн гривень.

Оподатковуваний дохід понад 1,0 млн грн задекларували 399 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4745,6 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 72,3 млн грн. Сума військового збору до сплати становить 15,3 млн гривень.

Військовий збір – важлива допомога ЗСУ!

Протягом десяти місяців 2022 року платниками Дніпропетровщини до державного бюджету спрямовано понад 1,6 млрд грн військового збору. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року показник надходжень збільшився на понад 369 млн грн, або на 30 відсотків. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській нагадав, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (ПКУ). Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ.

Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ.

Валерій Леонов висловив подяку платникам за своєчасну сплату податків і зборів до бюджетів, адже кожна гривня, яка надходить до державної казни – це сьогодні запорука фінансової стабільності держави і важлива допомога нашим Збройним Силам України!

До уваги платників податків! Відповіді на питання, які виникають при дотриманні вимог Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповіді на питання, які виникають при дотриманні вимог Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі – Наказ № 225)

Питання 1. Абзацом 7 п. 1 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов’язків та спосіб інформування контролюючих органів, затвердженого Наказом № 225 (далі – Порядок), як одна з підстав неможливості виконання податкового обов’язку зазначено наявність інших обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально. При цьому відсутня деталізація, які саме обставини непереборної сили можуть бути обґрунтуванням цієї підстави.

Відповідь: Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, визначено: загроза війни, збройний конфлікт, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, безлади, вторгнення, блокада, введення комендантської години, примусове вилучення, захоплення підприємств, пожежа, вибух, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо (частина 2 статті 141 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Виходячи з пункту 13 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженого Наказом № 225, зокрема, але не виключно, належать документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об’єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з яким відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювання; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

При цьому необхідно зазначити, що рішення про можливість чи неможливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку щодо дотримання сплати податків та зборів, подання звітності приймається контролюючим органом за результатами комплексного розгляду всіх наданих підтверджуючих документів та підстав про такі обставини.

Питання 2. З якої дати/події відраховується 60 календарних днів для подання заяви та документів щодо неможливості виконання податкових обов’язків, якщо платник не міг подати таку заяву до 30.09.2022?

Відповідь: Якщо у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, відсутня можливість подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (абзац 2 пункту 4 Порядку).

Наприклад, якщо платник податків набув можливість виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) 20 жовтня 2022 року, то заява та відповідні документи мають бути подані таким платником до контролюючого органу протягом періоду починаючи з 20 жовтня 2022 року по 30 грудня 2022 року (включно) (11 календарних днів жовтня (кількість днів до закінчення місяця в якому відновлено можливість виконання податкових обов’язків) + 30 календарних днів листопада + 30 календарних днів грудня (60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей)).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 розділу ІІ Порядку).

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/630868.html

До уваги громадян – декларантів!

Відповідно до ст. 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлені правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, якими володіють українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи) в інших країнах (або фактично їх контролюють) та з яких українські резиденти зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній.

Також зазначеною статтею дано визначення контрольованої іноземної компанії; встановлено умови, за якими платник податків визначається контролером іноземної компанії або іноземного утворення без статусу юридичної особи; порядок розрахунку скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній та умови звільнення їх від оподаткування.

Пунктом 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Відповідно до пп. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 Кодексу контролюючі особи – фізичні особи зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи за наступний звітний (податковий) період.

Звіт про контрольовані іноземні компанії затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.

Наказом Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 червня 2022 року за № 593/37929, з 01 січня 2023 року запроваджується нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка передбачає заповнення окремого додатку КІК для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній.

При цьому зазначений додаток заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії, а загальна сума прибутку контрольованих іноземних компаній відображається у р. 10.14 декларації.

«Охопи підтримкою усіх захисників!»: у податковій Дніпропетровщини відбулась церемонія нагородження переможців дитячого конкурсу

Сьогодні, 10 листопада 2022 року, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі очільниці податкової служби регіону Твердохлєб Марини проведено урочисте нагородження переможців конкурсу вихідного дня «Охопи підтримкою усіх захисників!».

Мета конкурсу – підтримка бойового духу та вшанування мужності наших оборонців.

«Дорогі наші переможці, щиро дякуємо за оперативність і активну участь у конкурсі, який проводився податковою службою Дніпропетровщини для підтримки наших героїчних бійців. Висловлюємо слова вдячності батькам за участь у патріотичному вихованні ваших дітей. З такими завзятими українцями та україночками майбутнє нашої Батьківщини в надійних руках», - зазначила Твердохлєб Марина.

За підтримки Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів Державної податкової служби юні таланти отримали грамоти та подарунки.

Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html.

Особливості виконання деяких обов'язків платниками податків під час дії правового режиму воєнного стану

Відеоматеріал знаходиться з посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9108.html

Платникам екоподатку про особливості подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку (екоподаток) не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Пунктом 250.9 ст. 250 передбачено, якщо платник екоподатку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екоподатку. В іншому разі такий платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Реєстр застрахованих осіб – автоматизований банк відомостей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі якщо інформація про особу вноситься до реєстру застрахованих осіб вперше, проводиться ідентифікація особи з обов’язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства.

Норми визначені ст. 20. Закону України від 09 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами.

Припинення підприємницької діяльності ФОПа та незалежної професійної діяльності фізичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

► внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОПа – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа;

► припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

► закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації ФОПа – з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

► реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі – з дати реєстрації;

► закінчення строку, на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), – з дати закінчення такого строку;

► заборони судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну діяльність – з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше не визначене у рішенні суду;

► наявності обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності, які встановлені законодавством, – з дати надходження відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи, якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;

► анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, – з дати такого анулювання чи скасування.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

У разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Норми передбачені п. 65.10 ст. 65 ПКУ.

Про строки сплати податкового зобов'язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України (ПКУ) для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Норми встановлені п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

За яких умов контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ) або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням таким платником податку права на податкову знижку, якщо:

► платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

► згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

► дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

► результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Норми передбачені п. 54.3 ст. 54 ПКУ.

Подання податкової декларації до контролюючих органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПКУ.

Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, спрощену податкову декларацію відповідно до п. 208 прим.1.8 ст. 208 прим.1 ПКУ.

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору частинами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► другого платежу – до 1 травня 2024 року;

► третього платежу – до 1 травня 2025 року.

Норми встановлені п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), не застосовуються.

Норми встановлені п. 9 прим. 21 розділу VIII Закону № 2464.

Крім того, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 22 розділу VIII Закону № 2464).

Установити мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану (п. 9 прим. 23 розділу VIII Закону № 2464).

Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровської області з початку року отримали понад 3,2 млрд гривень

Протягом січня – жовтня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3,2 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 212,6 млн грн, або на 7 відсотків.

Звертаємо увагу, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, дорівнює календарному місяцю.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: інформація для декларантів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє що ДПС України роз’яснила наступне питання: якщо декларантом подана звітна одноразова (спеціальна) добровільна декларація, але сума збору, яка зазначена у такій декларації, не сплачена або сплачена в неповному обсязі, внаслідок чого подана декларація була визнана не поданою, то чи має право декларант подати повторно «звітну» декларацію?

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку декларацію, оскільки підрозділ 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не містить обмежень щодо подання повторної звітної декларації.

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/630274.html

Понад 7 млрд грн ПДФО спрямовано до держбюджету платниками Дніпропетровщини

Протягом десяти місяців від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Порівняно з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 620 млн грн або на 9,6 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Марина Твердохлєб нагадала, що дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України (ПКУ) – 5 відсотків.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ – 18 відсотків.

«Фінансова підтримка нашої держави сприяє наближенню нашої Перемоги! Висловлюємо подяку всім за сумлінну сплату податків!», – зазначила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

ДПС спільно з Радою бізнес-омбудсмена розпочинає другий цикл вебінарів для платників податків

З 17 листопада 2022 року стартує другий цикл вебінарів для платників податків, який організовують Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена. Тематику вебінарів обрано з найактуальніших питань представників бізнесу.

Тема першого вебінару – «СМКОР: зупинення і реєстрація податкових накладних».

Спікери поінформують, зокрема, про причини зупинки реєстрації податкових накладних в ЄРПН та як цьому запобігти, основні питання, на які необхідно звернути увагу платникам при подачі письмових пояснень та документів по зупинених податкових накладних тощо.

Початок вебінару о 14 год. 00 хв.

Посилання для підключення буде надано додатково.

Запрошуємо до участі!

Зареєструватися на цикл вебінарів можна за посиланням https://docs.google.com/forms/d/10W1X9LpQRiLsEnbJ-ErCP8gCVsuhyYIYXFUZ-xJ8Fjw/viewform?fbclid=IwAR0ITnRDPYy6zAgJ

5SyyxiOnlI9pj2RFn5ktAgi5AVO0ge3l3aeAGHxljKM&edit_requested=true

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський

та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама