З початку 2022 року за результатами деклараційної кампанії подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
За результатами деклараційної кампанії 2022 року станом на 01.07.2022 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.
Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить майже 4,8 млрд гривень.
Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 96,9 млн грн, сума військового збору – 52,5 млн гривень.
Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 12,9 млн грн, з яких до бюджету надійшло 7,1 млн гривень.
При цьому, з початку року:
● 2 694 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9,9 млн грн;
● 1 718 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 522,7 млн грн;
● 1 379 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 478,2 млн грн;
● 228 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 93,8 млн грн;
● 14 020 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 1 547,2 млн гривень.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 300 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає понад 3,5 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 33,6 млн грн, сума військового збору до сплати становить 3,9 млн гривень.
Малий бізнес Дніпропетровщини стабільно наповнює місцеві бюджети
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У І півріччі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2021 року на понад 232 млн грн, або на 14,2 відсотки.
Нагадуємо, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п. 9 підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою (абзац перший п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п.п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.
Економіка та державний бюджет України, поза всяким сумнівом, опинились в складному становищі. Війна – це серйозні випробування не лише для влади, суверенітету країни, а й для пересічних громадян і вітчизняної економіки. Отже своєчасна сплата податків стоїть на економічному захисті країни.
Тому ми висловлюємо подяку бізнес-спільноті Дніпропетровщини, яка працює і попри воєнний стан наповнює бюджети.
За І півріччя 2022 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за оновленою формою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що 15.03.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Отже, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається платниками, починаючи зі звітного періоду – І півріччя 2022 року.
На офіційному вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:
J0100122 – для юридичних осіб;
F0100722 – для фізичних осіб;
J0100922 – для інститутів спільного інвестування;
J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).
Оподаткування ПДВ операцій з оформлення правовстановлюючих документів на новозбудоване житло, якщо оформлення забудовник здійснив на себе
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома платників ПДВ, що відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.
У п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:
а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.
Якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям).
Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.
Норми передбачені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.
За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.
До уваги платників, які здійснюють операції з пальним та спиртом етиловим!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує про наступне.
Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до поданих платниками податків електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючим органом буде здійснено автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового за період дії правового режиму воєнного стану.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Які фінансові рахунки вважаються підзвітними та які строки і особливості подання звітності за такими рахунками?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що нормами п.п. 14.1.146 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підзвітний рахунок – фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:
► власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент;
► власником фінансового рахунка є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;
► власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.
Фінансовий агент – банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог ПКУ та інших актів законодавства зобов’язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов’язків у порядку, встановленому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених ст. 21 Закону України від 12 січня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів. Не є фінансовими агентами особи, звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору (п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.1 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи.
Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа – резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента.
Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки.
Підпунктом 69.8.2 п. 69.8 ст. 69 ПКУ визначено, що на вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов’язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.
За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.
Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Відповідно до п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПКУ фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093.
Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 ПКУ).
Згідно з п.п. 69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, він зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.
У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.
Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом трьох робочих днів з дня виявлення такого факту повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Про виправлення помилок, допущених у податковій декларації екологічного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.
За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.
Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».
За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.
У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
► рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);
► рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);
► рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);
► рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води відсутній: справляння рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.
Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).
Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою:
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».
У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).
Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.
Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.
Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Визначення періоду, за який вперше контролюючий орган може надіслати запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.
Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Умови застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) нагадує, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Норми встановлені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:
► видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;
► видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;
► видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;
► видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;
► видобування руд заліза – 0,90.
У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.
Крім того, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником Рентної плати в частині визначення коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку відповідно до п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 258 ПКУ можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Суд підтвердив правомірність висновків перевірки з питань трансфертного ціноутворення
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
Верховний Суд України прийняв рішення, яким схвалив позицію контролюючого органу щодо здійснення платником протягом 2015 року експортних операцій з окатками залізорудними за цінами, що не відповідають принципу «витягнутої руки».
Судом підтверджено, що платником податків під час ціноутворення в контрольованих операціях (далі – КО) не враховані фактичні фізико-хімічні властивості продукції, зазначені в Сертифікатах якості, а саме: вміст домішок (двоокису кремнію) та рівень вологи.
Платник під час ціноутворення в КО для котунів вищої якості використав показники Platts з меншим вмістом заліза.
Також платником завищено вартість фрахту – при реальному перевезенні окатків кораблями різного класу («Panamax», «Capesize») коригування умов поставки здійснювалось лише за максимальним показником.
Зазвичай премія за обробку руди обчислюється відповідно до якісних характеристик окатків, зокрема, в залежності від їх призначення, однак платник керувався істотністю впливу ринків збуту, що, в свою чергу, критично оцінив суд при дослідженні справи.
Суд підтвердив, що постійне коливання цін на ринку залізорудних окатків не є підставою для порівняння цін в КО із середнім показником у співставних операціях за певний період (місяць) без побудови діапазону цін.
Разом з тим, як встановлено статтею 39 Податкового кодексу, обсяг оподатковуваного прибутку в КО платник податку повинен визначити відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас експортер цього принципу не дотримався, оскільки коригував ціни не на підставі показників S&P Global Platts, правове значення яких визначено як база, яка використовується для ціноутворення, зокрема, у галузі добувної промисловості.
Відтак, ВСУ підтверджено обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1,3 млрд гривень. Визнавши помилки, платник вже сплатив до бюджету майже 246 млн гривень.
Варто зауважити, що для кожної із сторін судового процесу доведення дотримання чи недотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення КО є доволі складним та комплексним процесом. Труднощі та спірні питання виникають як у платників податків, так і у податкових органів. Найчастіше такий податковий спір вникає не через навмисне порушення платниками податкового законодавства з питань трансфертного ціноутворення, а внаслідок різниці в підходах до методології, розрахунків бізнесу і представників контролюючих органів.
Для законодавчого врегулювання оскаржуваного питання 18.01.2022 Міністерством фінансів України затверджено Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». Цей порядок дозволить платникам, які беруть участь у КО із сировинними товарами, правильно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас згаданий порядок надасть можливість контролюючому органу здійснювати якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що в подальшому забезпечить взаємопорозуміння та ефективну співпрацю з платниками податків.
Збільшуються надходження екологічного податку до держбюджету від платників Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету спрямовано майже 371,3 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 113 млн грн або на 44 відсотки.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення.
Плата за землю: позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровської області
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У січні – червні 2022 року місцеві бюджети від платників Дніпропетровщини отримали понад 2,2 млрд грн плати за землю. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 5,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що платником земельного податку є, зокрема фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному cт. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному cт. 58 ПКУ.
Тимчасове ввезення на митну територію України з метою ремонту товарів: оподаткування ПДВ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 19 МКУ.
Трудові відносини в умовах воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) доводить до відома наступне.
В умовах дії воєнного стану для перемоги одним з головним чинників є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Сплата податків сьогодні важлива як ніколи. І задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!
З 01 липня Державна служба з питань праці України розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків. Кампанія реалізується за підтримки проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці».
Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.
Роботодавці і працівники зобов’язані під час трудових відносин враховувати норми Закону № 2136.
Так, відповідно до ст. 3 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
У період дії воєнного стану норми частини третьої ст. 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (п. 1 ст. 4 Закону № 2136).
Згідно із ст. 5. Закону № 2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
У період дії воєнного стану норми ст. 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Статтею 6 Закону № 2136 визначені особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час дії воєнного стану.
Так, нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої ст. 65, частин третьої – п’ятої ст. 67 та статей 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
З моменту підписання трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.
Нормами ст. 10 Закону № 2136 встановлено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки». (ст. 12 Закону № 2136).
Фізособа працює неповний робочий день: право на ПСП
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Норми передбачені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.
У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу (ПСП), становить 3 470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2 481 грн х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання ПСП.
Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізособами відповідно до норм ПКУ?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) повідомляє, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Норми передбачені ст. 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ).
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 ЦКУ.
З врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ при передачі набувачеві у власність нерухомого майна договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) розглядається як продаж такого майна.
Підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що сума ПДФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.
Юрособа – «єдинник» має право здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
► третя група – юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
► четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.
Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.
Юрособа зареєстрована за адресою об’єкта житлової нерухомості фізособи – засновника такої юрособи: чи є пільга з податку на нерухомість?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) звертає увагу, що пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Норми встановлені п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).
При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.
З початку року ДПС виявлено ймовірних легалізованих доходів, одержаних злочинним шляхом, на 24,3 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський район м. Дніпра) інформує.
У І півріччі 2022 року підрозділами запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, взято участь у 141 документальній перевірці та складено 76 актів (довідок), з яких 23 перевірки з ознаки кримінального правопорушення.
Вжито комплекс заходів, спрямованих на викриття схем виведення доходів, у тому числі отриманих злочинним шляхом, за межі правового поля, визначеного Податковим кодексом. За результатами проведеної роботи складено 447 аналітичних досліджень, з яких 260 за матеріалами правоохоронних органів.
Загальна сума виявлених ймовірних легалізованих доходів, одержаних злочинним шляхом, становить 24,3 млрд грн, сума завданих збитків державі – 15,5 млрд гривень.
Виявлення та відпрацювання підозрілих фінансових операцій – ще один інструмент, який задіяний в організації роботи щодо виявлення фактів одержання та відмивання злочинних доходів. За результатами проведеної роботи направлено 1983 повідомлення до Державної служби фінансового моніторингу України про виявлені підозрілі фінансові операції.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області