Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-08-23 11:05 50 Подобається

З ДНЕМ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ!

Шановні українці!

Сьогодні ми відзначаємо День Державного Прапора України.

Нині кольори українського прапора – це кольори нашої стійкості, надії та відданості! Ми неодмінно переможемо, бо об’єднані спільним розумінням непохитності нашої держави. В єдності – наша сила!

Наш прапор – це символ незламності українського народу, любові до української землі, мови, історії та держави!

Слава Україні!

За сприяння ДПС правоохоронцями упереджено розкрадання майна на мільярди гривень

За сприяння департаментів з питань запобігання та виявлення корупції та податкових сервісів ДПС Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та оперативного супроводження Кібердепартаменту СБУ припинено функціонування злочинної схеми та упереджено розкрадання майна на мільярди гривень.

Як з’ясувалося, зловмисники, використовуючи інформацію з електронних систем ДПС, розробили механізм привласнення та розтрати реєстраційного ліміту ПДВ підприємств, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки таким злочинним діям їм вдалося привласнити активів на понад 240 млн гривень.

Для викриття подібних злочинів, особливо у воєнний час, ДПС завжди надаватиме підтримку правоохоронним органам. Нульова толерантність до корупції – головний принцип функціонування служби. Тому випадки можливої причетності податківців до корупційних дій розглядаються завжди оперативно.

Нагадуємо, що платники податків мають змогу поінформувати про неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб органів Державної податкової служби України через вебпортал https://tax.gov.ua/others/puls-.

Терміни, в які оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Норми встановлені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами десятим і дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Слід зазначити, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщується зведена інформація щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.

Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

При цьому, відповідно до абзаців першого – четвертого п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

► встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

► звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зі змінами та доповненнями.

Чи необхідно сплачувати транспортний податок за автомобіль, який є об’єктом оподаткування, якщо його викрадено?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУвстановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Підпунктом 267.6.8 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Чи мають право фізособи – іноземці або особи без громадянства – суб’єкти підприємницької діяльності застосовувати спрощену систему оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

Норми встановлені п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділом XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділом XIV ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 розділу XIV ПКУ.

Оподаткування страхових платежів та виплат на користь нерезидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи – підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

► у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб – нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта», а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації – за ставкою 0 відсотків;

► у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, – за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

► під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, – за ставкою 0 відсотків;

► в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому – четвертому п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, – за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Норми встановлені п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Ставка ПДФО, за якою оподатковується дохід, отриманий фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого майна, іншій фізособі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Норми передбачені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ встановлено, що базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2 п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Електронна форма податкової декларації, за якою подають звітність платники рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Норми визначені п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018 № 707) за ідентифікаторами форм F0800205 (для фізичних осіб) та J0800205 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – за ідентифікатором форми F/J0820205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктотрубопроводами» – за ідентифікатором форми F/J0821005 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 11 «Розрахунок податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами амiаку територiєю України» – за ідентифікатором форми F/J0821105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Неприбуткова установа виплатила дохід члену за ЦПД: чи є порушення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

► утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

► установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

► внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Cпрощення регулювання трудових відносин у сфері підприємництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 19.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2434-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (далі – Закон № 2434).

Установлено, що Закон № 2434 діє протягом дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», і втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Законом № 2434 внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) внесено низку важливих змін.

Так, зокрема ст. 9 КЗпП викладено в новій редакції, згідно з якою умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.

Також ст. 21 КЗпП доповнено положеннями, відповідно до яких в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б КЗпП, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим ст. 49 прим. 5 КЗпП.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

КЗпП доповнено главою III-Б «Спрощений режим регулювання трудових відносин».

Нормами ст. 49 прим.5 КЗпП встановлено особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Так, спрощений режим регулювання трудових відносин застосовується до трудових відносин, що виникають:

► між працівником та роботодавцем, який є суб'єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;

► або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.

Вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, в тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим.

Обов'язок щодо ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, подання звітності стосовно персоналу до державних органів покладається на роботодавця.

В умовах спрощеного режиму та за умови, що це не суперечить іншим положенням КЗпП, сторони трудового договору можуть з урахуванням положень глави III КЗпП на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП.

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 79, 84 та 115 КЗпП, з урахуванням особливостей, визначених у ст. 49 прим. 5 КЗпП.

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

За взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатися безстроковий або строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається на визначений строк або на час виконання певної роботи.

Якщо строковим трудовим договором не визначено умов його поновлення, такий трудовий договір вважається припиненим у визначений в договорі строк або після завершення виконання робіт.

Закон № 2434 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.08.2022 № 170.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9 прим. 20, згідно з положеннями якого роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку (далі – Роботодавці), мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим пункту 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим цього пункту, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету,

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України наказом від 04.07,2022 № 189 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07,2022 за № 804/38140 (далі — Наказ № 189), враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2022 № 215 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2022 за № 835/381 71 (далі - Наказ № 215) (опубліковано в Офіційному віснику України від 09.08.2022 № 61), було приведено у відповідність та викладено в новій редакції Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (даті – Розрахунок) та внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Щодо змін для платників єдиного внеску у формі Розрахунку та додатку 2 до цього Розрахунку (далі – Д2)

Внесено зміни до розділу І Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу» в частині доповнення цього розділу новими рядками 1.6, 2.6, 3.7, 4.4, 6.4, що дозволить Роботодавцям відображати суми нарахованої заробітної плати за найманих працівників, яких було призвано на військову службу до Збройних Сил України у період мобілізації, визначений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.

У відповідних рядках розділу II Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги жінкам-військовослужбовцям у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)» уточнено стосовно допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам - військовослужбовцям.

У Д2 усунено дублювання назви у двох послідовних комірках «з початку року» та змінено назву в одній із комірок на «з початку кварталу».

Також до форми Розрахунку внесено низку редакційних правок.

Щодо змін до Порядку

Структурно Порядок не змінився, він так само містить п'ять розділів.

Щодо загальних нововведень Порядку, то:

► внесено зміни до описової частини Порядку щодо внесених до Розрахунку нових рядків, що стосуються відображення Роботодавцями нарахованої заробітної плати та відповідно єдиного внеску за мобілізованих найманих працівників:

► підпункт 1 пункту 2 розділу IV Порядку доповнено новим абзацом п’ятдесят першим, згідно з яким допускається внесення від’ємних значень сум нарахованої заробітної плати (нарахованого доходу) у разі відображення сторнованих сум, нарахованих Роботодавцями у період дії воєнного стану, для відповідних категорій застрахованих осіб 29, 36, 37, 39, 42 – 45, 47, 50, 66, 75 – 78 відповідно до додатка до Порядку, що дозволить провести коригування за вказаними застрахованими особами за попередній період;

► внесено редакційні зміни до описової частини відповідних рядків Розрахунку, що стосуються допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам-військовослужбовцям;

► приведено у відповідність до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178, зі змінами, перелік платників, що можуть подавати до контролюючого органу Д2, такий перелік доповнено виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

► внесено зміни до додатка 1 до Порядку в частині доповнення цього додатка кодом категорії застрахованих осіб 75 «громадяни України, що підписали контракт добровольця територіальної оборони», що дозволить роботодавцям, визначеним абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, відображати суми нарахованої середньої заробітної плати зазначеним застрахованим особам на час виконання ними державних або громадських обов’язків.

Також додаток 1 до Порядку доповнено кодами категорій застрахованих осіб 76 – 80, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, за яких Роботодавці мали право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок:

76 - наймані працівники, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення;

77 - особи, які працюють на підприємствах та в організаціях всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствах УТОГ та УТОС, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення;

78 - працююча особа з інвалідністю на підприємстві або в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить понад 50 %, яку було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, яка не отримувала доходів у вигляді грошового забезпечення;

79 - найманий працівник – особа з інвалідністю, який працює в товариствах У ТОГ та УТОС, якого було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, який не отримував доходи у вигляді грошового забезпечення;

80 - найманий працівник – особа з інвалідністю, який працює на підприємствах та в організаціях всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, якого було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, який не отримував доходів у вигляді грошового забезпечення.

Щодо початку застосування нової форми Розрахунку

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Оскільки Наказ № 189 (враховуючи зміни, внесені Наказом № 215) набув чинності з дня його офіційного опублікування (оприлюднено 09.08.2022), то звітувати за новою формою Розрахунку необхідно буде з 01.01.2023 (за IV квартал 2022 року).

Рентна плата за видобування залізних руд: майже 3,9 млрд грн направлено до держбюджету платниками Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровщини з початку 2022 року до держбюджету за видобування залізних руд спрямовано майже 3,9 млрд грн рентної плати. Надходження виросли у порівнянні з 2021 роком на суму майже 2,2 млрд грн або на 130,4 відсотки.

Нагадуємо, фактична ціна реалізації для руд заліза визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62 % FE CFR China, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену фактичну ціну реалізації руд заліза на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформація щодо фактичної ціни реалізації руд заліза розміщується на офіційному вебсайті Міністерства економіки України (http://www.me.gov.ua) за посиланням: Головна/Діяльність/Промислова політика/Фактична ціна реалізації руд заліза.

До уваги гірничих підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Так, п. 252.11 ст. 252 ПКУ визначено, що у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

► матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

● зберіганням;

● транспортуванням;

● пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

● проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

● виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

► інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

● які виникають в результаті формування фінансових резервів;

● на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;

● на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

● на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).

Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

● сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

● сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).

Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).

Щодо припинення зобов’язань за операціями з експорту та імпорту у готівкових розрахунках шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Згідно з п. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Підпунктом 5 п. 10 розд. ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у п. 9 розд. III Інструкції

№ 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

► вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

► вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

► між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

У разі запровадження НБУ заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:

► в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління НБУ від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами)/російських рублях (незалежно від суми операції);

► в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Вимоги абзаців п’ятого – сьомого п.п. 5 п. 10 розд. III Інструкції № 7 не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду в разі припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Отже, чинне законодавство передбачає можливість припинення зобов’язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов, зазначених вище.

До уваги орендарів земельних ділянок!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

ФОП – «єдинник» І групи здійснює перукарські послуги та має право надавати послуги манікюру і педикюру

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб та ФОП.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Фізособа має у власності нежитлове приміщення як ФОП: чи сплачується податок на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Норми встановлені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Формування доходів і витрат ФОП – «загальносистемником» – посередником за договорами комісії та доручення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 4 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

Заяву про відмову від застосування ПСП платник ПДФО подає у довільній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі самостійного прийняття рішення щодо припинення права користування податковою соціальною пільгою, платник податку зобов’язаний надати працедавцю заяву про відмову від застосування пільги.

Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про відмову у довільній формі.

Визначення бази оподаткування по податку на прибуток резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ). У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Норми встановлені п. 135.2 ст. 135 ПКУ.

Перевірки, які мають право здійснювати контролюючі органи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

► червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

● доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

● доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

● проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 статті ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Норми встановлені підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у Додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» наведено перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

Так, до вищезазначеного переліку відноситься такі показники:

1. Обсяг постачання, зазначений платником податку на додану вартість (далі – платник податку) в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК) (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в ЄРПН ПН/РК становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем – платником ПДВ, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників ПДВ.

2. Платник ПДВ здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в ЄРПН ПН/РК на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

3. Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн гривень та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника, за умови, що з початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

4. Площа наявних у платника ПДВ у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

5. Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців, за умови, що з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб.

6. Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, становить більше 10 млн гривень.

Щодо бази нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду – середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Яке значення відображається в рядку 28 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» фіскального касового чеку за формою № ФКЧ-1 в ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, п. 1 розд. II Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13 (далі – ф. № ФКЧ-1), має містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним п. 2 розд. ІІ Положення № 13 переліком, у тому числі «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» (рядок 28).

Згідно з приміткою 9 інформації до додатку 1 до Положення № 13 контрольне число формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.

Отже, в рядку 28 фіскального касового чеку за ф. № ФКЧ-1 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» відображається значення контрольного числа, що обчислюється автоматично самим ПРРО відповідно до механізму визначеному в Описі АРІ фіскального сервера та має вигляд хекс строки.

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 2,7 млрд грн плати за землю

У січні – липні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону спрямовано понад 2,7 млрд грн плати за землю. Платниками плати за землю збільшено надходження порівняно з аналогічним періодом минулого року на понад 64,4 млн гривень.

Звертаємо увагу, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:

1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Видобування природного газу: надходження до держбюджету від платників Дніпропетровської області стабільно зростають

Впродовж семи місяців 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено держбюджет рентною платою на суму понад 721 млн грн, що у порівнянні з сьома місяцями 2021 року майже на 417 млн грн, або на 137 відсотків більше.

Нагадуємо, що на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами Податкового кодексу України та інших законодавчих актів.

На суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II ПКУ.

Тетяна Кірієнко та членкині КРАІЛ обговорили питання функціонування сфери грального бізнесу

Питання організації спільних заходів щодо діяльності суб’єктів господарювання сфери грального бізнесу обговорили сьогодні в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, фахівці ДПС та членкині Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Олена Водолажко та Христина Дутка.

Під час зустрічі розглядалися питання повноти сплати податків діючими учасниками ринку грального бізнесу в Україні та стан дотримання ними вимог як податкового, так й іншого законодавства.

Сторони визначили пріоритети подальшої взаємодії у напрямі детінізації грального бізнесу в Україні.

Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання, провести коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок?

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6

розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Правомірність донарахування 11,24 млн грн за порушення податкового законодавства підтверджено судом

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію контролюючого органу про те, що відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар та фактичного нездійснення операцій, за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Як наслідок, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця – права на формування цієї податкової вигоди, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Окрім того, суди зазначили, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має діяти з належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.

Більш того, досліджуючи критерії відбору та інші обставини, якими позивач керувався при виборі своїх контрагентів, судами було з`ясовано, що укладення договорів з контрагентами мало разовий характер. До цього часу жодних господарських стосунків із вказаними особами позивач не мав, переговори та домовленості щодо укладання договорів поставки проводились в телефонному режимі, а примірники договорів направлялися засобами поштового зв`язку. Такі дії позивача, на думку судів, не можуть свідчити про його належну обачність у виборі відповідних контрагентів.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, зробленим в цій справі, про те що, формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.

Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи у їх сукупному взаємозв`язку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між контрагентами, щодо яких здійснювалась перевірка.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що за встановленими у цій справі обставинами позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з поставки продукції за наслідками взаємовідносин із контрагентами, а тому вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на отримання податкових вигод за формально задекларованими операціями.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 11,24 млн гривень, залишено без змін.

В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій надав відповіді на запитання щодо особливостей оподаткування учасників правового режиму Дія Сіті

В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій надав відповіді на запитання щодо особливостей оподаткування учасників правового режиму Дія Сіті

Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946) запроваджено особливості дії та оподаткування учасників правового режиму для ІТ-індустрії Дія Сіті. Закон № 1946 набрав чинності з 01.01.2022 року.

До вашої уваги актуальні питання, які пов’язані із запровадженням новацій в оподаткуванні резидентів Дія Сіті.

Питання 1. Вітаю. У мене запитання: що таке правовий режим Дія Сіті?

Відповідь. Добрий день! Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (далі – Закон № 1667) визначено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі. Тобто, Дія Сіті — це унікальний правовий та податковий простір для IT-компаній в Україні.

Для цього режиму особливостями є: низькі податкові ставки (податок на прибуток 9 відсотків або 18 відсотків залежно від обраного режиму та податків на оплату праці (податок на доходи фізичних осіб – 5 відсотків, єдиний внесок – 22 відсотки від мінімальної зарплати,1,5 відсотка військовий збір).

Правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті.

Питання 2. Доброго дня! Хочу запитати хто може бути резидентом Дія Сіті?

Відповідь. Вітаю! Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

До резидента Дія Сіті застосовуються такі вимоги:

► це юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності;

► така юрособа здійснює один або кілька видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі;

► розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-фахівцям становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро;

► середньооблікова кількість працівників та гіг-фахівців юридичної особи (у разі залучення) становить не менше 9 осіб;

► сума кваліфікованого доходу юридичної особи становить не менш як 90 % суми її загального доходу (за його наявності);

► щодо юридичної особи відсутні обставини, за яких вона не може бути резидентом Дія Сіті. Резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім переліченим вимогам протягом усього строку резидентства.

Питання 3. Добрий день! Мене цікавить, які види діяльності є виключними для резидента Дія Сіті?

Відповідь. Добрий день! Перелік видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті встановлено частиною 4 статті 5 Закону № 1667.

Так, до них, зокрема належить:

► комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп’ютерним устаткуванням; видання комп’ютерних ігор, а також іншого програмного забезпечення;

► надання програмних продуктів, у тому числі комп’ютерних ігор, у режимі «онлайн» та надання веб-послуг із доставки програмних додатків;

► освітня діяльність у галузі інформаційних технологій, у тому числі надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також надання інших видів освіти;

► оброблення даних і пов’язана із цим діяльність, крім надання інфраструктури для оброблення даних та розміщення (хостингу) і послуг з розміщення (хостингу), та діяльність вебпорталів;

► дослідження та експериментальні розробки у сфері природничих і технічних наук щодо інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій;

► проведення маркетингових кампаній та надання рекламних послуг з використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента Дія Сіті, у мережі Інтернет та/або на пристроях користувачів;

► діяльність організаторів кіберспортивних змагань, кіберспортивних команд, спеціалізованих комп’ютерних центрів та/або клубів, призначених для проведення кіберспортивних змагань, а також студій трансляцій кіберспортивних змагань;

► діяльність постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів; забезпечення кібербезпеки інформаційно-комунікаційних систем, програмних продуктів та інформації, що в них обробляється;

► розроблення та впровадження організаційних заходів, програмних та апаратно-програмних продуктів, призначених для запобігання кіберінцидентам, виявлення та захисту від кібератак, ліквідації їх наслідків, відновлення сталості функціонування комунікаційних та технологічних систем (мереж);

► оброблення та аналіз даних про обставини кіберінциденту та його наслідки, встановлення передумов, що призвели до нього, надання відповідних рекомендацій; планування та проектування інтегрованих комп’ютерних систем, що поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології, призначені для захищеної обробки інформації (даних);

► надання консультацій з питань забезпечення кібербезпеки (кіберзахисту) комунікаційних систем та програмного забезпечення (продуктів), що забезпечують функціонування IT-систем клієнта;

► надання послуг з експлуатації та технічного обслуговування комунікаційного обладнання, програмного забезпечення, призначеного для забезпечення кібербезпеки комунікаційних та технологічних систем (мереж) та інш.

Питання 4. Вітаю! Який порядок переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування?

Відповідь Вітаю! Для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 року № 99 «Про затвердження форми Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядку подання та розгляду такої Заяви», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.03.2022 за № 364/37700, який набрав чинності 31.03.2022 року.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Питання 5. Доброго дня! Хочу визначитися, з якого періоду юридична особа, яка подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах вважаються резидентами Дія Сіті?

Відповідь. Вітаю. Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Для набуття статусу резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу було внесено до реєстру Дія Сіті платнику податку необхідно подати відповідну заяву з дотриманням термінів її подання.

Питання 6. Вітаю! У мене запитання: що є базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Відповідь. Добрий день! Нормами пункту 135.2 статті 135 ПКУ встановлено, що базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9 прим. 1.3 пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.

У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни. Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Питання 7. Вітаю! За якими ставками резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств?

Відповідь. Вітаю. Резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств за ставками, визначеними відповідно до пунктів 136.1 та 136.8 статті 136 ПКУ.

Пунктом 136.1 статті 136 ПКУ встановлена базова (основна) ставка податку – 18 відсотків.

Нормами пункту 136.8 статті 136 ПКУ визначено, що під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону № 1667 ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 та 141.9 прим. 1.4 статті 141 ПКУ).

Питання 8. Добрий день! У мене питання: яким чином визначається сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах?

Відповідь. Вітаю! Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 ПКУ. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ.

Питання 9. Доброго дня! Чи можу отримати відповідь на таке запитання: що є окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств якщо резидент дія сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою?

Відповідь. Добрий день! Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою – 18 відсотків, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 прим. 2 ПКУ.

На зустрічі з аграрним бізнесом про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Сьогодні, 19 серпня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Дядченко Юлія, ГДІ відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Глуха Тетяна.

На онлайн-зустічі розглядались актуальні питання щодо блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в ЄРПН.

Фахівці ГУ ДПС нагадали про положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та алгоритм дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. А також проінформували про механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ, виходячи з показників по області.

Бізнес активно долучився до комунікацій з податковою службою області за допомогою Комунікаційної податкової платформи.

Оперативне реагування на звернення бізнесу, змістовний і конструктивний діалог з платниками податків щодо нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання, зокрема при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування – ці заходи направлені на те, щоб процес реєстрації ПН/РК в ЄРПН був комфортним і не відволікав бізнесменів від їх діяльності. Оскільки стабільна робота бізнесу запорука ефективної роботи економіки сьогодні.

Отже, безпосереднє фахове обговорення причин зупинення ПН/РК в ЄРПН і вирішення проблемних питань налаштовує бізнес продовжувати активно працювати.

Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.

По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

За результатами фактичних перевірок зростають надходження до місцевих бюджетів

Державна податкова служба України запровадила виключно ризикоорієнтовані механізми організації та проведення фактичних перевірок.

Так, для актуального розподілу між територіальними громадами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах територіальними підрозділами податкового аудиту зосереджено контрольно-перевірочну роботу на суб’єктах господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами і при цьому декларують незначні обсяги проведених розрахункових операцій через РРО.

Як наслідок послідовної роботи кількість територіальних громад та населених пунктів, які отримують надходження сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів до відповідних бюджетів, у травні – липні 2022 року зросла з 6,9 тис. до 7,9 тисячі.

У місті Буча розпочав роботу Центр обслуговування платників

Платники податків міста Буча та регіону відтепер зможуть отримувати податкові послуги швидко та зручно. Центр обслуговування платників сьогодні відкрили очільниця Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко, Голова Київської облдержадміністрації Олексій Кулеба, його перший заступник Дмитро Назаренко та міський голова м. Буча Анатолій Федорук.

«Ми не забудемо ті втрати, яких зазнали Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка і багато інших міст. Сьогодні Буча відроджується. Повертаються люди, відновлюють своє житло, роботу, бізнес. На мою думку, коли ми відбудовуємо будинок, школу, дитячий садок, відкриваємо заклади – це є символом нашої непереможності та незламності», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Вона подякувала платникам, які, як віддані патріоти нашої країни, сумлінно сплачують податки, та запевнила, що податкова служба завжди буде підтримкою для громадян, платників податків та органів місцевого самоврядування. Для цього податківці постійно працюють над розширенням спектру актуальних на сьогодні податкових онлайн послуг.

Тетяна Кірієнко, зокрема, зазначила, що злагоджена робота податкової служби – запорука економічної стабільності. Вона подякувала Голові Київської облдержадміністрації Олексію Кулебі та міському голові міста Буча Анатолію Федоруку за допомогу у відкритті ЦОП та ефективну взаємодію з податківцями. Також очільниця ДПС відзначила важливість роботи працівників ЦОП, які фахово виконують свої обовʼязки.

У Центрі обслуговування платники зможуть отримати адміністративні, консультаційні та інформаційні послуги, кваліфікований електронний підпис, подати звітність тощо.

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко також відвідала вже працюючий Центр обслуговування платників в м. Ірпінь, де поспілкувалася з відвідувачами та працівниками ЦОП.

Комунікаційні податкові платформи – мобільно, швидко, зручно!

У час викликів та ризиків для кожного українця та держави Державна податкова служба України прагне використати всі потенційні можливості для підтримки бізнесів, громадян, а відтак і держави.

Комунікаційні податкові платформи – новий формат спілкування. Вони діють у кожному територіальному органі ДПС.

Це – майданчик для діалогу податківців та платників.

Як працюють комунікаційні податкові платформи дивіться далі у відео https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8971.html.

Яким чином іноземець (представник іноземця) подає заяву за ф. № 5ДР про зміну даних, що вносяться до облікової картки фізособи – платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п.1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення).

Іноземці та особи без громадянства для внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків додають до Заяви за ф. № 5ДР документ, що посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) і копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на внесення змін до Державного реєстру (після пред’явлення повертається) та її копії.

Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).

Іноземці та особи без громадянства подають документи до головних управлінь ДПС в областях та місті Києві, а які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, - до державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (п. 8 розд. IІІ Положення № 822).

Іноземці та особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, можуть надіслати поштою на адресу ДПС Заяву за ф. № 5ДР та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Заяві за ф. № 5ДР та довіреність на внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання іноземцем (його представником) Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу.

Фізособа – нерезидент має зареєстрований в Україні легковий автомобіль: куди надсилається ППР про сплату транспортного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 є об’єктами оподаткування.

Норми передбачені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Дії суб’єкта господарювання, якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що у разі зміни кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Норми встановлені п. 295.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки (п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – податкова декларація).

До податкової декларації (загальної, нової загальної, уточнюючої загальної та/або звітної, нової звітної, уточнюючої звітної) додається додаток, який є невід’ємною частиною.

Форма Додатка до податкової декларації передбачає заповнення колонки 9 «код регіону», в якій платники самостійно зазначають цифровий код регіону місця розташування відповідної земельної(их) ділянки(ок) - 2 знаки.

Примітка: коди регіонів України (областей): 02 – Вінницька, 03 –Волинська, 04 – Дніпропетровська, 05 – Донецька, 06 – Житомирська, 07 – Закарпатська, 08 – Запорізька, 09 – Івано-Франківська, 10 – Київська, 11 – Кіровоградська, 12 – Луганська, 13 – Львівська, 14 – Миколаївська, 15 – Одеська, 16 – Полтавська, 17 – Рівненська, 18 – Сумська, 19 – Тернопільська, 20 – Харківська, 21 – Херсонська, 22 – Хмельницька, 23 – Черкаська, 24 – Чернівецька, 25 – Чернігівська, 26 – м. Київ.

Особливості заповнення рядка 2 податкової декларації з податку на нерухомість у разі уточнення показників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897).

Рядок 2 «податковий період» заголовної частини Декларації передбачає заповнення полів:

у полі 1.1 «звітний» – зазначається рік, на який подається Декларація;

у полі 1.2 «що уточнюється» – вказується податковий період (рік), що уточнюється, у разі виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації.

Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами ст. 50 ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку із самостійним виявленням помилки в раніше поданій Декларації, що уточнюється, або у зв’язку із зміною об’єкта оподаткування.

У разі подання «Уточнюючої» Декларації заповнюється поле 1.2 рядка 2 Декларації, а поле 1.1 рядка 2 Декларації не заповнюється.

Якщо уточнюються показники раніше поданої Декларації у складі «Звітної» або «Звітної нової» Декларацій – заповнюються поле 1.1 та поле 1.2 рядка 2 Декларації.

ФОП – «загальносистемник» має можливість подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Норми встановлені п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Фізичні особи – підприємці подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» податкову декларацію про майновий стан і доходи за ідентифікатором F0100112.

З електронною формою податкової декларації платники податків можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.

Податкова знижка: обмеження права на нарахування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Норми встановлені п.п. 166.4.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 164.4 ст. 164 ПКУ(п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУК загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.

Норми встановлені п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.

Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Особа-нерезидент постачає на митній території України електронні послуги фізособам - не платникам ПДВ: що з реєстрацією платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація як платника ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника ПДВ такої особи-нерезидента.

Норми передбачені п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника ПДВ та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, абзацом другим п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, або існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 208 прим. 1.3 ПКУ, а також якщо під час подання заяви не дотримано порядок, встановлений п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ ДПС України протягом трьох робочих днів після надходження заяви повинна зареєструвати особу – нерезидента платником ПДВ та в той самий термін надіслати такій особі – нерезиденту через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про реєстрацію як платника ПДВ, інформацію про:

а) реєстрацію платником ПДВ;

б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, що становить 9-значний податковий номер;

в) звітний (податковий) період, граничні строки подання спрощеної податкової звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.

Особа-нерезидент, зазначена у п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до ДПС заяви про реєстрацію як платника ПДВ, у разі добровільної реєстрації.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

● перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

● перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

● перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

● перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

● перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Єдиний внесок: надходження від платників Дніпропетровщини мають позитивну динаміку

У січні – липні 2022 року від платників Дніпропетровської області надійшло понад 14,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Сума надходжень збільшилась порівняно з минулорічними показниками на понад 2,9 млрд грн, або на 25,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що «мінімальний страховий внесок» - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

За викиди двоокису вуглецю держбюджет отримав від платників Дніпропетровщини понад 216,7 млн грн екоподатку

Платники Дніпропетровщини у січні – липні 2022 року за викиди двоокису вуглецю спрямували до держбюджету понад 216,7 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 108,8 млн грн або на 100,8 відсотків.

Нагадуємо, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України.

Взаємодія податкової служби Дніпропетровщини з бізнесом

Сьогодні, 18 серпня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч фахівців ГУ ДПС з представниками Європейської Бізнес Асоціації (далі – Асоціація).

Зустріч організовано з урахуванням звернення від Асоціації, що надійшло на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС.

У заході прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Твердохлєб Марина; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак; керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; члени регіональної Координаційної ради Асоціації; координатори податкових комітетів Асоціації; а також виконавча команда Дніпровського офісу Асоціації та керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.

В. о. начальника ГУ ДПС Твердохлєб Марина відкрила захід, привітала всіх учасників та подякувала за підтримку твердої позиції щодо подальшого розвитку партнерських відносин між представниками бізнесу і податкової служби.

Твердохлєб Марина ознайомила присутніх з надходженнями січня – липня 2022 року до зведеного бюджету, які забезпечили платники Дніпропетровщини. Вона також окремо зупинилась на позитивній динаміці надходжень податків до бюджетів у липні поточного року.

В. о. начальника ГУ ДПС висловила подяку платникам, які сьогодні не залишились осторонь, проявляють свій патріотизм, утримують робочі місця, наповнюють бюджети і наближають нашу Перемогу.

«Податкова служба Дніпропетровщини активно підтримує діалог з бізнесом. І сьогодні приємно відмітити плідну співпрацю з Офісом Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі. Зустрічі з представниками Асоціації відбуваються не перший рік і стали вже традиційними. При цьому, взаємовідносини між податківцями і платниками постійно розвиваються. Ми завжди готові до відкритого діалогу з платниками і схвально, що отримуємо від Вас позитивний зворотній зв’язок. Отже, Комунікаційну податкову платформу запроваджено задля ще більш ефективної взаємодії між нашою службою і бізнесом», – зазначила в. о. начальника ГУ ДПС.

Присяжнюк Катерина подякувала керівництву ГУ ДПС за співпрацю та окреслила напрямки подальшої роботи Асоціації з податковою службою Дніпропетровщини у 2022 році. Вона висловила впевненість, що запровадження Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС забезпечить оперативний зворотній зв’язок у вирішенні нагальних питань бізнесу.

Зрозумілі правила оподаткування надають можливість бізнесу працювати у прозорому полі. І сьогодні, як ніколи, взаємодія податкової служби і бізнес-спільноти, є надзвичайно важливою для забезпечення успіху у цьому напрямку. Відкритий діалог допомагає визначити проблемні питання роботи бізнесу і напрацювати системні рішення для комфортного ведення суб’єктами господарювання своєї діяльності.

Учасники зустрічі подякували організаторам за конструктивне спілкування і висловили сподівання, що діалог буде продовжено.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки

За січень – липень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,5% від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 13,1%;

«Переробна промисловість» – 13,1%;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10,5%.

Найбільше зростання сплати за 7 місяців 2022 року відносно 7 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 1,9 раза, або на 33,8 млрд грн;

«Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» – у 1,4 раза, або на 17,3 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – на 14,8%, або на 14,2 млрд гривень.

Зменшення сплати за 7 місяців 2022 року відносно 7 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Переробна промисловість» – зменшення на 21,5%, або на 23,8 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – на 16,0%, або на 7,4 млрд грн;

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – на 21,1%, або на 7 млрд гривень.

Щодо дати, на яку виникають податкові зобов’язання з акцизного податку, у разі постачання виробниками електричної енергії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників акцизного податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з 01 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Згідно з п. 38 прим.1 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 березня 2022 року по останній податковий період в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).

Фізособі не надсилалися (не вручалися) ППР: за який період нараховується податкове зобов’язання з плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України далі – ПКУ).

Пунктом 36. 1 ст. 36 ПКУ встановлено, що податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

Чи може ФОП – «спрощенець» здійснювати продаж цінних паперів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зі змінами та доповненнями фінансові активи – кошти, фінансові інструменти, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; а фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Статтею 318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що суб’єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.

Зокрема, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).

Таким чином, ФОП, яка здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, не може бути платником єдиного податку.

Якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від здійснення таких операцій оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Фізособа – «незалежник» має право включити документально підтверджені витрати до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів, отриманих фізособою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для ФО, які здійснюють незалежну діяльність.

Для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися узагальнюючими податковими консультаціями, затвердженими наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185, наказами Міндоходів від 30.12.2013 № 884 та від 30.12.2013 № 885.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної діяльності та підтверджені документально.

Таким чином, фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (приватний нотаріус, адвокат), має право включити cуми документально підтверджених витрат до складу витрат того звітного року, в якому вони були сплачені.

Як оподатковується ПДФО вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику ПФДО за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями.

Норми встановлені п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Випадки, в яких платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування п.п. 39.2.2.12 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ щодо такої операції, не застосовуються.

Обов’язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).

Податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок № 557).

Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України №№ 851 та 2155.

Відповідно до ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

► кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

► кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.

Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.

Отже, у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

Про відповідальність, яка передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми такого акцизного податку (п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).

При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.

Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.

Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

● суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);

● суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.

Також, п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

До уваги сільськогосподарських товаровиробників, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

За повідомленням Державної податкової служби України, з 01 січня 2017 року до 01 січня 2022 року платники ПДВ – сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс), подавали у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) додаток 8 (ДС8) (колишній додаток 9 (ДС9)), у якому зазначався обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16 прим. 1.3 статті 16 прим. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІУ «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Зважаючи на те, що дія норм пункту 51 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу закінчилася 31.12.2021, то платники ПДВ – сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за операціями з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції, здійсненими з 01.01.2022, складають податкові накладні у загальному порядку (без зазначення у другій частині порядкового номера коду «2») та, починаючи з податкової декларації за січень 2022 року, не подають у складі декларації додаток 8 (ДС8).

Таким чином, останній звітний (податковий) період для подання додатка 8 (ДС8) у складі декларації – грудень 2021 року, виключення становлять випадки у разі подання додатка 8 (ДС8) за попередні звітні періоди, що передують січню 2022 року.

Оновлено декларацію екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.08.2022 за № 880/38216) затверджено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація).

Вищезазначені зміни внесено з метою приведення Декларації у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914)

Зокрема, змінами забезпечено можливість відображення платниками екологічного податку у формі декларації інформації щодо місцезнаходження об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, що використовуються такими платниками, з використанням Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, який передбачає зазначення 19 символів.

У самій формі Декларації:

► у «шапці» Декларації у частині щодо уточнюючої декларації додано позицію «реєстраційний номер у контролюючому органі, що уточнюється»;

► у рядку 2 позицію «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ8» замінено на «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці 8»;

► примітку 6 викладено в такій редакції: «Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.»;

► примітку 8 викладено в такій редакції: «Зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація).»;

Також відповідні зміни внесено до додатків до Декларації.

Наказ № 206 набрав чинності 16.08.2022 – з дня його офіційного опублікування. Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.08.2022 № 63.

За результатами декларування доходів з початку 2022 року подано 27 705 податкових декларацій про майновий стан і доходи

Станом на 01.08.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 27 705 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 4 143,3 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 141,5 млн грн, з яких платниками вже сплачено 120,6 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 29,1 млн гривень, з яких до бюджету надійшло 26,0 млн гривень.

З поданих декларацій:

► 3661 громадянин задекларував податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 13,5 млн грн (минулого року: 6051 декларація на суму податку до повернення 16,9 млн грн);

► 2083 громадянина задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 684,9 млн грн (минулого року: 2872 декларації із загальною сумою отриманого доходу 877,0 млн гривень);

► 1 811 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 491,8 млн грн. (минулого року: 1882 декларації із загальною сумою отриманого доходу 502,6 млн грмвень);

► 279 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 102,6 млн грн. (минулого року: 278 декларацій із сумою отриманого доходу 181,9 млн гривень);

► 16857 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2201,1 млн грн. (минулого року: 24734 декларації із загальною сумою отриманого доходу 2103,4 млн гривень).

Дохід понад 1,0 млн грн. задекларували 357 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4551,4 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 67,1 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 14,8 млн гривень.

Щодо переходу торговців на безготівкові платежі

Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 установив, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, у такі строки:

1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пункті 4);

4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

У зв’язку із прийняттям зазначеної вище постанови, постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» втрачає чинність з 01.01.2023.

Наближається строк подання звітності про контрольовані операції – час готуватись!

Звертаємо увагу платників податків, що відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) 30.09.2022 спливає строк подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 (зі змінами).

Незважаючи на те, що платники податків, які можуть підтвердити відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо подання звітності, в період дії воєнного стану відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції зберігається.

Слід зазначити, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим порядком.

Наголошуємо, що результати аналізу звітів про контрольовані операції використовуються під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Разом з тим, у разі встановлення невідповідності цін та/або показників рентабельності ринковому рівню платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючого розрахунку до 1 жовтня 2022 року без застосування штрафних санкцій відповідно до положень п. 50.1 ст. 50 Кодексу.

Тетяна Кірієнко та Анжела Макдональд визначили напрями співпраці податківців України та Сполученого Королівства

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та заступник Голови та Другий постійний секретар Податкової та митної служби Її Величності Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Анжела Макдональд обговорили реалізацію спільних проєктів у податковій сфері.

«Ми вдячні Уряду та громадянам Сполученого Королівства за підтримку України у цей непростий час. Розуміємо, що на сьогодні нагальною є потреба у швидких та продуктивних рішеннях, які допоможуть нашій державі перемогти та стимулювати економіку. Тому податкова служба активно продовжує впровадження податкових змін, що сприятимуть покращенню процесів адміністрування податків», – наголосила Тетяна Кірієнко.

За її словами, ДПС здійснює постійний аналіз своєї діяльності для виявлення тих сегментів, які потребують удосконалення. Саме у цих питаннях консультаційна підтримка міжнародних партнерів допомагає знайти оптимальні системні рішення.

У свою чергу представники Податкової та митної служби Її Величності заявили про готовність до співпраці у податковій сфері, що допоможе українській стороні впровадити кращі світові практики та відповідати критеріям членства в Організації економічного співробітництва і розвитку та Європейському Союзі. Також Анжела Макдональд відзначила зручність та доступність порталу ДІЯ, на якому зібрано податкові послуги для платників.

Під час зустрічі було досягнуто домовленості щодо проведення тематичних зустрічей за узгодженими напрямами між фахівцями обох служб.

Стартувало загальнонаціональне опитування платників щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 15.08.2022 до 27.08.2022 ДПС України проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Запрошуємо платників податків прийняти участь в опитуванні!

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Ваші відповіді допоможуть ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС. Опитування проводиться за посиланням

https://tax.gov.ua/anketa/?3334988812 , або за допомогою QR-коду.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Дякуємо за участь!

Створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС

У Державній податковій службі України створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків. Її учасники визначатимуть ймовірність вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ДПС, їх причини, умови та наслідки.

Також робочої групою аналізуватиметься ефективність наявних заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків.

Ознайомитися зі складом робочої групи з оцінювання корупційних ризиків можна за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/77549.html.

Задекларована праця має переваги як для роботодавця, так і для працівника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що роботодавці, укладаючи трудові договори з працівниками, отримують безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи фізичної особи – підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.

Кадровий потенціал – найцінніший капітал бізнесу.

Офіційно оформлені працівники мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні.

Якщо роботодавцем забезпечуються гідні умови праці, це запобігає витратам та збиткам через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників.

Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – всі ці умови сприяють залученню до роботи досвідчених фахівців.

Крім того, прозора та відкрита діяльність з дотриманням вимог законодавства, допомагає вийти таким суб’єктам господарювання на нові ринки. Соціальна відповідальність сумлінного бізнесу – запорука високої репутації такого представника підприємництва.

Також, бізнес, працюючи в правовому полі, має більше можливостей отримати кредити для розширення справи, знайти українських та іноземних партнерів. Створюючи нові робочі місця, роботодавці мають можливість отримати державну підтримку.

Задекларована праця підтримує економіку країни, гарантує надходження податків і зборів до бюджетів, надає соціальні гарантії працівникам, зокрема, регулярну виплату заробітної плати на рівні не нижче мінімальної, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, про можливість захистити свої трудові права.

Отже, задекларована праця має переваги як працівника, так і самого роботодавця.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у період воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

За розміщення обладнання та приладів, що містять ртуть, сплачується екоподаток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 246.1.1. п. 246.1 ст. 246 Податкового кодексу України передбачено ставку екологічного податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, зокрема обладнання та приладів, що містять ртуть.

Перелік відходів, що містять ртуть, визначено в класифікаторі відходів ДК 005-96 із змінами та доповненнями, затвердженому наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89.

Для отримання висновку щодо об’єкту оподаткування з метою сплати екологічного податку за обладнання та прилади, що містять ртуть, слід звернутись до органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі зміни узагальненої інформації про однотипні транспортні засоби правильно заповнюємо розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час подання повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації, зокрема, про об’єкти рухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» («Автотранспорт») та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. № 20-ОПП) (далі – Пам’ятка).

Згідно з п. 8.5 розд. VIIІ Порядку № 1588 у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

У разі зміни відомостей про однотипні об’єкти оподаткування (тип «автомобільні транспортні засоби») внесення змін до інформації, що була подана як узагальнена, здійснюється з дотриманням п. 8.5 розд. VIIІ Порядку № 1588 та п. 2 Пам’ятки. Розділ 3 Повідомлення № 20-ОПП заповнюється за такими правилами:

1. У разі зміни кількості транспортних засобів у зв’язку з їх продажом/придбанням:

● у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається фактична кількість однотипних транспортних засобів на момент подання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

2. У разі зміни місцезнаходження, стану, виду права власності:

● у рядку з узагальненою інформацією, яка підлягає поділу у зв’язку зі змінами, що відбулись відносно деяких об’єктів оподаткування, інформація щодо яких включена до узагальненої, в графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

По об’єктах оподаткування, по яких відбулись зміни, інформація надається окремими рядками у кількості, необхідній для відображення об’єктів, що групуються за однаковими станом, видом права власності, місцезнаходженням. У графі 2 цих рядків проставляється значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Ідентифікатор цих об’єктів оподаткування змінюється.

3. Якщо відбулись зміни по всіх об’єктах оподаткування, включених до узагальненої інформації, у тому числі через зміну призначення об’єкта оподаткування, то у рядку із узагальненою інформацією в графі 2 проставляється значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», інформація щодо об’єктів відносно яких відбулись зміни подається за правилами згідно з п. 2 Пам’ятки.

Умови, за яких дозволяється виробництво біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво спирту етилового денатурованого

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що тимчасово, на період запровадження воєнного, надзвичайного стану в Україні, суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, дозволяється виробництво спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового неденатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, дозволяється виробництво біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового денатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового денатурованого при дотриманні ними таких умов:

► відпуск спирту етилового неденатурованого для виробництва спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється із застосуванням зареєстрованих витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на місцях відпуску спирту етилового неденатурованого, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі обсягу виробленого спирту етилового;

► денатурація спирту етилового неденатурованого здійснюється у присутності представника контролюючого органу на акцизному складі з оформленням акта денатурації довільної форми, у якому зазначається обсяг спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С, який був використаний для виробництва спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації;

► відпуск спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється із застосуванням зареєстрованих масових витратомірів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

► денатурація спирту етилового неденатурованого здійснюється у приміщеннях, відокремлених від приміщень, в яких здійснюється виробництво спирту етилового неденатурованого, а зберігання спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється у ємностях, розташованих у приміщеннях, відокремлених від приміщень зберігання спирту етилового неденатурованого, або у ємностях транспортних засобів, які призначені для транспортування виключно спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу. Додаткова реєстрація таких місць зберігання спирту в Єдиному реєстрі місць зберігання спирту не здійснюється;

► у разі відсутності ліцензії на виробництво біоетанолу суб’єкти господарювання, які мають намір виробляти біоетанол, надсилають податковому органу повідомлення у довільній формі щодо наявності встановленого у нього обладнання по зневодненню спирту.

Норми визначені ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями.

«Спрощенець» четвертої групи, який перейшов на третю групу зі ставкою 2% доходу, подає уточнюючу декларацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року визначений перелік податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи.

За результатами камеральної перевірки поданої суб’єктом господарювання податкової звітності, контролюючий орган ДПС надає або підтверджує статус платника єдиного податку четвертої групи на відповідний податковий (звітний) рік.

З урахуванням змін, внесених до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, знято обмеження на проведення камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ:

► з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;

► з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Якщо суб’єкт господарювання скористається правом переходу на третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу шляхом подання до контролюючого органу заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний подати уточнюючу (-і) декларацію(-ії) платника єдиного податку четвертої групи та зменшити до нуля податкові зобов’язання по єдиному податку четвертої групи, які були задекларовані до сплати у раніше поданій(-их) податковій(-их) декларації(-ях) платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

До уваги юросіб – платників податку на нерухомість!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у додатках 1 та 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація) зазначається порядковий номер Розрахунку (арабськими цифрами), починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання.

Загальна кількість розрахунків (додатків) дорівнює значенню рядка 7 Декларації та залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

Особливості заповнення ФОПом – «загальносистемником» звітності у разі застосування такою особою платіжного терміналу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми передбачені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 ФОП на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

Операції, які прирівнюються до продажу інвестиційного активу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з:

► обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

► зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);

► повернення платнику ПДФО коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника ПДФО з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Норми визначені п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

Платникам податку на прибуток підприємств про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:

11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);

11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;

11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;

11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;

11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;

11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;

11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;

11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:

11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);

11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;

11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;

11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;

11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;

11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;

11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;

11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

Про строки подання звітності з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Норми передбачені п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПКУ).

Особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 208 прим. 1.8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Базовим звітним (податковим) періодом для особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, є квартал (п. 208 прим. 1.4 ст. 208 прим. 1 ПКУ).

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Майже 371 млн єдиного податку надійшло до місцевих бюджетів від юросіб Дніпропетровської області

Протягом січня – липня 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб майже 372 млн грн єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 103 млн грн, або на 38,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку третьої групи за ставкою 3 та 5 відсотків, які приймуть рішення про перехід на ставку 2 відсотки доходу, зобов’язані подати до контролюючого органу заяву про зміну ставки. Адже до заяви включаються відомості, зокрема, про зміну ставки платника єдиного податку.

При цьому, у заяві про зміну ставки суб’єкти господарювання:

► не заповнюють розділ 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування»;

► зазначають у розділі 5.2 «Зміна ставки та групи» у полі «зі ставки» діючу ставку у розмірі 3 або 5 відсотків, а у полі «на ставку» – обрану ставка у розмірі 2 відсотки доходу.

Рентна плата: платники Дніпропетровщини протягом 2022 року спрямували до держбюджету майже 5 млрд гривень

З початку 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровської області поповнено загальний фонд держбюджету на суму майже 5 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року сума рентних платежів збільшилась на понад 2,6 млрд грн, або на 117,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Сумлінна сплата податків надзвичайно важлива для держави під час дії воєнного стану.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, аналізуючи надходження рентної плати, звернула увагу на позитивну динаміку надходжень порівняно з минулим роком.

Платники Дніпропетровщини демонструють добросовісність та сумлінне ставлення до сплати податків і зборів. Ми вдячні представникам бізнес-спільноти за результативну діяльність та високий рівень податкової культури при виконанні податкових зобов’язань. Від цього сьогодні залежить своєчасність соціальних виплат, а також підтримка боєздатності Збройних Сил України.

Марина Твердохлєб нагадала, що відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2139-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» (далі – Закон № 2139) змінено порядок оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування газу природного.

Законом № 2139 запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

У рамках «податкової амністії» громадяни задекларували активів на 4,3 млрд гривень

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 4,3 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 257,1 млн гривень.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки.

Особливості оподаткування ФОП – платників єдиного податку розглянуто під час проведення пресконференції

Сьогодні, 16 серпня 2022 року начальником управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осиповою Манушак в інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» проведено пресконференцію на тему «Воєнний стан: особливості оподаткування ФОПів – платників єдиного податку».

Воєнний стан в Україні вніс свої корективи у діяльність бізнесу, у тому числі і малого. Держава не залишила без підтримки суб’єктів господарювання і запровадила низку преференцій стосовно оподаткування діяльності платників податків під час дії воєнного стану в Україні.

Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон № 2120), який набрав чинності 17 березня поточного року, підрозділ 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим пунктом 9. Цим пунктом встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовуються з урахуванням певних особливостей.

Законом № 2120 для платників єдиного податку введені нові правила оподаткування шляхом запровадження ставки єдиного податку 2 % доходу. Слід зазначити, що обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування за ставкою 2 % доходу для платників є добровільним і групи та ставки єдиного податку, визначені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ у розмірі 3 % або 5 % доходу, залишаються діючими на період запровадження особливостей оподаткування спрощеної системи оподаткування.

Протягом квітня – липня поточного року набрали чинності також ще декілька законів України, якими удосконалено норми законодавства щодо оподаткування діяльності платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу.

Акцентую увагу, що завдяки таким комфортним умовам для роботи бізнесу, на Дніпропетровщині кількість новостворених фізичних осіб – підприємців за місяці війни зросла протягом березня – липня 2022 року до 5 145 осіб і має подальшу позитивну динаміку. Отже бізнес працює і сплачує податки.

Враховуючи, що відповідно до положень статті 10 ПКУ єдиний податок належить до місцевих податків, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу здійснюється на відповідні рахунки місцевих бюджетів. Це забезпечує додаткові надходження до місцевих «кошиків».

Розглянемо умови обрання та перебування ФОПів на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування за ставкою 2 % доходу. Наразі вони сьогодні є найбільш актуальними для малого бізнесу.

Платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу можуть бути і ФОПи. До таких осіб не застосовуються обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з особливостями, встановленими пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, ФОП подає до контролюючого органу заяву. При цьому, до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

У разі подання заяви, починаючи з 01 квітня 2022 року, суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування з наступного робочого дня після подання заяви.

Зареєстровані в установленому законом порядку ФОПи, тобто новостворені, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 % доходу, визначеного відповідно до статті 292 ПКУ.

Суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 % доходу через «Електронний кабінет».

У разі неможливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, платник може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 ПКУ, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання – юридичні особи та ФОПи, які здійснюють, зокрема:

► обмін іноземної валюти;

► виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

► видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм статті 75 ПКУ не є предметом камеральної перевірки.

При цьому, підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Наявність податкового боргу не є підставою для відмови від реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу. Адже відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

ФОП – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

При цьому, під призупиненням реєстрації платником ПДВ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V «Податок на додану вартість» та підрозділом 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX ПКУ, у тому числі щодо формування податкового кредиту, на період використання особливостей оподаткування.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Для осіб, реєстрація яких платником ПДВ є призупиненою, обрахунок показників, визначених статтею 200 прим. 1 «Електронне адміністрування податку на додану вартість» ПКУ, призупиняється на період використання особливостей оподаткування.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 9.7 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ ФОПи – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, а саме: у разі визначення єдиного внеску та якщо такі платники зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку.

Нагадуємо, що для місячного податкового періоду термін подання декларації – протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.

ФОП – платник єдиного податку також має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому прийнято таке рішення.

Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою ПКУ.

Звертаємо увагу, що 06 травня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 квітня 2022 року № 124, яким затверджена форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (Декларація) для звітування платників єдиного податку зі ставкою 2 % доходу .

Декларація складається з 3-х розділів, до неї додаються Додаток 1 та Додаток 2, а також Доповнення, яке заповнюється і додається відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПКУ.

Декларація за вибором платника надається, як на паперових носіях, так і в електронному вигляді, зокрема засобами сервісу ДПС України «Електронний кабінет». Електронна форма Декларації для ФОПів – F0103203.

Крім того, ДПС України та Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) продовжують спільні проєкти у напрямі цифровізації сплати податків.

Так, ФОПи – «спрощенці» третьої групи із застосуванням спеціальної ставки 2 % доходу можуть подати Декларацію та сплатити єдиний податок у застосунку «Дія».

Проєкт реалізовано Мінцифрою спільно з ДПС за підтримки програми, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва і реалізується Фондом Східна Європа.

Подача Декларації та оплата проводяться швидко, зручно у декілька кліків.

Осипова Манушак звернула увагу учасників пресконференції, що у разі виникнення у бізнесу або громадськості питань стосовно застосовування податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, у них є можливість звернутись на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою [email protected]. Ця платформа створена задля якісної та оперативної комунікації податкової служби області з бізнес-спільнотою і громадськістю та забезпечення ефективного зворотнього зв’язку.

З початку року фізичні особи сплатили понад 9,2 млн грн транспортного податку

Станом на 09.08.2022 року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів понад 9,2 млн грн транспортного податку.

Цього року до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, включено 135 моделей.

Нагадаємо, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Перелік легкових автомобілів Мінекономіки розміщує на своєму офіційному вебсайті (www.me.gov.ua) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський

та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама