Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-08-16 11:58 70 Подобається

Термін зберігання архіву файлів електронної звітності по ЄВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Норми встановлені ст. 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами.

Разом з тим, статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

До якої дати юрособа сплачує земельний податок у разі відчуження протягом року власної земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Норми встановлені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Пунктом 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями встановлено, що офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття або припинення відповідного права є державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952).

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац третій п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Оскільки п. 286.5 ст. 286 ПКУ встановлює щомісячний обов’язок виконання податкових зобов’язань з плати за землю за перебування ділянки або частки (паю) у власності та містить уточнення, відповідно до якого податкові зобов’язання з плати за землю виконуються «новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності», то при встановленні дати припинення податкових зобов’язань з плати за землю юридична особа має керуватися нормами п. 287.1 ст. 287 ПКУ в частині внесення плати за землю за фактичний період перебування у неї земельної ділянки у власності у поточному році.

Таким чином, у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952.

Юрособа, яка протягом місяця придбала і продала легкове авто, декларацію з транспортного податку не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми передбачені п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 ПКУ.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

Сільськогосподарський товаровиробник отримав відсотки за депозитом, поворотну/безповоротну допомогу: що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені абзацами першим і четвертим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).

Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Особливості визначення податку на нерухомість суб’єктом господарювання, у якого основна діяльність класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 09:2010

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Згідно з нормою ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Основним документом, що підтверджує факт передачі майна в оренду і початок строку оренди, є Акт приймання-передачі майна в оренду (ст. 795 ЦКУ).

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб відповідна операція вважалася орендною операцією для підтвердження операції з надання в оренду будівлі.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.

На розрахунковий рахунок ФОП отримана сума кредиту: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Норми встановлені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ.

Пунктом 177.1 ст. 177 ПКУ передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Законодавством не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ встановлено, що платник ПДФО подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника ПДФО про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників ПДФО заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої пільги.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такому платнику необхідно надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо показників, які враховуються у фінансовій звітності, що подається разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року, платником податку на прибуток, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022 повідомляє наступне.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Норми встановлені п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (абзац шостий п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи положення п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.

Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Враховуючи наведене, платник податку, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022, разом з Декларацією за звітний період півріччя 2022 року подає фінансову звітність, яка складається наростаючим підсумком за звітний період півріччя 2022 року, починаючи з 01.01.2022 по 30.06.2022.

При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки (з 01.05.2022 до 01.06.2022) не враховуються в Декларації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Водночас варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Визначення заборгованості безнадійною

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

● пов’язаних з таким кредитором;

● які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

● які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Чи відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені на підставі тимчасових митних декларацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними і розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Норми передбачені 198.6 ст. 198 ПКУ.

Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник ПДВ має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Рентна плата за спецводокористування: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 43 млн гривень

Протягом семи місяців 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнились рентною платою за спеціальне використання води на суму майже 43 млн гривень. Порівняно з січнем – липнем 2021 року надходження виросли на понад 1,3 млн гривень.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

З вироблених товарів до держбюджету платниками Дніпропетровської області спрямовано понад 55 млн грн акцизного податку

З початку 2022 року платники Дніпропетровщини направили до загального фонду державного бюджету понад 55,1 млн грн акцизного податку з вироблених товарів. Сума надходжень виросла майже на 24,7 млн грн, або майже на 81 відсоток у порівнянні з минулорічними показниками.

Звертаємо увагу, що виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати декларації акцизного податку з дати отримання ліцензії на виробництво електричної енергії.

Опитування щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС

Державна податкова служба України з 15 серпня 2022 року до 27 серпня 2022 року проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Просимо відповісти на запропоновані питання для надання оцінки корупційним ризикам в органах ДПС та подальшого їх усунення.

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС та стати кращими. Опитування можна пройти за посиланням: https://tax.gov.ua/anketa/?3334988812.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Заздалегідь вдячні за надану допомогу!

Апеляційний суд визнав правомірним донарахування 2,8 млн грн при виплаті пасивних доходів нерезиденту

Третій апеляційний адміністративний суд у справі про безпідставне застосування зменшеної ставки оподаткування при виплаті пасивних доходів нерезиденту прийняв рішення на користь контролюючого органу та визнав правомірним донарахування податку у сумі 2,8 млн гривень.

Спірне податкове повідомлення-рішення сформоване в результаті проведеної документальної планової перевірки, в межах якої виявлено порушення податкового законодавства, зокрема, при застосуванні норм міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Податковий агент має право самостійно застосувати, зокрема, зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому застосування вказаних норм можливе лише за умови дотримання вимог визначених нормами міжнародного договору.

Судом зроблено висновок про встановлення порушення вимоги Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи із змінами, внесеними до неї Протоколом від 11.12.2015, ратифікованим Верховною Радою України 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019, та вимог пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Як наслідок – підприємство неправомірно скористалося пільгою при оподаткуванні пасивних доходів нерезидента та занизило податок на доходи нерезидента на 2,8 млн грн, оскільки застосована ставка податку 5 %, замість необхідної 10 %. Враховуючи обставини справи, платнику донараховано разом зі штрафними санкціями 2,8 млн гривень. Донарахована сума 13.07.2022 сплачена до державного бюджету у повному обсязі.

Такі дії платника податку свідчать про свідомість та добропорядність, що у воєнний час є вкрай важливим та необхідним для забезпечення економічної стабільності держави.

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Платники податків сплатили до місцевих бюджетів 207,3 млрд гривень

Платниками податків за січень-липень 2022 року до місцевих бюджетів сплачено 207,3 млрд грн податків і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за органами Державної податкової служби України. Це на 12,7 відс., або на 23,4 млрд грн більше надходжень відповідного періоду минулого року. За січень-липень минулого року було сплачено 183,9 млрд гривень.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі надходжень місцевих бюджетів займає податок та збір на доходи фізичних осіб – 67,3 відс. від загальної суми по країні. За 7 місяців цього року його надійшло 139,5 млрд грн, що на 24,4 млрд грн більше минулого року (121,3 відсотка).

Частка єдиного податку в надходженнях місцевих бюджетів – 13,1 відс. Цього податку надійшло 27,1 млрд грн, що на 2,1 млрд грн більше минулорічних надходжень (108,3 відсотка).

Наступним за вагомістю є податок на майно – 9,7 відс., сплачено 20,1 млрд грн, що на 17,8 млрд грн менше минулорічного рівня (53 відсотка).

Податку на прибуток підприємств надійшло 8,3 млрд грн, що на 0,7 млрд грн більше відповідного періоду минулого року (108,6 відсотка).

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 652 запити на отримання публічної інформації

У січні – липні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 652 запити на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 86 запитів надійшло поштою, 542 – електронною поштою, 24 – в іншій формі (телефон, скринька ДПС).

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 403 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшло 219 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 28.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 396, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 138, надіслано за належністю – 118.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

Інша юрособа, ФОП або фізособа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені частиною 4 ст. 8 Закону № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина 2 ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина 7 ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною 8 ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

► ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

► засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

► юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

► правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Особливості заповнення звітності фізособою – «незалежником», якщо результатом діяльності є збиток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 у графі 11 Типової форми зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних, зокрема, з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 11 Типової форми прокреслюється.

Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізособи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Норми встановлені п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ передбачено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Який порядок розрахунку податкової знижки, якщо платником ПДФО придбано акції, емітентом яких є юрособа зі статусом резидента Дія Сіті?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Норми передбачені п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО (заробітна плата та дивіденди), то сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку визначається у порядку, встановленому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (у співвідношенні отриманих доходів та утриманого ПДФО).

Підпунктом 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Платникам ПДВ про подання письмових пояснень/скарг на рішення комісії у разі зупиненні реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

► Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

► Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 штук.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

Який алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із ст. 42 прим. 1 ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

«Єдинники» Дніпропетровщини з початку року поповнили місцеві скарбниці майже на 2,2 млрд гривень

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників єдиного податку майже 2,2 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком ця сума збільшилась майже на 225 млн грн, або на 11,4 відсотки. Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадав, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Валерій Леонов висловив вдячність всім, хто сплачує податки, збори та платежі і своєчасно виконує свої податкові зобов’язання. Сьогодні за рахунок сумлінної сплати податків і зборів економіка нашої країни отримує значну підтримку, якою забезпечується її фінансова стабільність.

Акцизний податок: за ввезені товари до держбюджету значно виросли надходження від платників Дніпропетровcької області

У січні – липні 2022 року до державного бюджету платниками Дніпропетровщини за ввезені товари спрямовано майже 38,7 млн грн акцизного податку. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились майже на 21,3 млн грн, або на 122,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що 22.07.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2022 за № 763/38099.

Платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених вищезазначеним наказом за звітний період – серпень 2022 року не пізніше 20 вересня 2022 року.

Про презентацію Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart)

Сьогодні відбулася презентація проєкту змін до Податкового кодексу України у частині запровадження норм Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS).

CRS був розроблений організацією економічного співробітництва і розвитку (OECD – Organisation for Economic Co-Operation and Development). Він передбачає щорічний автоматичний обмін податковою інформацією між державами – учасницями Багатосторонньої конвенції про співробітництво між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією по стандарту CRS.

Обмін податковою інформацією відносно рахунків юридичних і фізичних осіб буде проводитись автоматично, щорічно і за принципом резидентства (на відміну від закону FATCA, де використовується принцип громадянства).

Суть обміну полягає в тому, що банки збирають інформацію про фінансову діяльність по корпоративним рахункам компаній, індивідуальним рахункам фізичних осіб, приватних фондів і трастів, після чого передають її податковим органам своєї країни, котрі направляють цю інформацію в країну податкового резидентства власника такого рахунка.

Зустріч відбулася за участю представників Міністерства фінансів України, ДПС, Комітету з питань податкової та митної політики ВРУ, Міжнародної програми з управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) та представників бізнесу, банків і небанківських фінансових установ.

Додаткові матеріали

Презентація законопроєкту щодо імплементації Common Reporting Standard (Завантажити)

Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Завантажити)

Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Завантажити)

Великими міжнародними корпораціями задекларовано в Україні 76 млн дол. США «податку на Google»

9 серпня 2022 року завершився термін подання декларацій з «податку на Google» компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України.

Загальна задекларована сума «податку на Google» за другий квартал становить 76 млн доларів.

Всього зареєстровано 75 таких компаній, з яких 53 зобов’язані були подати декларації з ПДВ за другий квартал.

Найбільші суми задекларували: play.google.com, apple.com, facebook.com, instagram.com, google.com, valvesoftware.com, amazon.com, etsy.com.

Завдяки «податку на Google» державний бюджет отримає близько 76 млн дол. за перший період його сплати!

До уваги фінансових агентів!

ДПС повідомляє про те, що відкритий ключ ДПС для подачі звітності FATCA оновлено.

Які показники діяльності (за період перебування на загальній системі оподаткування чи за півріччя 2022 року наростаючим підсумком) враховуються у фінансовій звітності, яка подається разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств...

Які показники діяльності (за період перебування на загальній системі оподаткування чи за півріччя 2022 року наростаючим підсумком) враховуються у фінансовій звітності, яка подається разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за півріччя 2022 року, платником податку на прибуток, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс. та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022?

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (абзац шостий п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи положення п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною першою ст. 13 Закону № 996 встановлено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців.

Поряд з цим, п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (зі змінами та доповненнями) визначено, що платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Враховуючи наведене, платник податку, який з 01.05.2022 перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс. та відновив сплату податку на прибуток підприємств з 01.06.2022, разом з Декларацією за звітний період півріччя 2022 року подає фінансову звітність, яка складається наростаючим підсумком за звітний період півріччя 2022 року, починаючи з 01.01.2022 по 30.06.2022.

При цьому результати діяльності за період його перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. (з 01.05.2022 до 01.06.2022) не враховуються в Декларації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Водночас варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Комунікаційна податкова платформа в дії

Державна податкова служба України (далі – ДПС України) приділяє важливу увагу взаємодії з бізнес-спільнотою та громадськістю.

Так, сьогодні, 12 серпня 2022 року, в рамках комунікаційної податкової платформи, проведено зустріч з представниками бізнес-спільноти (онлайн).

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в заході прийняли участь: заступник начальника Леонов Валерій, начальник відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Васецька Ольга та представники Нікопольського благодійного фонду «Нове життя».

Під час заходу учасникам роз’яснили норми податкового законодавства щодо подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбутковими організаціями та розповіли про роботу комунікаційної податкової платформи.

«Податкова служба завжди приділяє особливу увагу взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою. З цією метою і запроваджена Комунікаційна податкова платформа. Адже дана платформа надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями» – зазначив Валерій Леонов.

Комунікаційні платформи – ефективний діалог платників податків та податківців

Комунікаційні податкові платформи, які діють у головних управліннях ДПС та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків, демонструють ефективність такого формату спілкування бізнес-асоціацій та податківців.

Податкова служба здійснює всі необхідні заходи для швидкого розгляду та вирішення проблемних питань, які виникають у роботі бізнесу.

Кожне звернення, яке надходить на адресу платформ, максимально швидко опрацьовується та дається зворотній зв’язок заявнику. Для цього визначені відповідальні особи з числа працівників територіальних органів ДПС.

На регулярній основі організовуються зустрічі представників бізнесу з фахівцями профільних підрозділів територіальних органів ДПС. Це дозволяє розглянути ситуацію з урахуванням всіх обставин та знайти системні рішення.

Державна податкова служба завжди відкрита до діалогу з інститутами громадянського суспільства та бізнес-асоціаціями. Адже під час такої комунікації податківці визначають точкові проблеми, які потребують більшої уваги з боку податкової служби, та працюють над їх системним вирішенням.

Радимо платникам податків, організаціям та асоціаціям, які представляють інтереси бізнесу, звертатися на комунікаційні податкові платформи у головних управліннях ДПС та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків у разі виникнення питань, які потребують оперативного розгляду.

Щодо валютного контролю деяких операцій з експорту та імпорту товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Норми встановлені ст. 1 розд. I Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами (далі – Закон № 959).

При цьому іноземні суб’єкти господарської діяльності – суб’єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

Статтею ст. 5 Закону № 959 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.

Ознаками зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є:

► діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV);

► діяльність побудована на відносинах між суб’єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.

Правовою формою реалізації зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) згідно з ст. 1 Закону № 959 – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (ст. 6 Закону № 959).

При цьому відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків визначено п. 6 розд. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7.

Якщо взаємовідносини між суб’єктами господарської діяльності України і фізичними особами – нерезидентами, які не є іноземними суб’єктами господарювання, за своєю сутністю є господарською діяльністю, оформлені зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до якого проводяться операції з експорту та імпорту товарів за якими банк здійснює валютний нагляд, то такі відносини підпадають під валютний нагляд.

Юрособа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, надала в оренду земельну ділянку: чи сплачується податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Норми передбачені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом п. 284.3 ст. 284 ПКУ визначено, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Строки сплати податкового зобов’язання юрособами – «єдинниками» четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

▪ у I кварталі – 10 відсотків;

▪ у II кварталі – 10 відсотків;

▪ у III кварталі – 50 відсотків;

▪ у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми передбачені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, юридичні особи, реорганізовані шляхом приєднання або утворені протягом року шляхом злиття або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Податкова знижка за навчання: заклади освіти, які відносяться до вітчизняних

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником ПДФО та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника ПДФО призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

● від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями,

● від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту»,

● від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»,

● від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями,

● від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Статтею 22 Закону № 2145 визначено, що юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Не надійшло рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ: дії платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 та п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику ПДВ не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

► особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

► надсилається поштою;

► в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Безоплатна передача товарів для потреб забезпечення оборони України: чи є постачання товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Зокрема, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України та інших установ, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану» оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

У той же час за операціями з передачі/надання товарів та послуг, які відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не вважаються постачанням товарів/послуг, особи, які здійснюють таку передачу/надання, та особи, які отримують такі товари/послуги, повинні складати на підтвердження первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

ФОП має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша – третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

З початку 2022 року територіальні громади Дніпропетровської області отримали майже 195 млн грн екологічного податку

Протягом січня – липня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 195 млн грн екологічного податку.

Нагадуємо, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

► обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

► обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

► обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

► обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

► обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

За підсумками семи місяців до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 6 млрд грн ПДВ

З початку 2022 року платниками Дніпропетровщини до держбюджету спрямовано понад 6 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з минулорічними показниками надходження ПДВ збільшились майже на 21 млн гривень. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Марина Твердохлєб висловила подяку платникам, які підтримують економічний фронт. Адже завдяки відповідальному та сумлінному ставленню кожного до сплати податків держава сьогодні забезпечує виконання своїх соціальних зобов’язань перед суспільством.

«Система нематеріальної мотивації персоналу» – тренінг для керівництва структурних підрозділів органів ДПС

ДПС спільно з національними експертами Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами для України (EU4PFM) провели онлайн навчання для керівників та заступників керівників структурних підрозділів органів ДПС з питань нематеріальної мотивації персоналу в умовах воєнного стану.

Тему для навчання було обрано відповідно до результатів міжнародних досліджень у сфері управління людськими ресурсами, а також опитування працівників ДПС. Адже важливим є взаємозв’язок між високим рівнем нематеріальної мотивації і збереженням висококваліфікованих спеціалістів та отриманням від них підтримки управлінських рішень в кризових ситуаціях, коли фінансова мотивація ускладнюється або стає взагалі неможливою.

Під час тренінгу експерти Програми EU4PFM ознайомили учасників з кращими практиками з нематеріальної мотивації в державному секторі країн-членів Європейського Союзу.

Йшлося також про особливості системи нематеріальної мотивації працівників органів ДПС у воєнний та поствоєнний періоди, переваги та перешкоди під час впровадження відповідних заходів, можливості використання міжнародного досвіду.

Загалом в онлайн навчанні взяли участь понад 500 державних службовців центрального апарату та територіальних органів ДПС.

Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Деякі особливості визначення коду типу об’єкта нерухомості платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).

Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).

Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.

ФОП – «загальносистемник» сплатив несвоєчасно авансові платежі з ПДФО: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Норми передбачені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ встановлено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юрособою фізособі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Поліпшення орендованих основних засобів: що з амортизацією?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені абзацом першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з абзацом другим п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 32 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.

Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).

МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).

Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).

Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-УІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 959/30827 (далі – Порядок № 557).

Надання інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів № 851, № 2155 та Порядку № 557.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення 1).

Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення 2).

Повідомлення 1 та Повідомлення 2 подаються за формами, ідентифікатори яких розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, та відповідно до яких заповнюється, зокрема поле «Контролюючий орган до якого подається документ».

Пунктом 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого орган із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).

Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» Повідомлення 1 та Повідомлення 2 необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.

Своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує нарахування страхового стажу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, нормами Податкового кодексу України фізичним особам – підприємцям, особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, а також членам фермерських господарств надане право тимчасово, у період з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та впродовж дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Такі преференції застосовані задля зменшення фінансового навантаження на представників бізнесу та стимулювання їх до продовження проведення діяльності, адже це необхідно для того, щоб економіка працювала і в цих непростих умовах.

Водночас, звертаємо увагу на те, що використовуючи надані державою можливості і не сплачуючи єдиний внесок впродовж встановленого законодавством терміну, відповідні періоди роботи таких платників податків не будуть зараховані до страхового стажу для призначення пенсії у майбутньому.

Нагадуємо, що відповідно до вимог чинного законодавства, до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди діяльності, за які повністю сплачені страхові внески. Розмір щомісячного внеску не має бути меншим за встановлений законом мінімальний (з 01.01.2022 – 1430 гривень).

Запроваджено нову форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (далі – Закон № 2421), яким запроваджено особлива форма трудового договору – з нефіксованим робочим часом.

Так, зокрема, Законом № 2121 Кодекс законів про працю України (КЗпП) доповнено новою статтею 21 прим. 1, відповідно до якої запроваджено трудовий договір з нефіксованим робочим часом особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.

Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань праці.

При цьому, роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, мають можливість укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.

За змінами до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлена ч. 5 ст. 8 вищезазначеного закону, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Закон № 2421 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 № 162 .

Оновлено форму єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 (далі – Наказ № 189) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і порядку його заповнення та подання податковими агентами. Наказ № 189 набрав чинності 09.08.2022.

Так, змінами запроваджено відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого 2022 року та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.

Зокрема, в табличній частині «єдиної» звітності з’явилися нові рядки:

► в новому рядку 1.6 зазначається сума нарахованої заробітної плати за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації;

► у новому рядку 3.7 відображається сума єдиного внеску, нарахованого фізичними особами – підприємцями – «спрощенцями» другої – третьої груп та юридичними особами – «спрощенцями» третьої групи на суми зарплати працівникам, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації.

Також до розділу ІІ додатку 4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.

Наказ № 189 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61.

Внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435), яким зокрема, уточнено норми щодо формування електронних первинних документів та подання консолідованої фінансової звітності.

Законом № 2435, зокрема:

► запроваджено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;

► звільнено малі та середні групи від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності;

► удосконалено окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;

► уточнено перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднюють консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та вимоги до обов’язкових реквізитів первинних документів;

уточнено норми щодо формування електронних первинних документів: зокрема, залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного на електронний документ електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 №162.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали майже 1,9 млрд грн рентних платежів

У січні – липні 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини спрямовано до місцевих бюджетів майже 1,9 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 984 млн грн, або на 112,4 відсотків.

Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасну сплату рентних платежів, які є запорукою наповнення місцевих бюджетів.

Сьогодні, у складних умовах для країни, добросовісно працюючи і підтримуючи економіку України, відповідально ставлячись до виконання своїх фінансових зобов’язань, ми наближуємо нашу перемогу!

До загального фонду дербюджету платники Дніпропетровської області спрямували понад 4,6 млрд грн ПДФО

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фону держбюджету спрямовано понад 4,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з сьома місяцями 2021 року сума надходжень виросла на понад 251 млн грн, або на 5,7 відсотків.

Завертаємо увагу, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ), з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

До уваги платників податків!

Під час воєнного стану в Україні платники податків, у тому числі місцем реєстрації яких є окуповані території, мають можливість в режимі онлайн переглянути інформацію щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua).

Коментар до останніх змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 року № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329) та Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено низку змін до відповідних нормативно-правових та законодавчих актів.

Так, зокрема, встановлено обов’язок суб’єктів господарювання щодо відображення у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без виключення РРО та програмними РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Зміни набули чинності 01.10.2021 року та поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з 01.01.2022 року.

Водночас низка моделей РРО не були доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) та як результат – такі РРО не спроможні на сьогодні забезпечувати відображення у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої.

Використання таких РРО при продажу алкогольних напоїв призведе до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані значні фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи викладене, ДПС наказом від 28.07.2022 № 489 внесено відповідні зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Внесені зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій по своїй суті не передбачають автоматичного скасування реєстрації вже зареєстрованих РРО, не забороняють їх використання на території України, оскільки вони продовжують перебувати в Державному реєстрі, та є лише запобіжником для недопущення реєстрації моделей (модифікацій) РРО, що не виконують вимог нормативно-правових актів в частині можливості відображення марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.

Крім того, в Україні розроблено та вже протягом 2 років успішно функціонує безкоштовне програмне рішення фіскалізації розрахункових операцій, яке спроможне задовольнити потреби торгівців алкогольною продукцією як тимчасово, так і на постійній основі.

Наголошуємо, що наведена ситуація жодним чином не впливає сама по собі на право використовувати вже зареєстровані РРО.

Примусове скасування уже зареєстрованих РРО передбачене виключно вимогами глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованого в Мінʼюсті 05.07.2016 за № 918/29048.

Повідомляємо, що всі без виключення РРО, які не забезпечують відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, можуть і надалі без обмежень використовуватись для реєстрації розрахункових операцій при продажу будь-яких товарів та послуг, окрім алкогольних напоїв.

Як підсумок, усвідомлюючи необхідність розвитку економіки України у період військової агресії росії, внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідних змін, інформуємо користувачів касової техніки про недоцільність подальшого використання таких реєстраторів через ймовірність нарахування значних сум фінансових санкцій та недопущення первинної та вторинної реєстрації невідповідних РРО роздрібними торгівцями алкогольними напоями.

Особливості заповнення повідомлення про надання інформації щодо КЕП за формою J(F)1391103

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Норми передбачені п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розділу II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Повідомлення може бути направлено через Електронний кабінет, програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).

Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розділу ІІ Порядку № 557).

У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).

При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:

► поточна дата та порядковий номер;

► найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);

► код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:

► прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;

► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

► посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;

► тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;

► ініціали та прізвище керівника;

► посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.

При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.

З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».

При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».

На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розділу ІІІ Порядку № 557).

Податкова знижка за іпотечним кредитом: з податковою декларацією платник подає пакет документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) і Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Відповідно до ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.

Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Виходячи з норм Закону № 898 кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.

Таким чином, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:

► кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

► відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

► паспорта платника ПДФО з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації.

Враховуючи викладене, платник ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

Щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (далі – Розрахунок). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Норми передбачені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Внесено зміни до порядку направлення податкових вимог

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 12.07.2022 № 196 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.07.2022 за № 842/381788) (далі – Наказ № 196) затверджено зміни до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі – Порядок).

Змінами Порядок приведено у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (ПКУ).

Нагадаємо, що вищезазначеним пунктом передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У Порядку уточнено, що:

► протягом періоду оскарження платником податків відповідно до ст. 56 ПКУ суми грошових зобов’язань, визначених податковим органом відповідно до ПКУ та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов’язання вважається неузгодженою;

► до податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу;

► у разі направлення платнику податків податкової вимоги в Електронний кабінет до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку в Електронний кабінет з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків;

► інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.

Також форми податкових вимог «Ю» та «Ф» викладено у новій редакції та відповідно доповнено їх розрахунком – деталізацією сум податкового боргу платника податків.

Наказ № 196 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61 і він набрав чинності з дня його офіційного опублікування.

Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3 470 гривень).

Норми визначені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 15 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 лютого 2022 року № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2022 року.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:

J0100122 – для юридичних осіб;

F0100722 – для фізичних осіб;

J0100922 – для інститутів спільного інвестування;

J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Норми передбачені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції не є операціями з постачання товарів.

Випадки, в яких подається податкова звітність з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Пунктом 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5 передбачено, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:

► «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

► «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

► «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

Фізособа отримує доходи не за місцем реєстрації: подання заяви про добровільну сплату ЄВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до частини 3 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями та п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата ЄВ) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.

Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до контролюючих органів за місцем знаходження виправної колонії.

До місцевих бюджетів Дніпропетровської області з початку року надійшло майже 13,4 млрд грн ПДФО

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з початку 2022 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму майже 13,4 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 2,8 млрд грн, або на 27 відсотків.

Звертаємо увагу, що Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) визначені організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, які запроваджені з метою стимулювання розвитку цифрової економки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів.

Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівникам, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах, оподатковується ПДФО за ставкою 5 відсотків, за умови дотримання усіх вимог, визначених п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України.

Платники Дніпропетровщини стабільно поповнюють держбюджет військовим збором

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету спрямовано майже 1,06 млрд грн військового збору. Порівняно з січнем – липнем 2021 року надходження збільшились на понад 219 млн грн, або на 26 відсотків.

Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

Леонов Валерій зазначив, що в умовах воєнного стану налагоджена робота бізнесу у регіонах, де це можливо, має першочергове значення для економіки держави. Адже сьогодні своєчасна виплата заробітних плат мінімізує та запобігає загрозам економічній та соціальній безпеці країни.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадав, що об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України (ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Нікопольська ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області працює в звичайному режимі

Згідно наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.08.2022 року № 291 «Про виведення з простою» Нікопольська ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області вийшла з простою та працює в звичайному режимі.

Співробітництво на принципах партнерства та довіри

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 09 серпня 2022 року, у режимах онлайн та офлайн відбулася зустріч в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з членами Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада). У заході прийняли участь голова Громадської ради Іванов Дмитро, перший заступник голови Громадської ради Крапивко Михайло та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.

З привітальним словом до присутніх звернулася Твердохлєб Марина, яка зазначила, що податкова служба області завжди приділяє особливу увагу взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою.

«Ми продовжуємо політику відкритості та прозорості у своїй діяльності. Тому співпраця з Громадською Радою, до складу якої входять представники інститутів громадянського суспільства, є дійовим механізмом в удосконаленні зовнішніх комунікацій. Позитивно, що під час зустрічей з Вами ми маємо можливість відверто обговорювати проблемні питання в діалозі і оперативно їх вирішувати. Адже ми формуємо комунікації з вами на основі довіри. Саме Громадська рада є тим інформаційним майданчиком, який забезпечує активну участь громадськості у налагодженні діалогу з податковою службою», – акцентувала в. о. начальника ГУ ДПС.

Вона наголосила, що нещодавно ДПС запроваджено ще один інструмент взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою – це Комунікаційна податкова платформа, яка забезпечить новий формат спілкування.

Під час заходу для учасників зустрічі продемонстровано створений управлінням інформаційної взаємодії ГУ ДПС відеоролик «Комунікаційна податкова платформа», який ознайомлює з можливостями та задачами комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС. Комунікатори – фахівці ГУ ДПС, які координують роботу цієї платформи, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області. На базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою [email protected].

Твердохлєб Марина висловила подяку усім платникам, які у період дії воєнного стану відновлюють свою діяльність та чесно сплачують податки.

В. о. начальника побажала учасникам зустрічі конструктивного діалогу.

Голова Громадської ради Іванов Дмитро, який є одночасно заступником Голови Ради Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, розповів про діяльність Громадської ради у 2022 році. Він зазначив, що вона працює відповідно до затвердженого Плану роботи на 2022 рік та ознайомив з основними результатами роботи Громадської ради та її 5-ти галузевих комітетів. Наприкінці виступу він подякував податковій службі області за налагоджену, оперативну, змістовну, важливу та необхідну для громадськості комунікацію.

Крапивко Михайло зупинився на основних напрямках співпраці Громадської ради з податковою області. Це, у першу чергу, створення комфортних умов для бізнесу, зокрема шляхом запровадження та удосконалення електронних сервісів ДПС України. По друге, як перспективний напрямок роботи, – надання пропозицій щодо лібералізації податкового законодавства та по третє – вирішення тимчасових «гострих» питань.

Він зазначив, що між податковою області налагоджені комунікації та подякував фахівцям управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС за оперативне вирішення будь-яких актуальних питань.

В онлайн-спілкуванні з в. о. начальника ГУ ДПС прийняли участь члени Громадської ради. Обговорювались нагальні питання роботи аграрного сектору з урахуванням сьогодення та особливості оподаткування у період дії воєнного стану.

Зустріч пройшла в атмосфері злагодженого спілкування. Учасники заходу подякували податківцям за проведену зустріч, побажали успіхів у роботі та висловили впевненість у подальшій співпраці.

Підсумовуючи, Твердохлєб Марина зазначила: «Податкова служба області завжди відкрита до конструктивного діалогу з громадськістю та бізнесом! Адже у нас єдина мета – економічно стабільна, розвинена та сильна країна, високий рівень добробуту та соціальна захищеність громадян!».

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

Реклама
Реклама