Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

2022-07-26 11:44 45 Подобається

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екоподатку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Чи мають право юрособи – «спрощенці» третьої групи здійснювати виробництво та/або реалізацію ювелірних виробів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Норми передбачені п.п. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Податкове законодавство України складається з нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ, у тому числі рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).

Згідно з нормами п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради (далі – Рада) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Зокрема, Ради в межах повноважень, визначених ПКУ, вирішують питання відповідно до вимог ПКУ щодо встановлення податку на майно (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (п. 10.3 ст. 10 ПКУ).

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється (п. 10.4 ст. 10 ПКУ).

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 ПКУ під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 ПКУ).

При цьому п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділу XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 ПКУ).

Елементи податку, визначені в п. 7.1 ст. 7 ПКУ, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно ПКУ.

Враховуючи зазначене, Ради не мають права збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Який порядок зарахування ФОП авансових внесків при проведенні остаточного розрахунку суми ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають (ФОП) до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Використання програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують декілька операційних систем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» – це програмний комплекс, що має позитивний експертний висновок та призначений для здійснення накладання та перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки на електронні документи (за виключенням звітності), генерації ключів та управління ними, та забезпечує роботу з каталогами сертифікатів (далі – ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1»).

Використання ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують такі операційні системи: ОС Microsoft Windows, ОС Google Android, ОС Linux/UNIX, ОС Apple macOS/iOS.

Платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу таблиці даних платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Про застосування штрафних санкцій та пені при самостійному виправлені помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Вдвічі зросли надходження рентної плати до держбюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату

У І півріччі 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнено державний бюджет на понад 18,3 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком більше на понад 9,8 млн грн, або на 115,6 відсотків.

Звертаємо увагу, що фактична ціна реалізації для нафти, конденсату визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, визначена за інформацією міжнародного агентства (котирування UralsMediterranean та UralsRotterdam). При визначенні фактичної ціни реалізації для нафти, конденсату використовується середній показник місткості барелів в 1 тонні нафти марки «Urals» у розмірі 7,28.

Майже 1,5 млрд грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від ФОПів «єдинників»

У січні – червні 2022 року фізичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,5 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року майже на 180,3 млн грн, або на 14 відсотків.

Нагадуємо що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп?

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб’єкти господарювання (зокрема ФОП), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

ДПС здійснює контроль за діяльністю АЗС

Державна податкова служба України з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування, на постійній основі, у т. ч. під час дії воєнного стану в країні, здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею пальним.

ДПС аналізує діяльність суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж пального через АЗС (АГЗС). При цьому використовується інформація з різних джерел як із зовнішніх (доручення Уряду та Мінфіну, інформація від контролюючих органів, громадських організацій, суб’єктів господарювання та громадян), так і з внутрішніх (податкова звітність, система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, реєстри податкових та акцизних накладних тощо).

Так, працівниками управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області в ході проведення фактичної перевірки мережі АЗС одного з суб’єктів господарювання встановлено порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, що не внесений у додаток до ліцензії на торгівлю, зокрема, пальним.

За результатами перевірки до суб`єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 12 млн гривень.

У разі наявності інформації щодо випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог чинного законодавства України просимо інформувати територіальні органи Державної податкової служби України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

До уваги платників щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України

З урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 рункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» податкового кодексу України (далі – Кодекс), які набралися чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платника податків звільняють від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);

платника податків, які мають можливісьб своєчасно виконувати податкові зобов’язання щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу);

платники податків у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові зобов’язання, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових зобов’язань, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлених таких можливостей платників податків;

для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Векселедавець для цілей розділу VI Кодексу – це суб’єкт господарювання – виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 Кодексу):

з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу;

з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.-229.8 розділу VI Кодексу.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем:до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов’язання сплати суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 Кодексу шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:

спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 кодексу (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);

легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;

нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензин авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними Кодексом напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 Кодексу).

Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 кодексу) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1260 (Акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового не денатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва продукції, а також з фактично повернутого невиправного баку).

З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов’язання сплатити суму акцизного податку, термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов’язків з погашення податкових векселів з акцизного податку – здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;

платники податків, які мають можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;

платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові зобов’язання, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).

Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції,що визначені пунктом 229.8 статті 229 Кодексу, у разі заправлення повітряних суден достатньо лише акцизних накладних н операції з такого заправлення, складених суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб’єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного зліно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2-4 підпункту 229.8 статі 229 Кодексу.

З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбаченні підпунктом 69.1 пункту69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки за таких умов:

у період воєнного часу – може бути здійснено за звернення платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу) – і інших випадках – за звернення платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному Реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

На якому вебсайті можна переглянути інформацію про види діяльності (КВЕД) платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 7 частини першої ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755).

Згідно з абзацом другим п. 1 частини другої ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту, зокрема, про види діяльності.

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

Прибуток яких сільськогосподарських товаровиробників звільняється від оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ).

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Норми встановлені п. 57 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Норми встановлені ч. 11 ст. 9 Закон № 2464.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Водночас, відповідно до п. 9 прим. 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Продаж інвестиційного активу: особливості подання декларації про доходи нерезидентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми передбачені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).

Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).

Виконання податкового обов’язку платника податку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).

Сплата ПДФО та збору здійснюється платником податку безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника ПДФО (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).

Фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (п.п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, у разі якщо фізична особа – нерезидент не має місця проживання в України уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку.

У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків.

У який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером Державної податкової служби від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Коригування сум єдиного внеску та реквізитів застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Деякі особливості формування додатків 4ДФ до Розрахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкові агенти зобов’язані подавати у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Порядок).

Пунктом 1 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Згідно з п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, зокрема, інформацію про про додатки, що є його невід’ємною частиною.

У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції такий рядок прокреслюється (п. 3 розд. II Порядку).

Порядок заповнення Додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»

(Додаток 4ДФ) до Розрахунку визначено п. 4 розд. IV Порядку, яким не передбачено окремих норм щодо можливості неподання додатку 4ДФ до Розрахунку за наявності обов’язку щодо подання Розрахунку.

Оновлено підстави розірвання трудового договору роботодавцем

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що новою підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця є неможливість забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Такі зміни передбачені Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», які внесені до ст. 41 Кодексу законів про працю в Україні.

При цьому, обов’язковою умовою для звільнення за такою підставою має бути обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Платники Дніпропетровської області до держбюджету за спецвикористання води направили понад 41 млн грн рентної плати

З початку 2022 року платниками Дніпропетровщини поповнено держбюджет рентною платою за спеціальне використання води на суму понад 41 млн грн, що порівняно з 2021 роком більше на понад 1,2 млн гривень.

Звертаємо увагу, що згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій зазначив, що показники мають позитивну динаміку, оскільки на Дніпропетровщині бізнес працює, а податковою службою області забезпечуються всі умови для повноцінної діяльності всіх суб’єктів підприємницької діяльності, отже відповідно – податки сплачуються своєчасно.

Плата за землю: юрособи з початку п.р. спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2 млрд гривень

У січні – червні 2022 року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області платою за землю на суму понад 2 млрд гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2021 року майже на 42 млн гривень.

Заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій ЛЕОНОВ нагадав, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Валерій Леонов зауважив, що в умовах воєнного стану співпраця податкової служби з бізнес-спільнотою у напрямку забезпечення бюджетних надходжень продовжується. Якісне адміністрування податків та налагоджені комунікації з платниками податків дають позитивні результати.

Молодь – майбутнє нації: податківці Дніпропетровщини долучились до вручення дипломів бакалавра в Університеті митної справи та фінансів

Молодь, як майбутнє нації, у всі часи представляла собою особливу цінність для суспільства. Вона займає важливе місце в соціальних відносинах, виробництві матеріальних і духовних благ. Положення молоді в суспільстві і ступінь її участі у розвитку соціального середовища залежить як від держави, так і від власної активної життєвої позиції.

Одним із важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини, якому приділяється особлива увага, є робота з молодим поколінням.

Сьогодні, 22 липня 2022 року, в Університеті митної справи та фінансів (далі – УМСФ) відбулося вручення дипломів бакалавра випускникам факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ.

У заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій. Він привітав випускників УМСФ із значною подією – отриманням дипломів вищої професійної освіти.

«Вітаю Вас з цією святковою, чудовою і водночас надзвичайно важливою подією, яку кожен студент з нетерпінням очікує та пов’язує з нею відкриття нових горизонтів у самостійне життя. Бажаю усім на життєвому шляху знайти улюблену справу та ніколи не сумніватися у своїх силах. У такий непростий для нашої країни час Ваші знання, нові ідеї, креативність, наполегливість, оперативність мислення особливо потрібні для нашої держави та економіки», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Леонов Валерій висловив подяку керівництву УМСФ за багаторічну плідну співпрацю та запросив випускників до лав податкової служби Дніпропетровщини.

Податкова служба зацікавлена у розвитку комунікацій з молодим поколінням, мотивуючи його на співпрацю, адже молодь завжди втілює у життя інноваційну діяльність – створення, використання і розповсюдження нововведень. Використовуючи свої креативні здібності, думки, пропозиції, молоді люди вносять новий потужний потенціал у розвиток суспільства.

Сьогодні юнаки та дівчата, як ніколи, проявляють свій патріотизм і щира любов до України допоможе їм обрати правильний життєвий шлях та забезпечити нашій державі гідне місце серед кращих країн світу.

Незважаючи на складні реалії, життя триває: позитивні емоції і бажання працювати на благо Батьківщини, надія на світле мирне майбутнє, до якого зараз прагне кожний українець, – з таким настроєм відбувся урочистий захід.

Інформаційний лист № 4/2022: Стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні: що відомо про Дія Сіті

Інформаційний лист № 4/2022 присвячено особливостям дії та оподаткування учасників режиму для ІТ-індустрії Дія Сіті, запровадженого Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

У листі ви дізнаєтеся:

- що таке Дія Сіті;

- хто є резидентом Дія Сіті, а хто не може ним бути;

- які види діяльності є виключними для резидента цього режиму;

- хто такі спеціалісти резидента Дія Сіті;

- особливості оподаткування при правовому режимі Дія Сіті;

- особливості оподаткування податком на прибуток підприємств;

- особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб;

- особливості сплати єдиного внеску.

Відповіді на ці та інші питання читайте в інформаційному листі, ознайомитися з яким можна тут

https://tax.gov.ua/data/material/000/490/599266/InfoList4_2022.pdf

Податкові преференції для індустріальних парків

Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.06.2022 № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон).

Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.

З податку на прибуток Законом надано можливість звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та виробництва транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, та перевезення вантажів); у сфері збирання оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010), виключно на території індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

З метою підтвердження статусу використовуються дані з Реєстру індустріальних парків.

При цьому не мають права застосовувати зазначені правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, або зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених до офшорних зон, або включеним до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – учасника індустріального парку), спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку.

Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

З податку на додану вартість резиденти індустріальних парків отримують державне стимулювання у вигляді звільнення від ПДВ операцій із ввезення на митну територію України обладнання за переліком кодів УКТЗЕД з обов’язком використання виключно в межах індустріальних парків, без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування на будь-яких умовах терміном 5 років.

Порядок ввезення та цільового використання товарів встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

З метою посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, для стимулювання розвитку індустріальних парків як інструментів зростання економічної діяльності в України, у Податковому кодексі України (далі ‒ Кодекс) запроваджено зменшення регулювання повноважень органів місцевого самоврядування в частині надання податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких виконано. Зокрема, надано право затвердження для зазначених земельних ділянок ставок земельного податку та орендної плати у розмірі, меншому за їх розмір, який встановлений такими органами для певної категорії земель в межах відповідної території. Також надано право звільнення від сплати земельного податку.

Водночас змінами Кодексу не передбачено надання органам місцевого самоврядування прав на встановлення податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативна грошова оцінка яких не виконана.

Аналогічні за змістом заходи із посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, поширено на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо права встановлення пільги з податку.

Надання власником в оренду частини приміщень: подання повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Норми передбачені п. 15.1 ст. 15 ПКУ.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п.п. 14.1.97 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.

Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Заповнення поля «Порядковий №» податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550) затверджено форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація), відповідно до якої платники збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) подають до контролюючого органу щокварталу звітність зі Збору, показники в якій відображають не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

У заголовній частині Декларації передбачено поле «Порядковий №», у якому, згідно з Приміткою 2 до Декларації, зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

За якою формою та в які терміни подається Звіт про контрольовані операції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма та порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 із змінами (далі – Порядок), визначає процедуру справляння суб’єктами рибного господарства плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата), що є державною власністю.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та за Плату, розмір якої встановлено Порядком.

Плата не справляється із суб’єктів рибного господарства, які здійснюють вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану, контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, якщо це не пов’язане з отриманням прибутку (п. 4 Порядку).

Плата нараховується суб’єктами рибного господарства щокварталу за фактичний обсяг спеціального використання водних біоресурсів та за конкретний вид водного біоресурсу (п. 5 Порядку).

Справляння суб’єктами рибного господарства Плати здійснюється після її нарахування, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 6 Порядку).

Форма розрахунку Плати затверджена додатком до п. 2.2 Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Розрахунок).

Отже, Платники Плати щокварталу обчислюють суму зобов’язань з Плати за фактичний обсяг використання кожного виду біоресурсу, для якого затверджено відповідний розмір Плати (окремо за кожний квартал), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації Платника Розрахунок Плати та сплачують суму зобов’язань з Плати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Алгоритм дій фізособи для направлення запиту через Електронний кабінет щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301803) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».

3. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.

4. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.

5. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.

6. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.

7. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401803 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума орендної плати, що виплачується фізичній особі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособізгідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів. Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Новації в оподаткуванні ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 197.1 ст. 197 ПКУ доповнено новим п.п. 197.1.33, відповідно до якого постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

Крім того, ст. 197 ПКУ доповнено п. 197.28прим.1.

Згідно з вищезазначеним пунктом звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

Положення п. 197.28 прим.1 ст. 197 ПКУ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2330 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147.

На захист екології до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано понад 193 млн гривень

У січні – червні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 193 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 4 млн гривень.

Нагадуємо, що до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Платники Дніпропетровщини продовжують сплачувати до держбюджету рентні платежі

З початку 2022 року надходження рентної плати за видобування природного газу до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області склали понад 683,5 млн грн, що порівняно з 2021 роком на понад 432,3 млн грн або на 172 відсотки більше.

Звертаємо увагу, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається:

► для газу природного, що відповідає умові, визначеній у п. 252.24 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ), – ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» із змінами та доповненнями, у податковому (звітному) періоді (абзац шостий п. 252.8 ст. 252 ПКУ);

► для іншого газу природного - ціна, визначена як середнє арифметичне значення таких величин:

● середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та надається до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку;

● середньоарифметичне значення котирувань цін газу природного на звітний місяць (Front Month Settlement Prices) на нідерландському газовому хабі (ТТF), за інформацією біржі EEX (The European Energy Exchange), що склалися за календарний місяць, що передує податковому (звітному) періоду, яке обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за 1000 метрів кубічних в доларах США та в національній валюті України (без ПДВ) за середньоарифметичним офіційним курсом Національного банку України за податковий (звітний) період.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1000 метрів кубічних у національній валюті України та в доларах США, та надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

ДПС та Держпраці посилять взаємодію у напрямі детінізації ринку праці

Питання детінізації ринку праці обговорили сьогодні під час спільної наради в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера за участю керівництва територіальних органів обох служб.

Учасники розглянули проблемні питання, що виникають при реалізації матеріалів фактичних перевірок ДПС, під час яких виявляються факти неоформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Також було узгоджено механізми взаємодії ДПС та Держпраці щодо проведення превентивної роботи, у тому числі під час інформаційної кампанії «Виходь на світло» по зниженню рівня неофіційного працевлаштування та проведення моніторингу стану незадекларованої праці у субʼєктів господарювання.

ДПС та Держпраці домовилися забезпечити дієву комунікацію територіальних органів, спрямовану на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками.

Щодо обов’язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), установлені вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (Форма № ФКЧ-1 рядок 7).

У разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Розміщення коду УКТ ЗЕД, у передбачених законодавством випадках, не в чарунці для розміщення тегу CZD або в місцях, передбачених для необов’язкових реквізитів, може призвести до втрати інформації, яка передається платником податків до контролюючого органу, що є порушенням встановлених вимог та може призвести до застосування фінансових санкцій до такого суб’єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, продавці підакцизних товарів зобов’язані належним чином програмувати та відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО коди УКТ ЗЕД, а також передавати до контролюючого органу копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Положенням та технологією передачі даних від РРО на сервіс ДПС.

На Дніпропетровщині перевірки АЗС продовжуються

Одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є протидія нелегальному ринку обігу паливно-мастильних матеріалів.

Податкова служба Дніпропетровщини на постійній основі здійснює аналіз інформації, наявної в інформаційних базах ДПС щодо господарської діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з роздрібною торгівлею пального.

Фахівцями управління податкового аудиту ГУ ДПС у ході проведення фактичної перевірки мережі АЗС одного із суб’єктів господарювання встановлено порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, що не внесений у додаток до ліцензії.

За результатами перевірки до суб`єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 12 млн гривень.

Звертаємо увагу громадян, що у разі встановлення випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог законодавства України, просимо терміново інформувати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду наданих звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, надавати підтверджуючі документи (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

До якого контролюючого органу подається заява про добровільну сплату єдиного внеску, якщо фізособи отримує доходи не за місцем реєстрації?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.

Частиною 3 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями та п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.

Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до контролюючих органів за місцем знаходження виправної колонії.

Право засновника виконувати деякі функції керівника юрособи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

Відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та передаються до інформаційних систем ДПС у порядку інформаційної взаємодії.

Вимоги щодо складання податкової декларації визначені ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Таким чином, засновник, який є керівником юридичної особи відповідно до установчих документів, організаційно-правової форми, рішення власника (власників) юридичної особи та про якого як про керівника юридичної особи внесені відомості до Єдиного державного реєстру, може підписувати податкову декларацію.

Орендар переходить з єдиного податку ІV групи на ІІІ групу зі ставкою 2 відсотки доходу: нарахування земельного податку фізособам – орендодавцям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлено, що п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Виявлення порушень законодавства про ціноутворення у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

● отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

● отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Акцизний податок з реалізованих у роздрібній торгівлі підакцизних товарів: чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми встановлені 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).

Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.

Таким чином, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Включення вартості лікарських засобів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) до податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми передбачені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020, 2021 та 2022 років, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Хто вважається керівником іноземної компанії дл цілей ПКУ та яким чином подається така інформація до податкових органів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» затверджено нову редакцію додатку 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН). Заява за формою № 1-РПП більше не застосовується.

Заява за формою № 1-ОПН містить відповідні графи для зазначення керівника або представника нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Крім того, у формі № 1-ОПН зазначається особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

У заяві за формою № 1-ОПН може зазначатися як безпосередній керівник іноземної компанії (організації) відповідно до її статутних документів, так і представник нерезидента, що діє на підставі документа, виданого органами управління такого нерезидента, яким підтверджуються повноваження такої фізичної особи на виконання функцій керівника нерезидента на території України в межах прав та обов’язків, що покладаються на керівника платника податків. Ця особа може бути як іноземцем, так і громадянином України, або особою без громадянства. Додатково до документів, визначених п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. IV Порядку № 1588 слід подати до податкового органу копії документів, що посвідчують зазначену особу, а також зазначити у формі № 1-ОПН інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). Якщо особа – іноземець не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), його необхідно попередньо одержати у порядку визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу на те, що обсяг повноважень, делегованих фізичній особі – представнику нерезидента на підставі відповідного документу, має охоплювати повний обсяг прав та обов’язків керівника платника податків, для всіх випадків, визначених податковим законодавством України. Це має чітко прослідковуватися із тексту зазначеного документу.

На підставі вказаних у формі № 1-ОПН реєстраційних даних щодо керівника (представника) нерезидента та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, такі особи будуть відображені в інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючих органів як керівник нерезидента та особа, відповідальна за ведення його бухгалтерського та/або податкового обліку для цілей Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначена особа – керівник зможе, після одержання електронного підпису у визначеному законодавством порядку, визначити, змінити перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків. Тобто, керівник зможе визначити повноваження зазначених осіб для цілей електронного документообігу між платником податків – нерезидентом та контролюючим органом відповідно до ПКУ, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі без укладення відповідного договору.

Також керівник та особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, будуть відповідальними за підписання податкових декларацій платника податків – нерезидента.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 20 «Щодо виконання нерезидентами обов’язків щодо взяття на податковий облік, а також реєстрації платниками податку на прибуток в Україні з 01 січня 2021 року», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Підстави для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 - 183.7 ст. 183 ПКУ.

Нові форми Податкової декларація з податку на прибуток підприємств у «Єдиному вікні подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.10.0 станом на 11.07.2022.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 11.07.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.10.0) (станом на 11.07.2022)

Додано нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів" додано нові документи:

J0100122 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111322 - Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111622 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112822 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств:

J0114422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100722 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (фізичні особи);

F0171522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100522 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);

J0150322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151322 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151622 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152822 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100922 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (для інститутів спільного інвестування);

J0190322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0190622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191322 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191622 –Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192822 - Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

2. У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.02.2022 № 87 «Про внесення змiн до форми одноразової (спеціальної) добровiльної декларацiї та порядку подання одноразової (спецiалlьної) добровiльної декларації» додано новий документ:

F0105002 – Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

Відрахування до місцевих бюджетів Дніпропетровської області частини чистого прибутку мають позитивну динаміку

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів відрахування частини чистого прибутку склали понад 7 млн грн, що на понад 4,3 млн грн, або на 158 відсотків більше минулорічного показника.

Звертаємо увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 12.01.2021 № 4 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за №264/35886) затверджено нову форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (Розрахунок).

Це уніфікована форма Розрахунку для всіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати до бюджету частину чистого прибутку (доходу), а також дивіденди, нараховані на державну частку (акції, паї) у статутному капіталі.

Рентна плата: держбюджет з початку року від платників Дніпропетровщини отримав значні надходження

У січні – червні 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 4,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 2,7 млрд грн або на 130,4 відсотки.

Нагадуємо, що 22 березня 2022 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.02.2022 № 79 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.03.2022 за № 276/37612) (далі – Наказ № 79), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.

Нові форми податкової декларації з рентної плати, затвердженої Наказом 79 – у спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:

F/J0800107 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна);

F/J0800206 – Податкова декларація з рентної плати (місячна).

Запрошуємо представників громадськості та експертів до робочої групи з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС

З метою встановлення ймовірності вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ДПС, встановлення причин, умов та наслідків можливого вчинення таких правопорушень Державна податкова служба України відповідно до наказу ДПС від 19.07.2022 № 451 «Про проведення оцінювання корупційних ризиків в діяльності ДПС» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/77490.html), керуючись статтею 19 Закону України «Про запобігання корупції», у межах підготовки проєкту антикорупційної програми розпочинає оцінювання корупційних ризиків у діяльності Служби в форматі самооцінювання.

Для забезпечення дотримання принципів прозорості і доступності, вивчення та врахування громадської думки, запрошуємо представників громадськості та експертів, які володіють знаннями про внутрішнє і зовнішнє середовище ДПС та мають досвід у сфері її діяльності та/або у сфері запобігання та/або протидії корупції, долучитись до роботи робочої групи з оцінювання корупційних ризиків у діяльності Державної податкової служби України.

Письмові пропозиції щодо кандидатур для включення до складу зазначеної робочої групи просимо надіслати не пізніше 1 серпня 2022 року на електронну адресу Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС – [email protected].

Персональний склад робочої групи з оцінювання корупційних ризиків у діяльності Державної податкової служби України буде оприлюднено на вебпорталі ДПС після його затвердження у встановленому порядку.

Формування робочої групи та її подальша робота здійснюватиметься відповідно до Методології управління корупційними ризиками, затвердженої наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.12.2021 № 830/21, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2022 року за № 219/37555, з якою можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zapobigannya-proyavam-korupts/antikoruptsiyne-zakonodavstvo-ukraini/.

Важливо: самостійне виправлення платниками помилок до 25 липня звільняє від штрафів та пені

Платники, які у податкових періодах до 25 липня 2022 року самостійно виправлять помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припали на період дії воєнного стану, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій та пені.

Нагадаємо, що це передбачено Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Крім того, платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Чи може платник податку у період воєнного стану зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування...

Чи може платник податку у період воєнного стану зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, якщо такий день є граничним днем реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Водночас, згідно з п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Отже, у період воєнного стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, у тому числі, якщо такий день є граничним днем їх реєстрації.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Громадяни задекларували активів на 4 млрд грн у рамках «податкової амністії»

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 4 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 241,7 млн гривень.

Нагадуємо, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується 1 вересня 2022 року.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки.

Чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 20 липня 2022 року, проведено третє засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому взяли участь в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Валерій Леонов привітав присутніх та побажав конструктивної роботи.

Під час засідання розглядалися питання відновлення проведення камеральних перевірок податкової звітності відповідно до норм Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» та порядок відкриття спеціального рахунку у банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

На засіданні вирішені інші питання, пов’язані з діяльністю Комітету.

Суд підтримав позицію податківців щодо винесення податкових повідомлень-рішень на 16,37 млн гривень

Cудом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень на загальну суму 46,16 млн гривень.

Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у Запорізькій області у справі № 280/597/19 та зроблено висновок про те, що за приписами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з п.п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

При цьому платником податків лише під час судового розгляду справи надані документи щодо виявлених порушень податкового законодавства.

Судом зазначено, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податків та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України до їх відсутності.

Ця норма вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 280/597/19 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову апеляційної інстанції, якою відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 16,37 млн грн залишено без змін.

Екологічний податок: ставки, встановлені Законом України № 1914, особливості справляння у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 20 липня 2022 о 10:55

Відеоматеріал за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/8916.html

Як обраховується обсяг господарських операцій платника податків для визнання операцій контрольованими?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Норми передбачені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Норми передбачені абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

► перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

► перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

► перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

► перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

► перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Щодо оподаткування військовим збором доходу, виплаченого фізособі, яка провадить незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми передбачені п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих, зокрема, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому, п. 178.5 ст. 178 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації (п.п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від сукупного чистого доходу, відображають його в річній Декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

Розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлені п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за заготівлю деревини основних лісових порід (п.п. 256.3.1 п. 256.3 ст. 256 ПКУ) та за заготівлю деревини неосновних лісових порід (п.п. 256.3.2 п. 256.3 ст. 256 ПКУ).

При цьому, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Відповідно до п. 256.5 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами.

Пунктом 256.6 ст. 256 ПКУ визначено розподіл лісів за поясами:

► до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.1 п. 256.6 ст. 256 ПКУ);

► до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.2 п. 256.6 ст. 256 ПКУ).

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).

Сума рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах (п.п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

«єМалятко»: отримання РНОКПП для дитини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 691) надано можливість:

► в межах комплексної послуги «єМалятко» батькам новонародженої дитини за їх бажанням під час державної реєстрації народження дитини одночасно здійснити реєстрацію її у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);

► фізичним особам, віком від 14 до 18 років, під час оформлення паспорта громадянина України вперше за їх бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі платником податків.

Відповідно до п. 1 розд. ХІV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) за бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється під час державної реєстрації її народження. Така реєстрація проводиться в межах надання комплексної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691.

У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Після внесення до свідоцтва про народження реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру Міністерство юстиції України направляє до Державної податкової служби України (далі – ДПС) відомості про такий документ, а також відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр) (за наявності), для внесення інформації до Державного реєстру.

Пунктом 2 розд. ХІV Положення № 822 визначено, що особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у Державному реєстрі, під час оформлення паспорта громадянина України вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України. Така реєстрація проводиться відповідно до Постанови № 691.

У такому разі Облікова картка за ф. № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.

Після реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі ДПС надсилає Державній міграційній службі України (далі – ДМС) реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в Державному реєстрі, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у Державному реєстрі, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до Державного реєстру.

Після внесення до паспорта громадянина України у формі картки реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру ДМС направляє до ДПС відомості про паспорт (номер паспорта, орган, що його видав, дата видачі паспорта), унікальний номер запису в Реєстрі, для внесення такої інформації до Державного реєстру.

Обмін електронними повідомленнями між Міністерством юстиції України, ДПС та ДМС здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», від 08 вересня 2016 року № 606 «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691, інших нормативно-правових актів, що передбачають створення та функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначають порядок інформаційної взаємодії.

Визначення у роздрібній торгівлі ціни продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

Норми встановлені п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.

До 01.01.2022 МРЦ встановлювалися лише на тютюнові вироби, на які була встановлена адвалорна ставка акцизного податку – сигарети з фільтром, сигарети без фільтра (цигарки) та сигарили, з 01.01.2022 – на всі види тютюнових виробів, тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вироблених з 01 травня 2022 року сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку(п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Відповідно до п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Отже, при визначенні ціни, за якою суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Для вироблених до 01.01.2022 інших тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром, сигарет без фільтра (цигарок), сигарил), тютюну, промислових замінників тютюну – за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість та 5-відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).

Продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених починаючи з 01.01.2022, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ,збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, та за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість) – вироблених до 01.01.2022.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Нормами ст. 2 Закону № 481 визначено, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Статтею 3 Закону № 481 передбачено, що на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Щодо переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента/нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473).

Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

► право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

► право фізичних та юридичних осіб-резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

► недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.

Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розділ VІІ Положення № 5).

Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.

Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560) із змінами.

Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.

Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».

При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).

Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».

В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.

Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у випадку відсутності у платника ПДВ можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Норми встановлені п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590192.html.

Законодавством запроваджено додаткові умови працевлаштування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) доводить до відома, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352).

Законом № 2352, зокрема ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено частиною третьою, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Крім того ст. 29 КЗпП викладено у новій редакції.

Так, згідно з змінами до ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5 і 7 – 9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП.

Також частину четверту ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тобто роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). При цьому таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.

Закон № 2352 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147 (7897).

Юрособи – «спрощенці» Дніпропетровщини сумлінно сплачують єдиний податок

З початку 2022 року юридичними особами – платниками єдиного податку поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 290 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з 2021 роком збільшилась на понад 61,4 млн грн, або майже на 27 відсотків.

Звертаємо увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Екологічний податок: надходження від платників Дніпропетровщини за викиди двоокису вуглецю до держбюджету значно зросли

Платниками екологічного податку Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року поповнено державний бюджет на понад 213,3 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на суму майже 110,6 млн грн, або на 107,6 відсотків.

Нагадуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.)

При цьому п. 240.7 ст. 240 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

З початку року ДПС виявлено ймовірних легалізованих доходів, одержаних злочинним шляхом, на 24,3 млрд гривень

У І півріччі 2022 року підрозділами запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, взято участь у 141 документальній перевірці та складено 76 актів (довідок), з яких 23 перевірки з ознаки кримінального правопорушення.

Вжито комплекс заходів, спрямованих на викриття схем виведення доходів, у тому числі отриманих злочинним шляхом, за межі правового поля, визначеного Податковим кодексом. За результатами проведеної роботи складено 447 аналітичних досліджень, з яких 260 за матеріалами правоохоронних органів.

Загальна сума виявлених ймовірних легалізованих доходів, одержаних злочинним шляхом, становить 24,3 млрд грн, сума завданих збитків державі – 15,5 млрд гривень.

Виявлення та відпрацювання підозрілих фінансових операцій – ще один інструмент, який задіяний в організації роботи щодо виявлення фактів одержання та відмивання злочинних доходів. За результатами проведеної роботи направлено 1983 повідомлення до Державної служби фінансового моніторингу України про виявлені підозрілі фінансові операції.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(територія обслуговування: Новокодацький,

Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)

Коментарі (0)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів

Останні записи в блозі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Cтворити блог

Опитування

Що для України буде перемогою?

ГолосуватиРезультатиАрхів
Реклама
Реклама