Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-11-02 12:15 43 Подобається

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікаці з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Облік надходжень податків, зборів, платежів, сплачених на бюджетні рахунки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Норми встановлені п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція) Вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості наведено у додатку 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості» до Інструкції.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку одним з реквізитів «Призначення платежу» розрахункового документа, який заповнюється платником є податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення.

Щодо нарахування єдиного внеску на внески за договорами довгострокового страхування життя, сплачені роботодавцем за найманих працівників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 85) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону № 85 визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Страхування може бути добровільним або обов’язковим (ст. 5 Закону № 85).

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (частина перша ст. 6 Закону № 85).

Статтею 6 Закону № 85 встановлено види добровільного страхування, зокрема страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби.

Так, страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Крім того, ст. 7 Закону № 85 визначено види обов’язкового страхування.

Згідно із ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.

До уваги первинних водокористувачів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).

Норми визначені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.

Таким чином, у вторинних водокористувачів для випадків зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.

Для отримання ліцензії на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно надати документи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У такій заяві зазначаються:

► найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб - суб’єктів господарювання – прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);

► адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.

Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями

Державні органи, установи та організації мають право здійснювати перевірку достовірності РНОКПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно з ст. 63 та 70 Податкового кодексу України далі – ПКУ) та п. 3 розд. IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 882) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Відповідно до п. 1 розд. ХІІІ Положення № 882 формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється Державною податковою службою (далі – ДПС) на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка).

ДПС присвоює Обліковій картці реєстраційний номер, який є порядковим номером її реєстрації в Державному реєстрі.

Згідно з п. 4 розд. ХІІІ Положення № 882 підтвердженням достовірності реєстраційного номера Облікової картки є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер Облікової картки з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер Облікової картки.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

Державні органи можуть здійснювати перевірку достовірності реєстраційного номера Облікової картки у випадках передбачених законом, шляхом подання запитів до ДПС у встановленому порядку.

Подання таких запитів встановлено Порядком проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків на запити суб’єктів інформаційних відносин затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2015 № 1007 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2015 року за № 1443/27888 (далі – Порядок № 1007).

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 1007 інформаційна взаємодія здійснюється з використанням інформаційних систем ДПС та інших суб’єктів інформаційних відносин засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначеної абзацом першим цього пункту, інформаційна взаємодія ДПС та інших суб’єктів інформаційних відносин може здійснюватися з використанням інших інформаційно-телекомунікаційних систем із застосуванням в них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Майно отримане внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику ПДФО за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями.

Норми встановлені п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств під час виконання угоди про розподіл продукції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Норми передбачені п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН: визначення дати реєстрації ПН/РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Норми встановлені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Закон України № 1914: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) набрав чинності з 01.01.2022.

Законом № 1914, зокрема п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим.1 ст. 170 ПКУ.

Платникам ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що абзацом п’ятим п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

За операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Крім того, п. 85 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за довгостроковими договорами (контрактами) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), які були укладені та щодо яких дозвіл на виконання будівельних робіт отримано до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПКУ щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Норми запроваджені Законом України від 20 вересня 2022ьроку № 2600-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», який набрав чинності 10.10.2022.

Податкові новації: особливості Закону України № 2643

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 28.10.2022 набрав чинності Закон України від 06 жовтня 2022 року 2643-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2643).

Законом № 2643 підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 65.

Так, вищезазначеним пунктом встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, звільняється від оподаткування дохід (прибуток), який виникає у банку внаслідок припинення його зобов’язань відповідно до пункту 23 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Закон № 2643 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 27.10.2022 № 219.

Відбулась онлайн зустріч представників ДПС, Мінфіну і агробізнесу

Сьогодні відбулась онлайн зустріч представників Державної податкової служби, Міністерства фінансів України та Українського клубу аграрного бізнесу.

На зустрічі обговорювались проблемні питання стосовно механізму застосування мінімального податкового зобов’язання, зокрема, щодо врахування під час визначення мінімального податкового зобов’язання додаткових виплат до орендної плати власникам паїв; щодо можливості зарахування помилково та/або надміру сплачених податків і зборів у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання та форм податкової звітності, на підставі яких буде декларуватись мінімальне податкове зобов’язання.

Для врегулювання питань, які ініційовані платниками податків, Державна податкова служба звернулась до Міністерства фінансів України з пропозицією стосовно підготовки узагальнюючої податкової консультації щодо механізму застосування мінімального податкового зобов’язання.

ДПС завжди відкрита до спілкування для вирішення проблемних питань з метою забезпечення балансу інтересів платників податків та податкової служби.

Протягом січня – жовтня 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 575,7 млрд гривень

Платники підтримують нашу державу у складний воєнний час, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – жовтні поточного року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 575,7 млрд грн. Це на 87,6 млрд грн, або на 17,9 відс. більше, ніж у січні – жовтні 2021 року.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 101,8 відс., додаткові надходження – 9,9 млрд гривень. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 62,9 млрд гривень.

У жовтні 2022 року надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету становлять 42,4 млрд грн. Це на 3,8 млрд грн, або на 9,9 відс. більше, ніж у жовтні 2021 року. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 10,9 млрд гривень.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

ДПС розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9087.html

Інформаційний лист № 6/2022: Особливості сплати податку на прибуток при виплаті дивідендів

В інформаційному листі № 6/2022 йдеться про особливості обчислення авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів юридичною особою - резидентом.

У листі ви дізнаєтесь, зокрема:

- у яких випадках при виплаті дивідендів не сплачується авансовий внесок з податку на прибуток;

- чи сплачують авансовий внесок при виплаті дивідендів резиденти «Дія Сіті»;

- які податкові наслідки виникають у платника податку на прибуток у разі зменшення статутного капіталу;

- як правильно заповнити рядки 4 та 5 Додатку АВ до декларації з податку на прибуток підприємств у випадку одночасної виплати дивідендів фізичній та юридичній особам;

- чи має право платник податку на прибуток підприємств врахувати у зменшення податкового зобов’язання з цього податку суму авансових внесків при виплаті дивідендів, які залишились неврахованими у зменшення податкових зобов’язань на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки;

- як розрахувати базу оподаткування для сплати авансового внеску при виплаті дивідендів за звітний рік;

- чи потрібно сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у разі реінвестиції дивідендів;

- яким чином нараховувати авансовий внесок при виплаті дивідендів за періоди перебування платника податку на прибуток підприємств на спрощеній системі оподаткування.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/517/628374/InfoList6_2022.pdf

Інформаційний лист № 5/2022: Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому

В інформаційному листі № 5/2022 йдеться про окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та ПДФО операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому, що встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон).

Норми Закону набрали чинності 10 жовтня 2022 року (текст опублікований у «Голосі України» 08.10.2022 за № 207).

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/517/628232/InfoList5_2022.pdf

Щодо переходу на спрощену систему оподаткування ФОП, яка протягом року змінила систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку. (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Тобто ФОП, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.

До уваги ФОП – «загальносистемників»!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Норми передбачені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис):

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:

1 – коду рядка;

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.

Оподаткування спадщини (подарунку) ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Норми передбачені п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Електронний кабінет: деякі особливості подання КУА фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положення п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розд. III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Порядок заповнення податкових накладних за щоденними підсумками операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

► здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку на додану вартість (податок)), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

► виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

► надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Порядком № 1307.

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 та/або ставка 14 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи табличної частини розділу Б.

Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою, ставками 7 або 14 відсотків, відображаються в окремих рядках табличної частини розділу Б податкової накладної.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, а саме:

▪ у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

▪ у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

▪ у графах 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг;

▪ у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

▪ у графі 7 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

▪ у графі 8 зазначається код ставки, зокрема:

• 20 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою,

• 7 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків,

• 14 - у разі здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 14 відсотків,

• 902 – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою,

• 903 – у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;

▪ графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв’язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код «99999999», а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування;

▪ у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

▪ у графі 11 – сума ПДВ.

До розділу А податкової накладної (рядки I – XII) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

• у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;

• у рядках II - V зазначаються суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках VI – VIII

• у рядках VI – XI зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 розділу Б податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II – X не заповнюються.

Оновлено електронні формати єдиної звітності з ПДФО, військового збору і єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що станом на 21.10.2022 оновлено формати єдиної звітності Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для податкових агентів, а саме: для юросіб – J0500108, для фізосіб – F0500108.

Оновлені формати розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm

При цьому, для звітування за підсумками ІІІ кварталу 2022 року слід застосовувати версії форматів J0500107 – для юросіб та F0500107 – для фізосіб.

Іноземцям надана можливість стати електронним резидентом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 28.10.2022 опубліковано Закон України від 06 жовтня 2022 року № 2654-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» (далі – Закон № 2654).

Законом № 2654 надано можливість для іноземців стати електронним резидентом (е-резидент) України без необхідності переїжджати фізично.

До Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента), не може бути включена держава:

► визнана державою-агресором та/або державою-окупантом щодо України;

► включена до переліку високоризикових держав (юрисдикцій) FATF, щодо яких застосовуються посилені заходи належної перевірки та/або контрзаходи з метою захисту міжнародної фінансової системи від постійних та значних ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення («чорний список» FATF);

► включена до переліку держав (територій), які мають стратегічні недоліки у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до заяв FATF («сірий список» FATF);

► визначена Європейською комісією як країна із слабкими режимами запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Закон № 2654 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 28.10.2022 № 220 і він набере чинності 01 квітня 2023 року.

Відповіді на питання, які виникають при виконанні Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1...

Відповіді на питання, які виникають при виконанні Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України»

Питання 1.

Заява про неможливість виконання свого податкового обов’язку, зокрема, щодо сплати податкових зобов’язань з плати за землю, податку на нерухоме майно, отримана від платника податку - юридичної особи контролюючим органом за неосновним місцем обліку такого платника (платник окремих податків). Чи підлягає розгляду така заява контролюючим органом за неосновним місцем обліку такого платника?

Відповідь:

Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається контролюючим органом за основним місцем обліку платника.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом № 225 від 29.07.2022 року, (далі – Порядок) платники податків подають до контролюючого органи заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через електронний кабінет, або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси, або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою. У разі подання заяви до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, розгляд здійснює контролюючий орган, до якого подано заяву.

Питання 2.

Якщо платник податків, податкова адреса якого є тимчасово окупована територія України, до заяви взагалі не надав документи та інформацію, лише зазначив, що відсутня можливість виконувати свої податкові обов'язки, то як контролюючому органу довести можливість чи неможливість виконувати податкові обов'язки?

Відповідь:

Запропонувати платнику скористатися можливістю, яку передбачає пункт 4 розділу ІІ Порядку, та подати заяву, документи, інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрація податкових накладних, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання та ін.) таким платником податку, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

У такому разі рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається після подання платником податків такої заяви, документів та інформації у визначений Порядком строк.

Питання 3.

У Заявах платники вказують про неможливість виконання окремого податкового обов’язку (наприклад, подання звітності з земельного податку), при цьому в рішенні не передбачено переліку податкових обов’язків, стосовно яких приймається таке рішення. Чи може платник податку подати заяву щодо неможливості виконання податкових обов’язків виключно з одного податку, при цьому продовжувати подавати звітність та сплачувати податки та збори по іншим напрямам?

Відповідь:

Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку приймається відносно платника податку, а не щодо будь-якого окремого податку/збору.

Відповіді на питання осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам

1. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 31 березня 2022 року. Така реєстрація здійснена протягом звітного періоду. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 1 січня 2022 року до 31 березня 2022 року; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати та сплатити ПДВ зобов’язання за період з 31 березня 2022 року до дати, коли нерезидента було фактично зареєстровано платником ПДВ?

Для визначення першого звітного періоду слід користуватися загальним правилом, встановленим підпунктом «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким у разі, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного періоду, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного звітного періоду.

До сплати в бюджет та відображенню в податковій декларації підлягають операції, які були здійснені, починаючи з дати реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ.

Особа-нерезидент вважається зареєстрованою як платник податку з дати внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяви про реєстрацію як платника податку, у разі добровільної реєстрації (пункт 2081.2 статті 2081 Кодексу).

Приклад. Якщо датою реєстрації платником ПДВ особи-нерезидента є 10 травня 2022 року, першим звітним (податковим) періодом для такої особи буде ІІІ квартал 2022 року, який розпочинається з 10 травня 2022 року та закінчується 30 вересня 2022 року. У спрощеній податковій декларації з ПДВ мають бути відображені операції з постачання електронних послуг, постачання яких здійснено починаючи в період з 10 травня 2022 року та оплата за якими здійснена в період з 10 травня 2022 року до 30 вересня 2022 року (включно).

Операції з постачання електронних послуг, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ (у наведеному прикладі – до 10 травня 2022 року), але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.

Водночас інформуємо, що здійснення особою-нерезидентом операцій з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, без реєстрації такої особи-нерезидента як платника ПДВ відповідно до статті 2081 Кодексу тягне за собою накладення штрафу на таку особу-нерезидента у 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (пункт 117.5 статті 117 Кодексу).

2. Нерезидент, який підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ в Україні, зареєстрований платником ПДВ в Україні після 1 січня 2022 року, однак такий нерезидент починаючи з 1 січня 2022 року збільшив на 20% вартість своїх електронних послуг, які надавалися на території України. У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи вважається така 20 % надбавка до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) ПДВ у розумінні Податкового кодексу України; (б) чи зобов’язаний нерезидент задекларувати таку 20 % надбавку до вартості електронних послуг нерезидента (за період з 1 січня 2022 року до дати фактичної реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні) як 20 % ПДВ зобов’язання та сплатити такі зобов’язання в Україні; (в) чи зміняться відповіді на питання (а) та (б), якщо нерезидент вказував у рахунках, що така 20 % надбавка до послуг – це український ПДВ?

База оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом – платником ПДВ електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відс. бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість (пункт 208¹.6 статті 208¹ Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до пункту 208¹.2 статті 208¹ Кодексу, електронних послуг є останній день звітного (податкового) періоду, в якому здійснено оплату електронних послуг (пункт 208.5 статті 208¹ Кодексу).

Операції з надання фізичним особам електронних послуг, місцем постачання яких є митна територія України, які були здійснені до дати реєстрації особи-нерезидента як платника ПДВ, але оплата яких відбулася після такої реєстрації, оподаткуванню ПДВ не підлягають і в податковій декларації не відображаються.

3. Нерезидент сплачує ПДВ зобов’язання в Україні, використовуючи власний банківський рахунок за кордоном. З метою проведення платежу іноземним банком, такий іноземний банк вимагає реквізити для оплати, які не вказані в електронному кабінеті платника податків (нерезидента, платника ПДВ в Україні), зокрема: SWIFT, адресу та назву банка. Також такому іноземному банку необхідно, щоб вказана інформація була надана в офіційному вигляді (наприклад, як довідка від банка, що буде отримувати платіж; захищений PDF файл; рахунок на оплату (умовний рахунок з «0» зобов’язаннями) тощо).У зв’язку з цим виникають питання: (а) чи можливо, якщо так, то яким чином, отримати деталі/ реквізити для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді; (б) чи можливо в електронному кабінеті платника додатково передбачити SWIFT, адресу та назву банка в реквізитах для оплати ПДВ зобов’язань; (в) чи можливо доповнити електронний кабінет платника додатковим функціоналом для генерування/ отримання деталей/ реквізитів для сплати ПДВ зобов’язань нерезидентом в офіційному вигляді?

Державна казначейська служба відкрила в АТ «Укрексімбанк» окремий рахунок для зарахування надходжень сум ПДВ, сплачених особами-нерезидентами.

Інформація про реквізити валютного рахунку доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.

Разом з цим, податковим органом 15 та 25 серпня 2022 року через спеціальне портальне рішення до Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ направлялась інформація про реквізити валютного рахунку та переліку банків партнерів АТ «Укрексімбанк», через які можна проводити сплату податку.

4. Нерезидент вирішив отримувати послуги з супроводу/підготовки ПДВ звітності в третьої особи – постачальника послуг, або змінити постачальника послуг. Водночас, електронний кабінет платника податків зареєстровано на електронну адресу нерезидента – платника ПДВ/ попереднього постачальника послуг. У зв’язку з цим виникають запитання: (а) яким чином можна змінити адресу електронної пошти, на яку зареєстрований електронний кабінет платника податків; (б) чи необхідно нерезиденту здійснювати перереєстрацію платника ПДВ (за умови, що не відбувається зміна відомостей, наданих під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні)?

У заяві про реєстрацію (перереєстрацію, внесення змін до облікових відомостей) особи-нерезидента як платника ПДВ зазначається інформація, зокрема, про адресу електронної пошти представника особи-нерезидента, якому делеговано повноваження комунікації із податковими органами України з будь-яких питань, що стосуються виконання нерезидентом обов'язків платника ПДВ в Україні.

Тому за необхідності зміни облікових відомостей особи-нерезидента, зокрема адреси електронної пошти, необхідно подати заяву з позначкою «Перереєстрація платником податку (внесення змін до облікових відомостей)».

5. Чи вірно ми розуміємо, що оскільки Податковим кодексом України не передбачено вимоги щодо легалізації (проставлення апостилю) документів, що (а) надаються/завантажуються в електронному кабінеті платника під час реєстрації нерезидента платником ПДВ в Україні; та (б) надсилаються нерезидентом податковим органам для підтвердження відомостей, наданих під час реєстрації (включаючи сам лист-підтвердження); а також перекладу таких документів на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу, то відсутня необхідність легалізації (проставлення апостилю) таких документів чи їх перекладу на українську мову з нотаріальним засвідченням такого перекладу?

Так, вірно. Апостиль надають лише нерезиденти, які мають постійні представництва на території України.

Яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Граничний термін подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництві), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Норми встановлені частиною третьою ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, згідно з частиною п’ятою ст. 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

Також частиною четвертою ст. 116 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що у випадках, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, граничним терміном подання звітності про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є 9 число наступного місяця.

В разі, якщо закінчення строку подання звітності припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Інформація для платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 14.1.141 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з УКТ ЗЕД та ставки акцизного податку визначено п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Зокрема, перелік підакцизних товарів, віднесених до пального встановлено п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України», з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДМС України від 14.07.2020 № 256 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Контролюючий орган не надіслав (не вручив) ППР: чи є притягується до відповідальності фізособа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

На вебпорталі ДПС можливо перевірити реєстрацію ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

Особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та іноземних мов, не є базою нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :

► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

● витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розд. ІI Переліку № 1170);

● витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розд. ІI Переліку № 1170).

Отже, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Роботодавцем відшкодована вартість проїзного квитка, дата якого не збігається з визначеною у наказі про відрядження: чи є додаткове благо?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 (далі – Інструкція № 59).

При цьому інші підприємства та організації зазначений документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше – наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами та доповненнями.

За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

Разом з цим п. 10 розділу ІІ Інструкції № 59 з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.

Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

За час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.

Крім того, п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не є доходом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Згідно з п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника ПДФО, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV ПКУ.

Враховуючи викладене, не є доходом у вигляді додаткового блага платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд, за умови наявності та належним чином оформлених транспортних квитків, що засвідчують вартість цих витрат.

Який код пільги вказувати в розрахунку коригування до податкової накладної, якщо з моменту складання податкової накладної він змінився?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у графі 9 розділу Б податкової накладної зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.

Норми встановлені п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V Податкового кодексу України (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Отже, якщо після складання податкової накладної відбувається коригування сум податкових зобов’язань або відбувається виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, та при цьому змінюється код відповідної пільги з ПДВ, то у розрахунку коригування зазначається код пільги, згідно з Довідниками податкових пільг, які затверджені ДПС станом на дату складання розрахунку коригування.

Внесення змін ФОПом – «спрощенцем» до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.7 ст. 299 ПКУ передбачено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► ставка єдиного податку та група платника податку;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

► дата реєстрації;

► види господарської діяльності;

► дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

► платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відсотки) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розділом V ПКУ;

► платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розділом V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

► платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Рентна плата за видобування кам’яного вугілля, залізних руд і нафти поповнює місцеві бюджети Дніпропетровщини

З початку 2022 року спостерігається позитивна динаміка надходжень рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровської області.

Так, за видобування вугілля сума надходжень рентної плати склала понад 68,8 млн грн, що на понад 36,6 млн грн або на 113,7 відсотків більше минулорічного показника.

За видобування залізних руд спрямовано до місцевих скарбниць майже 1,9 млрд грн рентних платежів, що на понад 809,4 млн грн, або на 74,8 відсотків більше у порівнянні з минули роком.

За видобування нафти платниками рентної плати спрямовано у січні – вересні 2022 року понад 2,2 млн грн, що майже на 452 тис. грн, або на 25,3 відсотки більше показників січня – вересня 2021 року.

Щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за 2018 – 2019 роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України листом від 21.10.2022 № 12714/7/99-00-04-03-02-07 (далі – Лист № 12714) надала методологічну допомогу з питань нарахування пені за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (ККДБ 21010100) за 2018 – 2019 роки та повідомила.

Лист № 12714 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/77670.html

До уваги платників!

Державна податкова служба України розробила презентаційні матеріали щодо дій платника податку на додану вартість у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З презентаційними матеріалами можна ознайомитись тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/627543.html

Внесені зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Постановою Правління Національного банку України від 19.09.2022 № 205 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148).

Зазначеними змінами норми Положення № 148 приведено у відповідність до вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», чим спрощено процедуру звітування про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Так, після набрання чинності змінами, починаючи з 08.10.2022 фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства «Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт» разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.

Таким чином, починаючи з 08.10.2022, документи про одержання готівки з поточного рахунку (чеки банкомата, довідки за встановленими формами, сліпи, квитанції торговельних терміналів) подавати до бухгалтерії разом зі звітом не потрібно.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – вересень 2022 року

За січень – вересень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,4 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 14,1 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 13,2 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,8 %.

Найбільше зростання сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 2,2 раза, або на 54,7 млрд грн;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання у 1,4 раза, або на 18 млрд грн;

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 1,3 раза, або на 12,9 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання у 1,1 раза, або на 12,5 млрд гривень.

Зменшення сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – на 24,1 %, або на 11 млрд грн;

«Переробна промисловість» – зменшення на 21,8 %, або на 33,9 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – на 15,7 %, або на 9,3 млрд гривень.

Суб’єктам господарювання про отримання ліцензій у період дії воєнного стану у разі здійснення виробництва спирту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Які документи є підтвердженням експорту робіт, послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) та постановами Правління Національного банку України (далі – НБУ).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону № 2473 у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Таким чином, документами, що підтверджують експорт робіт, послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності є документи, що засвідчують їх надання, зокрема, акт виконаних робіт (наданих послуг), рахунок (інвойс) тощо.

ФОП – «згальносистемник» не включає до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Ставка збору складає 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

При цьому, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно).

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу.

Надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: визначення об’єкта оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Норми передбачені п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

В які терміни та за якою формою подається Звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим ст. 11 Закону № 1192 контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням здійснюють відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи.

Пунктом 7 Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 542 зі змінами та доповненнями, встановлено, що отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов’язаний протягом п’яти робочих днів подати Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.

Отримувач подає щомісяця до 5 числа Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.

Порядок подання звітів встановлюється Мінсоцполітики.

Оскільки на сьогодні форму звіту про наявність та розподіл гуманітарної допомоги не встановлено, звіт складається у довільній формі.

Повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг: визначення встановленого для реєстрації платником ПДВ обсягу постачання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми передбачені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 182.1 ст. 182 ПКУ встановлено, якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 25.08.2022 № 258 (далі – Наказ № 258) затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.09.2022 № 289 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 258» (далі – Наказ № 289) Порядок був підкоригований.

Наказ № 258 і Наказ № 289 наберуть чинності через 60 днів з дня офіційного опублікування. Вони були опубліковані в бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.09.2022 № 76.

Відповідно до змін, Порядок приводиться у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із змінами.

Зокрема, Порядок доповнено новим додатком 31 «Податкове повідомлення-рішення за формою МПЗФ» (ППР).

Уточнено, що таке ППР складається для платників податків – фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства (додаток 31).

Надсилається (вручається) воно платнику податків у терміни, встановлені ПКУ для визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам – власникам, орендарям, користувачам на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

За видобування газового конденсату місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 1,3 млн грн рентної плати

У січні – вересні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились рентною платою за видобування газового конденсату у сумі понад 1,3 млн гривень. Порівняно з 2021 роком сума коштів, які надійшли до місцевих скарбниць збільшилась на понад 768 тис. грн, або майже на125 відсотків.

Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасність у сплаті податків.

Відповідальне ставлення до своїх фінансових зобов’язань – це внесок у захист економічної стабільності держави і у перемогу над агресором.

Видобування природного газу: з початку року до держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 870 млн грн рентної плати

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області спрямовано до держбюджету понад 870 млн грн рентної плати за видобування природного газу. Надходження виросли порівняно з 2021 роком майже на 437,7 млн грн, або на 101,2 відсотка. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Нагадуємо, що коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства встановлюється у розмірі 0,20, крім випадків, коли більша величина такого коефіцієнта затверджена в техніко-економічних розрахунках матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб) при встановленні кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр.

Тетяна Кірієнко: Успішні практики литовських колег дозволять нам обрати вірну та ефективну стратегію впровадження євроінтеграційних змін

У рамках третього дня візиту до Литви представники ДПС у складі урядової делегації продовжили роботу за визначеними напрямами, а також зустрілися з представниками Офісу Уряду Литви.

«Досвід і підтримка наших колег та партнерів надзвичайно важливі і корисні для ДПС. Фахові рекомендації та успішні міжнародні практики, з якими ми ознайомились під час візиту до Литовської Республіки, дозволять ДПС обрати вірну стратегію і оптимальний шлях впровадження змін у напрямі євроінтеграції. Ми щиро вдячні нашим литовським колегам за відкритість, щирість, підтримку та незмінно плідну співпрацю», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

За час візиту українські податківці ознайомились з напрацюваннями литовських колег не лише у сферах податкового адміністрування та ІТ-забезпечення, а й у напрямі покращення обслуговування платників. Зокрема, з останніми розробками у сфері електронних послуг для платників податків, спроможностями та функціоналом податкових інформаційних (контактних) центрів і системи оцінки якості послуг.

За результатами роботи делегації ДПС напрацьовано дієві ініціативи у сфері європейської інтеграції, яка активно підтримується проєктом EU4PFM, та імплементації стандартів ОЕСР, а також визначені ключові напрями подальшої розбудови українсько-литовського співробітництва у податковій сфері.

День вшанування пенсіонерів і ветеранів ДПС України: у податковій службі Дніпропетровщини привітали старших колег

Ветерани податкової служби – це основа, на якій нині стоїть, працює і розвивається податкова служба.

Напередодні Дня вшанування пенсіонерів і ветеранів Державної податкової служби України в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб особисто зустрілась з ветеранами – податківцями, які присвятили податковій службі значну частину свого життя.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини привітала старших колег та висловила слова вдячності за високий професіоналізм, відповідальність, сумлінність та можливість зараз використовувати досвід попереднього покоління – людей, хто змінював податкову службу, сприяв її трансформації і становленню, будував міцний фундамент та закладав постулати функціонування професійного контролюючого органу.

Життєва школа, навички і енергія старших податківців спонукають нове покоління рухатися тільки вперед, якісно адмініструвати податки і збори, бути відкритими до платників та ефективними у вирішенні завдань, що ставить держава.

Кожен з ветеранів отримав гарний настрій, теплі слова та висловив подяку за те, що молоде покоління не припиняє вшановувати досвід та напрацювання попередніх поколінь.

Молодому поколінню про деякі норми податкового законодавства

Сьогодні, 27.10.2022, за зверненням на Комунікаційну податкову платформу Дніпровського державного аграрно-економічного університету (далі – ДДАЕУ) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за допомогою платформи ZOOM проведено лекцію для студентів ІІ курсу ДДАЕУ за спеціальністю «Облік і оподаткування».

Захід пройшов за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова, провідних фахівців ГУ ДПС, викладачів ДДАЕУ та студентів. Під час лекції студентів ознайомили з видами податків та зборів, їх класифікацією, а також сутністю і порядком застосування податкової знижки.

Валерій Леонов, звернувшись до молоді, зазначив, що податки це – індивідуальний внесок кожного у загальний добробут країни, а всебічна обізнаність громадян – основа міцної держави.

Виховання молодого покоління, як майбутнього сумлінного платника податків – першочергове завдання для податкової служби. Адже одержані знання є основою для формування високої податкової культури. Молоде покоління повинно розуміти, що податки мають велике соціальне значення. Тому їх сплата – це почесний обов’язок кожного громадянина.

Наприкінці заходу сторони висловили побажання на подальшу співпрацю.

Щодо подання повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Норми передбачені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Під час надання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування, відповідно до норм розд. VIII Порядку № 1588.

Отже, якщо юридична особа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування.

Таким чином, суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подачі повідомлення за ф. 20-ОПП про газовий котел та/або паливний генератор, які експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юридичної особи, стосовно яких подавалося повідомлення за ф. 20-ОПП, не потрібно.

Чи необхідно ФОП, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті, сплачувати за себе єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Частиною 6 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Пунктом 13.3 ст. 13 ПКУ визначено, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Деякі особливості подання звітності резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – це резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ Податкового кодексу (далі – ПКУ), обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Норми встановлені п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ (п. 136.8 ст. 136 ПКУ).

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:

► такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (далі – Заява) подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ (п.п. 137.10.3.1 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);

► такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ (п.п. 137.10.3.2 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);

► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом № 1667 (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах) (п.п. 137.10.3.3 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ);

► стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано Заяву) (п.п. 137.10.3.4 п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу та який в середині року переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, повинен звітувати з урахуванням строків, визначених у п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ та подати:

► за період перебування на загальній системі оподаткування – Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за відповідний звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) кварталу, у якому до контролюючого органу: подана відповідна Заява; внесено запис до реєстру Дія Сіті на підставі рішення суду;

► за період перебування на оподаткуванні як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах – Декларацію за звітний (податковий) рік із показниками діяльності, обрахованими з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна Заява по останній календарний день звітного (податкового) року.

Резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року та який в середині року переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах повинен звітувати з урахуванням строків, визначених п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто за підсумками календарного року.

Порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – реєстраційна сума).

SПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

▪ сумами податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із ст. 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

▪ та сумами ПДВ, зазначеними платником ПДВ в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник SПеревищ розраховується Державною податковою службою автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Таким чином, якщо платник ПДВ своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму ПДВ, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН.

Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.

Офіційні трудові відносини запобігають штрафам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:

● у місячному розмірі – 6 700 грн;

● у погодинному розмірі – 40,46 гривень.

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.

Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:

▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;

▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження;

▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

▪ 16 МЗП (107 200 грн);

► порушення строків виплати зарплати:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;

► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;

▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження;

► інші порушення трудового законодавства:

▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн);

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.

Податок на нерухомість: до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 477 млн гривень

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 477 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з минулорічними показниками надходження збільшились на понад 1,1 млн гривень.

Нагадуємо, що при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

Надходження рентної плати за видобування залізних руд від платників Дніпропетровщини до держбюджету перевищила 4,4 млрд гривень

Протягом січня – вересня 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд. Надходження виросли у порівнянні з січнем – вереснем 2021 року на понад 1,8 млрд грн, або на 74,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС Україна на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/626175.html повідомила.

Чи має право фізична особа задекларувати активи, право власності на які набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 1 січня 2021 року, за рахунок коштів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки станом на 01.01.2021?

Відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Враховуючи викладене, оскільки умова «до 1 січня 2021 року», яка визначена п. 1 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 1 січня 2021 року за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених підрозділом 9 прим.4 розділу ХХ Кодексу.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра іон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама