Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-11-09 13:08 52 Подобається

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Шановні платники податків!

Згідно телефонограми ДТЕК Дніпровські електромережі

10 листопада 2022 року

заплановано проведення технічних робіт за адресою:

м. Дніпро, вул. Театральна, 1А, у зв’язку з чим планується

відключення електропостачання з 08.00 до 17.00

Адміністративні послуги та сервісне обслуговування платників на цей період буде здійснюватись виключно у межах роботи, не пов’язаної з комп’ютерною технікою.

Суд підтримав позицію ДПС щодо стягнення податкового боргу в сумі майже 44,7 млн гривень

Сумський окружний адміністративний суд підтримав позицію Головного управління ДПС у Сумській області у справі № 480/706/22 про стягнення податкового боргу у розмірі 44,7 млн гривень.

Суд за результатами розгляду справи дійшов висновку, що узгоджена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку з юридичних осіб, екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, самостійно задекларовані платником та визначені контролюючим органом, набули статусу податкового боргу. Розмір цього боргу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Беручи до уваги направлення позивачем податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми боргу, суд вирішив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі № 480/706/22 адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення податкового боргу у розмірі 44,7 млн грн задоволено.

Податкові новації: особливості оподаткування податком на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості встановлені п. 141.12 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ).

Так, платники податку на прибуток підприємств, що здійснюють операції з першого продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, поряд з нормами, встановленими ПКУ, мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених п. 141.12 ст. 141 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу (виручки), що була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (п.п. 141.12.1 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості( п.п. 141.12.2 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу (виручки) від операцій із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах зменшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості (п.п.141.12.3 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах збільшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості (п.п.141.12.4 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Загальна сума податкової знижки у звітному році не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ), крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Умови, за яких до оподатковуваного доходу не включаються благодійна допомога, надана благодійниками – фізособами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи (ПДФО) не включаються такі доходи сума (вартість) благодійної допомоги:

► виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:

► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій;

► працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Норми визначені п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ)

Для цілей вищезазначеного підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:

• батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

• дід та баба (якщо батьки померли);

• інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

• малолітні та/або неповнолітні діти;

• повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;

• повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

• повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

• утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Зазначені у п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників ПДФО до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

Заходи, спрямовані на забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками ПДВ відповідно до розділу V Податкового кодексу України (ПКУ), не коригують податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та/або податкових зобов’язань, і не змінюють склад податкових зобов’язань та/або податкового кредиту на суму проведених взаєморозрахунків.

Норми встановлені п. 83 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Прибуток учасника індустріального парку звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 142.4 ст. 142 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено.

Звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

У разі якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні передбаченого цим пунктом звільнення, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником податку у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення від оподаткування надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Застосування визначених цим пунктом правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

► здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;

► не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Не мають права застосовувати визначені п. 142.4 ст. 142 ПКУ правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;

2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - учасника індустріального парку) спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України. Платник податку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік зазначає інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування визначених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ.

У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься (має міститися) в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.

Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності, передбаченої абзацом першим цього пункту, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

► перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

► перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»

Якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.

Об’єкти оподаткування, визначені абзацами шістнадцятим – дев’ятнадцятим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Щодо сплати єдиного внеску платниками єдиного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) встановлено наступне.

Під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію»», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету.

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами 5 і 14 ст. 8 Закону № 2464.

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників.

На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розділу VIII Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до цього пункту єдиного внеску.

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.

Платникам ПДВ про зупинення податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник ПДВ, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування (ПН/РК) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої ПН/РК зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 зі змінами (далі – Порядок)).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим п. 6 Порядку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку платник ПДВ отримує таке рішення в Електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

► інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Норми передбачені п. 6 Порядку.

Доступ до публічної інформації забезпечує прозорість діяльності податкових органів

Протягом січня – жовтня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 160 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 113 одиниць або на 70,63% (за січень – жовтень 2021 року – 273 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 125 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 1 – надіслано за належністю;

- 27 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 1 – термін подовжено;

- 6 – станом на 01.11.2022 знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Звертаємо увагу, що для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС, важливий вектор роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Так, у січні – жовтні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 235 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 330 одиниць. (січень – жовтень 2021 року – 565 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 75 звернень (31,9%);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 86 (36,6%);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,8%);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (4,26%).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

У січні – жовтні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 166 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 17 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» :

- питання зі сплати єдиного внеску – 37 звернень (22,2%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) – 28 (16,9%);

- про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП за ставкою 2 % доходу, питання ПДВ, земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання) – 19 (11,0%);

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО – 20 (12,3%);

- несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (6,0%);

- працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,8%);

- припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,8%);

- щодо роботи ДПІ – 5 (3,0%);

- подання звітності – 4 (2,5%);

- повернення коштів за навчання – 7 (4,2%);

- інші питання – 20 (12,3%).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 8 (47,1%);

- питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 7 звернень (41,1%);

- отримання чи відмова від РНОКПП – 1 (5,9%);

- щодо роботи ДПІ – 1 (5,9%).

За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 479 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 50 звернень.

Результати роботи податківців Дніпропетровщини зі зверненнями громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки: [email protected], [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, у січні – жовтні 2022 року до ГУ ДПС надійшло 326 звернень громадян, з них: 326 заяв, у тому числі 4 колективних звернення від 9 громадян.

Загальна тематика письмових звернень:

- контрольно-перевірочна робота – 93 звернення (28,53%);

- консультації з питань податкового законодавства – 104 звернення (31,9%);

- облік в Державному реєстрі – 35 звернень (10,74%).

На виконання статей 22 і 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

На виконання вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів.

У зв’язку з карантином у січні – жовтні 2022 року особистих прийомів не проводилось.

Інформаційний лист № 7/2022: Оподаткування податком на прибуток благодійної та гуманітарної допомоги під час дії воєнного стану в Україні

В інформаційному листі № 7/2022 йдеться про особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання безоплатної допомоги, пов’язаної з потребою забезпечення оборони держави.

У листі ви дізнаєтеся:

- що таке благодійна діяльність та гуманітарна допомога;

- про оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з надання благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги під час воєнного стану;

- про оподаткування неприбуткових операцій з надання благодійної допомоги під час воєнного стану.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/519/630397/InfoList7_2022.pdf

Правомірність донарахування 13,67 млн грн за порушення податкового законодавства підтверджено судом

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію ГУ ДПС у Полтавській області у справі № 440/1390/20 про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру.

Так, судом апеляційної інстанції відзначено, що згідно з аналізом бази даних АІС «Податковий блок» та ЄРПН встановлено відсутність постачальника автомобіля до контрагента, а тому неможливість з’ясування походження даного товару, у підприємства-контрагента відсутні на балансі основні засоби та відсутній ланцюг постачання товару. Також установлено, що контрагентом не подано звітність з ПДВ та не задекларовано податкові зобов’язання при реалізації автомобіля, а позивачем не було надано сертифікати, паспорти якості та джерело походження даного автомобіля.

Детальніше читайте тут https://bit.ly/3hmCTkz

Платник має право вести справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Норми передбачені п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Зміна даних, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. и 3 розд. IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п.п. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Деякі особливості обчислення податкових зобов’язань з земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Норми передбачені абзацом першого п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – Декларація).

Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПКУ для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Абзацом першим п. 289.2 ст. 289 ПКУ встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПКУ.

Абзацами десятим і дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники/Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними вебсайту Держгеокадастру) (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html).

Крім того на офіційному вебсайті Держгеокадастру (https://land.gov.ua) в розділі «Онлайн сервіси» розміщені Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та Довідник показників нормативної грошової оцінки с/г угідь.

Слід зазначити , що згідно з частиною другою ст. 20 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Відповідно до частини третьої ст. 6 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями, адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію на поточний рік. Також, разом з першою Декларацією подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Тобто обчислення плати за землю без отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки положеннями ст. 286 ПКУ не передбачено.

Підтвердження факту передачі даних від ПРРО до фіскального сервера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

До уваги платників податку на нерухомість, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 09:2010!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Основним документом, що підтверджує факт передачі майна в оренду і початок строку оренди, є Акт приймання-передачі майна в оренду (ст. 795 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження операції з надання в оренду будівлі.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.

Авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету ФОПом – «загальносистемником» несвоєчасно: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до ФОП на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Водночас, звертаємо увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Оподаткування ПДФО роялті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).

Норми встановлені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ встановлено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів утримують та сплачують податок на доходи нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 –141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

Яким чином документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Норми передбачені п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До наведених у вищезазначеному пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України). Листом ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

► провести інвентаризацію;

► звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

► звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

► здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Водночас, регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, тому з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Затверджено зміни до порядку функціонування Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 26.08.2022 № 261 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 07.09.2022 за № 1019/38355) (далі – Наказ № 261) внесено зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810) (далі – Порядок).

Так, зокрема, Порядок доповнено новим додатком 5 «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі».

Відповідно до змін платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Для надання податкової інформації іншим платникам податків платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.

Наказ № 261 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.09.2022 № 73 і він набере чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 19 листопада 2022 року.

Внесено зміни до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 06.11.2022 набрав чинності Закон України 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682).

Законом № 2682 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).

Так, частину 1 статті 17 Закону № 2464 викладено в новій редакції, відповідно до якої інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених Законом № 2464 та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:

► призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

► виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;

► моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;

► обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;

► накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.

Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Крім того, Законом № 2682 частину 3 ст. 17 Закону № 2464 доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого інформація з Державного реєстру про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Закон № 2682 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2022 № 226.

Податковий календар на 09 листопада 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що

09 листопада 2022 року, середа, останній день подання:

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС за жовтень;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС за жовтень;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС за жовтень;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА за жовтень;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ за жовтень;

- податкової декларації екологічного податку за ІIІ квартал 2022 року;

- податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за три квартали 2022 року платниками, віднесеними до третьої групи;

- податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2022 року;

- податковими агентами та платниками єдиного внеску податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2022 року;

- спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги, за IІІ квартал 2022 року;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року для платників, у яких базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції за ІІІ квартал 2022 рок;

- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за три квартали 2022 року;

- податкової декларації з рентної плати за IІІ квартал 2022 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

- податкової декларації з туристичного збору за ІIІ квартал 2022 року.

Щодо питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що стосовно питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України на запит ДПС надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254.

Як зазначено у роз’ясненні, відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 11 цього Закону за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, передбачені Законом.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Згідно із Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879), проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Керівники підприємств, зазначених в абзаці десятому пункту 12 Порядку № 419, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.

Райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.

Відповідно до Положення № 879 під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом застосовуються інвентаризаційні описи, які оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов’язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням № 879.

Згідно з Положенням № 879 виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов’язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку, зокрема:

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Таким чином, необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Згідно із Законом відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Крім того, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначає Закон України «Про торгово - промислові палати в Україні».

Надання роз’яснень з питань реалізації Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та встановлення переліку районів проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану до повноважень Міністерства фінансів України, визначених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, не належить.

Водночас, згідно із статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» територіальні громади, на територіях яких ведуться бойові дії, а також населені пункти, які є оточеними, визначаються відповідними обласними військовими адміністраціями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

У вільному доступі є перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), сформований Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за погодженням з Міністерством оборони України на підставі пропозицій відповідних обласних та Київської міської військової адміністрацій.

Зокрема, перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.09.2022 № 217).

Слід зазначити, що листи міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html

Податківці Дніпропетровщини продовжують роз’яснювальні зустрічі з представниками бізнесу та громадськості регіону

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) наразі триває діалог з платниками ПДВ на тему «Основні положення постанови Кабінету Міністрів України № 1165 (зі змінами)».

Сьогодні, 07 листопада 2022 року, в рамках роботи Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС пройшла зустріч в онлайн форматі за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з представниками громадськості, агробізнесу, будівельної галузі, а також членів територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації та Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини.

Головним аспектом заходу є зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Під час заходу фахівцями ГУ ДПС спільно з учасниками онлайн-конференції напрацьовано дієві ініціативи з метою вирішення нагальних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Прозорість, зручність, простота — до таких міжнародних стандартів сервісу все швидше наближається Україна

Сьогодні ці стандарти втілені також і в безкоштовному ПРРО для українського бізнесу, який ДПС розробила, оновила та технічно реалізувала за підтримки Проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine.

ПРРО від ДПС —це:

Повністю безкоштовне програмне рішення для 4 платформ;

Просте виконання вимог про фіскалізацію;

Легке проведення розрахункових операцій;

Спрощене формування та направлення до ДПС X- та Z-звітів.

Україна здолає все і стане сильніше.

Підписатись на телеграм-канал ДПС https://t.me/tax_gov_ua

Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Єдиний рахунок: подання до контролюючого органу повідомлення про використання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що ст. 35 прим. 1 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 35 прим. 1.2 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Пунктом 4 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені ст. 3 Законом України 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників, які на період дії воєнного стану обрали третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Норми цього підпункту не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Термін подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за новостворені (нововведені) об’єкти житлової нерухомості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.

Пункт 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: звітна, звітна нова, уточнююча.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.п. 1.2.3 п. 1.2 розд. 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Тобто, юридична особа, яка вперше подає Декларацію за новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості, звітує за рік та у полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новостворений (нововведений) об’єкт оподаткування відбувся не пізніше 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт подається Декларація з типом «Уточнююча».

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування не передбачено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Норми визначені п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування не передбачено.

Чи оподатковується ПДФО грошова компенсація вартості товарів, надана платнику в разі їх повернення продавцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається вартість товарів, які надходять платнику ПДФО як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику ПДФО в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів.

Норми встановлені п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Звітність платника податку на прибуток підприємств, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотків, у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року.

Якщо платник використовує у 2022 році річний звітний період, він подає першу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками звітного періоду – 2022 рік. В іншому випадку – у разі перебування платника у 2022 році на квартальному звітному періоді і повернення такого платника на загальну систему оподаткування наприклад з третього кварталу, такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

З початку 2022 року фахівцями податкової служби Дніпропетровщини платникам надано 216 472 адміністративні послуги

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.11.2022, адміністративні послуги надаються у 34 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ) ГУ ДПС, Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

В умовах дії воєнного стану в Україні ЦОПи ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надаються безкоштовно.

Так, протягом січня – жовтня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 223 553 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 31 710 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 89 918 звернення, або 40,2 відс. від загальної кількості, та на 12 011 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Платниками податків отримано 216 472 адміністративних послуг. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 83 630 адміністративних послуги, або 26,4 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 11 925 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.14.0 станом на 01.11.2022 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/)

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 01.11.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

З метою створення та подання електронного документу «Спрямування коштів з єдиного рахунку» додано:

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.14.0) (станом на 01.11.2022)

Додано нові документи:

З метою створення та подання електронного документу «Спрямування коштів з єдиного рахунку» додано:

F/J 1307701 – Спрямування коштів з єдиного рахунку.

Додано нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 16 вересня 2022 року № 292 «Про внесення змін до Форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації» внесено зміни:

F0105003 – Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено заняття з працівниками

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області проведено заняття, під час якого нагадали про основні положення законодавства, яке регулює порядок надання відповідей на звернення громадян, запитів на публічну інформацію тощо.

Особливу увагу приділено дотриманню правил етичної поведінки, наданню адміністративних послуг та інформаційному наповненню субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України.

ДПС приєдналась до проєкту із запровадження у Дії документів про освіту

Державна податкова служба приєдналась до спільного проєкту Міністерства освіти і науки України та Міністерства цифрової трансформації України щодо формування та застосування єДокумента про освіту.

Постанова про запровадження цього експериментального проєкту сьогодні була ухвалена на засіданні Уряду.

єДокумент про освіту буде розміщений в мобільному застосунку Дія шляхом відображення відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Реалізація проєкту забезпечить рівні можливості доступу до освіти та працевлаштування всіх громадян України, дані про освіту яких містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Так, особа, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, зможе безоплатно сформувати засобами застосунку Дія відомості щодо документів про освіту та використовувати їх.

Команда ДПС продовжує працювати над спільними проєктами діджиталізації в Україні.

Комунікації податкової служби Дніпропетровщини з платниками на тему змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1165 продовжуються

Сьогодні, 04 листопада 2022 року, у рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи, відбулась онлайн зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія з представниками легкої промисловості, брокерами, аудиторами та членами Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Під час зустрічі розглядались законодавчі зміни в частині блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Платникам надали роз’яснення та фахові відповіді на актуальні питання.

Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн

Державна податкова служба України 3 листопада 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – Багатостороння угода CbC).

Приєднання до Багатосторонньої угоди CbC здійснюється з метою виконання підпунктів 39.4.10 – 39.4.15 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній, а також реалізації Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), зокрема, Кроку 13 BEPS – запровадження додаткової звітності з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній.

Безпосередньо імплементація такого обміну є одним з міжнародних зобов’язань України та передбачає встановлення для ДПС обов’язку здійснювати збір відповідної інформації та щорічно на автоматичній основі обмінюватись звітами в розрізі країн між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника міжнародної групи компаній або в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, що містить інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, чисельності працівників за фінансовий рік тощо.

За результатами перевірки однієї з мереж магазинів встановлені порушення на суму понад 3,4 млн гривень

Державна податкова служба на постійній основі здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства та іншого законодавства України суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, встановлено, що однією з мереж магазинів сімейного шопінгу в кожному торгівельному залі здійснюється продаж одних і тих же товарів одночасно декількома підприємцями – фізичними особами (на кожній касі – інший суб’єкт господарювання).

Крім того, виявлено, що такими підприємцями – фізичними особами здійснюється продаж товарів без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

За ініціативи ДПС працівниками територіальних підрозділів податкового аудиту організовано та одночасно проведено 17 фактичних перевірок мережі магазинів сімейного шопінгу, які здійснюють діяльність на території Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей.

Так, у ході проведення фактичних перевірок вказаної мережі магазинів податківцями виявлено та задокументовано значні порушення податкового законодавства на загальну суму понад 3,4 млн гривень.

Крім того, встановлено, що діяльність у сфері торгівлі здійснювалась роботодавцями з порушенням законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з найманими особами, зокрема, задокументовано 24 особи, яких допустили до виконання обов’язків без подання до ДПС повідомлення про прийняття їх на роботу.

Поряд з цим, під час проведення фактичних перевірок мережі магазинів сімейного шопінгу працівниками податкового аудиту проведено хронометражі господарської діяльності несумлінних платників податків, за результатами яких у всіх випадках середньодобовий виторг, проведений через реєстратори розрахункових операцій, збільшився від 40 до 1700 відсотків.

Взяття на облік у контролюючих органах суб’єктів господарювання у період дії воєнного стану на території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.19 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб – підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Визначення належності до підакцизних товарів палив рідких, на основі газойлів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми встановлені п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 215 ПКУ наведено перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ставки акцизного податку на таку продукцію.

Згідно з абзацом четвертим п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належить, зокрема, пальне.

До пального віднесено, зокрема, товар (продукцію) «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350 °С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %», який класифікується у товарній позиції 2710 за кодами 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів.

Також п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ передбачено, що до пального належить товар (продукція) «Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу», який класифікується у товарній позиції 3814 за кодом 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД та оподатковується за ставкою акцизного податку 245,50 євро за 1 літр за 1000 літрів.

Отже, палива рідкі, на основі газойлів, а також розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу належать до підакцизної групи товарів за наявності умов, визначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, зокрема, належності останніх до опису товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та відповідних кодів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, що визначенні у ПКУ.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Норми передбачені п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Чи необхідно суб’єктам валютних операцій інформувати контролюючий орган про відкриття за межами України рахунку в іноземному банку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) та постановами Правління Національного банку України.

Частиною 3 статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Згідно з пунктом 69.5 статті 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503 затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (далі – Порядок № 721).

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 721 банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.

При цьому нормами ПКУ та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юридичною особою – резидентом України власних рахунків за кордоном, а також про виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами з використанням власних рахунків за кордоном.

Нова нормативна грошова оцінка земельних ділянок встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. ХІІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).

Згідно з п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

Отже, рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території з урахуванням строків, визначених цим рішенням.

Чи поширюються вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків, встановлені у розмірі 50000 грн на внески до статутного фонду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

Щодо визначення класу небезпеки відходів, що розміщуються платником з метою застосування нормативів екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України і питання щодо визначення класу небезпечності відходів не належить до сфери повноважень органів податкової служби.

Терміни подання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Норми передбачені 257.1 ст. 257 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Сплата єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юрособи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).

Згідно абзацу шостого п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.

Таким чином, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юрособи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юрособи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юрособи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.

Яким чином оподатковується дохід, отриманий фізособою – спадкоємцем від продажу майнового паю юрособи, створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі – Закон № 2114) із змінами та доповненнями визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2114 майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб’єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (п. 2 ст. 7 Закону № 2114).

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 2114 пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Термін «майновий пай» визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань по забезпеченню захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» із змінами та доповненнями – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97 затверджено Рекомендації щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, п. 9 яких визначено, що кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).

Разом з тим, п.п. 14.1.90 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною першою ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді інвестиційного прибутку (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи зазначене, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Зауважуємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

До уваги установ та організацій, які мають мету отримати статус неприбуткової організації!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою 1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами і доповненнями, а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п. 4 Порядку).

З метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою 1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Про строки розгляду комісією регіонального рівня пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких в ЄРПН зупинено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок прийняття рішень).

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 3 Порядку прийняття рішень комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).

Згідно з п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку зупинення.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 15 та п. 16 Порядку зупинення).

Водночас, відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

► дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

► строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

► строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Враховуючи викладене на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану продовжено терміни подання письмових пояснень та копій документів для платників податків по податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинена в ЄРПН, скарг на рішення комісій регіонального рівня відповідно до норм пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Комісії регіонального рівня у свою чергу продовжують роботу та приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування/неврахування таблиці даних платників податку, відповідності/невідповідності платників критеріям ризиковості з дотриманням строків встановлених нормами пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, органами податкової служби вживаються вичерпні заходи щодо прийняття рішень у максимально стислі терміни для створення сприятливих умов ведення бізнесу.

Трудовий договір: зміни під час дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Державна податкова служба України співпрацює з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

Інформуємо, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2136) змінено умови праці за трудовим договором.

Так, у період дії воєнного стану сторони (роботодавець і працівник) за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78прим.1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

Норми встановлені Законом № 2136.

На Дніпропетровщині кількість платників податків з початку 2022 року збільшилась на понад 3 тис. осіб

Станом на 01.11.2022 на обліку в органах державної податкової служби Дніпропетровщини перебувало понад 264,7 тис. платників податків. Кількість платників у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 3 тис. осіб. Із загальної кількості суб’єктів господарювання, понад 115 тис. – юридичні особи, понад 149 тис. – фізичні особи.

Звертаємо увагу, що у разі одержання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про рішення щодо припинення юридичної особи контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені: Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, розділом IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні щодо контролю за адмініструванням контрольованих іноземних компаній

Представники Державної податкової служби України долучилися до проведення онлайн-марафону, організованого Асоціацією адвокатів України та присвяченого темі: «Бізнес в умовах воєнного стану. Контрольовані іноземні компанії (КІК). Новації в оподаткуванні та звітуванні 2022-2023 років».

Під час заходу фахівці податкової служби поінформували про основні інструменти здійснення контролю за адмініструванням контрольованих іноземних компаній (КІК). Враховуючи актуальність теми, були надані детальні роз’яснення щодо оподаткування доходів КІК, новації в оподаткуванні та звітуванні.

Так, зокрема, розглянуто поняття контрольованих іноземних компаній, їх види, функції, які здійснює контролююча особа, види контролю, оподаткування прибутку КІК тощо.

Важливим також стало питання новацій в оподаткуванні та звітуванні 2022 – 2023 років контрольованих іноземних компаній. Було поінформовано про умови для необхідності звітування, структуру та склад звітності, терміни та формат подачі, порядок заповнення звіту про контрольовані іноземні компанії тощо.

Розповіли представники ДПС і про податковий контроль за контрольованими іноземними компаніями, у тому числі про механізми отримання чи збору інформації.

Під час заходу були надані вичерпні відповіді на запитання учасників онлайн-марафону щодо діяльності контрольованих іноземних компаній, розглянуто окремі приклади, які допоможуть платникам уникнути помилок при виконанні своїх податкових зобов’язань.

Зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 – головна тема зустрічі з представниками бізнес-асоціацій

Питання блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) наразі є актуальними.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області продовжено роз’яснювальну роботу серед платників та започатковано проведення нових зустрічей з представниками бізнес-асоціацій.

Так, сьогодні, 03 листопада 2022 року, відбулась онлайн зустріч заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія з Громадською Радою при ГУ ДПС у Дніпропетровській області, представниками громадськості і бізнесу сфери аудиту.

На заході обговорювались важливі питання, пов’язані з реєстрацією ПН/РК в ЄРПН. Зокрема, увагу приділено змінам, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних » (із змінами).

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини завітала до Університету митної справи та фінансів

Комунікації з молоддю – майбутніми платниками податків – важливий вектор роботи податкової служби.

За зверненням Університету митної справи та фінансів (далі – УМСФ) на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) сьогодні, 03 листопада 2022 року, очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина завітала до вищого навчального закладу.

Під час візиту Твердохлєб Марини до УМСФ відбулись зустрічі з керівництвом, викладачами кафедри соціального забезпечення та податкової політики, студентами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМФС.

«Податкова служба області має багаторічний досвід плідної співпраці з Університетом митної справи та фінансів. Випускники Університету проходять практику на базі підрозділів Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Це допомагає студентам набувати професійні навички, які будуть у нагоді у майбутній трудовій діяльності», – зазначила керівник ГУ ДПС.

Взаємодія податкової служби з вищими навчальними закладами має позитивні напрацювання і результати. Так, для багатьох студентів УМФС податкова служба Дніпропетровської області стає майбутнім місцем роботи – сьогодні понад 220 випускників УМФС працюють у податковій.

Враховуючи зацікавленість студентів і попередній досвід співпраці з УМСФ, податкова служба Дніпропетровщини і надалі планує проводити заходи зі студентами УМФС з розширенням тематик зустрічей за різними форматами.

До уваги платників податків!

Щодо неможливості повторного переходу протягом календарного року зі сплати інших податків і зборів на спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу)

Тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) застосовуються з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, до яких не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Для обрання або переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву, за результатами розгляду якої вважатиметься платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви.

Платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Поряд з тим, підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу встановлено обмеження щодо можливості для суб'єктів господарювання, які є платниками інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Враховуючи зазначене, платники інших податків і зборів, які у 2022 році скористались правом обрати спрощену систему з особливостями оподаткування та відмовились від її застосування, не можуть повторно протягом поточного календарного року зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу.

Умови, за яких здійснюється зняття з обліку платника за неосновним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юрособи, відокремлених підрозділів юрособи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Враховуючи норму п. 7.5 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями, зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку здійснюється у разі відсутності у останнього об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, у зв’язку з якими такий платник податків був взятий на облік за неосновним місцем обліку за умови:

- надходження (наявності) відповідних підтвердних документів;

- або у зв’язку із закінченням бюджетного періоду за умови сплати податків, зборів до бюджету на підставі службових документів контролюючого органу.

Інформація про зняття з обліку за неосновним місцем обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Підстави для нарахування плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Яким чином контролюючий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми передбачені до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14) ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Порядок визначення податкового зобов’язання платниками податку на прибуток – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом та/або надання послуг із зменшення навантаження у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

► з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу в розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом та/або за надані послуги із зменшення навантаження, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом та/або за послуги із зменшення навантаження, продану/надані в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом та/або собівартість послуг із зменшення навантаження у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

► з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, та/або собівартість послуги із зменшення навантаження, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту, та/або за послуги із зменшення навантаження, надані в такий період;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту, та/або за послуги із зменшення навантаження, надані в такий період. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), наведено у Додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).

До таких показників відносяться:

► 1. Обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником ПДВ, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників ПДВ.

► 2. Платник ПДВ здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

► 3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

► 4. Площа наявних у платника ПДВ у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

► 5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника ПДВ не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб.

► 6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску та податків і зборів, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн гривень.

Внесено зміни до Порядку функціонування єдиного рахунка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1105 (далі – Постанова № 1105) затверджено зміни, які вносяться до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим.1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (далі – Порядок).

Зокрема, підпункт 3 пункту 16 Порядку після абзацу сьомого доповнено новим абзацом, відповідно до якого показники, визначені абзацами четвертим – сьомим підпункту 3 пункту 16 Порядку, враховують наявні у платника суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, а також переплати з єдиного внеску під час генерації контрольного ренкінгу.

У пункті 21 слова «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» замінено словами «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Постанову № 1105 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 06.10.2022 № 215.

Затверджено форму довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 255 «Про затвердження форми Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції та форми Довідки про цільове використання спирту етилового» (далі – Наказ № 255) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09 вересня 2022 року за № 1035/38371) із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 16 вересня 2022 року № 294 відповідно до підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Податкового кодексу України, пунктів 10, 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257, затверджено

► форму Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції;

► форму Довідки про цільове використання спирту етилового.

Крім того, Наказом № 255 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 19 квітня 2011 року № 224 «Про затвердження форм Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції, Довідки про цільове використання спирту етилового та Журналу обліку погашення податкових векселів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 567/19305.

Наказ № 255 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.10.2022 № 77 і він набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

З початку року Дніпропетровщина спрямувала понад 57,1 млрд грн до бюджетів усіх рівнів

Протягом січня – жовтня 2022 року платники Дніпропетровської області спрямували до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) понад 57,1 млрд грн, що майже на 9,4 млрд грн, або на 19,6 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

До Державного бюджету України з початку 2022 року надійшло понад 24,8 млрд грн, що на понад 2,7 млрд грн, або на 12,2 відсотків, більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Місцеві бюджети у січні – жовтні 2022 року отримали понад 32,2 млрд грн, що на понад 6,6 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти місяців 2022 року надійшло понад 21,9 млрд грн, що порівняно з 2021 роком на понад 5,6 млрд грн, або на 34,5 відсотки, більше ніж минулоріч.

Висловлюємо подяку всім сумлінним платникам за фінансову підтримку нашої держави, за внесок у нашу Перемогу!

До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам, які розташовані на митній території України

Державна податкова служба України висловлює свою вдячність платникам податків нерезидентам, які у складний воєнний час підтримують нашу державу та сумлінно сплачують до бюджету податок на додану вартість.

Звертаємо увагу, що триває компанія декларування платниками - нерезидентами, які надають електронні послуги на території України фізичним особам, до 9 листопада 2022 року, термін сплати задекларованих сум податку на додану вартість – до 9 грудня 2022 року.

Щиро вдячні платникам, які вже подали декларації за ІІІ квартал 2022 року та сплатили до бюджету 12 058,2 тис. дол США і 1 628,3 тис. Євро.

Відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

У рамках діяльності Комунікаційної податкової платформи відбулося чергове засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Учасники розглянули проблемні питання, з якими представники бізнесу зверталися на адресу Ради бізнес-омбудсмена.

Так, зокрема, обговорювалися системні питання у сегменті зупинки реєстрації податкових накладних, стану відшкодування податку на додану вартість, виконання податковою службою судових рішень тощо.

До уваги платників: працюють «гарячі лінії» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Звертаємо увагу платників податків, що з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можна звертатись як на податкові платформи, так і на телефонні «гарячі лінії», які функціонують у територіальних органах ДПС.

Перелік «гарячих ліній» територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Для отримання інформаційно-довідкових послуг із зазначених питань звертайтесь до Контакт-центру ДПС за тел.: 0-800-501-007 (обрати напрямок «9»).

Постанова КМУ № 1165: коли Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9089.html

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама