Який розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не підлягає оподаткуванню ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що не включається до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановленого на 1 січня такого року (у 2022 році – 3 470 гривень).
Норми визначені п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Внесено зміни до порядку направлення податкових вимог
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 12.07.2022 № 196 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.07.2022 за № 842/381788) (далі – Наказ № 196) затверджено зміни до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (далі – Порядок).
Змінами Порядок приведено у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (ПКУ).
Нагадаємо, що вищезазначеним пунктом передбачено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У Порядку уточнено, що:
► протягом періоду оскарження платником податків відповідно до ст. 56 ПКУ суми грошових зобов’язань, визначених податковим органом відповідно до ПКУ та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов’язання вважається неузгодженою;
► до податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу;
► у разі направлення платнику податків податкової вимоги в Електронний кабінет до реєстру вимог автоматично вноситься інформація про її доставку в Електронний кабінет з квитанції про доставку, а паперова копія вимоги та квитанції друкується та долучається до справи платника податків;
► інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.
Також форми податкових вимог «Ю» та «Ф» викладено у новій редакції та відповідно доповнено їх розрахунком – деталізацією сум податкового боргу платника податків.
Наказ № 196 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61 і він набрав чинності з дня його офіційного опублікування.
Щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (далі – Розрахунок). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Норми передбачені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.
Податкова знижка за іпотечним кредитом: з податковою декларацією платник подає пакет документів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) і Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).
Відповідно до ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним.
Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Виходячи з норм Закону № 898 кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
Таким чином, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки:
► кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
► відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
► паспорта платника ПДФО з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники ПДФО зобов’язані на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації.
Враховуючи викладене, платник ПДФО у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до контролюючого органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.
Особливості заповнення повідомлення про надання інформації щодо КЕП за формою J(F)1391103
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Норми передбачені п. 42.6 ст. 42 ПКУ.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Абзацом першим п. 2 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розділу II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.
Повідомлення може бути направлено через Електронний кабінет, програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розділу ІІ Порядку № 557).
У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).
При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:
► поточна дата та порядковий номер;
► найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);
► код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:
► прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;
► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
► посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;
► тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;
► ініціали та прізвище керівника;
► посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.
При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.
З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».
При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».
На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розділу ІІІ Порядку № 557).
Коментар до останніх змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 року № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – Наказ № 329) та Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено низку змін до відповідних нормативно-правових та законодавчих актів.
Так, зокрема, встановлено обов’язок суб’єктів господарювання щодо відображення у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без виключення РРО та програмними РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Зміни набули чинності 01.10.2021 року та поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з 01.01.2022 року.
Водночас низка моделей РРО не були доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) та як результат – такі РРО не спроможні на сьогодні забезпечувати відображення у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої.
Використання таких РРО при продажу алкогольних напоїв призведе до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані значні фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Враховуючи викладене, ДПС наказом від 28.07.2022 № 489 внесено відповідні зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Внесені зміни до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій по своїй суті не передбачають автоматичного скасування реєстрації вже зареєстрованих РРО, не забороняють їх використання на території України, оскільки вони продовжують перебувати в Державному реєстрі, та є лише запобіжником для недопущення реєстрації моделей (модифікацій) РРО, що не виконують вимог нормативно-правових актів в частині можливості відображення марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.
Крім того, в Україні розроблено та вже протягом 2 років успішно функціонує безкоштовне програмне рішення фіскалізації розрахункових операцій, яке спроможне задовольнити потреби торгівців алкогольною продукцією як тимчасово, так і на постійній основі.
Наголошуємо, що наведена ситуація жодним чином не впливає сама по собі на право використовувати вже зареєстровані РРО.
Примусове скасування уже зареєстрованих РРО передбачене виключно вимогами глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованого в Мінʼюсті 05.07.2016 за № 918/29048.
Повідомляємо, що всі без виключення РРО, які не забезпечують відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, можуть і надалі без обмежень використовуватись для реєстрації розрахункових операцій при продажу будь-яких товарів та послуг, окрім алкогольних напоїв.
Як підсумок, усвідомлюючи необхідність розвитку економіки України у період військової агресії росії, внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідних змін, інформуємо користувачів касової техніки про недоцільність подальшого використання таких реєстраторів через ймовірність нарахування значних сум фінансових санкцій та недопущення первинної та вторинної реєстрації невідповідних РРО роздрібними торгівцями алкогольними напоями.
До загального фонду дербюджету платники Дніпропетровської області спрямували понад 4,6 млрд грн ПДФО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фону держбюджету спрямовано понад 4,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з сьома місяцями 2021 року сума надходжень виросла на понад 251 млн грн, або на 5,7 відсотків.
Завертаємо увагу, що податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (ПКУ), з викупної суми у разі дострокового розірвання страхувальником договору довгострокового страхування життя.
Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року отримали майже 1,9 млрд грн рентних платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
У січні – липні 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини спрямовано до місцевих бюджетів майже 1,9 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 984 млн грн, або на 112,4 відсотків.
Висловлюємо подяку сумлінним платникам за своєчасну сплату рентних платежів, які є запорукою наповнення місцевих бюджетів.
Сьогодні, у складних умовах для країни, добросовісно працюючи і підтримуючи економіку України, відповідально ставлячись до виконання своїх фінансових зобов’язань, ми наближуємо нашу перемогу!
Внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435), яким зокрема, уточнено норми щодо формування електронних первинних документів та подання консолідованої фінансової звітності.
Законом № 2435, зокрема:
► запроваджено категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;
► звільнено малі та середні групи від обов’язкового складання і подання консолідованої фінансової звітності;
► удосконалено окремі норми щодо подання фінансової звітності, складеної за Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі;
► уточнено перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ, оприлюднюють консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом та вимоги до обов’язкових реквізитів первинних документів;
► уточнено норми щодо формування електронних первинних документів: зокрема, залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного на електронний документ електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 №162.
Оновлено форму єдиної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.07.2022 № 189 (далі – Наказ № 189) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і порядку його заповнення та подання податковими агентами. Наказ № 189 набрав чинності 09.08.2022.
Так, змінами запроваджено відображення середнього заробітку працівників, яких було мобілізовано з 24 лютого 2022 року та які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.
Зокрема, в табличній частині «єдиної» звітності з’явилися нові рядки:
► в новому рядку 1.6 зазначається сума нарахованої заробітної плати за працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації;
► у новому рядку 3.7 відображається сума єдиного внеску, нарахованого фізичними особами – підприємцями – «спрощенцями» другої – третьої груп та юридичними особами – «спрощенцями» третьої групи на суми зарплати працівникам, яких було призвано під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України, які не отримували доходів у вигляді грошового забезпечення у період мобілізації.
Також до розділу ІІ додатку 4 ДФ додано рядки для відображення доходів від продажу сільськогосподарської продукції.
Наказ № 189 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2022 № 61.
Запроваджено нову форму трудового договору – з нефіксованим робочим часом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (далі – Закон № 2421), яким запроваджено особлива форма трудового договору – з нефіксованим робочим часом.
Так, зокрема, Законом № 2121 Кодекс законів про працю України (КЗпП) доповнено новою статтею 21 прим. 1, відповідно до якої запроваджено трудовий договір з нефіксованим робочим часом – особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи, а обов’язок працівника виконувати таку роботу, яка виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно.
Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань праці.
При цьому, роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
Кількість укладених трудових договорів з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів.
Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, мають можливість укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення.
За змінами до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлена ч. 5 ст. 8 вищезазначеного закону, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Закон № 2421 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 09.08.2022 № 162 .
Своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує нарахування страхового стажу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні, нормами Податкового кодексу України фізичним особам – підприємцям, особам, які займаються незалежною професійною діяльністю, а також членам фермерських господарств надане право тимчасово, у період з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та впродовж дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, не нараховувати та не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).
Такі преференції застосовані задля зменшення фінансового навантаження на представників бізнесу та стимулювання їх до продовження проведення діяльності, адже це необхідно для того, щоб економіка працювала і в цих непростих умовах.
Водночас, звертаємо увагу на те, що використовуючи надані державою можливості і не сплачуючи єдиний внесок впродовж встановленого законодавством терміну, відповідні періоди роботи таких платників податків не будуть зараховані до страхового стажу для призначення пенсії у майбутньому.
Нагадуємо, що відповідно до вимог чинного законодавства, до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди діяльності, за які повністю сплачені страхові внески. Розмір щомісячного внеску не має бути меншим за встановлений законом мінімальний (з 01.01.2022 – 1430 гривень).
До уваги платників ПДВ!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-УІІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 959/30827 (далі – Порядок № 557).
Надання інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку передбачено п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів № 851, № 2155 та Порядку № 557.
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення 1).
Інформація та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку подаються у вигляді Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі – Повідомлення 2).
Повідомлення 1 та Повідомлення 2 подаються за формами, ідентифікатори яких розміщено на офіційному вебпорталі ДПС, та відповідно до яких заповнюється, зокрема поле «Контролюючий орган до якого подається документ».
Пунктом 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.5 розд. X Порядку № 1588 визначено, що у разі отримання з Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого орган із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків.
Контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків здійснює взяття його на облік (основне місце обліку).
Таким чином у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району в полі «Контролюючий орган до якого подається документ» Повідомлення 1 та Повідомлення 2 необхідно зазначати код та найменування контролюючого органу за основним місцем обліку.
Поліпшення орендованих основних засобів: що з амортизацією?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені абзацом першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Згідно з абзацом другим п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181 зі змінами та доповненнями, та п. 21 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561) затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561.
Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (п. 32 Методичних рекомендацій № 561).
Згідно з п.п. «а» п. 7 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) собівартість об’єкта основних засобів слід визнавати активом, якщо і тільки якщо є ймовірність, що майбутні економічні вигоди, пов’язані з об’єктом, надійдуть до суб’єкта господарювання.
Під час визнання об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, слід оцінювати за його собівартістю (п. 15 МСБО 16).
МСБО 16 не визначає одиницю оцінки для визнання, тобто з чого складається об’єкт основних засобів. Отже, потрібне судження при застосуванні критеріїв визнання до конкретних обставин суб’єкта господарювання. Можливо, буде доцільним об’єднати окремо незначущі об’єкти (наприклад, ливарні форми, інструменти і фарби) та застосовувати критерії до сукупної вартості (п. 9 МСБО 16).
Згідно з принципом визнання в п. 7 МСБО 16, суб’єкт господарювання не визнає в балансовій вартості об’єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування об’єкта. Навпаки, ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. Витрати на щоденне обслуговування об’єкта, як правило, – це витрати на заробітну плату та витратні матеріали, а також це можуть бути витрати на незначні деталі. Призначення цих видатків часто визначають як «ремонти та технічне обслуговування» об’єкта основних засобів (п. 12 МСБО 16).
Таким чином, витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Яким чином оподатковуються ПДФО подарункові сертифікати, подаровані юрособою фізособі?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи викладене, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
ФОП – «загальносистемник» сплатив несвоєчасно авансові платежі з ПДФО: чи є відповідальність?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Норми передбачені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ встановлено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.
Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Враховуючи викладене, до фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.
При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.
Деякі особливості визначення коду типу об’єкта нерухомості платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).
Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).
Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.
Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.
Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.
Що є об’єктом та базою оподаткування для транспортного податку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Норми встановлені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Сервіс ДПС України «Пульс»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує.
Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту .
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
