Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-09-07 13:51 90 Подобається

ДПС розроблено файл XSD електронного документа стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA)

Державною податковою службою з метою підвищення якості обслуговування платників податків, та на виконання вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України з урахуванням положень Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.01.2012 за № 44/20357, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2020 № 561 «Про внесення змін до Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі при проведенні документальної перевірки», розроблено файл XSD (визначення схеми XML) електронного документа стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Цей файл XSD є технічним компонентом процедури «е-аудит» та призначений для реалізації можливості платників податків складання та передачі файлу SAF-T UA до податкового органу.

Ознайомитись з вказаним вище файлом, з можливістю його вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Також повідомляємо, що з презентацією технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA для розробників та постачальників ERP систем та програм бухгалтерського обліку можна ознайомитись у рубриці «Новини» за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590494.html.

Платники податків мають можливість подати звітність у різний спосіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктом 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) із змінами.

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Які документи та в які строки подаються фізособою для отримання пільги щодо сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки земельного податку та розмір пільги зі сплати податку.

Норми встановлені п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

► особи з інвалідністю першої і другої групи;

► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

► пенсіонери (за віком);

► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

► фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Разом з цим, п. 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Отже, фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія), договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подану таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

ФОП може повернути надміру сплачений ПДФО при виплаті на її користь доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та подати Розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Про подання КУА фінзвітності щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи, активами якого вона управляє

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положення п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розд. III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Для підготовки та направлення податкової фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.

Особливості перереєстрації платника ПДВ у зв’язку із зміною найменування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 Податкового кодексу (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.

Для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.

З метою прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Пунктом 4.2 розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами і доповненнями, визначено, зокрема, що у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».

За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.

Дніпропетровщина підтримує захисників: понад 1,2 млрд грн військового збору спрямовано до держбюджету

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області направлено до держбюджету понад 1,2 млрд грн військового збору. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 280 млн грн або на 29 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що об’єктом оподаткування військовим збором є:

► загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

► доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

► іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування військовим збором у нерезидента є:

► загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

► доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Твердохлєб Марина звернула увагу, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала усім платникам, які сьогодні гідно виконують свої зобов’язання.

«У нинішніх умовах кожна гривня, сплачена до бюджетів вчасно, – це підтримка економіки України та нашої відважної армії», – зазначила Твердохлєб Марина.

Податковий календар на 08 та 09 вересня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що

08 вересня 2022 року, четвер, останній день сплати:

► ПДВ за IІ квартал 2022 року нерезидентами, які постачають фізичним особам електронні послуги;

► податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2021 по 30.06.2022;

09 вересня 2022 року, п’ятниця, останній день подання:

► звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за серпень 2022 року за формою № 1-РС;

► звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за серпень 2022 року за формою № 2-РС;

► звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за серпень 2022 року за формою № 3-РС;

► звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за серпень 2022 року за формою № 1-ОА;

► звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за серпень 2022 року за формою № 1-ОТ.

Майже 15,8 млрд ПДФО – внесок до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровської області

Протягом січня – серпня 2022 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети податком на доходи фізичних осіб майже на 15,8 млрд грн, що порівняно з аналогічним періодом 2021 року майже на 3,6 млрд грн, або на 29 відсотків більше.

Нагадуємо, що загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно з ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно з ст. 178 ПКУ.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До уваги клієнтів КН ЕДП ІДД ДПС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212 повідомив.

У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС повідомляємо, що 08.09.2022 з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів. Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Внесено зміни до Податкового кодексу України, які стосуються благодійної допомоги та одноразового (спеціального) добровільного декларування

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (набрав чинності 02.09.2022) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

1. Положення абзацу другого п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу викладено у новій редакції, якою, зокрема, визначено право на отримання благодійної допомоги учасниками бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або членами сімей таких учасників бойових дій.

При цьому новою редакцією п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено конкретний перелік фізичних осіб, які віднесені до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні.

Так, «для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:

батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

дід та баба (якщо батьки померли);

інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

малолітні та/або неповнолітні діти;

повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;

повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

повнолітні діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія».

2. Продовжено процедуру одноразового (спеціального) добровільного декларування до 1 березня 2023 року.

Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

другого платежу - до 1 травня 2024 року;

третього платежу - до 1 травня 2025 року.

Скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти: обчислення екоподатку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.

Норми передбачені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ.

Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Пунктом 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:

► зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

► витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

► вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

► зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

► провадження інших видів господарської діяльності.

При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).

Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ визначено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

► за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

► за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

До уваги страхувальників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Норми встановлені частиною 16 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Тобто, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

Про оподаткування ПДФО відшкодованої вартості проживання та проїзду найманих працівників у зв’язку із роз’їзним характером робіт

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема, колективним договором встановлюються гарантії, компенсації, пільги.

Норми передбачені ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з загальними положеннями розд. І Інструкції № 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Тобто, колективним договором повинно бути визначено, чи вважаються службові поїздки працівників в інші населені пункти службовим відрядженням або роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер.

Якщо колективним договором, який діє на підприємстві, визначено, що службові поїздки відповідних категорій працівників – це робота, яка постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний характер, то відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1999 року № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» таким працівникам відшкодовуються витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на наймання житлового приміщення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України і за кордон.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту).

Для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, у разі якщо колективним договором визначено, що службові поїздки працівників в інші населені пункти є роботою, що має роз’їзний (пересувний) характер і не є відрядженням, то відшкодування витрат на проїзд до місця відрядження (роботи) і назад, а також на наймання житлового приміщення таким працівникам підприємством, слід розглядати як компенсаційні виплати, що включаються до складу заробітної плати і оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Підтвердження факту передачі даних від ПРРО до фіскального сервера

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

Визначення бази оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Платникам ПДВ про повернення помилково (надміру) сплачених на електронний рахунок суми ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Норми встановлені 200 прим.1. 5 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 ПКУ якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Підпунктом 4 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289) визначено, що для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до декларації з ПДВ «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» (далі –додаток 4).

Отже, сума помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника податку лише за результатом подання додатку 4 у складі податкової декларації з ПДВ.

Чи зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, на період дії правового режиму воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, який вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 102.9 ст. 102 ПКУ.

При цьому згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

► дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

► строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

► строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Закон України № 2516: звільнення від оподаткування ПДФО благодійної допомоги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України», який набрав чинності 02.09.2022, п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються доходи виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь:

► учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій;

► працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

► фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Для цілей п.п. «в» п. .п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать:

● батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

● дід та баба (якщо батьки померли);

● інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

● малолітні та/або неповнолітні діти;

● повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;

● повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

● повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

● утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Зазначені у п.п. «в» п. .п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

За результатами перевірок розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій донараховано 206,9 млн грн пені

ДПС відпрацьовано 1 157 повідомлень банків про порушення низкою суб’єктів господарювання строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (станом на 01.08.2022).

За результатами контрольно-перевірочних заходів донараховано 206,9 млн грн пені.

Податковими органами поновлено проведення зупинених позапланових перевірок та розпочаті нові перевірки платників податків, по яких отримано інформацію про порушення граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Це передбачено Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».

Цим Законом органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Зазначена норма набрала чинності з 27 травня 2022 року.

Основним питанням валютного нагляду в Державній податковій службі України залишається організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання граничних строків розрахунків за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі і на підставі отриманих від Національного банку України повідомлень про порушення суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Система валютного регулювання у новому форматі почала діяти із лютого 2019 року, після введення в дію Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», та передбачає пріоритетність ринкових інструментів валютного регулювання перед адміністративними. При цьому обмеження і заходи захисту застосовуються виключно з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України та мають бути тимчасовими.

Податківці довели у суді правомірність донарахування 5,12 млн грн підприємству

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію ГУ ДПС у Одеській області щодо неможливості (нереальність) здійснення господарських операцій із визначеними контрагентами.

Колегія суддів зазначила, що, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження дійсної реалізації правочинів платником податків було надано лише видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості та не надано жодних товарно-транспортних накладних при тому, що договорами поставки та купівлі-продажу прямо передбачено складання відповідних товарно-транспортних накладних після переходу права власності на товар.

Окрім того, суди об`єктивно звернули увагу на те, що на підтвердження здійснення самовивозу позивачем було не надано жодних відомостей, рівно як і не доведено можливості здійснення такого самовивозу власним транспортом та/або залучення до такого вивозу сторонніх підприємств, що спростовує факт переміщення придбаного товару, тим більше, що обсяг та вага товару, з огляду на видаткові накладні, є значними та таке переміщення товару не може бути реалізовано без залучення транспортних засобів.

Суди також урахували, що матеріали справи не містять, а позивачем не було надано специфікацій до договорів, як не було надано і будь-яких пояснень щодо способу формування номенклатури товару при його придбанні в інших контрагентів.

Касаційним Судом зазначено про правильність зауваження судів попередніх інстанцій щодо фізичної можливості зберігання спірного товару (підшипників), що є суттєвим з огляду на його об`єм та обсяг, а саме з матеріалів справи вбачається наявність у позивача в оренді офісу та складу лише в 2018 році. Стосовно можливості зберігання спірного товару в період 2016-2017 років доказів надано не було.

Крім того, надані платіжні доручення не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, що не доводить належним чином проведення оплати за товар.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій суб`єкт господарювання повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності зі встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 5,12 млн грн залишено без змін.

До уваги платників податків - запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Контрольовані операції: особливості заповнення додатків до звіту у разі відсутності інформації по них

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

У додатку (додатках) до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (п. 4 розд. І Порядку).

Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.

Відповідно до п. 28 розд. ІV Порядку графа 24 додатка до Звіту заповнюється у разі групування контрольованих операцій у їх сукупність для відображення узагальненої інформації у випадках, передбачених п. 6 розд. I Порядку. У такому разі у графі проставляється цифра «1».

Отже, у разі відсутності інформації, що зазначається у графах додатка до Звіту (у тому числі у графі 24), такі графи не заповнюються.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 розд. І Порядку Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

До уваги ФОПів, які планують одночасно провадити незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Норми передбачені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями ).

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пп. 1 та 2 розд. ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Граничний термін сплати юрособою податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Норми встановлені 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Підтвердження витрат ФОП – «загальносистемника»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Частиною другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) встановлені, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

► назву документа (форми);

► дату складання;

► назву підприємства, від імені якого складено документ;

► зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

► посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

► особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).

При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, який одержаний фізособою як відшкодування моральної шкоди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Норми визначені п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:

► кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

► доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка ПДФО визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються витрати на розробку вебсайту та його розміщення в мережі Інтернет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 зі змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» із змінами визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» та п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток підприємств, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Заповнення заяви за формою № 1-ПДВ особами, які проводять господарську діяльність менше ніж 12 місяців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статей 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – заява).

У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюються згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.

Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

ПН складена і зареєстрована в ЄРПН без здійснення господарської операції: заповнення РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ встановлена можливість складання РК до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування (далі – РК) до неї.

У такому РК:

► у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

► у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

► у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Термін, в який подається заява про відмову від використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308.

Підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що платник єдиного податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. Таким чином, заява про відмову повинна бути подана до першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 28.07.2022 № 216 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 15.08.2022 р. за № 914/38250) (далі – Наказ № 216) затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція).

Зміни внесено відповідно до законів України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» і статей 4, 8 та пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 249 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 216» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2022 року № 953/38289) внесено зміни до Наказу № 216.

Зміни внесено у частині: нарахування та сплати єдиного внеску платниками, які призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби та передбачення для зазначених платників подання заяви після звільнення з військової служби; відображення особливостей визначення бази нарахування єдиного внеску для платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті.

Наказ № 216 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.09.2022 і він набрав чинності із зазначеної дати.

Наказ № 216 і Наказ № 249 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560

Термін одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжено!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон № 2516) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до змін, одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділ 9 прим.4 розділу XX ПКУ.

Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► другого платежу – до 01 травня 2024 року;

► третього платежу – до 01 травня 2025 року.

Закон № 2516 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.09.2022 № 180 і він набрав чинності 02.09.2022, крім змін до п. 12 підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ, які набрали чинності з 01 вересня 2022 року.

До уваги платників!

Затверджено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Порядок), який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303. Зазначений наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ буде опубліковано 6 вересня 2022 року.

Вказаний Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб –резидентів України, зокрема, самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Окремими додатками до Порядку передбачено:

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;

Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку.

Заяву та підтверджуючі документи платнику слід подати до 30 вересня.

Контролюючий орган розглядає подану заяву та документи впродовж 20 календарних днів за днем їх отримання та приймає відповідне рішення. Якщо підтверджуючих документів недостатньо – контролюючий орган направляє платнику попереднє рішення з пропозицією надати протягом 10 календарних днів конкретні додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав.

Рішення/попереднє рішення направляється платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржене відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

Який порядок заповнення розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій?

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Представники ДПС взяли участь у засіданні УСПП з нагоди Дня підприємця

Представники ДПС взяли участь в урочистому засіданні Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців», присвяченому Дню підприємця.

Під час онлайн заходу в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур подякував підприємцям за сплачені податки, завдяки яким забезпечуються Збройні Сили України, та побажав витримки і стійкості у складні для держави часи.

«Показники надходжень до бюджету найкраще демонструють вашу щоденну працю та внесок в перемогу. З початку року до загального фонду держбюджету надійшло 482,8 млрд гривень. Тільки завдяки сумлінній роботі підприємств цей результат виявився можливим», - зазначив Євгеній Сокур.

Він запевнив у готовності ДПС до продовження відкритого діалогу з бізнес-спільнотою, підтримці ініціатив, які сприятимуть розвитку підприємництва в Україні, забезпеченні постійної комунікації для оперативного вирішення актуальних для бізнесу питань.

Так, дієвим механізмом стало запровадження комунікаційних податкових платформ в органах ДПС, практика роботи яких довела можливість оперативно знаходити шляхи для вирішення нагальних питань.

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування ПДФО окремих видів доходів

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9010.html

Торгівля ліками поза законом

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюється контроль за працюючим бізнесом з питань дотримання ними податкового законодавства та проведення розрахункових операцій.

Фактичною перевіркою аптеки в місті Дніпрі встановлено факт продажу ліків та лікарських засобів без застосування зареєстрованої належним чином касової техніки та видачу споживачам нефіскальних чеків.

Також на перевіряємому об’єкті були відсутні документи, що підтверджують облік та походження товарів.

За результатами перевірки, зафіксованими в акті фактичної перевірки, передбачена відповідальність на суму понад 1,5 млн гривень.

Підприємці – головна рушійна сила будь-якої економіки

Економічний фронт держави під час дії воєнного стану є одним із питань, забезпечення якого сприяє поповненню бюджетів та збереженню платоспроможності населення. Сьогодні економіка України поступово відновлюється. Бізнес повертається до роботи і адаптується до нових умов.

З урахуванням великої ролі підприємництва у здійсненні економічних реформ, вирішенні соціально-економічних питань і визнанням його впливу на формування, становлення і розвиток національної економіки в Україні та з нагоди відзначення Дня підприємця 02.09.2022 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась зустріч з представниками малого та середнього бізнесу.

Захід відбувся під головуванням в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини.

З нагоди Дня підприємця очільницею ГУ ДПС нагороджені фізичні особи – підприємці, які і сьогодні сумлінно сплачують податки та приймають активну участь у житті Дніпропетровщини.

Звертаючись до представників бізнесу в. о. начальника ГУ ДПС зазначила: «Сумлінно сплачуючи податки, Ви проявляєте справжній патріотизм. Займатися власною справою – це велика праця. Тому вона варта поваги і підтримки. Мета податкової служби – стати для Вас надійним помічником та партнером. Ми відкриті до постійного діалогу з Вами. Саме Ви створюєте нові робочі місця та наповнюєте бюджети!»

Підприємці, обираючи свій складний і ризикований шлях, що потребує енергії, цілеспрямованості та волі, і зараз, у непростих для України умовах, опановують та розвивають нові напрямки бізнесу, інноваційні технології та визначають майбутнє нашої країни!

Отже, підприємці – це головна рушійна сила економіки! Ділова ініціатива і наполегливість кожного представника підприємництва сьогодні сприяє створенню принципово нової партнерської моделі співпраці влади та бізнесу, адже в єдності наша сила!

На сучасному етапі представники малого та середнього бізнесу не тільки тримають економічний фронт, а й проявляють особисту соціальну зрілість – активно приймають участь у волонтерській діяльності та допомагають нашим воїнам.

Щира вдячність усім, хто у нелегкий для України час підтримує нашу Батьківщину на різних фронтах!

«Ви – сміливі, рішучі та ініціативні люди. Дякуємо за Ваш труд, за патріотизм! Нехай Ваша справа буде успішною та стабільною! Щиро бажаю Вам та Вашим родинам миру, міцного здоров’я, щедрої світлої долі, добробуту та злагоди», – підсумувала Твердохлєб Марина.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску та чи нараховується пеня у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Фізособа викуповує орендовану нею земельну ділянку: сплата земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтями 269 та 270 ПКУ передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Статтею 9 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельних ділянок на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначеному ст.ст. 135 – 139 ЗКУ.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря (ст. 31 Закону № 161).

Враховуючи зазначене вище, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Виправлення помилок за минулі звітні періоди при обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до Декларації (далі – Додаток 4 прим. 1).

Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації та Додатка 4 прим. 1 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.

За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча Декларація разом з Додатком 4 прим. 1. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із Декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої Декларації не додаються.

В уточнюючих Декларації та Додатку 4 прим. 1 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої Декларації та Додатку 4 прим. 1 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.

Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 4 прим. 1 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка 4 прим. 1 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

● рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);

● рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);

● рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);

● рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Чи є об’єктами оподаткування податком на нерухомість передані в оренду будівлі загальноосвітніх навчальних закладів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ передбачено, що з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Ключовою ознакою звільнення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є використання ними таких об’єктів нерухомості для надання освітніх послуг.

Таким чином, оскільки економічна діяльність з надання в оренду нерухомого майна не є формою доходу від надання освітніх послуг, то на передані в оренду будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не поширюється дія п. «і» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування здійснювати бартерні операції (взаємозалік)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Норми передбачені п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтями 715 і 716 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

Роботодавець сплатив за навчання працівника одним платежем за весь період навчання у декількох років: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Норми встановлені п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Враховуючи викладене, якщо роботодавець сплатив за навчання фізичної особи – найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної, то така сума сплачена роботодавцем оподаткуванню не підлягає.

Взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток зі статусом податкового резидента України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок № 663).

Порядок № 663 розроблений відповідно до п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою реалізації права іноземної компанії для отримання статусу податкового резидента України.

Дія Порядку № 663 поширюється на юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 663).

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України на підставі подання до контролюючого органу заяви іноземної компанії про взяття на облік як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України за формою № 1-ІК (далі – заява за формою № 1-ІК) з ознакою «Отримання статусу податкового резидента України», у якій зазначається інформація про об’єкт (об’єкти) ефективного управління в Україні такої іноземної компанії (додається) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 663).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку № 663 контролюючий орган під час розгляду поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК для отримання статусу податкового резидента України перевіряє:

► зазначення в заяві обов’язкових для заповнення реквізитів, повноту та достовірність даних щодо іноземної компанії та наявності підпису відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії;

► взяття на облік такої іноземної компанії контролюючим органом відповідно до п. 64.5 ст. 64 глави 6 розд. ІІ ПКУ за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління в Україні;

► відповідність зазначених у поданій заяві реквізитів про іноземну компанію, що внесена до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та реєстру платників податків – нерезидентів.

Пунктом 6 розд. ІІ Порядку № 663 визначено, що якщо заява за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України подана іноземною компанією, яка не перебуває на обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) ефективного управління та/або місце ефективного управління в Україні не підтверджується наявними в Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб відомостями або поданими іноземною компанією документами та/або у такій заяві не зазначені обов’язкові для заповнення реквізити, та/або надані недостовірні або неповні дані, та/або відсутній підпис відповідальної (уповноваженої) особи іноземної компанії, контролюючий орган протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви, повертає іноземній компанії заяву та додані до неї копії документів, інші додаткові відомості та пояснення (у разі їх подання) для усунення виявлених недоліків (із зазначенням підстав повернення заяви).

Іноземна компанія після виправлення недоліків та уточнення реквізитів має право повторно подати до контролюючого органу заяву за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку № 663 іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі подання заяви за формою № 1-ІК з ознакою «Відмова від статусу податкового резидента України» до контролюючого органу та за результатами проведення перевірки контролюючим органом у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства.

Відмова іноземною компанією від статусу податкового резидента України прирівнюється до ліквідації юридичної особи.

Довгостроковий договір: формування податкового кредиту та зобов’язань з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Норми передбачені п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для цілей п. 187.9 ст. 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (18 відсотків).

Норми встановлені п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним ПДФО в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Працюємо на Перемогу: платники Дніпропетровщини з початку 2022 року направили до бюджетів усіх рівнів понад 46,3 млрд гривень

Платники Дніпропетровщини стійко проявляють свою громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків і зборів у цей нелегкий для нашої країни час.

Так, збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) у січні – серпні 2022 року склав понад 46,3 млрд грн, що на понад 7, 5 млрд грн, або на 19,5 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року.

До Державного бюджету у січні – серпні 2022 року надійшло понад 21,0 млрд грн, що майже на 2,8 млрд грн, або на 15,2 відсотки більше відповідного періоду 2021 року.

Надходження до місцевих бюджетів протягом восьми місяців поточного року склали понад 25,3 млрд грн, що на майже 4,8 млрд грн більше, ніж за вісім місяців 2021 року. Темп росту надходжень – 123,2 відсотки.

З початку 2022 року єдиного внеску від страхувальників Дніпропетровського регіону надійшло понад 16,8 млрд грн, надходження збільшились порівняно з 2021 роком на понад 3,9 млрд грн, або на 30,6 відсотки.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила щиру вдячність представникам бізнесу і громадянам за стабільне наповнення бюджетів, за підтримку економічного фронту країни, за податкову дисципліну і витримку, за стійке прагнення до Перемоги. Адже сумлінна сплата податків і зборів – це інвестиції у розвиток нашої держави, забезпечення власного добробуту сьогодні і добробуту майбутніх поколінь.

Податкова знижка на навчання

Сьогодні День знань. Зазвичай у цей день вітають всіх учнів та студентів, адже отримані знання та навички відкривають для них нові двері до мрій, інтересів та рекордів.

Держава підтримує здобувачів освіти, зокрема, шляхом повернення з бюджету частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, по витратам понесеним на навчання. Тобто надається право на податкову знижку на навчання. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

При розрахунку податкової знижки враховуються витрати, понесені за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти за здобуття відповідної освіти за себе та/або члена сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.

Разом з тим є декілька умов для отримання податкової знижки:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Протягом минулого року правом на податкову знижку на навчання скористалися понад 113 тис. платників податків, якими задекларовано до повернення з бюджету 380,6 млн гривень. На сьогодні звернулися з правом на податкову знижку на навчання понад 44 тис. платників податків, які задекларували до повернення 179,8 млн гривень.

Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до кінця року, наступного за звітним. Разом з декларацією необхідно надати платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість послуг і строк оплати за такі послуги.

Протягом січня – серпня 2022 року до державного бюджету надійшло 482,8 млрд гривень

У складний воєнний час платники підтримують нашу державу, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – серпні поточного року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 726 млрд грн. Це на 88,6 млрд грн, або на 13,9 відс. більше, ніж у січні – серпні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 482,8 млрд грн, що на 62,7 млрд грн, або на 14,9 відс. більше відповідного періоду минулого року.

До місцевих бюджетів сплачено 243,2 млрд грн. Це на 25,9 млрд грн, або на 11,9 відсотка більше січня – серпня 2021 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні –серпні 2022 року становили 480,1 млрд грн, що на 17,1 відс., або на 70,3 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,6 відс., додаткові надходження – 2,9 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – серпні 2022 року надійшло 261,3 млрд грн, що на 39,9 млрд грн, або на 18 відс. більше, ніж у січні – серпні 2021 року.

У серпні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 100,6 млрд грн. З них до державного бюджету сплачено 64,8 млрд грн, до місцевих бюджетів – 35,8 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у серпні 2022 року становили 64,6 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у серпні 2022 року становить 37,1 млрд грн, що на 10 млрд грн, або на 36,8 відс. більше, ніж у серпні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Підписано Угоду про інформаційне співробітництво між ДПС та Рахунковою палатою

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Рахункової палати Валерій Пацкан підписали Угоду про інформаційне співробітництво. Цим документом визначено механізми обміну інформацією між ДПС та Рахунковою палатою в електронному форматі.

«Державна податкова служба системно працює у напрямі розширення електронної взаємодії з органами державної влади. Наразі це є вимогою часу. І підписана Угода про інформаційне співробітництво важлива для посилення державного зовнішнього фінансового контролю та здійснення Рахунковою палатою своїх повноважень», - зазначила Тетяна Кірієнко.

За угодою сторони обмінюватимуться інформацією відповідно до законодавства України з дотриманням узгоджених процедур інформаційного обміну.

У День знань податківці Дніпропетровщини привітали студентів Університету митної справи та фінансів і провели пізнавальну лекцію

Свято 01 вересня завжди залишається в пам'яті кожної людини. Дехто асоціює його зі шкільними роками, комусь більше запам'ятались роки навчання у вищих навчальних закладах. Втім, 01 вересня – це всенародне свято, адже тільки завдяки знанням людина досягла сучасного розвитку. Знання – це сила творіння, добра, суспільної злагоди та поступу.

У 2022 році початок навчального року виходить за рамки традицій. Навіть у такий тривожний час, цей день насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою.

Університет митної справи та фінансів (далі – УМСФ) дбає про своїх студентів та сприяє збагаченню їх знань. Тому, профспілка УМСФ звернулась на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з проханням провести у форматі онлайн пізнавальну лекцію для своїх студентів.

І сьогодні, 01.09.2022, у День знань, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина зустрілася зі студентами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ.

У заході також прийняли участь начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Бабкіна Оксана, провідні фахівці ГУ ДПС, декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ Даценко Вікторія, завідувачка кафедри соціального забезпечення та податкової політики факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ Тараненко Вікторія.

Тема комунікації – «Окремі аспекти оподаткування фізичних осіб (податкова знижка за навчання)».

Марина Твердохлєб привітала усіх з початком навчального року, побажала миру, міцного здоров'я, впевненості у власних силах та наполегливого прагнення до нових знань, оскільки освічена молодь своєю працею у майбутньому прославить нашу країну, віддаючи сили, знання, отримані практичним досвідом вміння на справу розбудови України та зміцнення її економічної могутності.

«Податкова служба області завжди приділяє особливу увагу комунікаціям з молоддю. Адже молодь – це майбутнє нашої країни, рушійна сила України!

Саме Ви формуєте нашу сильну державу.

Зустрічі з Вами – це, у першу чергу, обмін інформацією, можливість донести до молоді важливі, цікаві та корисні знання у сфері податкового законодавства. Нам надзвичайно важливо обговорювати з Вами ті питання, які Вас хвилюють та є актуальними», – зазначила в. о. начальника ГУ ДПС.

Фахівці ГУ ДПС ознайомили студентів з порядком отримання права на податкову знижку за витратами, понесеними на здобуття освіти.

Захід пройшов у теплій атмосфері. Учасники зустрічі активно спілкувалися. Знання, отримані під час комунікацій, юнакам та дівчатам стануть у нагоді.

Формування нових сертифікатів відкритих ключів здійснюється автоматично

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з введенням воєнного стан в Україні, Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС (далі – Надавач), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів всім користувачам за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Звертаємо Вашу увагу, що користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928, зокрема, вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які передбачають, що до 31 грудня 2022 року тимчасово дозволяється використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації.

Одночасно користувачі, що мають чинні сертифікати, мають змогу скористатися онлайн сервісами:

Повторного, дистанційного формування сертифікатів за електронним запитом для самостійного продовження терміну дії сертифікатів на 2 роки;

Дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, що дає змогу сформувати юридичним особам сертифікати для програмних РРО.

Щоб отримати електронні довірчі послуги (далі - ЕДП) вперше чи якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно підготувати документи, необхідні для отримання ЕДП, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію та звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації.

Чи звільняються суб’єкти господарювання – платники єдиного податку від сплати орендної плати за земельні ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України далі – ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Чи можуть бути платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу державні та комунальні підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що можуть бути платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу державні, комунальні підприємства та суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособі, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, у разі нездійснення такими підприємствами видів господарської діяльності, визначеними п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Чи включається до доходу ФОП – «спрощенця» сума поверненого завдатку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п.3 ст. 571 ЦКУ).

Пунктом 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України передбачено, що доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

Особливості заповнення звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі зменшення суми податкового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Норми передбачені п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Після затвердження Кабінетом Міністрів України Переліку територій за об’єкти нерухомості, розташовані в межах територій, включених до цього переліку, платники Податку зможуть скорегувати свої податкові зобов’язання з Податку відповідно до ПКУ шляхом подання податкової декларації з Податку (далі – Декларація) з типом «Уточнююча».

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Для відображення зменшення суми податкового зобов’язання з Податку відповідно до вимог п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – п.п. 69.22) розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:

- значення показників колонок 1 – 16 переносяться за даними раніше поданої Декларації за 2022 рік;

- колонки 17-19 не заповнюються (норма п.п. 69.22 не є пільгою);

- у колонці 20 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати, розрахована як сума, зазначена у колонці 16, зменшена згідно з п.п. 69.22, починаючи з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року);

- у колонці 21 зазначається така ж сума, як у колонці 20;

- у колонках 22 - 24 зазначається «0».

Аналогічно заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 до Декларації з типом «Уточнююча»:

- значення показників колонок 1 – 15 переносяться за даними раніше поданої Декларації за 2022 рік;

- колонки 16-18 не заповнюються;

- у колонці 19 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (розрахована як сума, зазначена у колонці 15, зменшена згідно з п.п. 69.22, починаючи з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року);

- у колонці 20 зазначається така ж сума, як у колонці 19;

- у колонках 21 - 23 зазначається «0».

Водночас у Декларації у рядку «Доповнення до Податкової декларації» (після рядка 7) у колонці «Зміст доповнення» зазначається причина зменшення податкового зобов’язання: «Уточнена сума податкового зобов’язання до сплати розрахована відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України».

До уваги ФОП – «загальносистемників»!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нормами п. 177.10 ст. 177 ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності з 16.07.2021.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Таким чином, починаючи ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Оподаткування ПДФО доходу фізособи у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми встановлені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка ПДФО на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств під час виконання угоди про розподіл продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Норми передбачені частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.

Пунктом 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

Податківцями Дніпропетровщини виявлено незаконний пункт обміну валют

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області систематично проводяться заходи щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання норм законодавства, що регулюють порядок проведення розрахунків.

Так, у серпні 2022 року в ході проведення фактичної перевірки ломбарду спільно із працівниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області виявлено факти здійснення валютообмінних операцій без необхідних дозвільних документів.

Операції купівлі-продажу іноземної валюти проводилися без їх фіскалізації через РРО/ПРРО, а трудові відносини з працівниками не були належним чином оформлені.

За результатами перевірки до порушника будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму понад 4 млн гривень.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама