ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2022-07-24 11:26 80 Подобається

Екологічний податок: надходження від платників Дніпропетровщини за викиди двоокису вуглецю до держбюджету значно зросли

Платниками екологічного податку Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року поповнено державний бюджет на понад 213,3 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на суму майже 110,6 млн грн, або на 107,6 відсотків.

Нагадуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.)

При цьому п. 240.7 ст. 240 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Юрособи – «спрощенці» Дніпропетровщини сумлінно сплачують єдиний податок

З початку 2022 року юридичними особами – платниками єдиного податку поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 290 млн гривень. Сума надходжень у порівнянні з 2021 роком збільшилась на понад 61,4 млн грн, або майже на 27 відсотків.

Звертаємо увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Законодавством запроваджено додаткові умови працевлаштування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352).

Законом № 2352, зокрема ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено частиною третьою, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Крім того ст. 29 КЗпП викладено у новій редакції.

Так, згідно з змінами до ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5 і 7 – 9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП.

Також частину четверту ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). При цьому таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.

Закон № 2352 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147 (7897).

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що у випадку відсутності у платника ПДВ можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Норми встановлені п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/590192.html.

Як заповнюється графа «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Наказ № 560) із змінами.

Зокрема, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.

Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».

При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).

Наприклад, якщо платник плати за землю подає до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки першу уточнюючу податкову декларацію, в якій уточнюється податкове зобов’язання із земельного податку, то у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «1». При поданні протягом року другої уточнюючої декларації щодо земельного податку, у графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» проставляється «2».

В аналогічному порядку здійснюється нумерація нових звітних декларацій.

Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».

Щодо переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента/нерезидента

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473).

Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

► право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

► право фізичних та юридичних осіб-резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;

► недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.

Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розділ VІІ Положення № 5).

Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Нормами ст. 2 Закону № 481 визначено, що виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Статтею 3 Закону № 481 передбачено, що на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Визначення у роздрібній торгівлі ціни продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) – це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

Норми встановлені п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.

До 01.01.2022 МРЦ встановлювалися лише на тютюнові вироби, на які була встановлена адвалорна ставка акцизного податку – сигарети з фільтром, сигарети без фільтра (цигарки) та сигарили, з 01.01.2022 – на всі види тютюнових виробів, тютюн, промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються МРЦ, не може здійснюватися за цінами, вищими за МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах вироблених з 01 травня 2022 року сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку(п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Відповідно до п. 221.3 ст. 221 ПКУ за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Отже, при визначенні ціни, за якою суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється продаж тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно враховувати 5-відсотковий акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Для вироблених до 01.01.2022 інших тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром, сигарет без фільтра (цигарок), сигарил), тютюну, промислових замінників тютюну – за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість та 5-відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).

Продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених починаючи з 01.01.2022, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ,збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, та за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість) – вироблених до 01.01.2022.

«єМалятко»: отримання РНОКПП для дитини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 691) надано можливість:

► в межах комплексної послуги «єМалятко» батькам новонародженої дитини за їх бажанням під час державної реєстрації народження дитини одночасно здійснити реєстрацію її у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);

► фізичним особам, віком від 14 до 18 років, під час оформлення паспорта громадянина України вперше за їх бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі платником податків.

Відповідно до п. 1 розд. ХІV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) за бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється під час державної реєстрації її народження. Така реєстрація проводиться в межах надання комплексної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691.

У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Після внесення до свідоцтва про народження реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру Міністерство юстиції України направляє до Державної податкової служби України (далі – ДПС) відомості про такий документ, а також відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр) (за наявності), для внесення інформації до Державного реєстру.

Пунктом 2 розд. ХІV Положення № 822 визначено, що особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у Державному реєстрі, під час оформлення паспорта громадянина України вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України. Така реєстрація проводиться відповідно до Постанови № 691.

У такому разі Облікова картка за ф. № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.

Після реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі ДПС надсилає Державній міграційній службі України (далі – ДМС) реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в Державному реєстрі, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у Державному реєстрі, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до Державного реєстру.

Після внесення до паспорта громадянина України у формі картки реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру ДМС направляє до ДПС відомості про паспорт (номер паспорта, орган, що його видав, дата видачі паспорта), унікальний номер запису в Реєстрі, для внесення такої інформації до Державного реєстру.

Обмін електронними повідомленнями між Міністерством юстиції України, ДПС та ДМС здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», від 08 вересня 2016 року № 606 «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691, інших нормативно-правових актів, що передбачають створення та функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначають порядок інформаційної взаємодії.

Розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлені п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за заготівлю деревини основних лісових порід (п.п. 256.3.1 п. 256.3 ст. 256 ПКУ) та за заготівлю деревини неосновних лісових порід (п.п. 256.3.2 п. 256.3 ст. 256 ПКУ).

При цьому, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Відповідно до п. 256.5 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами.

Пунктом 256.6 ст. 256 ПКУ визначено розподіл лісів за поясами:

► до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.1 п. 256.6 ст. 256 ПКУ);

► до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.2 п. 256.6 ст. 256 ПКУ).

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).

Сума рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах (п.п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

Щодо оподаткування військовим збором доходу, виплаченого фізособі, яка провадить незалежну професійну діяльність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми передбачені п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих, зокрема, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому, п. 178.5 ст. 178 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації (п.п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від сукупного чистого доходу, відображають його в річній Декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

Термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Норми передбачені абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

► перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

► перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

► перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

► перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

► перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Як обраховується обсяг господарських операцій платника податків для визнання операцій контрольованими?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Норми передбачені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Важливо: самостійне виправлення платниками помилок до 25 липня звільняє від штрафів та пені

Платники, які у податкових періодах до 25 липня 2022 року самостійно виправлять помилки, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припали на період дії воєнного стану, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій та пені.

Нагадаємо, що це передбачено Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року.

Крім того, платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Рентна плата: держбюджет з початку року від платників Дніпропетровщини отримав значні надходження

У січні – червні 2022 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 4,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 2,7 млрд грн або на 130,4 відсотки.

Нагадуємо, що 22 березня 2022 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.02.2022 № 79 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.03.2022 за № 276/37612) (далі – Наказ № 79), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719.

Нові форми податкової декларації з рентної плати, затвердженої Наказом 79 – у спеціалізованому клієнтському програмному забезпеченні для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:

F/J0800107 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна);

F/J0800206 – Податкова декларація з рентної плати (місячна).

Відрахування до місцевих бюджетів Дніпропетровської області частини чистого прибутку мають позитивну динаміку

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів відрахування частини чистого прибутку склали понад 7 млн грн, що на понад 4,3 млн грн, або на 158 відсотків більше минулорічного показника.

Звертаємо увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 12.01.2021 № 4 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.03.2021 за №264/35886) затверджено нову форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (Розрахунок).

Це уніфікована форма Розрахунку для всіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати до бюджету частину чистого прибутку (доходу), а також дивіденди, нараховані на державну частку (акції, паї) у статутному капіталі.

Нові форми Податкової декларація з податку на прибуток підприємств у «Єдиному вікні подання електронної звітності»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що ДПС України (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.10.0 станом на 11.07.2022.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 11.07.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.10.0) (станом на 11.07.2022)

Додано нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів" додано нові документи:

J0100122 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111322 - Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111622 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112822 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств:

J0114422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100722 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (фізичні особи);

F0171522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100522 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);

J0150322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151322 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151622 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152822 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100922 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (для інститутів спільного інвестування);

J0190322 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0190622 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191322 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191422 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191522 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191622 –Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191722 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191822 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192022 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192822 - Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194422 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194522 – Додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194622 – Додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194722 – Додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194822 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194922 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

2. У зв’язку з набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 21.02.2022 № 87 «Про внесення змiн до форми одноразової (спеціальної) добровiльної декларацiї та порядку подання одноразової (спецiалlьної) добровiльної декларації» додано новий документ:

F0105002 – Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

Підстави для відмови контролюючим органом в реєстрації платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що згідно із п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, 183.3 - 183.7 ст. 183 ПКУ.

Хто вважається керівником іноземної компанії для цілей ПКУ та яким чином подається така інформація до податкових органів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» затверджено нову редакцію додатку 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН). Заява за формою № 1-РПП більше не застосовується.

Заява за формою № 1-ОПН містить відповідні графи для зазначення керівника або представника нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Крім того, у формі № 1-ОПН зазначається особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

У заяві за формою № 1-ОПН може зазначатися як безпосередній керівник іноземної компанії (організації) відповідно до її статутних документів, так і представник нерезидента, що діє на підставі документа, виданого органами управління такого нерезидента, яким підтверджуються повноваження такої фізичної особи на виконання функцій керівника нерезидента на території України в межах прав та обов’язків, що покладаються на керівника платника податків. Ця особа може бути як іноземцем, так і громадянином України, або особою без громадянства. Додатково до документів, визначених п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. IV Порядку № 1588 слід подати до податкового органу копії документів, що посвідчують зазначену особу, а також зазначити у формі № 1-ОПН інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). Якщо особа – іноземець не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП), його необхідно попередньо одержати у порядку визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу на те, що обсяг повноважень, делегованих фізичній особі – представнику нерезидента на підставі відповідного документу, має охоплювати повний обсяг прав та обов’язків керівника платника податків, для всіх випадків, визначених податковим законодавством України. Це має чітко прослідковуватися із тексту зазначеного документу.

На підставі вказаних у формі № 1-ОПН реєстраційних даних щодо керівника (представника) нерезидента та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, такі особи будуть відображені в інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючих органів як керівник нерезидента та особа, відповідальна за ведення його бухгалтерського та/або податкового обліку для цілей Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначена особа – керівник зможе, після одержання електронного підпису у визначеному законодавством порядку, визначити, змінити перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків. Тобто, керівник зможе визначити повноваження зазначених осіб для цілей електронного документообігу між платником податків – нерезидентом та контролюючим органом відповідно до ПКУ, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі без укладення відповідного договору.

Також керівник та особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, будуть відповідальними за підписання податкових декларацій платника податків – нерезидента.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 20 «Щодо виконання нерезидентами обов’язків щодо взяття на податковий облік, а також реєстрації платниками податку на прибуток в Україні з 01 січня 2021 року», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Включення вартості лікарських засобів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) до податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Норми передбачені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020, 2021 та 2022 років, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Акцизний податок з реалізованих у роздрібній торгівлі підакцизних товарів: чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми встановлені 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).

Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.

Таким чином, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Виявлення порушень законодавства про ціноутворення у період дії воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

● отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

● отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Орендар переходить з єдиного податку ІV групи на ІІІ групу зі ставкою 2 відсотки доходу: нарахування земельного податку фізособам – орендодавцям

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлено, що п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Право засновника виконувати деякі функції керівника юрособи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи призначає керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді.

Відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, відомості про керівника юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та передаються до інформаційних систем ДПС у порядку інформаційної взаємодії.

Вимоги щодо складання податкової декларації визначені ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).

Таким чином, засновник, який є керівником юридичної особи відповідно до установчих документів, організаційно-правової форми, рішення власника (власників) юридичної особи та про якого як про керівника юридичної особи внесені відомості до Єдиного державного реєстру, може підписувати податкову декларацію.

До якого контролюючого органу подається заява про добровільну сплату єдиного внеску, якщо фізособи отримує доходи не за місцем реєстрації?

Частиною 3 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями та п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.

Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до контролюючих органів за місцем знаходження виправної колонії.

На Дніпропетровщині перевірки АЗС продовжуються

Одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є протидія нелегальному ринку обігу паливно-мастильних матеріалів.

Податкова служба Дніпропетровщини на постійній основі здійснює аналіз інформації, наявної в інформаційних базах ДПС щодо господарської діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з роздрібною торгівлею пального.

Фахівцями управління податкового аудиту ГУ ДПС у ході проведення фактичної перевірки мережі АЗС одного із суб’єктів господарювання встановлено порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами, а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, що не внесений у додаток до ліцензії.

За результатами перевірки до суб`єкта господарювання будуть застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 12 млн гривень.

Звертаємо увагу громадян, що у разі встановлення випадків реалізації пального на АЗС (АГЗС) з порушенням вимог законодавства України, просимо терміново інформувати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області для вжиття контрольно-перевірочних заходів.

Для детального та якісного розгляду наданих звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, надавати підтверджуючі документи (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.

Щодо обов’язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), установлені вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (Форма № ФКЧ-1 рядок 7).

У разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Розміщення коду УКТ ЗЕД, у передбачених законодавством випадках, не в чарунці для розміщення тегу CZD або в місцях, передбачених для необов’язкових реквізитів, може призвести до втрати інформації, яка передається платником податків до контролюючого органу, що є порушенням встановлених вимог та може призвести до застосування фінансових санкцій до такого суб’єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, продавці підакцизних товарів зобов’язані належним чином програмувати та відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО коди УКТ ЗЕД, а також передавати до контролюючого органу копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Положенням та технологією передачі даних від РРО на сервіс ДПС.

Платники Дніпропетровщини продовжують сплачувати до держбюджету рентні платежі

З початку 2022 року надходження рентної плати за видобування природного газу до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області склали понад 683,5 млн грн, що порівняно з 2021 роком на понад 432,3 млн грн або на 172 відсотки більше.

Звертаємо увагу, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається:

► для газу природного, що відповідає умові, визначеній у п. 252.24 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ), – ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» із змінами та доповненнями, у податковому (звітному) періоді (абзац шостий п. 252.8 ст. 252 ПКУ);

► для іншого газу природного - ціна, визначена як середнє арифметичне значення таких величин:

● середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та надається до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку;

● середньоарифметичне значення котирувань цін газу природного на звітний місяць (Front Month Settlement Prices) на нідерландському газовому хабі (ТТF), за інформацією біржі EEX (The European Energy Exchange), що склалися за календарний місяць, що передує податковому (звітному) періоду, яке обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за 1000 метрів кубічних в доларах США та в національній валюті України (без ПДВ) за середньоарифметичним офіційним курсом Національного банку України за податковий (звітний) період.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному вебсайті у спеціальному розділі фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1000 метрів кубічних у національній валюті України та в доларах США, та надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

На захист екології до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано понад 193 млн гривень

У січні – червні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 193 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 4 млн гривень.

Нагадуємо, що до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Новації в оподаткуванні ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 197.1 ст. 197 ПКУ доповнено новим п.п. 197.1.33, відповідно до якого постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

Крім того, ст. 197 ПКУ доповнено п. 197.28прим.1.

Згідно з вищезазначеним пунктом звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

Положення п. 197.28 прим.1 ст. 197 ПКУ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2330 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147.

Як отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» (алгоритм дій)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів. Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:

1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;

2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;

3) натиснути на нього та обрати штрихкод;

4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;

5) підтвердити запит для передачі даних.

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума орендної плати, що виплачується фізичній особі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособізгідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

Алгоритм дій фізособи для направлення запиту через Електронний кабінет щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301803) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».

3. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.

4. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.

5. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.

6. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.

7. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401803 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

Порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 із змінами (далі – Порядок), визначає процедуру справляння суб’єктами рибного господарства плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата), що є державною власністю.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та за Плату, розмір якої встановлено Порядком.

Плата не справляється із суб’єктів рибного господарства, які здійснюють вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану, контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, якщо це не пов’язане з отриманням прибутку (п. 4 Порядку).

Плата нараховується суб’єктами рибного господарства щокварталу за фактичний обсяг спеціального використання водних біоресурсів та за конкретний вид водного біоресурсу (п. 5 Порядку).

Справляння суб’єктами рибного господарства Плати здійснюється після її нарахування, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 6 Порядку).

Форма розрахунку Плати затверджена додатком до п. 2.2 Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Розрахунок).

Отже, Платники Плати щокварталу обчислюють суму зобов’язань з Плати за фактичний обсяг використання кожного виду біоресурсу, для якого затверджено відповідний розмір Плати (окремо за кожний квартал), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації Платника Розрахунок Плати та сплачують суму зобов’язань з Плати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

За якою формою та в які терміни подається Звіт про контрольовані операції?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що форма та порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?

Норми передбачені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Заповнення поля «Порядковий №» податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550) затверджено форму Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація), відповідно до якої платники збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Збір) подають до контролюючого органу щокварталу звітність зі Збору, показники в якій відображають не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

У заголовній частині Декларації передбачено поле «Порядковий №», у якому, згідно з Приміткою 2 до Декларації, зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

Надання власником в оренду частини приміщень: подання повідомлення за ф. № 20-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Норми передбачені п. 15.1 ст. 15 ПКУ.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п.п. 14.1.97 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у володіння та користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату.

Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди.

У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пп. 8.3-8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Отже суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розд. VIII Порядку № 1588.

Пунктом 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 визначено, що під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Молодь – майбутнє нації: податківці Дніпропетровщини долучились до вручення дипломів бакалавра в Університеті митної справи та фінансів

Молодь, як майбутнє нації, у всі часи представляла собою особливу цінність для суспільства. Вона займає важливе місце в соціальних відносинах, виробництві матеріальних і духовних благ. Положення молоді в суспільстві і ступінь її участі у розвитку соціального середовища залежить як від держави, так і від власної активної життєвої позиції.

Одним із важливих напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини, якому приділяється особлива увага, є робота з молодим поколінням.

Днями в Університеті митної справи та фінансів (далі – УМСФ) відбулося вручення дипломів бакалавра випускникам факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ.

У заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій. Він привітав випускників УМСФ із значною подією – отриманням дипломів вищої професійної освіти.

Сьогодні, 22 липня 2022 року, в Університеті митної справи та фінансів (далі – УМСФ) відбулося вручення дипломів бакалавра випускникам факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області