ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

База нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Відповідно до частини 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Оподаткування ПДФО доходів, нарахованих юридичною особою – резидентом на користь фізичної особи у вигляді дивідендів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 18 відс.– для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставку податку встановлено у розмірі 5 відс. – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, – 9 відс. (п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 57.1 прим. 1. 4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Питання оподаткування розглядались під час зустрічі з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Проведено зустріч з платниками податків за участі заступника начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлії Розум.

Під час заходу присутніх ознайомили з Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.

Далі учасники заходу дізналися про запроваджену Державною податковою службою України Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Представників бізнесу проінформували, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Крім того, розглядались зміни щодо процедур податкового контролю відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Окремо розглянуті зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, які набули чинності з початку поточного року.

Крім того, звернули увагу присутніх, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році та зупинилась на категоріях громадян, які можуть скористатися правом на податкову знижку.

Також, учасникам зустрічі повідомили, що продовжено термін кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування (до 01 березня 2023 року) та зазначили, що декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування

Наприкінці обговорювались питання легалізації трудових відносин, правильного заповнення реквізиту «призначення платежу».

Щодо застосовання РРО або ПРРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Статтею 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО або ПРРО.

Щодо права платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.

Днями заступник начальника Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія Розум дала коментар представникам засобів масової інформації щодо права платника податку, який навчається в аспірантурі на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі.

Вона повідомила, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі.

Особи, які навчаються у закладах вищої освіти, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556).

Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).